Минулого тижня Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією" (№2802 від 18 квітня 2013 р.). На цей час документ чекає підпису президента України. Крім того, на розгляді в парламенті перебуває проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики".
DT.UA попросило голову Держпідприємництва Михайла БРОДСЬКОГО, який відповідає в уряді за питання дерегуляції, прокоментувати обидва законопроекти.
Хабар замінено "неправомірною вигодою" - за усні обіцянки теж каратимуть
- Яка мета ухвалення даних законопроектів? Що це змінить у теперішньому антикорупційному законодавстві?
- Чинне законодавство у цій сфері недосконале. Тому названі закони дозволять заповнити прогалини й усунути наявні недоліки, а також сприятимуть боротьбі з корупцією. Насамперед це стосується чиновників, держслужбовців місцевого самоврядування. Крім того, обидва законопроекти - частина Національної антикорупційної стратегії, прийнятої у 2011 р., і їх розроблено відповідно до рекомендацій GRECO (Групи держав по боротьбі з корупцією. - Ред.).
- Які конкретні зміни принесе перший законопроект, що вже чекає підпису президента?
- Розширено певні поняття, котрі належать до корупції, підвищено штрафи й передбачено жорсткіші санкції за порушення. Так, термін "хабар" замінено поняттям "неправомірна вигода". Поясню відмінність: відповідно до українського судочинства, хабар має майновий характер, тобто коли підкуповують грішми, майном і т.п. Але бували й усні домовленості, обіцянки за послуги, наприклад, коли приходять і кажуть: "Допоможи оформити документи, а я тобі допоможу у вирішенні іншого питання". Це ж теж хабар? Однак, згідно з чинним законодавством, не доведеш, що це хабар. Тому й розширили поняття до "неправомірної вигоди", що охоплює і гроші, і майно, і пільги, і послуги, і обіцянки, і пропозиції, які надають або отримують без законних на те підстав.
Під кримінальну відповідальність підпадають як ті, хто бере хабар, так і ті, хто його пропонує
- Михайле Юрійовичу, ви сказали про жорсткіші санкції...
- А інакше неможливо! Потрібно, щоб чиновники і ті, хто готовий "платити" в обхід закону, розуміли, що, даючи гроші в конвертах або пропонуючи послуги, вони заплатять набагато більше. Відповідно до прийнятого Верховною Радою закону, всі корупційні правопорушення, пов'язані з отриманням неправомірної вигоди, трактуються вже не згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення, а відповідно до Кримінальної конвенції проти корупції. Відповідні статті вилучено з Кодексу про адміністративні правопорушення, а в Кримінальному кодексі розширено статті щодо санкцій і штрафів. Наприклад, назва статті 354 звучатиме так: "Підкуп працівника держпідприємства, установи, організації".
- Тобто це означає, що караються ті, хто підкуповує? У чинній же редакції цієї статті йдеться про саме отримання незаконної винагороди держслужбовцем.
- І вони теж. Під кримінальну відповідальність підпадають як ті, хто бере хабар, так і ті, хто його пропонує. Я вже сказав про розширення термінів та понять. Тому в статті 354 прописані штрафи для останніх - від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або санкції у вигляді громадських робіт до 100 годин. Повторне порушення - штрафи збільшуються вдвічі. Чиновники, які прийняли пропозиції, обіцянки, зверніть увагу - навіть усні (!), неправомірної вигоди для себе або третіх осіб і тим самим зловжили своїм становищем, караються жорсткими санкціями. Це або штраф від 12000 до 17000 грн, або арешт аж до шести років ув'язнення. Хабар на суму від 8500 грн вважається особливо великим, - за це конфіскують майно. І в усіх випадках службовець втрачає право обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- Якщо визначено максимальні суми, за які карають, то напевно встановлено й мінімальний розмір, який визначає неправомірну вигоду?
- У проекті закону зазначено, що пропозиція або отримання коштів, майна, пільг, послуг, які перевищують 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або нематеріальних активів уже є порушенням. А це близько 300 грн. Тобто тепер пропозиція гаїшнику цих 300 грн, щоб ти не платив 500, - і наручники на тобі.
- А що робити, коли вимагають гроші або послугу у відповідь? Якщо, крім як дати той-таки хабар, немає жодного іншого виходу? Виходить, що наче й не винен, а однак підпадаєш під статтю?
- Треба йти в міліцію, прокуратуру. Якщо після вимагання грошей або якихось обіцянок, навіть коли громадянин усе-таки заплатив їх у конверті, він звернеться у відповідні органи з повідомленням про таке порушення з боку чиновника, з нього знімається кримінальна відповідальність. Однак звернення має передувати виникненню підозри у злочині стосовно особи. Інакше виходить, що тебе обвинуватили, а ти відразу придумуєш, що вимагалося. Все має бути по-чесному.
Країна повинна знати своїх "героїв" в обличчя
- Ви також сказали про неправомірні вигоди для третіх осіб. Що означає цей термін, і які встановлено санкції? Адже в чинному законодавстві цього немає.
- Так, вимагання, або отримання, або навіть пропозиція "допомогти" третім особам карається в таких самих розмірах, як і "для себе". Наведу прості приклади: людина приходить до службовця з проханням прискорити підписання якихось паперів і натомість обіцяє допомогти йому влаштувати сина в університет. Інший приклад: службовець допомагає вирішити вашу проблему, а за це просить, щоб ви допомогли його знайомому. Це - вигоди для третіх осіб. Приклад більш масштабний: чиновник списав борг підприємця перед державою, а той переписав майно на його дідуся. Проти чиновника відкривають кримінальну справу, позбавляють його волі, а майно дідуся конфіскують.
- Виходить, треті особи - це не тільки родичі?
- Третя особа - це дідусь чи знайомий з мого прикладу. Щодо родичів і близьких - про це вже в іншому законопроекті – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики". Він наразі чекає першого читання в Раді. Цей документ доповнює вже ухвалений. Він пропонує розширити термін "близькі особи" у Законі "Про основи запобігання та протидії корупції" і включити сюди вітчимів, пасинків-пасербиць, опікунів, а також осіб, котрі спільно мешкають, але не перебувають у шлюбі, тобто тих, хто живе в цивільному шлюбі. А конфлікт інтересів - це не проста суперечність між особистими інтересами, а й з майновим-немайновим характером. Загалом же, зазначений проект вносить зміни в цілий ряд законів. Наприклад, у ньому вже відзначається, що при переведенні держслужбовців у інший державний орган спецперевірки вони не проходять.
- Тобто цей законопроект стосується змін саме щодо державних службовців, їхніх прав та обов'язків?
- Можна й так сказати. І слід зазначити, що вже з назви зрозуміло: його мета - антикорупційна політика. Тут визначається механізм здійснення фінансового контролю через перевірки декларацій про доходи, визначено інститути, відповідальні за контроль та дотримання законодавства з врегулювання конфлікту інтересів. Навіть конкретизовано, де і як знайти інформацію з Єдиного державного реєстру осіб, котрі вчинили корупційні правопорушення. Я не думаю, що більшість громадян знають про таке.
- Михайле Юрійовичу, ви хочете сказати, що з прийняттям цього законопроекту зазначена інформація стане доступною? І чи потрібно, щоб особисті дані публікувалися?
- Цей реєстр формується й ведеться Мін'юстом. До нього входять усі відомості про порушення. Вичерпну інформацію надають за запитами державних, правоохоронних органів, під час спецперевірок, а також якщо фізична особа хоче отримати відомості про себе. Також є інформація, яку цілодобово може отримати кожен на сайті Мін'юсту, - прізвище, ім'я, по батькові, посада на час порушення, склад правопорушення, вид покарання та дисциплінарного стягнення. Країна повинна знати своїх "героїв", так би мовити, в обличчя.
- Якщо підсумувати ваші коментарі, ці два законопроекти мають дати позитивний результат і знизити рівень корупції?
- Я переконаний, що президент теж підтримає внесення перелічених змін. Ухвалення цих документів зробить рівними перед Законом усіх громадян, незалежно від їхнього статусу.