Найболючіше, що переживають нині багато українців, - це не економічний тягар, не втрата будинку й звичного довоєнного укладу життя, не брак упевненості в завтрашньому дні. Навіть біль від втрати рідної людини (я це знаю) згодом стає глухою. Найболючіше - втрата віри, що всі ці жертви й випробування мали високий сенс і принесені на вівтар нової України. Найбільший страх - що нічого не зміниться на краще. Найбільше обурення - від нахабної несправедливості. Найболючіше розчарування - від гріхопадінь тих, хто ще вчора видавався Прометеєм змін. Спостерігаючи за перетягуванням каната між керівниками Антикорупційної прокуратури й Національного антикорупційного бюро, на які суспільство покладає величезні надії з очищення від скверни, що поставила країну на межу зникнення, - корупції вищого рівня, дуже хочеться сподіватися, що вони просто переживають дитячу хворобу росту. У нашого суспільства, визнаємо, теж є хвороба - не вникаючи в суть речей і явищ, виносити простий вирок зрада/перемога.
В інтерв'ю з керівником САП Назаром Холодницьким DT.UA намагалося одержати відповіді на запитання, які по суті пояснюють уповільнений перебіг розслідування резонансних справ, і на запитання, яких раніше ніхто не ставив.
- Назаре Івановичу, почати пропоную із запитань з інформаційного запиту DT.UA на які САП не відповіла і про які йдеться у матеріалі "Як "чорна бухгалтерія" ПР може перетворитися на невидиму". Чому через півроку після передачі НАБУ так званої "амбарної книги" Партії регіонів у справі немає жодного підозрюваного?
В середині жовтня ви казали, що вже є три проекти підозр. Потім САП повернула проекти НАБУ, і 11 листопада у своєму Твіттері бюро оголосило готовність повідомити про перші підозри, але наразі їх немає. Що коїться з цими підозрами?
- Вони будуть тоді, коли прокурори й детективи виконають розпорядження НАБУ і зберуть достатньо доказів, щоб оголошувати людям про підозри у скоєнні кримінального правопорушення. Коли я говорив про проекти підозр - вони лежали в мене на столі, проте ще не читані. Прочитавши ж, міг сказати як прокурор: з тими текстами і наявними доказами йти до суду було не варто.
Можна робити хорошу піар-картинку, можна через Твіттер і соцмережі рапортувати про завершення слідства, але проект підозри стає підозрою лише тоді, коли він погоджений прокурором. Бо прокурору йти до суду, йому доводити вину. Сама собою "чорна бухгалтерія" не може бути доказовою базою. Вона має бути відправним елементом, який у сукупності даних підтверджує, що в тих, хто отримував із неї гроші, відбувалося незаконне збагачення. Коли мені принесли проект підозри одному високопосадовцю, щодо якого в "чорній бухгалтерії" вказано, що люди отримували мільйони, а проект підозри виписаний тільки на 5 тис. дол., - то це не той рівень, на якому НАБУ і САП мають працювати. Треба якісно провести слідство, зібрати весь комплекс доказів. Тоді набори слів і літер стануть підозрою. Коли це буде виконано, тоді підозра неодмінно буде підписана, вручена, і справа піде до суду.
Наша категорія справ - це не той випадок, коли ми оголошуємо про підозру, а потім слідство розтягується на роки, як колись було у ГПУ чи інших органах. Наші категорії справ такі, що коли є підозра - відступати нікуди. Підозра означає, що, фактично, 90% усієї справи вже розслідувано. Ми маємо вручити підозру, обрати запобіжний захід і вже через тиждень-другий - вручити обвинувальний акт, який, фактично, не відрізнятиметься від підозри. А коли починається це розжовування - оголосити аби оголосити, аби роздзвонити на весь світ, - це не є слідство, не є процесуальне провадження. Це якесь піар-шоу, що рано чи пізно закінчиться виправдувальним вироком, якого я не можу допустити як прокурор.
- Я розумію, що таємниця слідства не дозволяє вам конкретніше говорити про певні провадження, але, погодьтеся, суспільство хоче почути переконливі аргументи на користь того, що слідство у справі "чорної бухгалтерії" ПР та інших не зволікається зумисне, що ви не чекаєте, доки всі повтікають за кордон, не займаєтеся вибірковими розслідуваннями.
- Ви правильно сказали - потрібні переконливі аргументи. Лайки у фейсбуках, навіть якщо їх буде тисячі, - це не переконливий аргумент, бо нам треба йти до суду й оперувати фактами. Всі розуміють. Я як громадянин України теж чекаю результатів, але вони мають бути підкріплені фактами і доказами, зібраними в комплексі, а не лише вирваними з контексту. Бо ми розуміємо, з ким маємо справу в судах, сторона захисту там досить сильна. І йти, вибачте, на посміховисько… Потім ми чутимемо, що суд, певно, був корумпований. Потім прокурор буде поганий, бо він же узгодив підозру, отже - погодився з тими доказами, які детективи зібрали…
- Так, можна довго проводити почеркознавчі експертизи, призначати інші експертизи. Тим часом фігуранти справи зникають. Приміром, Євген Калюжний, який, за даними DT.UA, вносив до "чорної бухгалтерії" інформацію про виплати.
- Калюжний утік з України ще до створення НАБУ, його не було в країні задовго до оприлюднення "чорної бухгалтерії".
- Але є й інші, - там підписів багато. Що ви можете повідомити з приводу результатів почеркознавчих експертиз?
- Було призначено низку експертиз. Деякі експертизи підтвердили, що в цих документах підписувалися саме ті люди, чиї прізвища зазначено. Але, щоб підтвердити в суді, що саме ця людина отримала цю суму, треба дослідити весь комплекс даних і спосіб її життя. Якщо людина отримала за якісь свої послуги, як зазначено в "чорній бухгалтерії", два чи три мільйони, має палац у Кончі-Заспі, а ми інкримінуємо їй 5 тис. дол., - то це якось дивно, правда? Причому вхопившись за саму лише експертизу почерку, а цього дуже мало для прокурора, щоб іти в суд підтримувати обвинувачення. Я погоджуюсь у цьому з процесуальними керівниками.
- Це ви зараз про справу голови ЦВК Охендовського говорите?
- Я говорю про одного з фігурантів одного з кримінальних проваджень - для прикладу. Прізвища не називаю.
- І проект підозри у справі Охендовського ви повернули НАБУ з рекомендацією провести ще одну - економічну експертизу?
- Провести економічну експертизу та інші слідчі дії. Буде зібрано доказову базу - буде оголошено підозри. Але я хочу, щоб почеркознавча експертиза була не єдиним доказом у суді. У нас спільна робота з НАБУ, спільна відповідальність. Щоб іти в суд і отримати обвинувальний вирок, треба мати чіткі докази.
- Уточніть, будь ласка. Ви говорите про 5 тисяч доларів та експертизу почерку як єдиний доказ. Але, за даними DT.UA, у справі фігурують 15 тисяч, і їх рух відстежено за банківським рахунком. Тобто у справі є не лише почеркознавча експертиза, як ви кажете.
- Враховуючи суспільний інтерес та зацікавленість ЗМІ, завісу таємниці досудового розслідування, напевно, все ж таки слід привідкрити. У наданих НАБУ Віктором Трепаком документах ідеться про можливе отримання суб'єктом О. коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з його відрядженнями за кордон як члена ЦВК. Перевіряються чотири факти можливого отримання ним коштів, загальна сума яких становить 16 734 долари США. Тому жодного платежу на 15 тисяч доларів там немає, як і немає заявлених DT.UA ідеальних збігів цих фактів з рухом коштів на банківських рахунках пана О.
Так, справді, певні грошові надходження на рахунки цієї особи у відповідні дати мали місце. Однак, повторюся, ідеальних збігів жодної із цих сум ми поки що не прослідковуємо, а отже, це покладає на прокурора тягар додаткового доказування, що це саме ці гроші. Відповідна робота проводиться, і змушений зазначити, що оприлюднення цих відомостей у пресі точно не допомогло слідству.
Стосовно достатності результатів почеркознавчої експертизи для повідомлення про підозру. Почеркознавча експертиза проводиться для того, щоб встановити, чиєю рукою виконано підпис у документі. Але ж вона не встановлює факту дійсності написаного в цьому документі. Простіше кажучи, навіть якщо ми розслідуємо елементарне службове підроблення, то лише провести почеркознавчу експертизу, щоб встановити, що у підробленому документі розписалася саме ця особа, - мало. Необхідно ще довести, що справді мало місце підроблення, що викладені в документі відомості не відповідають дійсності.
Так і в цьому випадку. Надані В.Трепаком документи - це, безумовно, докази, і докази вагомі. Але вони мають бути відправною точкою, і виключно на них підозра в одержанні неправомірної вигоди побудована бути не може. Потрібні додаткові докази саме її фактичного одержання - зокрема й такі, як отримання та подальше використання отриманих коштів. На це детективам НАБ України постійно вказують процесуальні прокурори.
- Вагомих доказів отримання грошей із "чорної каси" ПР для Пола Манафорта, колишнього радника Януковича, який привів до перемоги Трампа, не було? Хто санкціонував витік цієї інформації, її оприлюднення? Більше того - оприлюднення сканів документів? На якому рівні приймалося рішення?
- Дуже цікаве запитання. Я як прокурор заборонив розголошення будь-якої інформації слідства. Невідомо, де Сергій Лещенко це взяв, із його подачі пішла інформація щодо Манафорта.
- Але скани документів НАБУ опублікувало на своєму офіційному сайті...
- Запитуйте в того, хто відповідає в НАБУ за інформаційну політику та за розголошення даних слідства.
- У нього є процесуальні керівники - прокурори САП.
- Правильно. Я ці питання ставив також, відповіді від НАБУ не отримав. Я старший групи прокурорів у цій справі. Сам здивувався, побачивши скани на офіційному сайті. Вельми цікава ситуація. Мені як прокурору дуже не подобалося, коли, наприклад, Аваков теж десь 4 аркуші надибав. На мої запитання, як вони з'явилися в цей момент і стосовно цієї людини, я також не отримав відповідей. Зверніть увагу, що там, у "амбарній книзі", є лише прізвище Манафорт. І немає жодного його підпису. Завтра можуть з'явитися такі самі скани, тільки щодо Валентини Самар на три мільйони доларів. Може ж таке бути? Чи щодо Холодницького, чи щодо Ситника. Дуже вигідно зараз робити такі скани.
-Розслідування саме цього епізоду на якій стадії?
- На тій, що була й три місяці тому.
- Тобто особи, котра розписувалася за отримання грошей начебто для Манафорта, не встановлено? Це одна особа чи кілька?
- Всі підписи більш-менш схожі. Але хто розписувався - невідомо, там просто підпис. Це просто розчерк невідомо-кого. На сьогодні підстав для оголошення підозри, тим більше Манафорту, немає.
- Вам не здається, що стосунки між САП і НАБУ виглядають, м'яко кажучи, негарно, і це не на користь справі. Ви одне одному через ЗМІ посилаєте якісь претензії, а спілкування перейшло виключно в офіційне листування…
- Я як антикорупційний прокурор жодних претензій НАБУ через ЗМІ не посилав. У нас нормальні робочі відносини. В нас є тільки якісь постійні "прівєти" з боку НАБУ. Я не розумію цього. Сьогодні НАБУ заявило, що незгодне з позицією прокуратури стосовно запобіжного заходу голові Рахункової палати. Принцип такий: ми всіх закриємо, а там розберемося. Це 1937-й рік. А нічого, що за злочин, у якому підозрюється ця особа, передбачено покарання до 6 років (не є особливо тяжким. - В.С.)? А нічого, що слідчий, наприклад, у цій справі на момент повідомлення про підозру жодної інформації про можливість втечі прокуророві не надав? Тільки зараз прокурор зі ЗМІ дізнається, що підозрюваний може втекти в Донецьк. Це треба було оголошувати і проговорювати до стадії затримання, якщо є підстави, і обирати якийсь інший захід. Так, ми вимагатимемо забезпечення можливого відшкодування збитків, скажімо - застави квартири. І то, застава, згідно із законом, не перераховується у відшкодування збитків. Якщо він утече, то застава зараховується до бюджету. Але ми маємо обирати ті запобіжні заходи, які відповідають особі, злочину, а не просто всіх огульно закривати, бо цей піар гарно виглядає.
- До речі, про піар. Сьогодні на цій не такій уже й гучній справі пропіарились усі й наввипередки. Генпрокурор разом із вами підписував підозру на камери (до речі, справа ця дуже схожа на ту, через яку сам Юрій Луценко 2,5 року за гратами провів), і керівник САП, а НАБУ ще й закинуло ГПУ, що інформацію оприлюднили до вручення підозри.
- Я не стежив за часовими поясами, але точно знаю, що підозру було вручено, і вручав її прокурор Антикорупційної прокуратури (це є на відео) разом із детективом НАБУ. І вручали її вже після підписання генпрокурором, тобто всіх процесуальних моментів дотримано, відповідно до КПК.
Ще раз наголошую: в нас немає нестиковок із НАБУ. Є юридичні дискусії, які з невідомих мені причин переростають у якісь обструкцію з боку лише одного органу. Але ми все переживемо, ми все розуміємо. Наше завдання - діяти суворо за законом.
- Тоді поясніть свою позицію щодо тих пригальмованих справ, які вже мають публічну історію. НАБУ каже, що справа стосовно екс-керівника Державіаслужби та президента і головного бухгалтера авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", які, за даними слідства, причетні до заволодіння майже 150 млн грн, розслідувана. Але процесуальний керівник не погоджує повідомлення про підозри.
- По-перше, про те, що підозру направлено, знову ж таки, прокурор дізнався з публікації НАБУ. Я вважаю, що це недопустимо. По-друге, у нас є серйозні запитання стосовно суми збитків, їх нарахування, їх оскарження. І чи вони, власне, є збитками. Бо сума збитків оскаржується в судовому порядку, в порядку господарського судочинства, і МАУ виграла вже дві інстанції. То як прокуророві доводити суму збитків, коли є рішення суду, що збитків немає?
- Але рішення суду скасовано?
- Рішення суду скасовано, подано на новий розгляд, остаточної крапки у справі не поставлено. То, може, треба зробити певні процесуальні кроки і подивитися, як це рішення далі рухається. Тим часом справа Антонюка (Денис Антонюк, екс-керівник Державіаслужби, звинувачується у зловживанні службовим становищем - наданні незаконної переваги МАУ з метою отримання неправомірної вигоди. - В.С.) пішла в суд, прокурор підтримав у ній обвинувачення. А тут міліцейський принцип: прокурор добрий, поки все погоджує. Коли ж не погоджує - він поганий. Це принципи радянської міліції. Я не хочу, щоб вони застосовувалися в роботі новостворених антикорупційних органів.
- Ще одна із загальмованих справ - про спробу розкрадання "кіотських грошей", ідеться про майже півмільярда гривень. Кримінальне провадження було відкрите ще в січні, чотирьом особам оголошено про підозру, трьох затримано. Досудове слідство й досі не завершене?
- Є позиція прокурора, що треба провести економічну експертизу, а детектив каже, що не бачить у цьому потреби. Запросімо до розмови прокурора у цій справі - заступника керівника САП Володимира Кривенка, він докладно пояснить її нюанси.
Володимир Кривенко: У справі "кіотських грошей" можна сказати багато. По-перше, виявили її й зареєстрували прокурори САП, коли почалися публікації у пресі про тендер. Прокурори САП розкрили схему замаху на заволодіння державними коштами, встановили осіб. Після початку активних дій двоє з причетних осіб утекли - один в Росію, другий - у Білорусь. Вони перебувають у розшуку, і зараз ми щодо них беремо дозволи на досудове спецрозслідування. А затриманим особам повідомлено про підозру.
Проте слід сказати, що, фактично, "кіотські гроші" ні з бюджету, ні зі спецфонду не були виплачені, оскільки цей злочин виявлений на стадії замаху. Кабмін під керівництвом Арсенія Яценюка оголосив про проведення тендерів наприкінці грудня, щоб хутенько їх провести й ніхто нічого не запідозрив. Загальна сума - близько 490 млн, але фірма-переможець жодної копійки отримати не встигла, оскільки ваші колеги-журналісти простежили ланцюжок, виявили, хто стоїть за цією фірмою та що вона таких робіт не виконувала. Ми включилися на цій стадії, тому збитків не завдано, але всі дії для їх заподіяння були вже вчинені. Нам залишилась остання стадія: ми встановили рух - хто готував документацію, хто винаймав офіс, як "Укрекоінвест" проплачували за переклад із китайської мови українською. Все встановлено. Залишилася дрібниця: для того, щоб ми висунули обвинувачення людині, КПК від нас вимагає: шановні, скажіть, у чому полягають заподіяні державі збитки? А це має бути експертна оцінка. І ми вже 4 місяці просимо наших колег із НАБУ- проведіть експертизу. У нас там Коваль, директор "Укрекоінвесту" (ДП "Українські екологічні інвестиції". - В.С.), під вартою вже п'ять місяців. Якщо він вийде з-під варти - втече, і все розвалиться. Це проста експертиза, - експерт навіть із річним стажем за три дні порахує, що з 12 лотів ця фірма виграла 11 та яка мала бути сума закупівлі. Ми мусимо розуміти: в суді за столом проти мене сидітиме не людина, яка вкрала курку і в якої немає грошей на адвоката. Проти мене сидітиме людина, яка хотіла вкрасти 490 млн грн. Яка, не виключено, була у змові з прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністром. Які зможуть найняти адвоката, що отримує тисячу доларів на годину.
- І справу програєте ви.
В.К. - І справу програю я. А в НАБУ скажуть: ми зібрали всі докази й надали прокурору, прокурор погодив і пішов у суд, але, мабуть, перепив, не підготувався, не прочитав матеріали і не зміг довести.
- І скільки у вас таких справ?
В.К. - Усі.
Назар Холодницький: - Не всі. 40 проваджень, щодо яких ми погодилися, пішло в суд. Сьогодні оголошено підозру голові Рахункової палати, де ми також визнали достатню кількість доказів, робота не стоїть. Але у конкретних справах, замість того, щоб виконати розпорядження прокурора і йти далі - або визнати, що справа безперспективна (бо не можуть бути всі справи перспективними), руху немає.
- Поки ви дискутуєте з Ситником та детективами, фігуранти справ облаштовують свої справи і живуть спокійно далі. Як суддя Фабіржевський із Одеси, який не був звільнений за порушення присяги та не був притягнутий до відповідальності за хабар, а вийшов у відставку з усіма пільгами…
В.К. - Декілька нюансів у цій справі. Половина матеріалів у ній - записи громадських активістів, на яких суддя нібито вимагає неправомірну вигоду і отримує її, були зроблені на диктофон заявниці без дозволу суду. За матеріалами, зібраними на підставі ухвали суду, фоноскопічна експертиза нам дала: "Ймовірно, Фабержевський". А що в нас каже Конституція? Всі сумніви на користь кого тлумачаться? Можна йти з такою справою в суд?
Але є ще одна обставина. Ця справа, перш ніж її передали в НАБУ, півтора року провалялася у ГПУ, де не бачили підстав до притягнення обвинувачуваного до відповідальності. І тут з'являється детектив, який вивчив англійське право додведення, і каже: "Everybody! It's a very big case!" Весь рік займається цією справою. Я її проглянув, вибачте, у мене 12 років прокурорського стажу, і роблю висновок - ми отримаємо проблеми з цим.
Н.Х.: - У відповідь чуємо: а у США 50% справ мають виправдувальний вирок. Але ж навіщо свідомо йти на виправдувальний вирок? Треба тверезо дивитися на ті справи, в які входимо. Ми не боїмося йти ні проти інтересів Коломойського, ні проти інтересів Фірташа… У понеділок завершено досудове розслідування кримінального провадження щодо директора ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат". До п'ятниці буде готовий позов про повернення ЗТМК у державну власність у зв'язку з невиконанням Фірташем умов договорів. Ми рухаємося, але наша позиція в таких справах має бути міцною. У тих справах, де починали і спільно з НАБУ все зробили добре, ми йдемо до вироків.
- Назаре Івановичу, днями ви кинули камінець у город НАБУ, написавши у Фейсбуці про "відсутність конструктивної позиції органу досудового розслідування щодо повернення активів ДП "ЗТМК" до державної власності, відшкодування збитків у кримінальному провадженні, притягнення до кримінальної відповідальності КІНЦЕВИХ ВИГОДОНАБУВАЧІВ (читай - олігарх Ф.)". Тобто Фірташ таки з'явиться у цій справі?
- Ми робимо все, щоб кінцеві вигодонабувачі, які крали державну власність, у цій справі з'явилися. А хто там буде - побачите. Але ми, паралельно з криміналом, вживаємо заходів цивільно-правового характеру, щоб не лише провести піар-кампанію, а щоб держава отримала вкрадені кошти. Це не швидкий проект, це не швидкий процес. Ми розуміємо, скільки триватиме в суді справа Сивака (Володимир Сивак - директор ЗТМК. - В.С.), у якій є п'ять адвокатів. Один із них - колишній заступник міністра юстиції, наприклад. Я просто хочу, щоб ви збагнули, з яким рівнем захисту обвинувачуваних доводиться мати справу. І для боротьби з таким рівнем ми мусимо мати сильну позицію. І підтримку, на яку ми досі ще розраховуємо. У тому числі й громадянського суспільства. Тому я вкотре всіх закликаю ходити на кожне судове засідання, дивитися, як воно триває, висвітлювати процес.
- Підтримка суспільства є тоді, коли є довіра. Кілька запитань щодо незалежності вашої діяльності і САП загалом. У ЗМІ була інформація про ваші візити на Банкову, до АП. Зокрема - твердження екс-заступника очільника АП часів Януковича - Портнова, який виклав "графік" 11 відвідин. Крім того, є інформація, що перед призначенням ви пройшли своєрідну "співбесіду" в колишнього заступника екс-генпрокурора Яреми - Анатолія Даниленка в його офісі на Львівській площі, де запевнили у своїй лояльності президентові.
- Я вже неодноразово пояснював усі свої візити до АП, але це запитання чомусь знову виникає у певні моменти, і знову й знову показують лише те відео з Андрушком, яке зроблене наприкінці грудня 2015 року, і все.
Про якісь співбесіди з Даниленком уперше чую від вас сьогодні. Це вже щось нове…
- НАБУ розслідує провадження, які зачіпають інтереси олігархів, і про них ми сьогодні говорили докладно. І в цей час, як кажуть, ви зустрічаєтеся з Ігорем Коломойським і братами Суркісами. З якою метою?
- З олігархом Коломойським я бачився лише раз у приміщенні САП. Він прийшов у страсну п'ятницю з адвокатом з власної ініціативи. Наша розмова фактично звелася до обговорення загальних подій, а він запевняв у своєму бажанні підтримувати реформи. Я, власне, сам не зрозумів мети його візиту. До речі, після цього було посилено пропускний режим у САП, бо тодішня охорона без жодних перешкод пропустила його і почет до прокуратури.
НАБУ розслідує провадження, до вчинення якого, можливо, причетні брати Суркіси. Процесуальний прокурор дав детективам вказівку допитати цих осіб. Детективи викликали їх до НАБУ кілька разів, але Григорій та Ігор Суркіси не з'являлися. Мене як прокурора це збентежило, тому я дав вказівку процесуальним прокурорам допитати цих осіб самостійно. І, о диво, на виклик прокурорів брати Суркіси з'явилися і відповіли на поставленні запитання. До речі, допит відбувався 08.08.16, коли я фізично не міг з ними спілкуватися, оскільки разом з Артемом Ситником перебував у столиці Латвії Ризі з робочим візитом.
- Від джерел у близькому оточенні Олександра Онищенко DT.UA стало відомо, що народний депутат начебто передав іноземній спецслужбі (британській чи російській) відео та аудіофайли із записами своїх розмов з Макаром Пасенюком, Ігорем Кононенком і президентом Петром Порошенком, на яких начебто обговорюються, скажімо так, залаштункові політико-економічні угоди. Можливо, Онищенко передав такі записи і до НАБУ або САП для розслідування фактів корупції, які начебто зафіксовані в тих розмовах?
- Ні О.Онищенко, ні його адвокати, ні будь-хто інший не передавали до НАБУ або САП будь-яких записів для розслідування фактів корупції.
Взагалі, як на мене, Онищенко справляє враження, м'яко кажучи, не надто чесної людини, бо ті речі, які він говорить, дуже часто не відповідають дійсності. І в цьому випадку, вважаю, це не що інше, як спроба виставити себе перед Інтерполом особою, яка потерпає від політичних репресій. Хоча ще буквально за кілька днів до своєї втечі Онищенко активно використовував свій статус народного депутата України, щоб впливати на топ-чиновників в Україні для ухвалення потрібних йому рішень. Потерпілі від репресій так не поводяться. Жодних пояснень, у зв'язку із чим він так часто відвідує Російську Федерацію, він не дає, а відповідь на це запитання проста - мабуть, саме там він черпає натхнення для таких заяв.