«Ломка»

Центральна роль у транспортуванні героїну та кокаїну відведена порту Одеси… Заплановане впровадження безвізового режиму з Україною може сприяти збільшенню трафіка через чорноморський маршрут.

Р.Уейнрайт, директор Європолу - поліцейської служби Європейського союзу, 4 травня 2011 року

Присвоїти… військове звання генерала армії Хорошковському Валерію Івановичу - голові Служби безпеки України.

Указ президента України, 12 серпня 2011 року

Щорічна доповідь Європолу продемонструвала реальне ставлення ЄС до планів інтеграції з Україною. Європа не хоче імпортувати організовану злочинність, і жодні політичні реверанси не можуть згладити цих побоювань. Міжнародні правоохоронні органи по суті констатували повну неспроможність Української держави контролювати злочинні канали розповсюдження наркотиків. Слід відзначити безпрецедентну різкість заяви Європолу: за всі роки незалежності таких категоричних суджень на адресу Украї­ни Європол не допускав. Зазвичай поліцейські зацікавлені в контактах із колегами з сусідніх держав і тому не схильні робити узагальнень, що могли б викликати політичні наслідки. Якби така шокуюча оцінка Європолу прозвучала на адресу якоїсь європейсь­кої країни, то вслід за цим напевно були б кадрові перестановки керівництва правоохоронних органів, гучні відставки, розслідуван­ня та організаційні заходи. Зда­валося, що і в нас влада має показати певні сигнали такого ро­ду, - все ж таки Віктор Федорович особисто вніс лепту в боротьбу з наркотрафіком, розкривши прямо на робочому місці канал розповсюдження наркотиків в Украї­ні в Інтернеті. Але… до констатації факту, що наша країна стала головним європейським майданчиком зі збуту й транзиту наркотиків, влада поставилася абсолютно байдуже. Посол України в Брюсселі проголосив чергове заклинання, що заява поліцейських «не погіршить переговорного процесу про безвізовий режим з ЄС». Безумовно, не погіршить. Куди вже гірше. Тільки одне запитання до президента Віктора Януко­вича. Що означає нагородження вищим військовим званням керівника СБУ - структури, яка відповідає за боротьбу з наркотрафіком, після визнання України головними воротами транспортування героїну та кокаїну в Євро­пу? Визнання заслуг чи збіг? Чи Валерій Іванович вирішує якісь значно важливіші для держави і євроінтеграції питання, ніж боротьба з міжнародним наркотрафіком?

Президент не провів засідання Ради нацбезпеки з питання збільшення наркотрафіка в Украї­ні. Парламент не провів слухань. Немає жодних організаційних висновків - окрім нагородження й так дуже модного глави спецслужби ще одним новим красивим костюмом із зірочками. Указу президента від 2010 року про ство­рення Державної служби контролю над наркотиками досі не виконано. У Верховній Раді лежить законопроект про створення нової спецслужби, але перс­пективи його прийняття цього року невисокі. Тим часом ця структура має отримати пов­ний обсяг функцій, прав і повноважень, який не поступатиметься нинішнім можливостям підрозділів боротьби з наркотиками МВС і СБУ.

DT.UA вирішило вияснити, який нинішній стан боротьби з наркотрафіком в Україні і хто гальмує реформу боротьби з наркотиками в Україні.

З цією метою ми подали інформаційний запит у СБУ з такими запитаннями:

Які приклади успішної роботи СБУ у боротьбі з міжнародною наркомафією? Чи вдалося знизити обсяг наркотрафіка через територію України у 2010-2011 рр.?

Чому зменшилася кількість спільних із закордонними спецслужбами операцій із виявлення міжнародних каналів постачання наркотиків та міжнародних злочинних угруповань у цій сфері?

Скільки важких наркотиків було вилучено в Україні за останні роки?

СБУ провела вилучення великих партій наркотиків у 2010-2011 рр. Скільки членів організованих злочинних угруповань притягнуто до суду й до якої міри покарання їх засуджено?

Ми отримали докладну відповідь за підписом начальника главку «К» СБУ Володимира Ро­китського, яка повністю суперечить висновкам Європолу.

«Вважаємо, що завдяки адекватному реагуванню на нові тенденції по лінії боротьби з міжнародним наркобізнесом спецпідрозділами по боротьбі з корупцією СБ України у взаємодії з МВС, Держприкордонслужбою та ДМС України, а також разом із правоохоронними органами Російської Федерації, США, ряду європейських країн, у цілому вдалося зменшити обсяги транспортування наркотиків через територію України».

Найуспішнішою спецоперацією СБУ є затримання в Одесі за наведенням спецслужб США двох тонн кокаїну ринковою вартістю близько 250 млн. дол. Про значення цієї операції найбільш промовисто свідчить той факт, що за попередні сім років українська спецслужба перехопила всього 70 кілограмів цього виду наркотику. Водночас СБУ рапортує про зменшення обсягів перевезення героїну через Україну. Однак цей оптимістичний висновок не підтверджується обсягами вилученого найнебезпечнішого виду «важких» наркотиків. Якщо у 2006-2008 роках було вилучено 673 кілограми героїну, то у 2009--2011 - 13 кілограмів. Таким чином, говорити про успіхи й «активну наступальну позицію спецслужби» у зупиненні героїнового трафіка, який так турбує Європол, наразі не доводиться.

На думку професіоналів спецслужби, з котрими спілкувалося DT.UA, щоб завдати реальних збитків наркоманії, звітувати про успіхи в боротьбі з наркотиками потрібно не так «перекритими каналами» поставки й вилученими партіями, як засудженими організаторами постачання. Канали транспортування наркоділки й самі постійно змінюють для зменшення ризиків. Наркобізнес треба бити по мізках і по гаманцю. Тобто виявлення партії наркотиків не може бути самоціллю й критерієм оцінки ефективності роботи спецслужби. Значення має викриття організаторів поставок, компаній, через які здійснюється транспортування. Маршру­ти наркотрафіка змінюються постійно, змінюються методи маскування, і вилучення не приводять до припинення роботи злочинного угруповання: там навіть закладають певну норму втрат вантажу, який перехоплюють спецслужби. У наркоділків чудово налагоджена розвідка, і наступного разу наркотики зайдуть під іншим прапором з іншим вантажем і через інший митний пост. Але поставки не припиняться. Щоб завдати істотної шкоди, слід розірвати цей ланцюжок. Для цього організовуються так звані контрольовані поставки - коли виявлення партії вантажу не супроводжується до певного часу вилученням. Виявлений вантаж ведуть і відстежують постачальників, розповсюджувачів, склади, кораблі, схеми фінансування. Потім відбуваються ареш­ти. Тоді ліквідовуються структури, які перевозять наркотики, і виробники змушені шукати нових шляхів збуту, їхні видатки різко зростають.

Коли іноземні спецслужби говорять про маршрути транспортування наркотиків, вони оперують не суб’єктивними оцінками, а конкретними фактами. Контро­лю­ючи поставки наркотиків з латинської Америки й Афганістану в Європу, західні спецслужби отримують інформацію про шляхи проходження вантажів. Але далеко не завжди українських колег інформують про ці поставки. Закордонні спецслужби цікавить, чи є у наркомафії спільники в державних органах транзитних країн, які лазівки в режимі контролю відкрито на кордонах. «Заява Європолу свідчить, що контрольовані європейськими спецслужбами поставки, про які не оповіщаються державні органи України, найчастіше відбуваються безперешкодно, причому обсяг і кількість таких поставок зростає. Інакше б Європол не називав конкретний маршрут через Одесу. Це по суті неофіційне прохання до влади України перекрити діри в транзиті наркотиків через конкретний порт», - сказав DT.UA один зі співробітників української спецслужби.

Тому наше запитання про кількість викритих організованих злочинних угруповань і про кількість злочинців, які були засуджені, зовсім не випадкове. Це один з основних критеріїв оцінки роботи СБУ.

Як випливає з відповіді спецслужби, в 2010-2011 роках було порушено 46 кримінальних справ проти учасників наркобізнесу. Найбільшим угрупованням, викритим СБУ, є затримані у жовтні 2010 року п’ятеро громадян в Івано-Франківській області, які створили лабораторію з вироб­ницт­ва легких наркотиків - марихуани.

Щодо кількості засуджених наркоділків СБУ рекомендує звернутися до державної судової адміністрації. Складається враження, що після передачі справи до суду СБУ втрачає будь-який інтерес до злочинців.

Але важливо зазначити інше - серед заарештованих і відданих під суд злочинців немає жодного члена міжнародних злочинних наркосиндикатів. Немає жодного угруповання, яке організовує оптові поставки героїну та кокаїну в Європу, поставки через Одесу та інші морські порти України. Але ж усі ці кур’єри, дилери й касири ходять по нашій землі - без їхнього безпосереднього контролю постачання неможливе. Співробітники СБУ вважають, що саме цей факт і викликає занепокоєння європейської поліції. Реальні міжнародні злочинці з грішми й зв’язками чомусь не потрапляють у тенета СБУ. Ця невловимість свідчить про те, що, списавши на накладні витрати одну-дві партії товару на рік, наркоділки безкарно продовжують перевезення через нашу територію.

У січні 2011 року на три тижні, на вимогу СБУ, було зупинено увесь вантажний потік в Одеському порту. За даними DT.UA, керівництво СБУ пояснило зупинку порту на Кабміні проведенням оперативно-розшукових заходів щодо перекриття каналів розповсюдження наркотиків. За оцінками уряду, прямі збитки від митних платежів, які не надійшли в бюджет у результаті операції, становили близько 500 млн. грн. Підрахувати недоотриманий прибуток держави від переходу міжнародних перевізників у порти Росії та Румунії ніхто не взявся. Проте також ідеться про сотні мільйонів. На жаль, ніяких публічних результатів операції досі так і не заявлено. Кого було заарештовано? Що було заарештовано? За що держава і бізнес заплатили таку високу ціну? За які досягнення? Судячи з відповіді СБУ, результати суперскандального закриття порту виявилися настільки незначними, що в офіційну статистику не потрапили. Як зазначив один з офіцерів підрозділу СБУ по боротьбі з наркотиками: «У принципі, у практиці спецслужб не тільки України, а й інших країн, є практика короткочасного закриття морських портів на період проведення спецоперацій з вилучення наркотиків та затримання його перевізників. Але порт закривається не більше ніж на добу. Спецслужба - це не армія. Ми працюємо за «наводкою», тому що все одно перерити носом кожен контейнер, кожну бочку і кожен трюм фізично неможливо. Тому немає сенсу зупиняти вантажопотік просто для тотальної перевірки всіх суден. Так ніхто не робить. Це українське ноу-хау - блокувати власний порт. Мені невідомо, які результати операції були в порту Одеси, я нічого про це не чув».

Ще на одне запитання ми не одержали відповіді від СБУ: чому скоротилася кількість спільних операцій із зарубіжними спецслужбами? Ми одержали інформацію. Що коло контактів досить широке. Безсумнівно. Однак наше запитання було невипадковим, оскільки, за нашим даними, невдоволення європейських спецслужб низькою ефективністю протидії наркотрафіку в Україні призвело до скорочення спільних спецоперацій.

Керівництво СБУ, надто втягнуте в бізнесові та внутрішньополітичні розбірки в Україні, не користується достатньою довірою європейських колег. Річ у тому, що в основі роботи спецслужб лежить обмін оперативною інформацією, у розголошенні й витоку якої джерела не зацікавлені. Часто ця інформація пов’язана з політичною ситуацією в сусідніх країнах. Передаючи ці секретні дані для використання у спільних операціях зі спецслужбами сусідніх країн, європейці прагнуть бути впевнені, що ці дані не будуть використані в особистих і комерційних цілях. Такої впевненості щодо Валерія Хорошковсь­кого, який не приховує своїх бізнес-інтересів та політичних поглядів, Європа не має. Жодну європейську спецслужбу (навіть у крихітній Албанії) не очолює офіційний мільярдер і власник фінансово-промислової групи. Той-таки Роб Уейнрайт є кадровим співробітником поліції.

Саме ці непереборні іміджеві проблеми, які обертаються на претензії з боку європейських партнерів, змусили Віктора Яну­ковича підписати в 2010 році указ про створення Державної служби з контролю за наркотиками.

Її головою був призначений Володимир Тимошенко - не бізнесмен, а кадровий генерал СБУ, який іще при Кучмі створював управління по боротьбі з міжнародним обігом наркотиків СБУ. Тимошенко за кордоном відомий і, як фігура нейтральна та нескандальна, є оптимальним кандидатом.

Проте коли буде реалізовано план зі створення нової спецслужби - невідомо. За даними DT.UA, міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов підтримав передачу у відання нової спецслужби всіх оперативних підрозділів ВБНОН МВС України. Тимо­шенко таку ініціативу, звісно, підтримав, хоча й не приховує свого критичного ставлення до міліцейських наркоборців і не збирається брати їх на роботу - він розраховує заповнити посади іншими людьми.

Однак план створення нової спецслужби блокується з причин політичних і з причин особистих амбіцій. Володимир Андрійович передав у парламент законопроект про свою спецслужбу, який означає народження нового бюрократичного монстра. У законопроекті зазначено, що штат нової структури має складатися з двох тисяч співробітників. У штаті передбачено 15 генеральських посад. Нова спецслужба, створена за зразком російської Держслужби з контролю за наркотиками, матиме у своєму розпорядженні пов­ний спектр оперативних можливостей.

Цілком імовірно, що створення спеціалізованої структури, яка бореться з наркотрафіком, є в нинішніх умовах обґрунтованим кроком. Однак виникає запитання - чи варто починати створення відомства в таких недешевих масштабах? У скільки обійдеться матеріальна база? І де, найголов­ніше, знайти стільки чесних борців з наркотиками в Україні? Серед тих, хто зараз так неефективно, на думку Європолу, конт­ро­лює наркобізнес? Розмах вимог робить затвердження структури нової антинаркотичної спецслужби досить сумнівною справою не тільки цього, а й наступного року. Говорячи про реформу системи боротьби з наркотиками, держава поки що зв’язала собі руки, надто завищивши вимоги. Мож­ливо, це і є хитра бюрократична тактика, щоб паралізувати реформу і не допустити зміни контролерів і «кришувателів» наркотрафіка у владних кабінетах?

Зрозуміле бажання Тимо­шенка зробити свою посаду також достойною погонів генерала армії, але якщо ставити на перше місце інтереси справи, то, напевно, треба було б для початку виписати й провести через парламент не новостворену з величезним бюджетом організацію, на­пов­нити яку професіоналами зараз немає ніякої можливості, а невелику структуру, яка взяла б під свій контроль боротьбу з великими організованими угрупованнями, підключаючи при цьому можливості інших правоохоронних органів. Було б важливо взяти під контроль сертифікацію лікарських препаратів, яка казково збагачує чиновних ділків з фармцент­ру МОЗ, комісії з ліків, Держ­лікінспекції. Судячи зі статистики та за даними зарубіжних спецслужб, наркомафія має міцні зв’язки у структурі державного апарату. Параліч спецслужб аж ніяк не випадковий.