UA / RU
Підтримати ZN.ua

Кризо — стій! Раз, два...

Ні, писати про це серйозно не можна. А й хотіла б — ньюсмейкери не дають. Хоч у яку цитату чи телекартинку поткнешся — хоч плач, але краще смійся...

Автор: Валентина Самар

Ні, писати про це серйозно не можна. А й хотіла б — ньюсмейкери не дають. Хоч у яку цитату чи телекартинку поткнешся — хоч плач, але краще смійся. І це правильно, як показує досвід і радять психологи, які вважають, що економічну і політичну кризу українці мають для початку подолати в себе в голові.

З вуличними партійними дійст­вами за сценаріями акцій протесту і народного обурення зовсім просто. І надивилися, і взяли участь, тому почасти всі ми вже є експертами у сфері цих технологій. Отже, за заходи в Сімферополі цього тижня Партії регіонів та її лідерові слід поставити незадовільно.

Ну, що це таке, якихось чотири-п’ять тисяч зібрали на площі Леніна. Це вже цілком порівнянне з мітингами Наталі Вітренко. Щоправда, неперевершений Нестор Шуфрич так завів публіку на початку мітингу, що народ, не опираючись навіть, скандував українською мовою «Геть!» і «Гань­ба!». Заклики змести всіх і якомога швидше були сприйняті з організованим ентузіазмом. А тут виходить Віктор Янукович і каже:

«Я по дорозі на мітинг поста­вив свічку в кафедральному соборі, щоб ми разом із вами змогли змінити життя на краще». Тобто вся надія на Всевишнього, а не на опозицію — має дійти висновку народ і піти садити картоплю.

Загалом, «в белом венчике из роз, впереди Иисус Христос». Ні, класиків Віктор Федорович у Сім­ферополі не цитував, на своє щастя. Тому що й власний текст давався тяжко. Пропонував «об’єдна­тися з Росією в боротьбі за економічну кризу». Наступально-обвинувачувально почав говорити про «приниження російсь­кої мови», і — знову недоречно: «ми всі боротимемося за права україномовного населення». Не можна так дезорієнтувати солідарний народ, йому і так було непереливки в цей візит Віктора Федоровича в кримську автономію, яка тотально управляється представниками Партії регіонів.

Це було перше виїзне засідання опозиційного уряду. І В.Янукович пояснив, чому воно проходило саме в Криму.

«Подивившись на наслідки руйнівної політики, яку влада проводить упродовж чотирьох років (особливо — останні півтора року), ми розуміємо, що Крим є одним із регіонів, найбільш постраждалих від кризи. Якщо подивитися на середні макроекономічні показники по Україні за цей рік, то такий показник, як рівень інфляції, у Криму вищий, ніж будь-де в країні», — повідомив залу лідер ПРУ.

У залі сиділи: голови ВР і Радміну автономії, члени президії парламенту і уряду, міські і селищні голови, секретарі рад. У розпал робочого дня весь топ-менеджмент автономії залишив свої кабінети і пішов до бібліотеки ім. Франка на засідання опозиційного уряду «боротися з кризою». Міністр РМ А.Рогозенко, в якого журналісти намагалися довідатися про наслідки «прогулу» членів уряду, пояснив, що всі вони написали заяви про одноденну відпустку «за свій рахунок», щоправда, від прохання побачити ці заяви просто втік.

Захід дуже веселив журналіс­тів і засмучував кримських регіоналів. Оскільки після багатьох абзаців у виступі В.Януковича напрошувалися ілюстрації зі свіжих кримських історій.

«...До влади прийшли непрофесіонали та авантюристи. Вони прийшли не для того, щоб підняти економіку країни, а для того, щоб підняти економіку власну і свого оточення. Тому для них на першому місці — цинічна боротьба за владу, за крісла, але аж ніяк не інтереси держави», — казав Віктор Янукович.

Однак зовсім не тому, напевно, спікер автономії, щоб зміцнити своє крісло, минулого тижня віддав іміджеву для Криму посаду міністра курортів і туризму безробітному вітренківцю Андрію Сумцову, у трудовій біографії якого всього 3,9 року стажу і три з них — на чолі скандальної дніпропетровської «Озерки». Навіть Наталя Вітренко образилася і заявила Центру журналістських розслідувань, що Сумцову можна довірити тільки «міністерство кажанів» і вигнала з пар­тії за самовілля трьох депутатів. А от спікер Верховної Ради АРК Анатолій Грицен­ко розвів руками: нічого поробити не можу — це квота фракції. Ну, звичайно, саме тому вже наступного дня на сесії Сім­феропольської міськради з допомогою вітренківців і комуністів (вони теж отримали посаду в уряді) сімферопольсь­кому меру вдалося змести з важливих посад всю опозицію з числа однопартійців.

«Ми бачили, як, починаючи з 2005 року по сьогоднішній день, продовжуються корупційні скандали, як вони обвинувачують один одного в тому, хто більше з них украв», — продовжував лідер ПРУ викривати помаранчеву владу. Ці цитати в кримських інформаційних стрічках йшли впереміж з обвинуваченнями ворогуючих таборів місцевих регіоналів у дерибані землі депутатами. І це фактаж, із прізвищами і сот­ками, а не просто заяви про «стимулювання» правильного голосування щодо відставок і кандидатур. Мало того — підтверджені самим мером Г.Бабенком, який визнав, що це нормальна практика, так усі роблять.

Та повернімося до економіки. Опозицій­ний уряд вирішив зовсім не жаліти чинний уряд автономії, і Ірина Акімова дала прогноз — курортний сезон буде провалено. Проте спікер ВР Криму Анатолій Гриценко нічого не зрозумів. І на засіданні регіоналів усіх рівнів усе-таки вирішив розповісти, що в підконтрольному Партії регіонів Криму усе не так страшно. Засідання було закритим для преси, але кільком журналістам вдалося просочитися, і читачі «ДТ» мають можливість зрозуміти, що ж треба сьогодні лідерам ПРУ.

Впродовж десяти хвилин Анатолій Гриценко з трибуни сипав цифрами щодо успішного соціально-економічного розвитку Криму.

— Анатолію Паличу, можна я вас перерву... — раптом зупинив спікера В.Янукович. — Це нікому не цікаво.

Зал зааплодував, але Янукович вирішив іще раз підкріпити свої слова:

— Цікаво це слухати чи ні?

— Ні! — дружно відповів зал.

— Кому цікаво? Кому не цікаво? Піднімайте руки! — розійшовся Віктор Федорович. — Анатолію Павловичу, якщо у вас усе гаразд, ви живете в такій прекрасній країні, в окремій країні, у своїй країні, значить, тоді вам в одному напрямку з помаранчевими.

Зал зайшовся тривалими оплесками.

— Ми не в такій прекрасній країні живемо, як вони її малюють. Ми давно вже в казки не віримо, — перериваючись на оплески, продовжував шпетити Гриценка лідер партії. — І якщо ви не готові...

— Я готовий! — зорієнтувався Анатолій Павлович і пояснив, що от якраз і хотів розповісти про те, що регіонали, які перебувають біля керма в Криму, всупереч уряду Тимошенко, роблять усе, щоб життя кримчан було кращим, а програма Партії регіонів виконувалася... але всі успіхи можуть бути знищені діями Кабміну і президента, які не вжили антикризових заходів.

Під фінал А.Гриценко так виправився, що навіть зірвав оплески під заяви про відставку КМ і президента, НАТО — ні, Росії — так.

— Ви ж розумієте, Анатолій Павлович — наш давній соратник і друг, запитань немає, — вирішив закріпити урок Віктор Федорович. — У нас є зов­сім небагато часу поговорити, і потрібно говорити про головне...

— Так ви ж не дали мені договорити! Я саме хотів до цього повернутися: що досить Партії регіонів сидіти в опозиції, — відповів Гриценко і закликав іти у владу і вирішувати ці проблеми.

Ні, ну так не можна. Треба берегти психіку кримських регіоналів, не можна публічно примушувати їх до роздвоєння особистості. Куди їм іти — вони ж і так при владі, практично безроздільній! Не можна їм говорити лише про погане — вони ж за це відповідають, хто ж за них голосуватиме? І так рейтинг нижче пояса, до 20 відсотків скоро скотиться. Ось-ось — і на наступних місцевих виборах не «Русский блок» до регіоналів приєднається, а поранені в міжусобицях регіонали до блокросівців потягнуться.

Та в цьому шмаганні, звісно, був і прихований мотив. Анатолій Павлович, змушений у силу непевності свого становища вдаватися до послуг Банкової, як здається, зовсім не в захваті від пропозицій поповнити число рад, які підтримали акцію про відставку КМ, президента і ВР. Підступні соратники з «Русского блока» за підтримки внутрішньої опозиції вже й проект рішення вносили, і тиснуть з усіх боків, і Василь Кисельов у провину ставить, згадуючи так і не відправлене звернення кримського парламенту у ВР України про визнання суверенітету Південної Осетії. Тому доводиться терпіти публічну прочуханку. Тим паче що внутрішні чвари серед кримських регіоналів Віктор Янукович, котрий довго зберігав мовчання, схоже, більше терпіти не хоче.

«Я не буду за кимось соплі витирати, я не для цього приїхав... Я останній раз попередив і Кисельова, і Анатолія Павловича: не наведуть порядок, нехай нарікають потім на себе», — заявив Янукович на закритій нараді. — Прошу припинити інтриги, якщо вистачить мужності, сили волі, розуму, совісті, я закликаю керівників припинити ось ці свої чвари, інакше постраждаєте ви, у першу чергу, і причому рішення буде радикальним. Не буде ніякої середини! Припиніть і, як кажуть, покажіть, що ви справжні мужики».

Отже, я знову про економічну кризу. Якщо в понеділок, повідомив Віктор Федорович, «ми не почуємо конкретно, коли буде прийнята антикризова програма і бюджет під цю антикризову програму, то ми будемо йти по наростаючій». Це про акції протесту та блокування роботи ВР України. При цьому весь день відомі регіонали не втомлювалися згадувати про власну антикризову програму, котрої, як відомо, досі ніхто в очі не бачив. Напередодні хвилі акцій протесту та блокування парламенту країни кримським журналістам дуже захотілося все-таки ознайомитися з програмою регіоналів. Проте прес-секретар В.Януковича нічим допомогти не зміг і відправив до прес-секретаря М.Азарова і навіть дав номер мобільного телефону, за яким уже два дні ніхто не відповідає. На сайті партії в закладці «опозиційний уряд» програми теж немає. Але, схоже, це не має значення. Адже нікому ще не смішно.

Хоча акція протесту регіоналів під назвою «Скажи кризі — стоп!» не може не викликати аналогії з відомим анекдотом.

Відходить поїзд, на платформі стоїть прапорщик і курить. Пероном біжить вагітна жінка, обвішана торбами, і кричить: «Зупиніть потяг! Зупиніть потяг!» Прапорщик кидає сигарету й віддає команду: «Поїзд — стій! Раз, два!»