UA / RU
Підтримати ZN.ua

Національне агентство з (не)повернення активів: кадри вирішують усе

«Не всі антикорупційні органи однакові», — саме так коротко опишемо ситуацію з новоствореними інституціями. Тим більше що, борючись з корупцією, дуже легко поринути в болото договірних з відсутністю результатів. Саме так зробила АРМА (Агентство по розшуку і менеджменту активів).

Автор: Олександр Лємєнов

Очолює Нацагентство Віталій Сигидин, строк повноважень якого давно закінчився, точніше – рівно через три місяці після призначення. Логічно спитати, як так сталося? Усе досить просто, адже тодішній прем’єр-міністр призначив Сигидина як тимчасового виконувача обов’язків. Згідно з вимогами Закону «Про державну службу», у подібний спосіб виконувати завдання керівник АРМА може лише три місяці. Про цей факт особисто я надсилав листа очільнику уряду Денису Шмигалю. Проте віз і нині там.

Тетяна Довгань/Mind.UA

В.Сигидин досі робить вигляд, що керує відомством. Але це стосується не всіх аспектів діяльності АРМА. Безумовно, керівник Нацагентства відразу призначив собі двох колоритних заступників — Філіпа Проніна (напрямок розшуку та виявлення майна) і Володимира Павленка (напрямок менеджменту активів). Кожному з них бракувало досвіду для зайняття цих посад, та це не стало перепоною для відповідних призначень. Далі було створено ручну Громадську раду. Нагадаю, в попередні роки двічі аналогічну структуру з представниками громадянського суспільства очолював мій колега по організації State Watch Гліб Канєвський. Він постійно був як кістка в горлі для керівництва АРМА щодо подібних зловживань. Ще одним моментом, на якому варто зауважити, стало створення ручного тендерного комітету. Його керівниками були різні чиновники, але незмінним та «незамінним» заступником був Володимир Павленко, про що яскраво свідчать звіти про укладені договори, оприлюднені на ProZorro. При цьому, діяльність АРМА 2020 року була настільки «грандіозною», що розмішених на ProZorro – аж 46! Тобто середнє арифметичне за весь рік становить 3,8 укладеного договору на місяць. І це попри те, що до реєстру арештованих активів за 2020 рік було внесено понад 2500 позицій. Про цей напрям роботи я розкажу у наступному матеріалі.

Але повернемося до ключової теми. Наступними кроками стали спроби пристроїти своїх репрезентантів до територіальних управлінь АРМА. Зрозуміло, що не всі попередньо обрані керівники погоджувалися на деякі плани Сигидина—Павленка. Проте коронавірусна пандемія зіграла злий жарт: повноцінні конкурси було скасовано, а призначати стало можливим оперативно і лише за результатами співбесід. Більш того, враховуючи спрощений порядок призначення на посади від Кабміну, можна уникнути перевірок і легко прилаштувати своїх.

Згідно із законом, Сигидин і Павленко не повинні мати впливу на керівників територіальних управлінь. Але на практиці саме за підписом голови АРМА встановлюються надбавка, премія та проводиться щорічне оцінювання, з допомогою чого вони фактично і здійснюють вплив.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України (від 23 серпня 2017 року №640 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців») усі держслужбовці, в тому числі і працівники АРМА, проходять обов’язкове щорічне оцінювання і в разі отримання негативної оцінки мають бути звільнені. Саме так можна приборкати будь-якого чиновника, що пручається ініціативам з Києва.

Вище вже зазначалося, що експертами State Watch, було направлено запити щодо проведених конкурсів і відборів на зайняття вакантних посад у 2020-му та січні 2021 року. Здається, що це прості запити про публічну інформацію, на які АРМА мала б звернути увагу і повноцінно відповісти. Проте не так сталося, як гадалося. Павленко поставив мої запити на особистий контроль, і строки надання відповідей на них було подовжено ще на 20 робочих днів. Зрештою, повноцінних відповідей ми не отримали, а частину інформації взагалі було приховано.

Наприклад, керівництво АРМА умисно приховало дату народження начальника управління менеджменту активів Вахтанга Георгійовича Бочорошвілі. Швидше за все, для того, аби неможливо було порівняти, чи дійсно саме його притягали за крадіжку консервів із магазину «Копійка» в Одесі в грудні 2015-го (до відповідальності було притягнуто Бочорошвілі Вахтанга Георгійовича, який народився 5 вересня 1986 року, справа №522/25226/15-п, провадження №3/522/6679/15).

Крім того, було приховано інформацію про розмір заробітних плат по кожному працівнику, і це також неспроста. Відповідно до постанови КМУ гранична чисельність працівників центрального апарату АРМА — 195 штатних одиниць, міжрегіональних територіальних управлінь АРМА — 240 штатних одиниць. Тобто загальна кількість мала бути 435 працівників.

Проте фактично їх лише 204 працівники, або менш як 50%! (джерело — публічний звіт Сигидина за 2020 рік)

Нескладно здогадатися, хто постійно отримує надбавки за інтенсивність «роботи».

Також цікавим є те, що найбільш небажаних працівників, яких не злякали нульові надбавки та премії (як це було у випадку з начальником управління менеджменту активів Віталієм Різником та начальником юридичного управління Андрієм Потьомкіним), було звільнено через незадовільну оцінку результатів діяльності.

Звільнення в АРМА оформлює начальник управління персоналу Тетяна Рудяк, і, як доводить судова практика, ще жодного звільнення вона не змогла оформити правильно. Про що свідчить ситуація з Володимиром Орловим, митником часів Януковича, який саме завдяки помилкам Т.Рудяк через суд досить легко добився призначення на посаду начальника Південно-Східного міжрегіонального територіального управління АРМА (справа №640/13182/19).

До речі, Віталій Різник потрапив у немилість за те, що свого часу відмовив В.Орлову у призначенні на посаду. А Андрій Потьомкін повинен був не допустити набрання рішенням про призначення Орлова законної сили.

Та, думаю, останній вдячний Рудяк, бо її умінням також через суд поновився на посаді й отримав компенсацію за вимушений прогул у розмірі 601 тис. грн.

Цікаво, скільки мільйонів отримає Потьомкін, позов якого про поновлення на посаді досі розглядається Окружним адміністративним судом?

Не сподіваючись одержати повноцінні відповіді на запити щодо кадрів, проаналізуємо, хто саме перемагав на конкурсах в АРМА.

Західне міжрегіональне територіальне управління АРМА, куди за результатами конкурсу відібрано Лілію Русенко. Згідно з розслідуваннями журналістів, ця 25-річна співробітниця структурного підрозділу Національного агентства раніше працювала у туристичній фірмі, де заробила аж 26 тис. грн. До того навчалася в університеті. При цьому декларує неадекватно високі статки у вигляді готівки — 50 тис. дол., 30 тис. євро та 300 тис. грн. А ще вона задекларувала швейцарський годинник Corum та автомобіль Honda CR-V. Також спільно з матір’ю Л.Русенко володіє квартирою в Іспанії площею понад 60 квадратних метрів. Зараз на сайтах оголошень апартаменти у цьому ж будинку і на цьому ж поверсі коштують від 88 тис. євро. Матір Лілії Русенко — Галина Русенко, відповідно до декларації за 2017 рік, працювала інспекторкою в сервісному центрі МВС.

Лілія Русенко
НАШІ ГРОШІ ЛЬВІВ

А на посаду головного спеціаліста з питань юридичного забезпечення обрано колишнього заступника начальника Головного управління Нацполіції у Львівській області Миколу Самарчука. Про нього неодноразово публікувалися журналістські розслідування, наприклад, як він приватизував службову квартиру на майже 100 квадратних метрів, або на чому заробляють поліцейські Львівщини. М.Самарчук свого часу навіть пробував свої сили в конкурсі на посаду керівника підрозділу НАБУ у місті Львові.

Про інших переможців до західного підрозділу АРМА наразі інформації не знайшли. Проте ми обов’язково довідаємося, кому таки «посміхнулися» з офісу на столичній вулиці Бориса Грінченка (за цією адресою розташований центральний офіс АРМА. — О.Л.).

Південно-Східне міжрегіональне територіальне управління АРМА останнім часом перебувало під керівництвом ексмитника часів Януковича Володимира Орлова. Як стало відомо з переписки у Telegram, Павленко повністю довіряв Орлову і не втручався у підбір ним команди. Тому було сформовано «клуб заможних» співробітників, які вирішили все ж таки присвятити свій час державній службі. Сам В.Орлов неодноразово оголошував війну представникам громадянського суспільства, пропонуючи в переписці з Павленком давати активістам «по зубах». До речі, він навіть позов про захист честі і гідності проти мене подав, але після отримання відзиву на позов змушений був забрати його.

Володимир Орлов/facebook

Серед співробітників управління Олег Журавльов, який не поступається Орлову за кількістю дорогих швейцарських годинників. Проте автомобілів у новопризначенця значно більше. У команді також головний спеціаліст сектору виявлення та розшуку активів Інга Колесник, яка до призначення працювала реєстратором у комунальному підприємстві «Криничанське БТІ», де заробила 43 348 грн. Однак вона є власницею земельних ділянок, квартири і будинку, а також двох легкових автомобілів, трактора, вантажівки та причепа. Ще один новий співробітник — Дмитро Чабанець, головний спеціаліст сектору менеджменту активів. Раніше він офіційно не працював, але також має недешеві швейцарські годинники, дорогі аксесуари тощо. Згодом, лише через три місяці, він звільнився.

Також не обійшлося в цьому теруправлінні і без податківців. Йдеться про Геннадія Гребінчука, який працював у головному управлінні Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Або про Максима Мозгового, що очолив сектор правового забезпечення.

Проте найцікавішим випадком стало призначення керівником Південного міжрегіонального територіального управління Артура Добросердова. Він раніше відомий як заступник прокурора Одеської області, в кабінеті якого під час обшуку главк СБУ виявив 35 тис. дол. готівкою. Напередодні обшуку СБУ затримала посередника, який одержав хабар у розмірі 5 тис. дол. для передачі прокурору для закриття кримінальної справи. До цього А.Добросердов відзначився свідомим невиконанням судових рішень і фігурував у журналістських розслідуваннях як боржник, що злісно не оплачує комунальних послуг і роз’їжджає Вінницею на елітному авто своєї безробітної дружини. При цьому тоді він очолював у прокуратурі Вінницької області відділ нагляду за дотриманням законів органами влади, що ведуть боротьбу з корупційними злочинами.

Слід зазначити, що до Добросердова Південне МТУ очолював Володимир Кушніренко. Проте, за моєю інформацією, він став небажаним для керівництва АРМА, бо не зміг домовитися з низки «особистих» інтересів Павленка і Сигидина в Одеському морському порту і щодо інших «приватних» питань у цьому «кешевому» регіоні. До звільнення Кушніренка постійно позбавляли надбавок і премій з метою спонукати до звільнення.

Це не вся картина, що ілюструє недоброчесність керівництва АРМА у просуванні своїх репрезентантів на посади у регіональні управління. Можна згадати і про інші підрозділи, однак в анонсованій серії текстів про створене 2016 року Національне агентство з (не)повернення активів розкажемо про найяскравіші випадки.

Далі буде.

 

Більше статей Олександра Лємєнова читайте за посиланням.