Ще напередодні виборів рух "Чесно" оприлюднив топ-10 одіозних кандидатів. Двоє з них, Олесь Довгий і Михайло Поплавський, балотувалися на Кіровоградщині і пройшли до парламенту нового скликання, не гребуючи відпрацьованою технологією - підкупом.
З'явилася нова грошова одиниця?
Олесь Довгий, сумнозвісний секретар Київської міської ради часів Черновецького почав обробляти 102-й округ іще задовго до початку виборчої кампанії. Вітання, подарунки, навіть сприяння в ремонті дороги. Зворушливі розповіді про добрі справи беручкого й пробивного Олеся не сходили зі шпальт місцевих видань і сайтів, як, власне, пізніше й про інших кандидатів, зокрема й деяких, які представляли блоки-переможці. Цього разу, крім звичних уже харчів, людям дарували пледи, тонометри, ліки. Не кажучи вже про обіцянки сприяти, підтримувати, допомагати, які часом матеріалізувались у конкретні суми.
Засівання округів грошима й усіляким "сприянням" уже стало невід'ємною частиною виборів. У глибинці, де найвищий рівень безробіття, де найбільше людей, що живуть на мінімальну зарплату, багато хто зовсім не проти мати хоч якийсь зиск з виборів. Хай як важко сприймати цю психологію на тлі змін, що відбулися в країні за останній рік, але вона досі працює. Навіть супроводжується народною творчістю: на 102-му окрузі запровадили нову грошову одиницю - лесики, еквівалент 200 гривень.
Саме в таку суму оцінював голос виборців одіозний Олесь Довгий. До речі, Михайло Поплавський на сусідньому 103-му окрузі був щедріший і, кажуть, платив по триста. Біля його ресторану "Батьківська хата" активісти якось навіть зібрали мітинг-протест, але цим усе й закінчилося.
Підкуп відбувався майже неприховано: з деяких зібрань, де давали відповідний інструктаж, тих-таки представників "Опори" буквально виштовхували фізично. Ця організація заявила, що понад 50% порушень ведення передвиборної агітації припадає на один з п'яти округів - 102-й. Підтверджує це й відео з директоркою клубу села Казарні Знам'янського району, яка, спіймана на гарячому, буквально пошматувала так звані соціальні угоди, де люди ставили підпис, що зобов'язуються (!), одержавши гроші, голосувати за Довгого.
Протистояти цій сваволі зробили спробу столичні відомі журналісти, які йшли до парламенту за списком Блоку Петра Порошенка, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко і Світлана Заліщук. Буквально за тиждень до виборів вони прибули в округ. І хоч часу було обмаль, їм вдалося згуртувати багатьох, оголосивши ініціативу "За чесні вибори в 102-му окрузі".
Важливим чинником стало й те, що столичним журналістам вдалося об'єднати п'ятьох кандидатів на підтримку молодого кандидата - ведучого Кіровоградського Євромайдану Андрія Лавруся. Цей хлопець, який став фактично альтернативою Довгому, не мав ані команди, ані досвіду, ані якихось серйозних здобутків. Його рейтинг до приїзду Мустафи з однодумцями - піввідсотка. Результат же виборів - майже дев'ять. Це третє місце після засівальників - Олеся Довгого та ще одного - Віктора Бойка, колишнього міністра в уряді Азарова. Комітет виборців, як відомо, та члени ініціативи "За чесні вибори в 102-му окрузі" закликають ЦВК не визнавати результатів голосування. Біля ОВК проведели мітинг з такою ж вимогою, але голова окружкому Броніслав Грідасов вважає, що вибори пройшли чесно і прозоро, без грубих порушень.
І хоча в день виборів Мустафі та його друзям тітушки розбили машину (вони затримані і перебувають у СІЗО), їхній спротив засвідчив: зашкарублу психологію підкупу в глибинці можна ламати, просто люди мають відчути реальну альтернативу і повірити в її спроможність.
Хто йде лікувати країну?
До речі, якраз серйозну альтернативу Довгому в цьому окрузі за логікою, задекларованою ще під час президентської кампанії - жити по-новому! - мав би скласти саме кандидат від Блоку Петра Порошенка. Але Вадим Бондар ним не став. Він фактично не вів виборчої кампанії, чим дав зрозуміти людям: округ віддали Довгому. І тут виникає багато запитань до іншого переможця - у 99-му (обласний центр) виборчому окрузі - представника БПП Костянтина Яринича. І хоча він не був формально головою обласного штабу блоку, але керував ним на президентських виборах, і, очевидно, з ним узгоджували кандидатури в округах області.
Ще у вересні Яринич на прес-конференції називав Вадима Бондаря максимально ефективним фахівцем, який володіє унікальними технологіями, людиною, яка потрібна нашій команді. Та після приїзду Мустафи, мусив публічно визнати:
- Ми цього кандидата не висували, його нам надали з центру, як він проходив відбір, нам не відомо. Я з ним практично не зустрічався.
Це, а також майже повна відсутність політичного досвіду та участі у громадській роботі, дає підставу сумніватися, чи вдасться головному лікареві обласного онкодиспансеру (передвиборне гасло: "Я йду лікувати країну!") залишатися самодостатнім політиком, а не схилятися на бік сильнішого. Правда, він одного разу продемонстрував, що має власну думку: під час протистояння на Майдані публічно оголосив на сесії обласної ради про свою непідтримку проянуковичівської заяви. Цієї куцої публічності виявилося достатньо, аби стати головою обласного виборчого штабу Порошенка.
Так само незрозуміло, чому на 100-му окрузі не було реальної альтернативи колишньому регіоналові Станіславу Березкіну. Свого часу він дуже швидко перейшов з "Батьківщини" в ПР, потім так само швидко змушений був вийти й звідти. Практично немає сумнівів, що Станіслав Березкін приєднається до пропрезидентської більшості, як і переможець у 103-му окрузі - керівник великого сільськогосподарського підприємства Анатолій Кузьменко, батько нинішнього голови ОДА, якого так грізно обіцяв люстрирувати Арсеній Яценюк. Поки що Сергій Кузьменко залишається на посаді.
Тенденція виборів за партійними списками на Кіровоградщині фактично відображає загальноукраїнську. Дещо несподіваний після Майдану високий показник Опозиційного блоку - 7%. В останній тиждень перед виборами до обласного центру завітав його шостий номер - колишній очільник області Сергій Ларін. І, як завжди, вчинив грамотно з політтехнологічного погляду: залучив тітушок і спровокував скандал, що мало широкий резонанс і привернуло до ОБ увагу багатьох з тих, хто сумнівався.
Вибори на Кіровоградщині показали: люди таки прагнуть змін, але тих, хто може і хоче їх робити, мало, а соціальні ліфти поки що зайняті здебільшого колишніми. Чи зрушиться щось до наступних виборів і чи не будуть вони, як і ці, позачерговими?