Бурхливий потік бюджетних коштів, який ринув через відкриті, але не помітні простому оку шлюзи тендерних процедур, змітає на своєму шляху всі наївності щодо скрутного становища нашої економіки, яка не оговталася від світової кризи, й злиденності скарбниці, що, як відомо, постраждала виключно від дій ЮВТ.
Ми багаті, ми казково багаті, бо грошей не рахуємо! Ми жбурляємо їх жменями і йдемо геть, не чекаючи здачі і не вимагаючи чека. Щоб потім тихо посварити за податки, тарифи, ціни, розбиті надії та дороги або голосно розповісти про боротьбу з корупцією, реформи й зобов’язання перед МВФ - тут уже кожному своє. Кого там президент наказав міністру Могильову саджати за несправедливі тендери? На АЗС Криму в лютому літр бензину А-95 коштував у середньому 8,75 грн. Але в кримському управлінні ДАІ вирішили не поскупитися і закупили бензин на 9,6 млн. грн. за ціною 11 грн. за літр! Спікери відомства, гасячи скандал після публікацій результатів тендера, пояснили просто: за прогнозами, бензин цієї марки невдовзі коштуватиме саме 11 грн./літр!
Ще один купецький жест - від Мінекономіки України ТОВ «СимСитіТранс», найбільшому пасажироперевізнику, представленому у владі Сімферополя. 450 тис. грн. - за день перевезень учасників Ялтинського форуму СНД 15 квітня. При цьому Міністерство економіки погодило собі проведення закупівель в одного учасника послуг. Як обгрунтування для такого безальтернативного вибору в наданні транспортної послуги для пасажирів, які прибули на засідання Економічної ради СНД, зазначено те, що «на сьогодні ТОВ «СимСитіТранс» є одним з найбільших автоперевізників в АРК, працює стабільно, забезпечує якісне обслуговування пасажирів комфортабельними транспортними засобами і має досвід організації подібних заходів». У цей самий час керівництво підприємства робить публічні заяви про те, що «СимСитіТранс» на межі банкрутства, вимагаючи підвищення тарифів на перевезення. А в день відкриття Ялтинського форуму стало відомо, що прокуратура Криму після перевірки ТОВ «СимСитіТранс» вимагає анулювати ліцензію на перевезення пасажирів, оскільки майже півтори сотні автобусів підприємства не відповідають нормам безпеки...
Тепер, як каже Задорнов, приготуйтеся. Формулювання послуги, за яку Республіканський комітет з охорони культурної спадщини АРК викладе 418,8 тис. бюджетних гривень, з першого разу мало хто осягне: «розробка проектно-кошторисної документації для виконання робіт щодо заходів, пов’язаних з організацією створення та функціонування пам’ятки археології національного значення «Неаполь Скіфський». Як повідомляє офіційний портал держзакупівель, договір з переможцем тендера ПП «Кірамет» підписано 15 квітня цього року. Хоча сам заповідник було засновано через п’ять днів - 20 квітня ВР Криму ухвалила постанову «Про дачу згоди Раді міністрів АРК на створення Кримської республіканської установи «Історико-археологічний заповідник «Неаполь Скіфський».
Щоб читач розумів: до минулого тижня пам’ятка археології світового значення являла собою занедбаний косогір, а в копії Надбрамної вежі багато років гніздилися наркомани та інші асоціальні елементи, які залишали після себе всі види відходів. Після того як прем’єр Джарти вирішив саме на території Неаполя Скіфського попрацювати на суботнику в День довкілля, там навели елементарний порядок, обгородили парканом городище по периметру і навіть зібралися висаджувати сосни.
Саме по собі рішення уряду Криму про створення заповідника, поновлення розкопок експедицією Юрія Зайцева - понад будь-які похвали. Але попутні маневри викликають безліч запитань. Приміром, раніше повідомлялося, що адміністрація заповідника розміщуватиметься у ще одній пам’ятці - Будинку академіка Паласа, для реставрації якого виділялося 2,6 млн. грн. Але, судячи з повідомлення порталу держзакупівель, до археологічного комплексу «Неаполь Скіфський» увійде, крім городища, некрополів, сторожки і паркану, також новий адміністративний корпус площею 1000 кв. метрів. Далі - більше. Голова рескомітету з охорони культурної спадщини Сергій Тур, відповідаючи на запитання «Центру журналістських розслідувань», про які саме заходи, кошторис на котрі ПП «Кірамет» складе за 418 тис. грн., ідеться, відповів: насправді кошторис розроблятиметься для будівництва... корпусу музею. Музею, як пам’ятається, ВР Криму не створювала, і в тендерних повідомленнях про нього теж не згадується, тому, слід думати, голову відомства пряме запитання збентежило, і він щось наплутав.
Хоча, скажемо чесно, сума смішна - порівняно з величчю завдань та обсягами потенційного «розпилу» бюджетних грошей, які заплановано на розвиток півострова. Півмільярда гривень субвенції з держбюджету звалилися в руки кримських чиновників у передвиборному 2010-му, у держбюджеті 2011-го на Крим уже розписано 900 мільйонів. І якщо переглянути розпорядження та постанови Кабміну щодо перерозподілу коштів держбюджету, то знайдемо ще сотню мільйонів, які спрямовуються з центру до Криму. А якщо все сказане минулого тижня віце-прем’єром Борисом Колесніковим (облетівши західне узбережжя Криму, він побачив там кримську Анталію) матеріалізується в бюджетні інвестиції для підготовки майданчиків до приходу приватних інвесторів, то торішня злива коштів субвенції над півостровом здасться курячим дощиком. Але опади, як і торік, будуть у місцях, цікавих з багатьох поглядів.
Наприклад, 25 мільйонів з коштів субвенції 2010 року на розвиток АРК було заплановано на берегоукріплювальні роботи та реконструкцію паркової зони Гурзуфа. Фактично, правда, виявилося, що освоєно було більше - всі 30 мільйонів. Благо, багато статей уряд АРК переглянув, повсюдно урізавши соціальні витрати, але на пляж у Гурзуфі додали. Переможцем тендера стало севастопольське ТОВ «Стандарт-Строй», фірма в місті відома, заснував і очолює її депутат міськради Андрій Григоров. Щит на набережній чітко вказував термін реконструкції - до 20 грудня 2010 р. Але якщо ви відвідаєте Гурзуф сьогодні, то побачите, що роботи ще в розпалі. Як це все оформлено документально (освоєння коштів і фактичне виконання робіт), на жаль, поки що довідатися не вдалося. А.Григоров, погодившись на зустріч із журналістами, раптово захворів, а начальник ГоловУКБу уряду - у відпустці.
Та найцікавіше в іншому. Підсипання пляжів і заміна іржавих навісів на нові конструкції відбувається не на всіх пляжах, а тільки на тих, які, за словами місцевих жителів, у сезон закриті - вхід туди лише за перепустками або за гроші. Навіть для жителів Гурзуфа. Найактивніше робота йде на пляжних картах, які прилягають до оздоровчого комплексу «Жемчужина Крыма». Щоб розуміти, що це за об’єкт, нам доведеться повернутися до подій кінця 2004 року, про які багато разів ішлося в публікаціях «ДТ» про тіньову приватизацію кримських оздоровниць і землі в момент зміни влади в країні. У грудні 2004 року, у переддень президентських виборів, ВР Криму вивела з переліку об’єктів, які не підлягали приватизації, Міжнародний молодіжний центр «Гурзуф», що раніше був у віданні ДПАУ, яка відмовилася від його використання. А покупцем за геть смішною ціною і без конкурсу став добродійний фонд «Професіонал», відомий тим, що під час перебування Миколи Азарова керівником ДПА через нього реалізовувалося конфісковане податківцями майно. В той самий час було приватизовано і санаторій «Пушкино». А після помаранчевої революції «Професіонал», напевно, спонукуваний своєю доброчинною сутністю, передав ММЦ «Гурзуф» і санаторій «Пушкино» іншому добродійному фонду - «Гарант». За матеріалами журналістського розслідування Тетяни Чорновол - із тими самими керівниками й засновниками, які знаходилися за тією самою адресою. І вже в 2006 році на базі ММЦ і санаторію «Пушкино» було створено гурзуфський комплекс відпочинку та оздоровлення «Жемчужина Крыма». Знову ж таки у вільному доступі - макет елітного готелю, що на території «Жемчужины...» планує будувати фірма сина Миколи Азарова - Олексія. Саме його гурзуфці й називають хазяїном і «Жемчужины...», і пляжів.
Хоча мер Гурзуфа Андрій Сандул це категорично заперечує, оскільки пляжі і набережна - комунальні. А те, що десятки бюджетних мільйонів вкладаються вибірково і ніяк не відображаються на комунальних картах пляжів, пояснює просто - черга не дійшла. За словами А.Сандула, міський, тобто загальнодоступний, пляж почнуть реконструювати... восени, після завершення курортного сезону. «З першого жовтня розпочинається друга частина робіт з укріплення пляжних територій. У нас повністю закладено реконструкцію всієї набережної: все виконано в одному архітектурному стилі. Ми надамо цей план для обговорення громадськості, депутатському корпусу, на виконком. Хочу сказати, що це буде сучасний середземноморський курорт Гурзуф. Однозначно», - з гордістю каже А.Сандул.
Так, а наступне питання буде з приводу 95 мільйонів гривень, які потім трансформувалися в 60 мільйонів і які Кабмін, здійснивши перерозподіл капітальних витрат, вирішив спрямувати на берегоукріплювальні роботи в «районі смт Форос». Де конкретно і з якого приводу - у селищній раді Фороса поки що не здогадуються і тільки зі ЗМІ довідалися, що такі великі гроші виділено «з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій природного характеру». Погодьтеся, звучить переконливо, особливо у світлі подій у Японії. У районі Фороса, звичайно, АЕС немає, але є дуже багато важливих стратегічних об’єктів, що перебувають у віданні ДУС («Дусі»), наприклад, або, знову ж таки, кооператив «Чехов». І обов’язково потрібно погасити 6,5 мільйона гривень заборгованості Національній академії аграрних наук, які в неї утворилися в результаті виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію гідроспоруд Нікітського ботанічного саду. Багатостраждального - хто там тільки не будувався!
Тож чим особливо прекрасний Крим у плані «розпилу»? Протяжністю берегової лінії в 1100 км, понад половина якої - пляж. І всю її можна укріплювати, рятувати від зсувів, вимивань піску і гальки, від штормів, а також інших НС природного характеру. Причому значна частина робіт - підводна. Пам’ятаєте Тузлу? Її укріплювали три чи чотири уряди, а роботи ще вистачить на покоління...