UA / RU
Підтримати ZN.ua

Новий рік під офісом «Газпрому» скасовується?

Коли все піде так, як написано в «Угоді про принципи довгострокового співробітництва в газовій сф...

Автор: Алла Єрьоменко

Коли все піде так, як написано в «Угоді про принципи довгострокового співробітництва в газовій сфері», текст якого має «Дзеркало тижня», то порочну практику підписання газових договорів із російським «Газпромом» напередодні або відразу після Нового року буде припинено. У пункті 3.3 зазначеної угоди йдеться: «Сторони до 1 листопада 2008 року підпишуть довгостроковий контракт щодо транзиту газу через територію України. Розмір транзитної ставки в довгостроковому контракті визначається сторонами на рівні 2008 року і корелюватиметься зі знижувальним коефіцієнтом на ціну 6,4 млрд. кубометрів природного газу, необхідного для функціонування газотранспортної системи «Нафтогазу». (Докладніше з текстом угоди можна ознайомитися на сайті «ДТ».)

З вищесказаного також випливає, що так званий технічний газ для прокачування російського газу територією України обійдеться «Нафтогазу» (а точніше, «Укртрансгазу») 2009 року дешевше, ніж цього року. А ставка транзиту становитиме не нинішні 1,7 дол., а іншу цифру - з урахуванням знижувального коефіцієнта на ціну технічного газу. Тож це вже певний прогрес.

«Угоду про принципи довгострокового співробітництва в газовій сфері» підписано головами правлінь НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» Олегом Дубиною та Олексієм Міллером на розвиток положень газового меморандуму від 2 жовтня 2008 року, іменованого «Меморандум Тимошенко-Путіна». Однозначно оцінити, наскільки позитивно ця угода, як, утім, і меморандум (див. сайт «ДТ» від 18 жовтня 2008 року), позначиться на газових справах України та Росії до підписання контракту на поставки газу в Україну і на транзит російського газу через територію України, досить складно. Проте не слід забувати про ремарку російського прем’єра після підписання 2 жовтня міжурядового меморандуму, на яку в Україні майже ніхто не звернув уваги: росіяни готові співпрацювати в газовій сфері на обговорених умовах лише з цією українською владою, тобто з нинішнім урядом. А його становище сьогодні вже ніяк не назвеш стійким. Тож не виключено, що при затвердженні нового складу Кабміну і, головне, нового прем’єра вже досягнуті газові україно-російські домовленості буде значно змінено.

Однак спробуємо визначити плюси й мінуси зазначеної угоди. Принциповим (і позитивним) у цьо­му документі є те, що, починаючи з листопада ц.р. і наступного 2009 року, Україна отримуватиме газ за прямими контрактами з «Газпромом». Більше того, з 1 січня 2009 року «єдиним імпортером всього обсягу природного газу на територію України буде «Нафтогаз», який на кордоні з РФ отримує право власності на весь імпортований Україною газ.

В інтерв’ю «ДТ» голова НАКу Олег Дубина підтвердив, що обидві газові компанії мають намір підписати договори на 2009 рік до початку листопада (у крайньому разі, в перших числах листопада). Крім того, Олег Вікторович уточнив: попри те, що в тексті угоди не згадано про обсяг імпорту газу Україною, він визначений - 55 млрд. кубометрів на рік. Тож баланс газу України з урахуванням власного видобутку буде дотримано, а ціна газу буде економічно обгрунтованою. На запитання: «Яке походження газу, котрий імпортуватиме «Нафтогаз» 2009 року?», О.Дубина однозначної відповіді поки що не дав. Це змушує тримати в пам’яті наполегливі нагадування «Газпрому» про те, що ціна для України багато в чому буде продиктована ціною центрально- і середньоазіатського газу, котрий має намір закупити російська компанія.

Що стосується ціни газу на 2009-й та її формули, то голова «Нафтогазу» зазначив, що її зараз саме уточнюють. Як і те, чи буде підвищення ціни протягом трьох передбачених років рівномірним.

На останні два місяці поточного року ціна залишається незмінною - на рівні 179,5 дол. за 1000 кубометрів. При цьому втрачає силу угода від 4 січня 2006 року, якою в схему поставок газу в Україну вводився монопольний посередник - «РосУкрЕнерго».

Втім, не обійшлося і без ложки дьогтю: умовою ліквідації посередника стало переведення боргу «Нафтогазу» перед «РосУкрЕнерго» за поставлений газ на «Газпром». Сума боргу в угоді не зазначена і, вочевидь, також буде уточнена під час підписання контракту. Це вносить елемент невизначеності, адже незрозуміло, про який конкретно борг ідеться і яким є його обсяг у грошовому вираженні.

Водночас «Нафтогазу» заборонено в односторонньо­му порядку реекспортувати поставлений «Газпромом» в Україну газ. Однак спільний експорт газу на європейський ринок в узгоджених обсягах допускається. На внутрішньоукраїнському ринку виділено квоту в 7,5 млрд. кубометрів для поставок газу промисловим споживачам 100-відсотковою газпромівською «дочкою» - ТОВ «Газпром збут Україна». Це близько 10% внутрішньоукраїнського ринку газу. Але, на думку голови НАКу, погоди на ринку це не робить.

Найбільш невиписаним моментом у документі є цінові параметри, які, швидше за все, буде визначено в додаткових контрактах на поставку газу в Україну і на транзит російського газу територією нашої країни. Однак навіть найменший натяк на можливу ціну може свідчити про прагнення «Газпрому» якнайшвидше зафіксувати ціну на газ у зв’язку з формальною прив’язкою формули ціни на газ до біржових котирувань нафти на світовому ринку. Як відомо, фінансова криза призвела до значного здешевлення нафти. Тож з цього погляду бажання «Газпрому» не дуже зволікати з підписанням контракту цілком зрозуміле.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир САПРИКІН, до якого «ДТ» звернулося по коментар, вважає, що наявність перехідного періоду і довгострокового контракту дає Україні останній шанс для реформування газової галузі.

Про угоду, на його думку, можна сказати таке.

«Перше, це проміжно-рамковий документ, як і той, на розвиток якого він підготовлений («газовий меморандум Тимошенко-Путіна»). У цьому документі немає головного (і не повинно бути, оскільки це не контракт) - економічного механізму ціноутворення і власне ціни на газ 2009 року.

Друге, новий документ не є «калькою» попереднього і містить нову інформацію, передусім деякі конкретні цифри.

Нижче наводиться таблиця, котра досить умовно оцінює позитиви й негативи окремих пунктів угоди. Умовність оцінки пояснюється браком конкретики документа, яку буде усунуто в підписаних пізніше контрактах. Останні можуть трансформувати деякі переваги в недоліки, і навпаки.

Чого немає в угоді: нічого не говориться про використання «Газпромом» українських підземних сховищ, а також про зберігання там його дочірніми компаніями газу.

Отже, Україна хоч і повільно, але рухається вперед у вирішенні газового питання, і при цьому поки що превалює позитив. Водночас «чорт криється в деталях», тобто в цьому разі - у контрактах, які ще потрібно буде підписати. Очікується, що ціна цього позитиву - високий рівень цін на газ.

Нові ціни на газ за адекватної роботи уряду й парламенту не повинні значно погіршити економіку держави. Наприклад, Молдова, котра не має хоч скількись серйозної промисловості, уже зараз може платити майже 279 дол. за 1000 кубометрів газу.

Загалом, Україні надано останній шанс - за три роки реформувати газовий сектор. А саме: 1) реорганізувати «Нафтогаз», повністю відділивши від нього ряд дочірніх компаній; 2) зменшити кількість пільговиків і змінити механізм їхнього дотування - не через низьку ціну на газ, а із допомогою адресних субсидій із бюджету; на першому етапі цін на газ має бути дві: відносно низька - для населення і вища - для решти споживачів; 3) розробити й ухвалити закон України «Про засади функціонування ринку газу», адаптувавши газові Директиви Євросоюзу до національних особливостей.

Якщо ми цього не зробимо, то втратимо спочатку власний видобуток газу, потім «Нафтогаз», згодом - усю промисловість… Фінал зрозумілий. Як казав письменник-фантаст Рей Бредбері: «Я не прогнозую, я попереджаю».

Я упевнений, що рівень цін на газ у поєднанні з масштабами нинішньої економічної кризи в Україні змусять президента, уряд і парламент спільно здійснити необхідні фундаментальні реформи в газовому секторі».

У цьому контексті «ДТ» цілком поділяє думку експерта й очікує завершення переговорного процесу.