Сезон нового полювання на Конституцію відкрито. Пристрілюванням стало попереднє рішення про ліквідацію депутатської недоторканності, схвалене більшістю Верховної Ради минулого четверга. На черзі — ціла купа законопроектів, великих і малих, автори яких заходилися перекроювати як окремі положення, так і цілі розділи Основного Закону.
Конституційне загострення не минуло непоміченим для профільних інституцій Об’єднаної Європи, куди наша країна повільно й неминуче інтегрується. Першими на творчу сверблячку українських законодавців, природно, відреагували специ з комісії «За демократію через право», більше відомої під назвою Венеціанської (ВК). Для тих, хто забув, нагадаємо, що до даного органу входять визнані знавці конституційного права. Попри те, що рекомендації ВК не носять імперативного характеру, брати їх до уваги в Старому Світі вважається ознакою доброго правового тону.
Після того як намір нашого гаранта переписати головний юридичний документ держави став очевидним навіть за межами нашої батьківщини, «венеціанці» почали навідуватися до української столиці. Ще в січні Київ відвідав нещодавно обраний головою комісії Ян Гельгесен. Зібравши відповідні відомості й зустрівшись із рядом вітчизняних чинів (зокрема з міністром юстиції Миколою Оніщуком), високий гість від імені довіреного його піклуванню органу запропонував необхідну експертну допомогу. А також смиренно порекомендував проводити конституційну реформу в рамках чинного Основного Закону.
Потім настала черга заступника пана Гельгесена Томаса Маркерта. Відомий правознавець, який активно цікавиться подіями в Україні, ще влітку з певною часткою скепсису відреагував на можливість провести в нашій країні так званий конституційний референдум. Коментуючи відповідну пропозицію Віктора Ющенка, Маркерт зауважив: «Прийняття Конституції на референдумі не є чимось незвичайним, і, можливо, це непоганий шлях... З іншого боку, знаючи досвід референдумів в Україні з конституційних питань, можу сказати, що це не обов’язково позитивний шлях».
Побувавши в Києві на початку березня і взявши участь у представницькій конференції «Конституційна реформа та консолідована демократія», Маркерт стримано відгукнувся про перспективи нової вітчизняної політреформи. Він висловив припущення, що наші політики звикли «грати з правилами Конституції, а не за правилами Конституції». І з прикрістю зауважив, що потенціал нашого Основного Закону не повністю реалізований, а закріплені в ньому правила не дотримуються. А також нагадав: «Сам по собі вибір тієї чи іншої конституційної моделі не є запорукою консолідації демократії».
Ще один учасник тієї ж конференції Володимир Шаповал (керівник робочої групи, що підготувала варіант нової Конституції, який набув широкого розголосу і про який «ДТ» неодноразово писало), у свою чергу, не втримався від дошкульних зауважень на адресу «венеціанців», нібито недостатньо знайомих із нашими суворими реаліями. Після чого чемно висловив надію на продуктивну співпрацю з комісією.
Прийнявши мовний зворот за чисту монету, ВК перейшла від слів до діла. 15 березня комісія «За демократію через право» присвятила своє засідання українському питанню. Ініціаторами такого порядку денного, за нашою інформацією, стали Гельгесен і Маркерт, вражені побаченим і почутим у Києві. Учасниками розмови, окрім самих «венеціанців», виявилися також заступник керівника президентського секретаріату Марина Ставнійчук і член парламенту Михайло Сирота. Як стало відомо «ДТ», вислухавши українських гостей, голова комісії заявив, що підтримує готовність нашої влади (озвучену пані Ставнійчук) реформувати Конституцію в суворій відповідності з розділом XIII Основного Закону. Якщо фраза прозвучала саме так, нам залишається тільки віддати належне почуттю гумору та політичній коректності пана Гельгесена. Тому що пані Ставнійчук (як нам розповіли) говорила переважно про нову редакцію Конституції, Національну конституційну раду та конституційний референдум. А в розділі XIII, на який посилався лідер європейських правознавців, ідеться зовсім про інше — про внесення змін до Конституції, про Конституційний суд та парламентську процедуру конституційних перетворень.
Через три дні слова «Україна» і «Конституція» лунали на засіданні іншого авторитетного органу — моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи. Як повідомили «ДТ», з подачі давнього знавця нашої країни Ренате Вольвенд, комітетники обговорювали можливість проведення експертизи українських конституційних новацій. Швидше за все, дана структура звернеться до членів нашої делегації в ПАРЄ з проханням посприяти в отриманні необхідних документів. Насамперед, наскільки можемо судити, багатьох у Страсбурзі, у Брюсселі та у «Венеції» цікавить проект групи Шаповала. Попереднє ознайомлення з яким примусило схопитися за голову деяких керівників комісії.
Якщо наші політики виявляться чутливими до прохання членів моніторингового комітету, проект найближчим часом стане предметом розгляду Венеціанської комісії.