У негарній і темній історії зі спробою «повісити» потужний промисловий портовий комплекс «над головою» всеукраїнської дитячої оздоровниці Євпаторії на найчистішому озері Донузлав виник новий поворот. Він дає надію місцевим жителям і всім небайдужим до стану навколишнього середовища людям на те, що загроза опинитися замість пляжу на дні котловану їх омине й цього разу. Але міцної впевненості в цьому, на жаль, поки що немає.
Два тижні тому новий постпред президента в Криму Геннадій Москаль, вислухавши думку представників місцевих громад, авторитетних громадських організацій і вчених, обіцяв рекомендувати президентові скасувати указ про будівництво портового комплексу й водночас підготувати новий — про розвиток Донузлавського регіону як рекреаційної і туристичної зони. Проте коротке повідомлення президентської прес-служби, яке з’явилося цього тижня, свідчить, що в цій авантюрній, на думку фахівців-практиків і вчених, історії крапку ставити зарано. Як випливає з офіційного повідомлення, президент Ющенко звернувся до прем’єра Єханурова «з проханням прискорити екологічну експертизу проектів, пов’язаних із будівництвом Кримського морського транспортно-промислового комплексу «Донузлав», мета яких — не допустити заподіяння шкоди навколишньому середовищу». Президент повідомив главі уряду, що жителі Криму та вчені стурбовані можливим негативним впливом цього проекту на екологію півострова, попросив провести широке громадське обговорення доцільності будівництва комплексу та проінформувати його особисто про результати.
Кримські екологи і правозахисники це повідомлення сприйняли двояко. З одного боку, начебто можна святкувати проміжну перемогу. Протести громадськості нарешті почув президент, сам процес вийшов із кулуарної площини в публічну, й екологічна експертиза, на проведенні якої вже не один рік наполягають екологи, має бути проведена. З іншого боку, не зрозуміло, як можна було віддавати розпорядження, які ні до чого не зобов’язують. Адже експертизу, каже голова круглого столу «Орхус-Крим» Юрій Комов, можна проводити, тільки маючи на руках техніко-економічне обгрунтування проекту, а його немає. Немає і розробленої на його основі оцінки впливу на довкілля. Загальновідомо, що розробники далі концепції, до того ж із сумнівними для фахівців розрахунками, не пішли. Експертиза, підкреслює Ю.Комов, — річ недешева, як правило, її вартість – від п’яти до десяти відсотків від вартості проекту. Якщо брати до уваги суми інвестицій, на які був націлений президентський указ (близько двох мільярдів євро), то саме час запитати, звідки Кабмін має взяти сотні дві мільйонів на експертизу, якщо замовником буде визначено державу? На думку Юрія Комова, актуальним на сьогодні було б інше рішення центру: розробка техніко-економічного обгрунтування моделі розвитку регіону, яке дозволило б провести вартісну оцінку унікальних природних ресурсів — лікувальних грязі та пісків і, що важливо для України, — запасів йодобромних вод. Знаючи вартість цього багатства, всі наступні проекти і прожекти інвесторів було б легше оцінювати — що пропонується, а що можемо втратити назавжди.
Що ж стосується широкого громадського обговорення, рекомендованого президентом, то воно в Криму вже триває не перший рік. Просто центральна влада до нього приєдналася недавно — після того, як під тиском тієї ж таки громадськості глава президентського секретаріату Олег Рибачук відкрив для себе Донузлав. Є думка, що саме тому, що Олег Борисович, по-перше, на довкілля дивиться очима європейця, а по-друге, опинився не при справах і в його голові, на відміну від інших колишніх та нинішніх мешканців Банкової, не клацають нулі багатозначних сум під час розмов із «донузлавськими інвесторами», маневри навколо озера зупинилися. На сьогодні жоден із інвесторів — ні група під спільним брендом «Фірташ», ні Костянтин Жеваго, які раніше виявляли реальний інтерес до Донузлаву, — не роблять практичних кроків на шляху до заявленої мети. Швидше за все, не той нині момент у ситуації в країні.
Однак на такий різкий крок, як скасування президентського указу про будівництво портового комплексу, з огляду на все, у секретаріаті відразу не наважилися. Та й те сказати, адже В.Ющенко завдяки лобістам проекту зі свого оточення майже рік їздив світом із цією ініціативою. Тому й виникла проміжна ланка — лист прем’єрові. Проте немає жодної гарантії, що указ буде скасований. Припустімо, через зміну глави секретаріату....
Водночас слід визнати: уже ніхто ніколи не зможе розпорядитися Донузлавом кулуарно або через голову громадськості та місцевих громад, для яких перипетії навколо будівництва порту стали доброю школою з відстоювання громадських інтересів і захисту конституційних прав. Чи засвоїла цей урок влада – під великим запитанням. Очевидно, бульдозери берегом «українського Байкалу» вже не пройдуть — люди не дозволять. Проте ця обставина аж ніяк не припинить спроби застовпити, або, як повелося говорити з часів прем’єрства А.Матвієнка, зарезервувати за собою багатообіцяючий регіон західного узбережжя Криму. І не обов’язково під будівництво промислового порту.