Виборча кампанія скромного мажоритарного кандидата Олексія Миколайовича Азарова заслужено привертає увагу, - її можна вивчати як еталон.
По-перше, як еталон відсутності реальних мотивів для виборця. Жителя Австрії з мешканцями Слов’янська не пов’язує абсолютно ніщо. Ніякої спільності поглядів, інтересів, світогляду не було й немає. Якщо він усе ж таки переможе, це буде дистильований «гречаний» депутат.
Сам Олексій Азаров так і не сказав зрозуміло, навіщо йому це потрібно. Інші озвучили дві версії: а) тато велів; б) у мутнуватому австрійському бізнесі виникли проблеми. Обидві версії одна одній не суперечать.
По-друге, його кампанія - еталон порушення всіх правил ведення виборів. Саме слово «порушення» здається надто м’яким. Кандидат за підтримки всієї вертикалі суне до своєї мети, взагалі не замислюючись над існуванням якихось бар’єрів між «я» і «хочу».
Агресивна рекламна кампанія, роздача подарунків, широкі жести за кошти бюджету, безперервні потоки вихвалянь від «вимуштруваної» місцевої преси, заздалегідь відформатовані в потрібному ключі виборчкоми… Назвати хоч один «чистий» аспект виборів Азарова-молодшого неможливо.
«Ми виявили понад тисячу фактів, які стосуються підкупу виборців та порушення правил ведення агітації. Наприклад, 52 білборди з його рекламою з’явилися до офіційного початку виборчої кампанії, і власників цих конструкцій так і не вдалося встановити. Причому 400 фактів змогли задокументувати - є фотографії, відеозаписи, публікації у ЗМІ. Але тут, на жаль, опозиційні кандидати виявили слабку юридичну підготовку. Як на мене, вони мали б блокувати кожен його крок судовими позовами», - розповідає DT.UA довгостроковий спостерігач з 47-го округу Павло Павлов.
«А який у цьому сенс? Міліція, прокуратура і суди працюють на одну руку й одне одного покривають. Ось 16 жовтня ми (я і ще два кандидати - Фрідон Векуа та Олег Котенко) заблокували машину з продуктовими наборами для мешканців гуртожитку заводу високовольтних ізоляторів. І що? Викликали міліцію. Але відразу було зрозуміло, що цю історію спустять на гальмах», - парирує такі докори комуніст Анатолій Хмелєв. До появи Азарова він вважався одним із фаворитів, але тепер оцінює свої шанси скептично. Втім, його про всяк випадок намагалися усунути. «Прямих погроз і тиску на мою адресу не було. Але були спроби вмовити зняти свою кандидатуру», - повідомив А.Хмелєв кореспондента DT.UA.
Два звернення у ЦВК і один судовий процес у спробі довести факт підкупу виборців - це лише дещиця перипетій у Слов’янську, що знайшла своє відображення в правовому полі. Спроби правдошукацтва завершилися невдало: Центрвиборчком порушень не побачив. А суд не виявив жодного зв’язку між організацією «Ініціативи Олексія Азарова «Наш регіон» з Олексієм Азаровим та його регіоном. Зате суддя потішив новинками у формулюваннях: «портфелі зі шкільним приладдям було роздано як подарунки дітям-першокласникам, які… не мають права голосу, а тому не є виборцями».
В умовах такої лояльності Азарову-молодшому дуже комфортно вести кампанію, благо округ під нього «зачистили» ґрунтовно, - один потенційний кандидат від ПР, Валентин Рибачук, терміново пішов на підвищення в Київ, другий, генерал міліції Володимир Малишев, отримав місце у списку. Хоча другого одіозна градоначальниця Слов’янська Неля Штепа називала «народним героєм» і дуже хотіла бачити у своєму окрузі. Тепер вона, використовуючи весь підконтрольний ресурс, так само захоплено вихваляє Олексія Азарова. Нічого не вдієш, жіноче серце, на жаль, мінливе…
Створити культ особи в нас умільців не бракує - була б особа. Але в Слов’янську методику доведено до досконалості: культ створюється без, власне, особи. Азаров-молодший, м’яко кажучи, не оратор. Він не вирізняється ні харизмою, ні красномовством, ні ідеями. Син прем’єра завчено виголошує банальні тексти зі сцени, а в спілкуванні з виборцями одноманітно обіцяє розібратися і допомогти. Журналістів же до нього взагалі не підпускають - єдиний брифінг цей кандидат провів ще до отримання офіційного статусу претендента під час першого приїзду в Слов’янськ. Цитувати його неможливо, тому місцева преса змушена відмовитися від використання прямої мови в репортажах (дедалі численніших!) про публічні дії Олексія Азарова.
Ось кілька прикладів за матеріалами газети «Вести» (м. Слов’янськ):
«Олексій Азаров спільно з активістами громадської організації «Наш регіон» побував у святогорському санаторії «Святі гори». Олексій Азаров уважно вислухав головного лікаря «Святих гір» Петра Писаренка, а також думку працівників санаторію з приводу «тендерної проблеми». І пообіцяв допомогти» (13 вересня 2012 року).
«Питання, поставлене представниками вищезгаданих підприємств Олексію Азарову, яке стосується автономного опалення квартир багатоповерхівок, цікавить багатьох абонентів тепломережі… Лідер «Нашого регіону» сказав, що розбереться в ситуації» (20 вересня 2012 року).
«Усі святкові заходи… відбувалися на майданчику біля місцевого Палацу культури, сходи якого стали сценою для популярних українських артистів, запрошених громадською ініціативою Олексія Азарова «Наш регіон»… Так миколаївців (місто Миколаївка, входить до 47-го округу. - Є.Ш.) з Днем міста привітав лідер громадської організації «Наш регіон» Олексій Азаров» (27 вересня 2012 року).
«Під час зустрічі з трудовим колективом НПП «Святі гори» святогірці подякували Олексію Азарову за участь у вирішенні долі їхньої міської лікарні, у приміщенні якої зараз повним ходом іде ремонт» (11 жовтня 2012 року).
Втім, коли Олексієві Миколайовичу раптом закортить порозмірковувати над долею Батьківщини, виходить ще гірше:
«Необхідність у розчищенні річок Сіверсько-Донецького басейну бачить і лідер «Нашого регіону». Олексій Азаров упевнений, що в майбутньому Україна - аграрна країна. І якщо до наших унікальних родючих чорноземів додати ще й системи зрошення, Україна зможе нагодувати увесь світ не тільки хлібом, а й різними овочами та фруктами» (20 вересня 2012 року).
«У мене тут є надійні помічники, ви їх уже добре знаєте», - сказав Андрій Шишацький, дивлячись у бік Олексія Азарова. «Сьогодні всі ми стаємо свідками того, як місто змінюється на очах. Ремонтуються будівлі шкіл, лікарень, відкриваються дитячі майданчики. Команда працює сумлінно і згуртовано, - сказав лідер «Нашого регіону». - Прохання до вас тільки одне: бережіть усе це! Давайте разом робитимемо місто гарнішим і кращим», - закликав Олексій Азаров слов’янців»
(11 жовтня 2012 року).
Ліричний відступ: останній уривок, до речі, чудово засвідчує відсутність адмінресурсу на виборах у Слов’янську, чи не правда? Хоча сам губернатор А.Шишацький потім вертівся, як в’юн на сковорідці, запевняючи, що ні до якого Азарова, окрім старшого, він особливих почуттів не має, а що разом «швидкі» вручали - то це так… збіглося просто…
«Дивна» любов місцевої преси до Олексія Миколайовича впадає в око не тільки українським виборцям, а й міжнародним спостерігачам. «Я купила кілька газет, і всі вони писали тільки про одного кандидата. Мене це здивувало», - ділилася своїми враженнями з кореспондентом DT.UA Гвінет Дюполь, представниця канадської місії CANADEM.
Спостерігачів вітчизняних, котрих після років моніторингу комунальних газет уже не дивує ніщо, більше цікавить походження коштів, завдяки яким «місто змінюється на очах». Частину цих коштів нібито взято в борг, - мер Донецька Олександр Лук’янченко, нагадаємо, розраховує на компенсацію на 10 млн. грн. за передані Слов’янську новенькі тролейбуси, раніше закуплені в рамках підготовки до Євро-2012. І сподіватися, що градоначальник обласного центру побурчить і забуде, не слід, оскільки він відомий своєю непоступливістю в таких питаннях. Хто не вірить - запитайте Азарова-старшого, який щорічно відбивається від спроб Лук’янченка «зрізати» вилучення з місцевого бюджету в державний.
А ось усе решта - зі скарбниці. Наші джерела в уряді називали обсяг асигнувань на суму 79 млн. грн. Журнал «Фокус», своєю чергою, писав про
100 млн. грн. Тут ці цифри наводяться тому, що, в будь-якому разі, йдеться про суми, недоступні іншим провладним кандидатам. «За нашими розрахунковими даними, в середньому на кожен округ Партія регіонів планує витратити близько 30 млн. грн. - це власні ресурси кандидата-мажоритарника плюс виділене в рамках «соціальних ініціатив» президента. Кампанія в Слов’янську в цьому сенсі вирізняється тим, що витрати вищі в кілька разів. Тут кандидат порушує насамперед правила, встановлені в рамках домовленостей усередині самої правлячої партії», - каже в інтерв’ю DT.UA голова Донецького обласного відділення Комітету виборців України Сергій Ткаченко.
Чи дадуть усі ці гігантські вливання потрібний результат? А якщо додати в умови задачі безмежний адмінресурс і підконтрольні Олексію Азарову виборчі комісії? Втім, незважаючи на всі задані параметри, відповідь поки що не ясна. Жодного опитування громадської думки по 47-му округу оприлюднено не було, і невідомо, чи проводилися такі взагалі. Деякі місцеві джерела стверджують, буцім якісь виміри все ж таки були і показали 70% підтримки сина очільника Кабміну. Інші, навпаки, кажуть, що виміри були, але Олексій Азаров, побачивши результати, зопалу хотів навіть знятися з виборів. Точних і підтверджених даних із цього приводу немає.
Очевидно тільки, що вся владна машина, від татових підлеглих до слов’янського муніципалітету, працює на сина в поті чола. Настільки, що практично перестала займатися будь-чим іншим, окрім виборів Олексія Миколайовича. Цей ентузіазм набирає часом досить гротескних форм.
…Місяць тому у Слов’янськ прибула місія спостерігачів. Після офіційних заходів гості обідали в місцевому кафе в компанії з кандидатами (окрім Азарова, який своєю увагою їх не вшанував). Один із кандидатів, Фрідон Векуа, колишній міліціонер, жартома почав показувати пальцем: он, дивіться, мужики з чистими руками другу годину нібито копирсаються у двигуні «Жигулів», - це оперативники з кримінального розшуку; а он у заростях непомітно припаркували патрульний автомобіль з екіпажем… «Уся міська міліція тут, усі за нами стежать!», - веселився Векуа.
Тим часом за сотню метрів від кафе якийсь люмпен із ентузіазмом крав цеглу, розбиваючи кувалдою стіну якогось старого будинку. Міліція його старанно не помічала, зосередившись на основному завданні. Один зі спостерігачів не хотів повірити, що правоохоронці можуть так спокійно ігнорувати кричуще порушення порядку, тому вирішив перевірити свій конспірологічний здогад. Підійшов до старателя і запитав: «А ти що, теж мент?»
Люмпен здригнувся, роззирнувся навсібіч. Міліціонери навколо, як і раніше, стежили за спостерігачами, не відволікаючись на всілякі дурниці. «Та ну вас усіх на…», - відповів трудівник і знову взявся за кувалду…