Другий тиждень тема активізації протистояння в кримськотатарському середовищі, що вилилася на площу, не йде з ефірів і газетних шпальт. І, треба сказати, тему тримають не так самі публічні акції опозиційних меджлісу організацій, як їхній відгомін - коментарі й роз’яснення учасників протистояння, а також різні версії того, що відбувається, й прогнози, ними викликані. Від заяв лідера меджлісу Мустафи Джемілєва про існування плану ФСБ-ГРУ стосовно розколу кримських татар як найбільш проукраїнської сили на півострові до версії спостерігачів про банальну боротьбу за право формувати списки на землю, здавалося, - прірва. Насправді може виявитися - пряма й грамотно вкладена доріжка. Тільки список спецслужб неповний, і вітчизняну з рахунків списувати теж не треба.
Виступи антимеджлісівських сил, що складаються з кількох загалом маргінальних груп, обмежилися мітингом п’яти сотень людей та прес-конференцією. Заходи могли б пройти традиційно нудно (ветерани нацруху говорять довго й плутано) і майже непомітно. Якби, по-перше, самі члени меджлісу та їхні прихильники не намагалися взяти участь, свистячи, кричачи й прориваючись до мікрофона на чужому мітингу, а потім спішно проводячи свій, альтернативний, і, по-друге, якби деталей, у яких, як відомо, криється головне, не було так багато.
Організатори акцій - нові громадські рухи «Себат» і «Нове покоління - Крим», а також давня, опозиційна меджлісу, «партія» «Міллі Фірка» - оголосили збір людей на мітинг під приводом обговорення земельних питань. І багато з учасників мітингу приїхали, як заведено, відмічатися на перекличці «галявин протесту». (Цей захід дуже серйозний: тих, хто не відмічається на зборах, просто можуть викреслити зі списку, а його ділянку на самозахопленні віддати іншим репатріантам.) Однак про землю говорили мало, а віце-спікера Азіза Абдуллаєва, котрий просив дати слово для свіжої інформації стосовно розв’язання проблеми самозахоплень (все-таки новий прем’єр в автономії!), до мікрофона через близькість до меджлісу не допустили. Як потім пояснював один з організаторів мітингу Рінат Шаймарданов, побоювалися, що таким чином мікрофон захоплять їхні опоненти, і мітинг піде в іншому напрямку. Але він і без того пішов - резолюцію зборів було присвячено «імпічменту лідерів меджлісу» М.Джемілєва і Р.Чубарова та вимозі до влади виключити представників меджлісу зі складу земельної комісії, яка займається розв’язанням проблеми самозахоплень.
Журналісти, які, за версією організаторів, з’явилися невідомо звідки, отримали хорошу картинку: спалення на площі ляльки з обличчям Мустафи Джемілєва - такої «жерсті» опозиція меджлісу не дозволяла собі ніколи.
Неможливо було не помітити і ще одну деталь: турботливу охорону організаторів мітингу з боку правоохоронців, які стали ланцюгом перед трибуною на шляху «незгодних». Через два-три дні на прес-конференції молодих лідерів «Себата» і сивих бороданів-салафітів із самозахоплень, не підконтрольних меджлісу, були присутні четверо міліціонерів, кілька співробітників СБУ, а з десяток бійців «Беркута» чергували на першому поверсі будинку. Звісно, потрібно вітати превентивні заходи правоохоронців у місцях, де можливі конфлікти. Однак надмір сил, задіяних на акції маргінальних, повторюю, груп, і малоймовірність серйозного зіткнення (хіба що шапки позривають) неминуче спонукає до порівняння з подібними діями. Приміром, з міліцейською опікою відомих акцій, що їх проводить група під управлінням регіонала Калашнікова в Києві. Тому не виключено, що маємо справу з поширенням успішного столичного досвіду й у Криму, де з’явилися свої «калашнікови».
Активізація нової-старої опозиції тим часом супроводжується зверненнями до влади з проханням виключити з процесу розв’язання кримськотатарських проблем посередника в особі меджлісу.
Відразу після призначення А.Могильова прем’єром Криму, згадані вище опозиційні групи виступили з листами-вітаннями, схвалюючи вибір президента. Але новий Могильов, як писало DT.UA, у перші ж дні після призначення, виконуючи наказ президента, провів зустріч із лідерами меджлісу. Там він постарався зняти всі побоювання кримських татар щодо себе й своїх дій. План Василя Джарти стосовно вирішення земельної проблеми репатріантів за формулою «самозахоплення в обмін на законні ділянки» начебто продовжує втілюватися в життя: у січні буде остаточно звільнено перше самозахоплення у Сімферополі, і люди вже отримують землю. На черзі ще два.
«Себат», який заявляє, що контролює 70% самозахоплень, у процесі затвердження списків не бере участі. І це ще одна деталь, що має окрему грань. Багато ділянок за п’ять-шість останніх років поміняли своїх власників, а процесом управляли бригадири самозахоплень. І чимало з них - далеко не безоплатно. Наділення землею учасників «галявин протесту» відбувається за списками 2006 року, які уточнюються наживо - за особистої присутності людини на зайнятій ділянці. Отже, клонування у списках виключене, зате кожен може сказати самозванцеві: «Тебе тут не стояло».
Підозр у тому, що члени меджлісу або їхня рідня при цьому мають якісь переваги, уникнути легко. Приміром, опублікувавши списки. Але до такої відкритості ні влада, ні меджліс не дійшли. Та й не земельну проблему називають головною причиною активізації своєї опозиції лідери меджлісу.
Рефат Чубаров бачить дві мети: спробу зірвати міжнародний форум кримських татар, до організації якого підключилися ОБСЄ та європейські інституції, а також планомірні дії з розколу кримськотатарського електорату напередодні парламентських виборів. Мустафа Джемілєв оприлюднив у численних інтерв’ю цитати з документа, який він називає «оперативними даними», нібито розробленими у ФСБ і ГРУ. Оскільки ці дані широко цитувалися в ЗМІ протягом усього тижня, обмежимося коротким викладом.
За словами Мустафи Джемілєва, «оперативні дані» містять чіткий план розколу кримськотатарського народу, дискредитації нинішніх лідерів меджлісу, проведення операції зі зміни його лідера й «засилання» до його складу проросійськи орієнтованих кримських татар. Наступний напрям - інформаційна кампанія (війна), створення ЗМІ всіх різновидів, об’єднаних у медіахолдинг із фінансуванням з Росії, робота російських технологів. Далі - робота в релігійному середовищі: підтримка опозиційних муфтіяту Криму груп: хабашитів, салафітів, членів «Хізб-ут-тахрір», витіснення «турецького» ісламу «арабським». Для виконання цих завдань, як випливає із цитованих М.Джемілєвим даних, на базі проросійських організацій буде створено координаційний штаб, до якого ввійдуть політтехнологи, консультанти з Росії та кримські журналісти. А в кримськотатарському середовищі буде створено новий суспільно-політичний рух, «який повинен узяти на себе роль нової потужної і жорсткої опозиції меджлісу». Бюджет проекту на сьогодні - 20 млн. дол.
Загалом усе, що відбувається, в описаний сценарій уписується. Але все це не новина - розрізнені елементи цього «плану» існували завжди. І існуватимуть, оскільки Крим - це вразливе місце України, і не використовувати його, не підігрівати тліючих конфліктів і не підгодовувати потенційних виконавців - означає, думати про те, що спецслужби марно свій хліб їдять протягом уже двох десятиліть.
З іншого боку, враховуючи почастішання в останні роки повідомлень друзів меджлісу про підготовку замахів на його лідерів, цілком імовірною виглядає й можливість маніпулювання темою людьми з боку тих-таки спецслужб, зокрема - рідної.
Словом, ми прямо запитали в Мустафи Джемілєва: звідки в нього ці «оперативні дані», і чи не в СБУ він їх отримав? (Пам’ятається, не так давно саме там йому повідомили про підготовку фізичного усунення, а потім ці довірчі дані лягли у версію генерала Москаля про плани затриманих спільно зі службою в полі «терористів», котрі крали корів, а на дозвіллі читали релігійну літературу.)
Мустафа Джемілєв повідомив, що «оперативні дані» отримує від хороших друзів, які мають відповідні зв’язки. І навіть довірчо сказав про їх походження: воно - не українське. Співробітники СБУ, за словами М.Джемілєва, прийшли до нього після того, як він почав в інтерв’ю цитувати «оперативні дані»: «Казали: не могли б ви поділитися цим планом ФСБ? Але, думаю, немає сенсу, вони й так знають. Бо, виходячи з того, що там написано, наші органі, зокрема податкова служба, прокуратура, теж беруть участь у цьому плані. Наприклад реанімації якихось старих кримінальних справ проти членів меджлісу з тим, щоб «порвати» бізнес кримських татар, які підтримують меджліс».
При цьому Джемілєв визнав, що спочатку і він думав, що багато пунктів виглядають малоймовірно й несерйозно. «Нам теж видалося малоймовірним те, що там викладено. Приміром те, що стосується протидії моєму висуванню на Нобелівську премію. Ну навіщо це потрібно, й кому з кримських татар буде погано, якщо це станеться? Та сумніви розвіялися через півтора місяця. Адже дані надійшли до того, як відповідні події почали розвиватися. Перші відомості ми отримали в травні, другі - в жовтні. І все збігається», - каже М.Джемілєв. При цьому зауважує: «Взагалі-то вони там халтурять. Навіщо гроші витрачати на моє усунення з лідерів меджлісу - я ж і так іду!».
М.Джемілєв поділився ще одним спостереженням, яке обіцяв DT.UA підтвердити й документально: багато завдань, поставлених у плані ФСБ, перегукуються з… аналітикою СБУ, яка лягає на стіл президентові. «Мені здається, що тепер уже, як у радянські часи: ми - молодші брати Росії, і виконуємо те, що там скажуть. Порівнюючи оперативні дані з Росії й аналітичні записки СБУ, які направляють в адміністрацію президента і які нам іноді вдається перехопити, - цілі збігаються. СБУ доповідає, що меджліс і кримські татари - найбільш опозиційна до влади сила в Криму, а тому потрібно підтримувати опозицію меджлісу».
У принципі, спроби влади розколоти кримськотатарський електорат, який завжди підтримував націонал-демократів, а потім помаранчевих і біло-сердечних, робилися завжди. І роль у цьому служби та правоохоронців теж завжди була особливою. Контингент же в опозиції меджлісу, так само як і окремі представники цього органу, - живі люди з цікавими біографіями. Що, до речі, й вирізняє нових-старих лідерів опозиції: є й судимості, й підвішені кримінальні справи, й підозри в тому, що «зламалися» в роки боротьби за повернення народу на батьківщину…
Інша річ - яку синергію дасть збіг зусиль кількох спецслужб, якщо вони таки грають на одній території в один час. І головне: з ким такі ігрища погоджено й яка їхня кінцева мета?
Відповіді на останнє запитання, зі зрозумілої причини, ми довідатися не зможемо. Але, маючи досвід багаторічних спостережень за маневрами в завжди конфліктогенному кримськотатарському середовищі, організованими й публічними політиками, і бійцями невидимого фронту, і слонячими, і філігранними, і ззовні, й усередині країни, ризикнемо припустити. Перший індикатор - збіг у часі - різко червоніє при накладенні на: залякування президента оперативними даними СБУ про підготовку збройних повстань з боку незадоволених громадян та наближення парламентських виборів в Україні; й одночасно - фінал важливого етапу в русі України в Європу та повернення в Кремль Володимира Путіна. Другий - пошук відповідей на запитання, кому вигідна буза в «ісламському середовищі» на території України, неминуче повинен привести за межі України, бо їй це не треба - її це послабить і зробить іще вразливішою. І якщо президентові пояснюють і радять по-іншому, підживлюючи фобії та користуючись слабким розумінням реальної ситуації, то послаблюють і його. Чим не мета для ворожої розвідки?