UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЛЕОНІД КУЧМА: «УВЕСЬ ПАР ПІШОВ У СВИСТОК...»

Очевидно, недаремно в переддень літнього курортного сезону Леонід Кучма вибрав для відвідання Кр...

Автор: Микола Семена

Очевидно, недаремно в переддень літнього курортного сезону Леонід Кучма вибрав для відвідання Крим: по-перше, наближається День пам’яті жертв депортації 18 травня і саме час не лише перевірити, як виконано дані ним раніше доручення з інтеграції репатріантів, а й проаналізувати, що чекає країну в цю річницю депортації та як складуться відносини держави з новими своїми громадянами в майбутньому. По-друге, Крим уже давно відверто сподівався на приїзд глави держави, щоб він порадив, як вийти з парламентської кризи, що виникла в республіці. Тому Леонід Кучма, на думку спостерігачів, вважав за необхідне для себе вирішити — чи вже настав час «власть употребить» чи ще ні? Тому Президент провів цього дня не лише зустріч з Радою представників кримськотатарського народу, а й нараду з активом автономної республіки. Для цього в Крим приїхали не тільки головні особи адміністрації Президента, а й практично весь Кабінет міністрів України. На нараду запросили парламент і уряд автономії, глав міських і районних адміністрацій, весь директорський корпус.

Доповідь на нараді активу зробив сам Леонід Кучма: це були 50 хвилин нещадної критики всіх недоліків у роботі Верховної Ради й уряду автономії, які призвели до її відставання — за рівнем і темпами розвитку Кримський регіон, що часто претендує на особливе місце в країні, займає найнижчі в Україні місця — 22-е, а то й 24-е з 27 регіонів! Деякі показники в десятки разів (!) відстають від загальнодержавного рівня. Якщо до цього додати відсутність видимих успіхів в облаштуванні й інтеграції репатріантів, а це засвідчили результати зустрічі з Радою представників кримських татар, — то не дивно, що деякі керівники на місцях зробили поспішний висновок: Президент приїхав з метою покарати й поміняти все керівництво автономії.

Проте такий висновок був передчасним — треба знати неймовірне терпіння і дипломатичність Леоніда Даниловича, аби зрозуміти: він дав кримському керівництву ще один шанс (останній?) зрозуміти своє місце і свою роль у країні. Складність його міркувань і рівень відповідальності можна зрозуміти хоча б з того, що Леонід Данилович давно і скрупульозно вникає в проблеми кримськотатарського народу і, можливо, він давно б пішов на радикальні кроки, якби кримську ситуацію не обтяжувала ця унікальна для країни проблема колишніх депортованих, з якою нинішній уряд хоч і погано, але справляється. Ректор Таврійського національного університету Микола Багров у своєму виступі прямо сказав, що кримську ситуацію з кризою в парламенті не вдасться розв’язати без втручання Президента. На що Леонід Данилович відповів, що хоч «увесь пар і пішов у свисток», але «потрібно й далі дивитися кожен регіон через рентген», що кримським керівникам самим «треба знайти трохи здорового глузду», «одній зі сторін треба трохи поступитися».

Закон руху, який вимагає коней на переправі не міняти, сьогодні особливо актуальний у Криму: регіон справді на ще не подоланій переправі. Видачу держактів на землю в республіці припинено, правове облаштування автономії не закінчено, репатріація колишніх депортованих не досягла й середини, концепція національних відносин, принципи розподілу ролей між унітарним центром і автономією ще не сформовано. Регіон сповнений несподіваних конфліктних ситуацій — від національних до релігійних, так і чекай пожежі! Хто весь цей віз повезе далі, хто відповідатиме за його цілісність? Хіба це можна довірити новачкам?

Розгляд ситуації з інтеграцією кримських татар показав джерело головного протиріччя: державні органи вимагають від усіх роботи «у межах чинного законодавства», але, з іншого боку, народний депутат Мустафа Джемілєв цілком резонно зазначає, що такий тип поведінки нічого не дає: «У межах вашого законодавства нас виселили, у межах вашого законодавства ми не могли б повернутися на батьківщину, нині у межах законодавства ми не можемо одержати землю». Ситуація явно вимагає нестандартного підходу, тому в четвер у Сімферополі ухвалили рішення створити комісію для аналізу законодавчих і управлінських проблем, які необхідно розв’язати до
1 червня, поки припинено видачу держактів на володіння землею. Вирішення вимагають ті самі проблеми: представництво корінного народу в органах влади, отримання землі, освіта і розвиток культури, відновлення культурних цінностей. Проте, на думку багатьох фахівців, — від в.о. голови Держкомзему Анатолія Даниленка до в.о. міністра юстиції Сюзанни Станік, — багато проблем не розв’язано тому, що вони не враховані чинними нормативно-правовими актами і законами, які треба або змінити, або порушити. Краще перше, бо на друге ніхто не наважується. Закон про статус кримськотатарського народу ще не ухвалено, багато чинних законів і нормативно-правові акти не враховують потреб і прав репатріантів або суперечать їхнім інтересам, що, на думку Сюзанни Станік, не сприяє прогресу. Леонід Кучма сказав, що вважає метою інтеграції таке становище, коли кримські татари «відчують себе повноцінними громадянами, а не замикатимуться у своїй резервації». Президент доручив Мінагрополітики, Держкомзему, Радміну Криму, Раді представників кримськотатарського народу розробити пропозиції для подолання всіх названих проблем.