Сподівання мукачівців на те, що після 18 квітня в місті нарешті настануть мир і спокій, на жаль, не справдилися. Протистояння триває. Щоправда, з міських вулиць і площ воно, як і за кілька тижнів перед виборами, знову перейшло в зали судових засідань. Передбачивши дії опозиції (що було неважко), влада зробила ставку на випередження. Наступного дня після голосування один із колишніх кандидатів у мери В.Свирида (той самий вантажник, що неодноразово намагався зняти з реєстрації В.Балогу) звернувся в суд із проханням визнати вибори недійсними через численні порушення з боку Е.Нусера. В. о. голови Мукачівського міськрайонного суду оперативно розглянув справу і прийняв рішення: ніяких порушень (агітації в день голосування, підкупу виборців, наявності подвійних протоколів і т. д.) не було, а тому в задоволенні скарги слід відмовити. Зі скаргою самого В.Балоги вчинили інакше. Спочатку справу направили в Тячівський суд, а затим несподівано витребували в Ужгород. 26 квітня в обстановці повної таємності (В.Балозі за кілька годин до початку засідання відправили повістку з Ужгорода до Мукачевого в звичайному поштовому конверті) справу розглянув в. о. голови Ужгородського міськрайонного суду і прийняв рішення, аналогічне рішенню свого мукачівського колеги. Опозиціонери дізналися про це лише наступного дня з Інтернету, однак отримати пояснення від судді не змогли — той терміново відправився на лікарняний.
Тим часом губернатор області підготував подання на присвоєння начальнику обласної міліції полковнику В.Варцабі звання генерал-майора й усією своєю поведінкою демонструє, нібито різкі оцінки мукачівських виборів в Україні (зокрема перших осіб держави) й за кордоном (зокрема про зрощування на Закарпатті влади, правоохоронців і криміналітету) не мають до нього ані найменшого стосунку. Проте за імітуванням спокою та бурхливої діяльності приховується напруження, з яким обласна влада (а з нею опозиція та рядові мукачівці) чекає на рішення Президента щодо Мукачевого.
З дня виборів на Закарпатті перебуває група народних депутатів від «Нашої України», яка допомагає просувати справу В.Балоги в судових інстанціях. Ось як прокоментував останні події голова підкомітету комітету Верховної Ради з правової політики Юрій Кармазін:
— З усією впевненістю можна сказати, що, ініціюючи післявиборчі судові рішення, влада готує «майданчик» для подальших дій. В юриспруденції є таке поняття — преюдиціальність: факти, встановлені при розгляді однієї справи, є обов’язковими при розгляді іншої і не потребують нового доведення. Тобто сьогоднішні суди готують доказову базу для інших судових засідань і розслідувань кримінальних справ. Те, яким чином це робиться, — тема окремої розмови. Мені доводилося працювати прокурором і суддею, брати участь в укладанні нового Кримінального кодексу України (він вийшов із моєю передмовою). Я юрист із більш як 20-річним стажем, але не міг навіть уявити того, що коїться на Закарпатті. Коли правоохоронні органи й суди, грубо ігноруючи законодавство, виносять відверто замовні рішення, складається враження, що цей регіон існує поза правовим полем України та має якесь своє, специфічне тлумачення законів. Усі порушення, що супроводжували виборчу кампанію, настільки цинічні й настільки відверті, що для їх розслідування не треба ніяких слідчих бригад Генпрокуратури чи СБУ. Для одержання об’єктивної картини та притягнення винних до відповідальності досить двох досвідчених слідчих й одного порядного судді.
На превеликий жаль, ми недооцінювали ситуацію, що склалася на Закарпатті. Коли народний депутат С.Ратушняк із трибуни Верховної Ради не раз говорив, що тут встановлено свої, кримінальні порядки, його слова, виявляється, не були перебільшенням. І коли ми бачимо, що за заступником Генерального прокурора В.Кудрявцевим, котрий приїхав на Закарпаття для об’єктивного розслідування, носить портфель Н.Шуфрич (про це тут уже анекдоти ходять), а губернатор області готує подання про присвоєння начальнику міліції генеральського звання, виникає запитання — а чи є в тих, хто сьогодні при владі, загалом якась межа цинізму?
Думаю, що подіям у Мукачевому буде дано дуже жорстку оцінку в Раді Європи. І дуже хотілося б, щоб ці події об’єктивно оцінив Президент. Я все-таки впевнений, що все це творилося за його спиною. За всіх негативів Президента, він спроможний сприймати аргументи й сказати, що біле — це біле. Знаю це з власного досвіду спільної з ним роботи. Те, що відбувалося й відбувається в Мукачевому — суцільна змова та обман, випробування народу на терпіння. Влада цілеспрямовано викликає в людей зневіру в силу закону. Та коли мовчать правоохоронні органи й суди, починає говорити вулиця. Від того, чим закінчаться події в Мукачевому, залежить розвиток України: піде вона мирним шляхом, чи можлива, не приведи Господи, громадянська війна. Бо те, що тут сталося, — лише прелюдія до інших подій. Неправда, що в Мукачевому панують мир і спокій, як про це розповідають провладні засоби масової інформації. Це місто нагадує пружину. Вся Україна знає, що в Мукачевому відбулася масова фальсифікація, і чекає, чи не «вистрелить» ця пружина...
Кореспондент «ДТ» зателефонував Ернесту Нусеру, щоб почути і його коментар щодо останніх подій.
— На мій погляд, процеси, що відбуваються нині навколо Мукачевого, мають лише опосередкований стосунок до виборів і посади міського голови, — вважає Е.Нусер. — Посада й саме місто мало кого цікавлять. Іде принципова боротьба за перемогу однієї сили над іншою, і ця боротьба сама по собі навряд чи спроможна розв’язати проблеми простих людей. Особисто я в жодному з останніх судових засідань участі не брав, як міський голова займаюся господарськими справами. Нині ми готуємо засідання виконкому й сесії міськради, які мають вирішити питання майнові, виділення землі, розподілу коштів. Притому, що Мукачевому було надано величезну допомогу з центру (і вона продовжує надходити), нагромадилося багато проблем, які тимчасова міська влада не могла розв’язати в силу свого тимчасового статусу.
Суспільно-політичну обстановку в Мукачевому вважаю нормальною. Хтось не сприймає результатів виборів, біля ратуші щоденно проводять пікетування кілька десятків людей. Тобто немає стовідсоткової тиші й спокою, але немає й такого напруження, яке змальовують ЗМІ. Більшість городян переймаються не політикою, а іншими проблемами, їм потрібен спокій і нормальна робота.
Правоохоронні органи й парламентська комісія продовжують розслідування всього того, що відбулося в Мукачевому, й оприлюднять висновки, ймовірно, найближчим часом. Та хоч якими вони будуть, життя на цьому не закінчується. Якщо будуть якісь судові рішення, що змінять сьогоднішній стан речей, я, повторюся, — прийму їх як належне й нічого не оскаржуватиму...