UA / RU
Підтримати ZN.ua

МУКАЧЕВЕ: НЕМАЄ МЕРА — Є ПРОБЛЕМА

Не встигли вщухнути на Закарпатті пристрасті довкола минулотижневих подій, як сталася нова політична сенсація — подав у відставку міський голова Мукачевого Ернест Нусер...

Автор: Володимир Мартин

Не встигли вщухнути на Закарпатті пристрасті довкола минулотижневих подій, як сталася нова політична сенсація — подав у відставку міський голова Мукачевого Ернест Нусер. У п’ятницю, 28 травня, на позачерговій сесії міськради (легітимність якої «нашоукраїнці вже намагаються оскаржити в суді) після доукомплектації керівного складу виконкому та міськради Е.Нусер зачитав заяву про складення повноважень. Відтепер обов’язки мера Мукачевого виконує перший заступник міського голови, колишній керівник передвиборного штабу Е.Нусера, екс-директор одного з міських СПТУ, позапартійний Матвій Попович.

Відставка Е.Нусера, яку дехто вважає цілком закономірною й прогнозованою, для інших виявилася повною несподіванкою. Ось уже тиждень головним предметом дискусій у Мукачевому є запитання, хто саме ініціював її — сам Е.Нусер чи СДПУ(о).

«Жодного соціал-демократа на роботу в мерію я не взяв»

У коментарях «Дзеркалу тижня» екс-мер неодноразово наголошував, що не збирається оскаржувати результати післявиборних розслідувань і прийме їх як належне у будь-якому разі. Було очевидно, що Е.Нусер, при своїй м’якості й інтелігентності, виявився неготовим до масштабного протистояння, яке лише посилилося після виборів і набуло міжнародного резонансу. Дехто з опонентів екс-мера стверджує, що обласна влада з самого початку жорстко пресувала свого ставленика, вимагаючи підписувати різноманітні фінансові документи, а коли той відмовлявся, поводилася з ним, м’яко кажучи, не дуже делікатно, що й стало останнім аргументом для складення повноважень. На користь добровільності відставки свідчать і обставини, за яких вона була здійснена. Влада чомусь не провела звичної для таких акцій медійної «артпідготовки», а спроби після відставки звинуватити у причетності до погроз на адресу мера «нашоукраїнців» звучать дуже непереконливо. На суботній прес-конференції в обласній раді (після відставки екс-мер повернувся на свою попередню посаду — заступника голови обласної ради) навіть представники провладних газет були вражені заявою Е.Нусера й видавалися розгубленими.

Водночас дуже важко повірити, що влада так легко прийняла відставку свого ставленика, на розкрутку якого витратила стільки зусиль і коштів (згадаймо хоча б славнозвісні президентські укази та багатомільйонні вливання в Мукачеве). Очевидно, якщо відставка й була інспірована патронами мера з СДПУ(о), то готувалася дуже поспіхом, а сам Е.Нусер сприйняв її не без полегшення. Адже з усіх персоналій саме Е.Нусер, який тривалий час вважався в Мукачевому людиною з незаперечним авторитетом і незаплямованою репутацією і який ні за переконаннями, ні за вчинками не вписувався у схему класичного функціонера СДПУ(о), став найбільшою жертвою останніх виборів, організованих за сценарієм цієї партії. Так само очевидно, що, за будь-яких розкладів, відставка міського голови є в першу чергу ударом для СДПУ(о). В особі Е.Нусера влада мала в Мукачевому єдиного кандидата на противагу команді В.Балоги і відтепер безповоротно його втратила.

Утім, ніяких кардинальних змін у мукачівському питанні відставка мера не викликала — контроль над містом, як і раніше, перебуває в СДПУ(о).

Через кілька днів після складення повноважень Е.Нусер погодився відповісти на запитання «ДТ».

— Ернесте Ернестовичу, з вашої заяви про відставку можна зробити висновок, що післявиборні події в Мукачевому стали для вас несподіванкою.

— Так, я не був готовий до такого перебігу подій, думав, що здоровий глузд рано чи пізно візьме гору. Однак ситуація весь час нагніталася, у Мукачевому не минало й дня без якихось акцій, які мали яскраво виражений «завізний», а не місцевий характер. Кожна нештатна ситуація в місті одразу перетворювалася на НП загальноукраїнського масштабу, в центрі якої була моя особа як міського голови. В подальшому можна було очікувати різних непередбачуваних речей, у тому числі провокацій, а я вважаю, що не маю права ризикувати здоров’ям бодай однієї людини заради політичних інтересів. Тому й зробив цей крок. Я склав повноваження в першу чергу для того, щоб у Мукачевому нарешті почалася хоч якась суспільно-політична нормалізація. Хоча розумію — якщо мої опоненти захочуть продовження дестабілізації, вони успішно добиватимуться цього й далі.

— Коли ви вирішили скласти повноваження?

— Минулого четверга. Наступного дня вранці я зателефонував голові ОДА й повідомив про своє рішення. Він сказав — якщо не передумаєш, зустрінемося після обіду. Візит представників ПАРЄ Ханне Северінсен та Ренати Вольвенд у п’ятницю не був поштовхом для моєї відставки. Тема виборів, звичайно, порушувалася, і я прямо заявив: міський голова районного центру — не та посада, за яку варто боротися таким чином, і мені незрозуміло, чому ці події привернули увагу всієї Європи, при тому що політичне протистояння не має ані найменшого стосунку до розв’язання наболілих проблем міста. Я повідомив представникам ПАРЄ, що можу дуже легко піти з цієї посади. Після обіду відбулася зустріч із губернатором, який з розумінням поставився до мого рішення, а ввечері на позачерговій сесії міськради я склав повноваження.

— На прес-конференції ви говорили про погрози. З чийого боку вони були?

— Ви розумієте, що в таких випадках люди не називають партійності, національності і тим більше адреси. Телефонні дзвінки (саме з вимогою відставки) були не лише до мене, але й до дружини та сина. Ті дзвінки, що надходили на мій мобільний телефон, мали не закарпатський код. Але я не маю підстав звинувачувати когось конкретно. І ще раз підкреслюю — телефонні погрози не були основною причиною відставки.

— У Мукачевому дехто вважає, що однією з причин став тиск із боку обласної влади, яка вимагала від вас прийняття непопулярних кадрових та фінансових рішень.

— Ніякого тиску не було, ми нормально співпрацювали. До речі, жодного соціал-демократа на роботу в мерію я не взяв.

— Що, на ваш погляд, у Мукачевому відбуватиметься далі?

— Міські депутати мають призначити повторні вибори, які, за законом, відбудуться не раніше, ніж через три місяці після сесії міськради. Пізніше цей термін може бути будь-яким. Враховуючи наближення президентських виборів, вважаю за доцільне провести вибори мера після жовтня 2004 року. Напевно, найкраще їх проводити навесні наступного року. Якби моя воля, я дав би мукачівцям трохи відпочити від виборів. Однак це справа депутатів. На останній нараді в мерії я висловив побажання, щоб депутати переключилися на розгляд виключно господарських питань і не дозволили втягнути себе в політику. Бо спроба перерозподілу власності може призвести до дуже небезпечних наслідків.

— Останнє запитання: ви вважаєте, що перемогли на виборах мера позаминулого місяця?

— (Після паузи) Я вважаю, що виграв. Розумію, що сьогодні дуже багато сумнівів і неясностей, однак у мене немає підстав чи доказової бази говорити щось на підтвердження тієї чи іншої сторони. У дільничних комісіях працювало 500 чоловік, прокуратура вже опитала 400 з гаком. Якби були виявлені і доведені порушення, я б не тримався у мерії жодного дня. Я багато разів казав, що не збираюся нічого оскаржувати... Нині багато можна говорити про чиюсь юридичну чи моральну перемогу. Однак усе це вже в минулому. Принаймні для мене…

«Е.Нусер виявився непотрібним СДПУ(о),
ось його й позбулися в такий спосіб…»

А ось що з приводу відставки міського голови Мукачевого думає В.Балога:

— Я переконаний, що відставку Е.Нусера викликали не ті причини, про які він офіційно заявив, його аргументація не витримує ніякої критики. Будь-яка людина в Україні розуміє, що представника влади неможливо залякати й примусити скласти повноваження з допомогою телефонних дзвінків, у нього є гарантія захисту. Так само не можна сприйняти пояснення щодо намагань нормалізувати ситуацію в Мукачевому. Відставка Е.Нусера не здатна стабілізувати ситуацію, оскільки зовсім не усуває причин, які її дестабілізували. Брутально захоплена влада й далі залишається в СДПУ(о), і сам Е.Нусер це чудово розуміє. Останніми роками ми бачили багато прикладів, коли влада використовує людей, наче пішаків, а потім цинічно їх викидає. Те саме сталося і в Мукачевому. Е.Нусера змусили піти у відставку, щоб зробити видимість того, що влада хоч якось реагує на вимоги міжнародної спільноти навести в Мукачевому лад. У цій ситуації Е.Нусер виявився зайвим, непотрібним СДПУ(о), ось його й позбулися в такий спосіб. Ніяких інших пояснень тут бути не може.

— Ваш прогноз подальших подій у Мукачевому.

— Далі все має відбуватися згідно з законодавством. Сесія міськради зобов’язана прийняти рішення про повторні вибори. Якщо ж цього не буде зроблено протягом місяця, повторні вибори має призначити Верховна Рада. Сьогодні для мене цілком очевидний сценарій, за яким намагатиметься діяти обласна влада. Знаючи, що на початку липня Верховна Рада йде на канікули, вона затягуватиме призначення повторних виборів міською радою з тим, щоб парламент зміг порушити це питання лише у вересні. Таким чином, вибори мера зможуть відбутися лише після президентських. При цьому головним аргументом для таких дій висувається теза, що народ, мовляв, утомився від виборів. Але насправді народ утомився не від виборів, а від тієї брехні й фальсифікацій, якими влада супроводжувала вибори. Мукачівці хочуть, щоб у цьому питанні нарешті було поставлено не половинчасту, а остаточну крапку і щоб містом керувала людина, котрій симпатизує й довіряє міська громада.

— Ви вважаєте реальним проведення виборів мера ще до президентських?

— Не те що реальним, а так воно й має бути за законом і за логікою речей.

— Ви маєте намір балотуватися на цих виборах?

— Однозначно так. І саме ця обставина змушує владу всіляко відтягувати дату виборів, щоб не втратити контроль над Мукачевим.

Сержант ППС як уособлення принциповості Закарпатської міліції

Утім, якщо влада сподівалася, що відставка Е.Нусера якось згладить гостроту мукачівської проблеми, то її прогнози поки що не справджуються. Вівторкові слухання в парламенті, навіть попри те, що депутати не спромоглися прийняти якоїсь постанови, пройшли традиційно гостро — зі звинуваченнями влади у зрощенні з криміналітетом, а правоохоронців — у заангажованості та бездіяльності. Кульмінацією дня став виступ Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової, що зачитала заяву 25-річного сержанта Мукачівського міськвідділу міліції Миколи Джумелі, який чергував у мерії в ніч на 20 квітня. Вустами Н.Карпачової М.Джумеля звинуватив у причетності до викрадення бюлетенів керівництво Мукачівського міськвідділу міліції й повідомив про небажання Генпрокуратури об’єктивно розслідувати цей злочин. Символічно, що першим закарпатським міліціонером, якому стоячи аплодували народні депутати, став звичайний сержант патрульно-постової служби. Щоправда, керівництво Мукачівського міськвідділу міліції, всупереч серйозним обвинуваченням, також не залишилося без відзнак. Колишній начальник міськвідділу В.Дерновий призначений першим заступником обласного управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), його заступник І.Корнєєв очолив міський відділ БОЗу, а інший зам. В.Швенда, залишився виконувати обов’язки начальника міськвідділу міліції… Наче у продовження міліцейської теми, губернатор області І.Різак на прес-конференції в середу заявив про затримання підозрюваного в крадіжці бюлетенів — раніше судимого безробітного мукачівця, який сам з’явився в міліцію з повинною (може, його прізвище Вередюк?) За словами затриманого, крадіжку він скоїв разом зі спільником, який помер кілька тижнів тому від туберкульозу. Однак таку версію злочину, судячи з попередніх дій силовиків, навряд чи хтось сприйме всерйоз. Представники опозиції вже відверто заявили, що не виключають того, що затриманий — підставна особа, покликана ще більше заплутати й так необ’єктивне розслідування.

Події минулого тижня підтвердили актуальність мукачівського питання й на міжнародному рівні. Закарпаття відвідав заступник керівника політичного відділу Посольства США в Україні Кейсі Крістенсен. Дипломат провів ряд зустрічей із представниками різних сторін, однак від будь-яких оціночних заяв утримався. Очевидно, що якщо такі заяви з боку США і будуть зроблені, то не в Мукачевому і не на Закарпатті.

Інше питання, яким активно цікавився американський дипломат, — загадкова смерть ректора Ужгородського національного університету Володимира Сливки. І це не дивно, адже в офіційну версію смерті — самогубство — в області вірять далеко не всі, а відсутність інформації з цього приводу в поєднанні з урівноваженим характером покійного викликає появу різноманітних чуток. Окремі ЗМІ, без посилань на офіційні джерела, повідомляють, наче на тілі ректора було виявлено ушкодження, яких він аж ніяк не міг заподіяти собі сам. Крапки над «і» тут могли б розставити судмедексперти, що проводили розтин, однак зустрічатися з журналістами й відповідати на інформаційні запити вони категорично відмовляються. З’ясуванням обставин загибелі В.Сливки займаються правоохоронні органи. Точніше, займалися. Позавчора міська прокуратура прийняла рішення відмовити у порушенні кримінальної справи по факту смерті ректора за ст.6 п.1 (відсутність події злочину) та доведення до самогубства за ст.6 п.2 (відсутність складу злочину) Кримінально-процесуального кодексу. Обласна прокуратура витребувала матеріали для додаткової перевірки.