Центральна виборча комісія знову в центрі уваги. Безпрецедентне рішення Вищого апеляційного суду України, який спробував відібрати депутатські мандати в Павла Балоги і Олександра Домбровського, змусило згадати сумні події останньої парламентської кампанії, в якій роль ЦВК багатьом видалася далекою від добропорядної. У зв'язку з цим скептики з тривогою дивляться в майбутнє, яке загрожує гарячою сутичкою за крісло столичного мера і стільці депутатів міськради. Про минуле і майбутнє - в інтерв'ю з членом ЦВК Михайлом ОХЕНДОВСЬКИМ.
Про "справу Балоги і Домбровського"
- Як ви оцінюєте недавнє рішення Вищого адміністративного суду України, в якому отримання депутатських мандатів Павлом Балогою (округ № 71) і Олександром Домбровським (округ № 11) фактично було оголошено незаконним?
-Поки що в комісію надійшла ухвалювальна частина рішення суду. Мотивувальну ще не виготовлено. Ми обговорювали це питання в робочому порядку і зійшлися на тому, що поки в нас нема підстав для здійснення якихось дій. Саме рішення суду доволі... скажімо так, новаторське. Адже ще
14 листопада 2012 року постановою, яка не підлягає оскарженню, ВАСУ встановив, що "відсутні підстави вважати протиправними дії Центральної виборчої комісії, яка на підставі протоколів окружної виборчої комісії встановила результати виборів в одномандатному виборчому окрузі №11…".
- Що ж змінилося?
-Наскільки ми можемо судити з документів, правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактами, що мали місце при встановленні підсумків голосування в 11-му і 71-му округах. Під час досудового розслідування було виявлено невідповідності між даними підсумкових протоколів ОВК і бюлетенями, що зберігаються в архівах. Це стало основою для позову трьох осіб у ВАСУ, який скасував постанови ЦВК про реєстрацію двох нардепів і визнав відсутність у них статусу і повноважень народних депутатів України. До речі, формулювання 104-ї статті Закону "Про вибори народних депутатів", яка передбачає можливість того, що після обрання особа не отримає депутатський мандат у встановленому законом порядку, імовірно, і дозволило ВАСУ зробити висновок про відсутність депутатських мандатів у двох названих вами громадян, і потребу провести повторні вибори. На ЦВК покладено обов'язок провести дії з організації підготовки і проведення таких виборів. Але не їх обов'язок призначити в якийсь конкретний термін.
Можливо, нам ще доведеться звернутися по роз'яснення порядку виконання рішення. Для початку варто дочекатися мотивувальної частини.
- Що може змінитися після отримання мотивувальної частини? Чи в результаті можуть бути призначені нові вибори?
-Призначити вибори можна тільки на підставі Закону "Про вибори народних депутатів". Самого лише рішення суду, нехай це навіть ВАСУ, недостатньо.
- Тобто і це питання, фактично, переадресовується Верховній Раді?
-Рада не вповноважена призначати повторні вибори депутатів. Проте саме вона є органом, від реакції якого багато чого залежатиме. Хай там як, а питання повторних виборів в 11-му і 71-му округах може набути актуальності, тільки якщо депутатів офіційно стане 443. Вибори в окрузі, де немає вакантного мандата, неможливі.
- Як же практично їх може стати 443?
-Це - за рамками компетенції ЦВК.
- Яким чином справу могли порушити після закінчення термінів опротестування виборів?
-ЦВК, чиї представники були присутні в суді, звертала увагу на те, що терміни оскарження дій і рішень комісії вже минули. Суд вирішив інакше.
Варто звернути увагу, що при встановленні результатів виборів ми зв'язані 15-денним терміном, а слідчі органі у своїй роботі - довшим. Справу про порушення в округах порушили ще торік, досудове розслідування проводиться й нині. Під час нього встановлено невідповідності між даними протоколів і змістом деяких бюлетенів. Чи могла ЦВК за допомогою наявних у неї правових засобів установити ці дані у відведені їй 15 днів? Упевнений, що ні.
- Тобто ситуація може повторитися?
- Якби кожне рішення суду формувало нову судову практику, в нас могло б одночасно існувати багато таких практик, що різняться між собою. Зокрема й з таких питань. Що тут можна прогнозувати?.. Імовірність - однаково, що зустріти інопланетянина по дорозі на роботу: з погляду формальної логіки вона незначна, а з погляду побутової - п'ятдесят на п'ятдесят: або зустрінемо, або не
зустрінемо...
Про вибори мера Києва і Київради
- Як ви вважаєте, яка дата проведення виборів мера Києва і Київради має більше юридичних і практичних обґрунтувань?
-Юридично бездоганної дати одночасного проведення обох виборів на сьогодні немає. Питання цілком перейшло в площину політичної доцільності. Вирішити його може лише парламент.
І чинну Київраду, і колишнього мера обрано на позачергових виборах у травні 2008 року. За нормами тодішньої редакції Конституції депутати міськради обиралися терміном на п'ять років, мер - на чотири роки. Тобто термін повноважень для депутатів Київради мав минути 2013 року, для мера - 2012-го. Однак 2010 року було поновлено дію Конституції в редакції 1996 року. Термін повноважень за її положеннями становив чотири роки і для депутатів, і для мерів. У лютому 2011-го до Конституції внесли зміни, за якими термін повноважень і депутатів, і мерів становить п'ять років. Але тільки для тих, кого обрали на чергових виборах.
Оскільки в 2012 році повноваження мера Києва припинилися достроково, наступні мерські вибори, мабуть, повинні бути позачерговими.
Про дострокове припинення повноважень Київської міської ради поки що, здається, не йдеться. Якщо ж міськрада відпрацює весь відведений їй Конституцією строк, наступні вибори її депутатів будуть черговими. Що це означає? Це означає, що на наступних виборах депутати Київської міськради будуть обрані на п'ять років, а мер - лише до наступних чергових загальнонаціональних місцевих виборів. Стосовно їхньої дати також є дві точки зору: 2015-й або 2014 рік. Проект постанови про проведення їх у 2014 році був зареєстрований у Верховній Раді буквально вчора. Обґрунтований він тим, що в момент проведення місцевих виборів 2010 року діяла Конституція в редакції 1996 року, відповідно до якої депутатів місцевих рад і міських голів обирали на чотири роки. Внесені в лютому 2011 року до Конституції норми про п'ятирічний строк повноважень як депутатів місцевих рад, так і сільських, селищних і міських голів, ретроспективно застосовуватися не можуть. З юридичного погляду, проведення чергових місцевих виборів у жовтні 2014 року видається незрівнянно привабливішим, ніж у жовтні 2015-го. З політичного – все очевидно. Але вирішувати парламенту.
Абстрагуючись від названих термінів, хотілося б зазначити, що для держави було б краще, щоб терміни проведення всіх без винятку чергових місцевих виборів на його території були синхронізовані.
- Є ініціативи щодо зміни системи виборів - скажімо, секретар Київради Галина Герега пропонує провести їх повністю на мажоритарній основі. Чи має це сенс?
- Знову ж - питання політичної доцільності. З погляду організації підготовки виборів, ніякої принципової різниці немає.
Про ротації в ЦВК
- Чи є зараз практична необхідність у ротації членів ЦВК?
- Тут справа не в практичній необхідності, а в необхідності виконання закону. Члени ЦВК призначаються на сім років. Чотирнадцять із п'ятнадцяти чинних членів комісії були призначені 1 червня 2007 року. Відповідно, з початком червня 2014 року в нас закінчиться строк повноважень і брати участь у засіданнях комісії ми більше не зможемо за жодних умов. Такого поняття, як "ротація членів ЦВК", у Законі немає, але закінчення строку повноважень - об'єктивна реальність.
Як відомо, членів ЦВК призначає Верховна Рада за поданням президента. У 2007 році таке подання було повністю сформоване на підставі пропозицій депутатських фракцій парламенту п'ятого скликання. Особисто моя думка - такий принцип формування ЦВК себе дискредитував і в майбутньому від нього варто відмовитися. Будучи номінованими парламентськими фракціями, члени комісії можуть зі шкіри пнутися, дотримуючись присяги, доводячи свою аполітичність та об'єктивність, але суспільство продовжуватиме сприймати комісію як політичний орган. У 2007 році в умовах політичної кризи це, можливо, і було виправданим, але, зрештою, неминуче призвело до політизації самої природи комісії. Переконаний, що майбутнє виключно за професійним принципом формування ЦВК.
Закон і зараз не вимагає суворо "партійного" підходу - це, швидше, елемент політичної практики. Слідувати їй і надалі - означає консервувати теперішній підхід до організації виборів у цілому, миритися з невисоким рівнем довіри суспільства до їхніх результатів.
Про стару історію щодо п'яти проблемних округів
- Гучне рішення ЦВК про неможливість установити результати парламентських виборів на п'яти округах було сприйняте багатьма як спірне й таке, що не ґрунтується на чинному Законі "Про вибори народних депутатів"...
- На мою думку, це була єдино можлива реакція в ситуації, яка тоді склалася. Недарма комісія підтримала цю постанову одноголосно. На жаль, її багато хто не розуміє дотепер. Не тільки в суспільстві, а й у політичних і юридичних колах.
Так, ЦВК необґрунтовано звинувачують у спробі перекласти свою відповідальність на Верховну Раду. Але про це ніколи не йшлося! Закон не залишає місця для сумнівів щодо того, хто має призначити повторні вибори: звичайно ж, ЦВК. Але вона, будучи державним органом, може діяти лише на підставі законів. Ні Закон "Про Центральну виборчу комісію", ні закон "Про вибори народних депутатів" не дозволяють ЦВК призначити в окрузі повторні вибори на тій підставі, що результат виборів, які вже відбулися, достовірно встановити неможливо. Закон допускає лише дві можливості для призначення повторних виборів: перша - у разі визнання виборів такими, що не відбулися, і друга - якщо після обрання особа не отримала депутатського мандата у встановленому порядку.
Так, окремим пунктом свого рішення комісія звернулася до Верховної Ради, дослівно: "...щодо ухвалення нею рішень стосовно проведення повторних виборів...". Але ж ясно, що тут малася на увазі необхідність ухвалення парламентом рішень (підкреслюю, у множині!), потрібних для того, щоб зробити ці вибори можливими, а зовсім не постанови про їх призначення. Це, безперечно, наша компетенція! Ми очікуємо, що Верховна Рада або змінить закон про вибори народних депутатів, або ухвалить спеціальний закон ad hoc ("по місцю"), що дозволить призначити та провести повторні вибори в цих п'яти округах.
- Чому не можна було встановити результати виборів на округах, де могли бути надані протоколи виборчкомів із мокрими печатками?
- Через рівну юридичну силу кожного примірника. Це означає, що якщо на одну шальку юридичних терезів покласти один примірник протоколу, а на другу - всі інші, друга шалька не переважить. А ми зіткнулися із ситуацією, коли дані в протоколах дільничних комісій та їхніх копіях, що є у кандидатів і спостерігачів, відрізнялися! Не могла ЦВК на власний розсуд визначати, які цифри брати до уваги, а які ігнорувати.
- Проблеми були на багатьох округах. Що ж виділило ці п'ять?
- Конкретні критерії - недотримання режиму зберігання та транспортування виборчої документації, порушення в організації роботи ОВК, сумнівні рішення про повторний перерахунок голосів, а також наявність протоколів дільничних комісій з даними, що відрізняються. По тому ж Первомайську були питання правомірності введення даних про хід обробки протоколів дільничних комісій у систему "Вибори". Дані в неї вводяться не в ЦВК, а на рівні окружних виборчкомів. Не могла не насторожити ситуація, коли підсумки опрацювання 100% протоколів з інтервалом у кілька годин показують абсолютно різні результати - що й сталося в 132-му окрузі. Очевидно, що, в найкращому випадку, там були допущені критичні помилки.
- А хтось поніс за них відповідальність?
- Центральна виборча комісія не є правоохоронним органом. Ми не проводимо слідство й не притягаємо осіб, відповідальних за порушення виборчого законодавства, до адміністративної або кримінальної відповідальності. Я сподіваюся, що компетентні органи дадуть адекватну оцінку всім фактам, що мали місце. У тому числі - і з точки зору статей 157 й 158 Кримінального кодексу. Вся Україна зацікавлена в цьому.