Ще зовсім недавно країна стежила за подіями, які розгорталися навколо обвинувачуваних у корупції мера Одеси Геннадія Труханова та його підлеглих, і гадала, чим же все скінчиться.
І, хоча гучна справа не завершена, здавалося, й так усе зрозуміло. Хоч питання залишалися. Проте після опублікованих записів розмов Назара Холодницького - прояснилися. Якщо записи справжні, а не змонтовані, як запевняє сам фігурант плівкового скандалу, то почуте - шокує.
Геннадія Труханова веліли не чіпати. "Давай усіх, крім Труханова, до прийняття позиції", - наполягав голос Холодницького на плівках. Із приводу заступника мера Павла Вугельмана теж були чутні рекомендації: "Я думаю, що його ще більше, ніж Труханова, не дадуть"…
Очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і його заступник обговорюють, як діяти стосовно семи фігурантів справи "Краяна", включно з мером, його заступником, трьома підлеглими, оцінницею майна та представником продавця. Вирішують, кого стратити, а кого помилувати. Вирішують, як вчинити: "За законом? Чи…" Політика - на першому місці: "Він (тобто Труханов) тримає місто в українських кольорах", - чути голос очільника САП. Мовляв, незрозуміло, хто прийде на його місце. "Щоб ми не нас...ли країні", - підсумував він.
Розслідування НАБУ у справі "Краяна", що виросло в гучну корупційну справу, затримання чиновників міськради і особисто мера Одеси, взяття їх під варту продемонструвало боротьбу з казнокрадами. Однак потім країна побачила звільнення навіть не під заставу, а на поруки нардепів. Це що, постановочна вистава? Режисура Банкової?
На цьому тлі цікаво, як же розвиватимуться події. Адже за Трухановим є ще одна справа-близнюк. Її порушили в рамках того ж кримінального провадження, того ж 2016 р., що й справу стосовно "Краяна". Цю оборудку влада провернула першою, за місяць до рішення по "новій" мерії. Але про неї, фактично, нічого не було чути. Хоча ця справа - крутіша за "Краяна".
Крута махінація
Ідеться про купівлю в ТОВ "Авіакомпанія "Одеса" будинків і споруд колишнього аеродрому "Застава" для розширення міського цвинтаря. Адже місць для поховання в Одесі катастрофічно бракує. Та річ у тому, що за старі будівлі на околиці (Тираспольське шосе,
22-г) в районі Двох стовпів
(на в'їзді в місто) загальною площею трохи більше 6 тис.
кв. м Одеська мерія виклала невиправдано високу суму -146,85 млн грн. (Приблизно одну тисячу доларів за 1 кв. м.) Хоча самі об'єкти було оцінено у 15,6 млн.
Найнеймовірніше те, що в ціну було включено вартість величенного масиву міської землі (140,87 га). Точніше, часткове право користування земельною ділянкою. ТОВ "Консалтингова компанія "Бюро оцінки Стефанович" оцінила це право у 131,17 млн. грн. Але "Авіакомпанія "Одеса", хоч і користувалася землею, за яку не вносила плати до бюджету, довгі роки намагалася взяти її в оренду або викупити, проте безуспішно. Тобто міськрада, фактично, купила свою ж землю в себе самої.
Про розслідування цієї справи стало відомо зовсім недавно. Хоч у 2017 р. скупа інформація про обшуки в мерії у зв'язку з купівлею будівель аеродрому "Застава" з'являлася у ЗМІ. Судячи з рішень Солом'янського райсуду Києва, детективи агентства, за узгодженням із САП, у лютому та березні нинішнього року (рішення від 15.02.2018 р. і 13.03.2018 р.) звернулися до суду з вимогою доступу до банківських рахунків, на які надійшли бюджетні кошти від купівлі будівель колишнього аеродрому. Але якщо на гроші, перераховані фірмам у справі "Краяна", відразу наклали арешт, то гроші за купівлю колишніх об'єктів "Застави" продавець - ТОВ "Авіакомпанія "Одеса" - встиг прокачати через рахунки кількох компаній.
Коли все було вже зроблено, виникла буря у склянці води. І то після того, як у ЗМІ стали з'являтися викривальні матеріали, і група народних депутатів надіслала запит на адресу керівника НАБУ з проханням притягнути до відповідальності за розкрадання бюджетних коштів посадових осіб Одеської мерії у справі "Застави" та "Краяна".
Прозріли й депутати міськради, які дали добро на купівлю. Коли сесія міськради розглядала питання про об'єкти аеродрому, цього питання в порядку денному, розміщеному на офіційному сайті міста, не було. Його внесли туди в день голосування. Тому депутати навряд чи до кінця розуміли, за що ж тиснули на кнопки. Втім, депутатській більшості, яка голосує за помахом трухановської палички, нічого розуміти й не треба було. І звична для влади тактика спрацювала.
Напустити туману
Рішення про купівлю будинків і споруд колишнього аеродрому в "Авіакомпанії "Одеса" депутати приймали у два етапи. Спочатку вони дали згоду на купівлю і проведення незалежної оцінки для визначення ринкової вартості об'єктів. На це пішло пару хвилин. Мер міста Геннадій Труханов зачитав рішення, і депутати за нього тут-таки проголосували. Але коли через два з половиною місяці сесія затверджувала суму викупної ціни і стало зрозуміло, з чого вона складається, - з вуст депутатів прозвучала низка здивованих запитань, пов'язаних із землею.
Керівник Юридичного департаменту міськради Інна Поповська погодилася, що ситуація парадоксальна. Однак стала розповідати депутатам, що в ситуації, коли місту вкрай потрібна територія для розширення цвинтаря, міськрада нічого вдіяти не може - крім як викупити об'єкти з відшкодуванням їхньої ринкової вартості.
"ТОВ "Авіакомпанія "Одеса" придбала будинки й споруди колишнього аеропорту ще на початку 1990-х, - пояснювала вона депутатам. - Серед них значиться і злітно-посадкова смуга, і територія для її обслуговування. Фактично, це земельна ділянка. Де-юре в них немає кадастрового номера, але фактично є право власності. Тому в процесі оцінки враховувалося право користування територією".
Вона також повідала, що довгий час ця угода 1990-х оскаржувалася за позовом прокуратури, але авіакомпанія вигравала суди. Надалі виник спір між містом і авіакомпанією, проте він закінчився 2010 р. мировою угодою. Було досягнуто домовленості з приводу права користування на землю, і надалі авіакомпанія звернулася до міськради з клопотанням про виділення їй цієї ділянки. Однак ділянку не виділяли, оскільки, за генпланом міста, там значився цвинтар. "Але в компанії справді є право власності на будинки й споруди, і правовстановлюючих документів ніхто ніколи не скасовував", - запевняла вона.
Юрист також відзначила, що є поточний судовий спір між авіакомпанією та міськрадою стосовно генерального плану міста. І для забезпечення спору дію генплану в частині розширення цвинтаря рішенням суду припинено до моменту, поки міськрада не вирішить питання викупу в авіакомпанії будинків та споруд.
Однак усе це далеко не так. У Єдиному держреєстрі судових рішень значаться понад 80 рішень, пов'язаних зі справою аеродрому "Застава", з яких вимальовується зовсім інша картина.
Насправді за 25 років, у результаті тривалих судових баталій, одні суди визнавали право власності на будинки та споруди колишнього аеропорту за "Авіакомпанією "Одеса", інші - за міськрадою, що вважала колишній аеродром комунальним майном.
Купити будинки й споруди, а точніше - весь аеродромний комплекс разом зі злітною смугою та, завважте, льотним полем (воно значилося в документах як окремий об'єкт), можна було тільки під час розвалу Союзу, в період дикої "прихватизації" держмайна, що, власне, і сталося 1991 р., коли було підписано два договори купівлі-продажу будинків і споруд колишнього аеропорту "Застава". Там була своя схема.
Одне слово - "прихватизація"
Спочатку Одеський об'єднаний авіазагін продав будинки й споруди колишнього аеропорту Експериментальному виробничому інноваційному об'єднанню (20.02.1991 г.). Потім це об'єднання (через півроку, 8.10.1991 г.) продало їх створеній місяцем раніше "Авіакомпанії "Одеса" за 815 тис. рублів.
Інакше кажучи, в період, коли тільки формувалася законодавча й нормативна база у сфері приватизації, приймалися сирі урядові рішення з роздержавлення держвласності, розмежування державного та комунального майна, ця угода зразу викликала багато запитань. Тому договори купівлі-продажу спочатку оскаржувала транспортна прокуратура, потім - прокуратура міста і, звісно, сама міськрада.
Одне слово, на момент, коли у 2016 р. депутати давали згоду на придбання будинків та споруд у комунальну власність, вердикти судів за позовами як прокуратури в інтересах міськради, так і самої міськради до "Авіакомпанії "Одеса" були на користь міста. Після того, як депутати дали згоду на викуп майна аеродрому, комерсанти через Вищий адміністративний суд добилися скасування рішень, прийнятих не на їхню користь, але справи при цьому закриті не були. ВАСУ повернув їх в Одесу на новий розгляд.
Далі. Міськрада, попри судові спори, ще у 2000 р., на правах власника землі, прийняла рішення про будівництво на території колишнього аеропорту "Застава" міського цвинтаря, що отримав назву "Західний". І затвердила проект відведення земельної ділянки площею 208 га. Того ж року, за розпорядженням влади, було оголошено про початок поховань.
Оскільки, по-перше, "Авіакомпанія "Одеса" давно втратила право на земельну ділянку, яку отримала разом із купівлею аеродрому. Її виділив аеропорту "Застава" Одеський міськвиконком у 1953 р. І площа її становила 331 га. Але сам аеропорт був закритий ще в 1960-х роках, коли побудували новий.За ці роки термін дії документа давно сплив. Авіакомпанія намагалася оформити права на землю, однак місто було проти.
По-друге, на той час і аеродром "Застава", після закриття аеропорту, що обслуговував малу авіацію, вже не діяв. Польоти припинилися десь у другій половині 1990-х. "Аеродром закинутий, усі споруди й будівлі використовуються не за призначенням". Так на початку 2000-х рапортували чиновники, приймаючи обласну програму розвитку малої авіації.
По-третє. "Авіакомпанія "Одеса", від якої теж залишилася сама назва, почала здавати територію аеродрому в оренду. "Злітка" стала місцем автоперегонів і проведення різних заходів.
У 2007 р., коли почалася нова хвиля судових розглядів, суди виносили рішення на користь міста. Влада тоді навіть оформила на міськраду свідоцтво про право власності на будинки й споруди аеродрому. Але згодом Верховний суд України все скасував, і справу передали на новий розгляд.
Авіакомпанія через суд знову намагалася примусити міськраду оформити на неї землю. На той момент у користуванні в авіакомпанії залишалося 153 га. І після того, як мером міста став Олексій Костусєв, авіакомпанія й міськрада (у 2011 р.) підписали мирову угоду, на яку й посилалася директор Юридичного департаменту, переконуючи депутатів, що в міста іншого шансу, крім викупу, немає. Однак, за цією угодою, влада зобов'язалася винести на сесію питання надання авіакомпанії земельної ділянки в оренду і розглянути прохання компанії про викуп землі в міста, а не навпаки. Але, навіть отримавши добро (у 2012 р. було прийнято відповідне рішення міськради), оформити право на ділянку авіакомпанія так і не змогла - через протест прокуратури. І міськрада мусила скасувати своє рішення про згоду на розробку проекту землевідведення.
Домовилися
Загалом, судові баталії могли б тривати ще не один десяток років, але Геннадій Труханов вирішив піти назустріч комерсантам і викупити в них будинки та споруди. До речі, частину об'єктів на той момент уже продали ТОВ "Біо-Парк" - компанії, підконтрольній заступникові військкома Приморського райвійськкомату Одеси, депутатові міськради з фракції "Довіряй справам" Андрію Кисловському, який на суді у справі "Краяна" під час обрання запобіжного заходу мерові Одеси був у групі підтримки. Разом із будівлями компанія отримала і приблизно 9,5 га території "Застави" для розміщення дитячого розважального центру з зоопарком і садом.
Ці факти, а також рішення міськради щодо "Застави" лягли в основу досудового розслідування, початого військовою прокуратурою Одеського гарнізону в жовтні 2016 р. Справа ця пов'язана з заявою одного із засновників ТОВ "Авіакомпанія "Одеса" Миколи Щевича. Як встановило слідство, він не давав згоди на продаж об'єктів аеродрому. Ба більше, загадковим чином Щевич взагалі випав зі складу засновників.
"Авіакомпанія "Одеса" перед угодою з мерією двічі змінила власників.Колишня власниця Галина Курочкіна продала свою частку представникові адвокатського об'єднання "Вірченко та партнери" Леоніду Лісниченку, який захищав інтереси компанії в суді. А той поступився своєю часткою Андрію Вірченку, в якого місто й купило власну землю.
Спочатку вся сума - 145,85 млн. грн. бюджетних коштів - надійшла ТОВ "Авіакомпанія "Одеса". Потім по ланцюжку частина грошей упала на рахунки ТОВ "Ньюс Йорк Корпорейшен", далі ТОВ "Логістік сервіс-груп", а потім ТОВ "Протрейдерс" і ТОВ "ІПГ "Майстер". Деякі з зазначених компаній на цей момент припинили свою діяльність.
Загалом, маємо дві мерські афери - щодо "Застави" й "Краяна", з допомогою яких із міської скарбниці витягнули понад 330 млн грн. і які лягли в основу кримінального провадження, відкритого НАБУ в листопаді 2016 р. проти вищих посадових осіб Одеської мерії. І що в результаті?