Про масштаби майбутнього весняного паводка складають легенди, намагаючись переконати громадськість то в неминучості всесвітнього потопу, то у відсутності будь-якої небезпеки. Однак зараз лише про один факт.
Крига — одна з обтяжуючих обставин. Її товщина у звичайний рік на цей час становить 10—30 сантиметрів. У 2010-му, в середині березня, — 60—70 сантиметрів, а подекуди — метр. За інформацією джерела з міжвідомчої групи, створеної при РНБО, «проблема товстої криги особливо актуальна для Київського водосховища: в разі різкого потепління (або рясних дощів), унаслідок якого може відбутися надмірний наплив води з Росії та Білорусі, нерозтала крига Київського водосховища може зірватися і через свою масу та швидкість завдати шкоди Київській ГЕС, побудованій понад 40 років тому». У МНС постало питання: із кригою потрібно щось робити. І, хоч як дивно, зробили. За свідченням джерела тепер уже в урядовій міжвідомчій комісії, покликаній мінімізувати наслідки паводка, на боротьбу з кригою МНС призвало теплоходи криголамного типу. «Підривати кригу на Київському водосховищі небажано, оскільки може піднятися радіоактивний мул, — каже джерело «ДТ». — Звісно, більшість небезпечних сполук, які потрапили у воду після Чорнобильської аварії 1986 року, уже пройшли період розпаду, але все ж таки не буди лихо, поки воно тихе. Саме тому було ухвалено рішення на випадок форс-мажору захистити греблю в інший спосіб — «криголамами». У п’ятницю два теплоходи криголамного типу «Кавецький» та «Голіков» пройшли шлюзи і вже перебувають у Київському морі. У разі потреби при зриві криги вони її розколють іще на шляху до греблі. Два «криголами» з початком паводка захищатимуть бики київських мостів. Вони вже зайняли свої місця біля причалів столиці. Такі ж теплоходи зараз прямують у Канівське і Кременчуцьке водосховища». Спеціалісти стверджують, що таким чином буде захищено всі уразливі гідрооб’єкти.