Ми вже описували, як до керівництва Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), прийшли досить специфічні управлінці із не менш специфічною кадровою політикою. Цього разу проаналізуємо результати діяльності АРМА відповідно до ключових завдань, що стоять перед ними.
Нинішній фактичний керівник Володимир Павленко працює в центральному апараті Нацагентства з жовтня 2019 року, а з січня 2020-го призначений заступником тодішнього голови АРМА. При цьому сам Павленко вже 2021 року під час численних інтерв’ю раз по раз починав кивати на злочинних попередників, що як мінімум дивно. Бо Павленко відігравав не останню роль при прийнятті ключових рішень у Нацагентстві ще з 2019-го.
Тож візьмемо за точку відліку 2018 рік і проаналізуємо ефективність АРМА «з Павленком» (2019–2020) і «без Павленка» (2018).
Почнемо з порівняння інформації про управління арештованими активами. Наведений слайд (див. рис. 1) — зі звіту за підсумками 2018 року.
Доходи від управління активами становили 64,5 млн грн, а надходження до держбюджету від управління — більш як 9 млн. Було навіть визначено коефіцієнт корисної дії, де на одну гривню, витрачену на зарплату працівникам підрозділу управління активами АРМА, припадало 1,45 грн надходжень до державного бюджету.
Тепер оцінимо інформацію за підсумками 2020 року, коли керувала команда Володимира Павленка — Віталія Сигидина (див. рис. 2).
Ці двоє керманичів не придумали нічого кращого, ніж помножити на нуль досягнення АРМА у 2018-му. Чи, може, просто графік переплутали? Якщо проаналізувати дані про досягнення АРМА з наповнення бюджету доходами від управління арештованими активами, стає зрозуміло, що в Нацагентстві до Павленка доходи були в кілька разів більшими.
Тепер подивимося на слайд із вищезгаданого звіту з показниками ефективності управління у «допавленківський» період (див. рис. 3).
2018 року в управління було передано активів вартістю трохи більше 2,5 млрд грн, 2020-го — майже 1,8 млрд (див. рис. 4).
Зауважу, що 2018 року 9 млн грн доходів до держбюджету було отримано від управління 646 різноманітними об’єктами. За час керівництва «ефективного» менеджменту Павленка з 5581 активу отримано лише 3 млн грн.
Таким чином, АРМА до Павленка, управляючи активами, загальна кількість яких була майже в десять разів меншою, приносило втричі більші доходи до держбюджету.
Утім, 2 квітня 2021 року міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов на сторінці у соцмережі Facebook розмістив пост про «рік ефективної роботи АРМА». Важко обійти увагою таку недолугу спробу «відмазати» неефективний менеджмент Нацагентства. Тепер по черзі щодо п’яти пунктів (див. рис. 5).
Пункт 1. Чиста маніпуляція, адже кількість опрацьованих запитів і вартість розшуканих активів — видумані цифри, які в АРМА використовують виключно для замилювання очей. Відповідно до закону щороку здійснюється незалежна зовнішня оцінка діяльності Нацагентства, результати якої й мали би бути відображені у звіті. До речі, вже другий раз поспіль переможець відкритих торгів — аудиторська фірма «Де Візу», вартість послуг якої є найнижчою. В останньому випадку для цього, правда, довелося викинути з конкурсу за формальними зауваженнями найнижчу цінову пропозицію від «Крестон Джі Сі Джі Аудит» (див. рис. 6).
Результати аудиту оформлено у вигляді секретного Звіту за результатами операційного аудиту (управлінського аудиту) діяльності АРМА. Цей звіт виготовлено у двох (!) примірниках: перший — для Кабміну, другий — для Нацагентства. Звіт називаю секретним, оскільки наш запит про надання його копії в порядку доступу до публічної інформації було проігноровано. Причому як АРМА, так і Кабміном. Це тільки підсилило мій інтерес до цього документа, тому вдалося знайти копію цього звіту через свої джерела (див. рис. 7).
Відповідно до висновків аудиторів на сторінці 10 цього звіту (дослівно): «Водночас поряд з вимогою закону щодо зазначення облікової вартості розшуканого майна у Національного агентства відсутні дієві механізми одержання інформації щодо такої вартості на стадії розшуку майна в кримінальному провадженні. Оскільки нормативні акти, які регулюють діяльність Національного агентства, не визначають порядок та процедуру здійснення Національним агентством оцінки майна на стадії розшуку, відповідна вимога закону щодо зазначення облікової вартості розшуканого майна не може бути виконана. Отже, наявна інформація не може в повному обсязі відображати стан щодо розшуканих та арештованих активів».
Пункт 2. За весь рік оголошено лише 200 конкурсів, і агентство «з Павленком» такими результатами пишається? Чергова нахабна маніпуляція, бо 200 конкурсів — це загальне число, що включає конкурси на пошук управителя, конкурси на придбання матеріалів для ресурсного забезпечення на кшталт паперу, ручок і навіть чайників із водонагрівачами.
А от як виглядала ситуація 2018 року, коли АРМА працювала «без Павленка»: 100 конкурсів на тиждень, і це лише в сфері пошуку управителів для арештованих активів. Можливо, охочих узяти участь у конкурсі й було 0,7 учасника у 2020 році, бо саме так зазначає в інтерв’ю нинішній керівник АРМА Віталій Сигидин. Але це не привід опускати руки і саботувати конкурси. Тим більше, коли згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, до АРМА передано 5581 різноманітний об’єкт! Коли «команда черепах» на чолі з Павленком добереться до цих конкурсів, охочих буде ще менше, бо активи або вже погниють, або знеціняться. Як свідчать останні події, Павленко швидко може повертати тільки арештовані активи, а не зберігати їх.
При цьому результати проведених за часів Павленка конкурсів набагато скромніші — 17 укладених договорів на управління арештованим майном. Тобто 1,4 договору на місяць.
Пункт 3. Дійсно, найпростіше для АРМА — управляти грошима. Механізм такий: Нацагентство укладає договір із державним банком про відкриття депозитних і поточних рахунків. Органи правопорядку віддають кошти банку в тих містах, де відкрито поточні рахунки. Все нібито просто, але навіть тут «ефективні» менеджери Павленко—Сигидин змогли знайти компостову яму, в яку можна впасти.
Аналізуємо договір №16012020 від 16 січня 2020 року на отримання банківських послуг, а саме — відкриття та обслуговування поточних і депозитних рахунків (див. рис. 8).
Відповідно до специфікації цього договору, 2020 року відкрито лише 7 рахунків для внесення грошових коштів (один рахунок у центрального апарату в Києві і по одному рахунку в містах розташування територіальних управлінь АРМА). Хоча варто було відкрити 26 рахунків згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
А за діючого механізму у слідчого з Миколаївської області немає можливості вносити гроші на рахунок банку у Миколаєві, адже там його не відкрили. Йому треба за власний кошт і на свій ризик їхати в Одесу, бо це найближче місто, де можна внести на рахунок гроші. Нескладно припустити, що кожен слідчий в областях з невідкритими рахунками для внесення готівки уникатиме передачі арештованих грошових коштів в управління АРМА, а швидше, за старим добрим звичаєм, зберігатиме їх у своєму сейфі. Подеколи гроші із сейфів безслідно зникають, про що вже писали у жовтні 2020 року.
Пункти 4 і 5. Немає сенсу їх коментувати, бо ці пункти не несуть жодного навантаження в контексті роботи АРМА. 2018 року без законодавчих змін і реєстру арештованих активів Нацагентство працювало в рази ефективніше, ніж зараз.
Слід визнати, що Павленко таки проводив конкурси на пошук управителів майном. Тут уже все валити на «злочинних попередників» не вийде. Проте проаналізуємо найцікавіший лот — 983 «вагони Клименка» (активи з бізнес-структур ексміністра в уряду Азарова Олександра Клименка. — О.Л.).
До передачі в управління АРМА цими об’єктами успішно користувалася філія «Рефрижераторна вагонна компанія» АТ «Укрзалізниця», що за рік отримала понад 762 млн грн доходу. Це підтверджено результатами перевірки Державної аудиторської служби. Тепер розглянемо інформацію про управління вагонами, управителя яких Павленко обрав за результатами конкурсу (див. табл.).
Відповідно до ухвали, в управління АРМА передано 983 залізничні напіввагони. При цьому на 90 напіввагонів управителя так і не знайшли. Крім того, було визначено нечувано високий розмір винагороди для управителя — від 35 до 50%. Такого навіть при «злочинних» попередниках в АРМА не було, коли найбільший відсоток винагороди становив 30%.
У реєстрі наявна інформація, що ТОВ «ТК-Логістик» управляє 209 напіввагонами, де дохід від управління становить лише 437 тис. грн. Власне, ми давно відстежуємо дивні дива у роботі АРМА, фіксуючи прогалини у їхній звітності. Так, станом на квітень 2021-го дохід від управління дорівнював 598 304 грн, але для дослідження ми беремо інформацію, що наведена в реєстрі станом на 31 грудня 2020 року.
Таким чином можна дійти висновку, що Павленко обрав логістичні компанії (управителів), які самостійно використовують актив і самі собі сплачують за його використання. Неважко зрозуміти, що оплата у них нижча від ринкових цін. На запит StateWatch про розмір плати за управління активами Нацагентство відповіді не надало. Отож проаналізуємо розмір можливого доходу для відомства, якби ціни були ринковими.
Відповідно до інформації, розміщеної на сайті Української універсальної біржі в розділі «Оренда вагонів «Укрзалізниці» через систему ProZorro, орендарів для напіввагонів шукають через процедуру відкритого голландського аукціону. Вартість напіввагонів починається від 500 грн на добу.
У вищенаведеній ситуації переможець погодився на орендну плату в розмірі 480 грн на добу за один вагон. Проаналізувавши інформацію з сайту Української універсальної біржі, можна встановити, що найнижча ціна, за яку напіввагони здавалися в оренду, становить 280 грн на добу. Тому розрахунки виконано саме за найнижчою ціною і на прикладі одного з обраних орендарів.
Шляхом нескладних математичних розрахунків маємо таке.
Звернення прокурора разом з ухвалою про передачу напіввагонів АРМА отримало 11 березня 2020 року. Нацагентство типово повільно розпочало конкурси і через п’ять місяців (21 серпня 2020-го) уклало договір про передачу напіввагонів в управління ТОВ «ТК-Логістик», куди перейшло 209 напіввагонів.
132 дні (з 21.08.2020 по 31.12.2020) х 280 грн на день (найнижча ринкова ціна) х 209 напіввагонів = 7 724 640 грн (дохід від управління). Винагорода управителя — 50%, або 3 862 320 грн (дохід від господарської діяльності управителя, а не гроші, що йдуть на ремонт вагонів, як стверджує Павленко, викручуючись у інтерв’ю).
3,8 млн грн — саме стільки ТОВ «ТК-Логістик» мало перерахувати до державного бюджету. Проте згідно з публічною інформацією станом на 31 грудня 2020 року весь дохід становив аж 437 тис. грн.
Нагадаю, В.Павленко також очолює напрям із ресурсного забезпечення. Цікавою є практика АРМА не публікувати договорів про закупівлю, а лише виставляти звіти без деталізації. Проте до нас потрапив договір про закупівлю дуже необхідних для діяльності Нацагентства засобів — чайників і нагрівачів води (див. рис. 9).
Швидкий пошук цін на ці товари (кран водонагрівач по 1450 грн замість 1072 грн, чайник по 1280 грн замість 832 грн) показує, що навіть у таких дрібницях керівництво АРМА «пробиває в штангу». Подібний аналіз можна виконати по всіх закупівлях, де корупційна маржа, яку дзьобають недобросовісні чиновники цього відомства, завжди виринатиме при перегляді витрат із бюджету Нацагентства.
На момент підготовки цієї статті правоохоронці провели обшуки в АРМА і квартирах керівників цього відомства Віталія Сигидина, Володимира Павленка і, як мені підказали в соцмережі Facebook, «тезки крадія консервів» Вахтанга Бочорішвілі.
За попередньою інформацією прес-служби Державного бюро розслідувань, протягом листопада-грудня 2020 року учасники організованої групи, до складу якої входили посадові особи АРМА та адвокати, заволоділи коштами на загальну суму понад 400 тис. дол. США, які було передано в управління Нацагентства. Ось де сховано командну роботу і справжні таланти нинішнього керівництва АРМА.
Проте не менший злочин, ніж потенційно інкриміноване в рамках кримінальних проваджень, стосується бездіяльності. Наслідки цього вже не за горами. Йдеться про 5581 об’єкт, що в очікуванні свого управителя або згниває, або приносить доходи злочинцям. Згодом державі доведеться сплачувати мільйони євро компенсацій за позовами власників арештованих активів до Європейського суду з прав людини.
Ілюстративно те, що керівництво АРМА, готуючись до щорічного звітування, показує нечувані результати ефективності Нацагентства, знову намагаючись усидіти у своїх кріслах. Проте вся активізація роботи з початку 2021 року, як описано вище, — чергова мильна бульбашка. Конкурсів більше не стало, як і переможців цих процедур.
У наступному тексті розглянемо більш детально напрям (не)ефективного розшуку, який очолює широко відомий у дуже вузьких колах Філіп Пронін.