В Індексі сприйняття корупції-2022 Україна набрала 33 бали зі 100. Експерти Transparency International Ukraine пояснюють, що означають ці показники.
Щороку глобальний рух Transparency International презентує дослідження Індексу сприйняття корупції(Corruption Perceptions Index — CPI) — найбільше дослідження, яке дає комплексне бачення боротьби з корупцією у світі. І щороку в Україні чекають на оновлення наших даних в СРІ, адже тема корупції протягом останнього десятиліття залишається для нас однією з найгостріших.
За минулий рік наша країна додала до свого показника один бал і тепер із 33 балами ділить 116 сходинку з Алжиром, Анголою, Замбією, Монголією, Сальвадором та Філіппінами. На один бал випереджають — Боснія і Герцеговина, Гамбія, Індонезія, Малаві, Непал, Сьєрра-Леоне, а на бал відстають від нас Домініканська Республіка, Кенія та Нігер.
Набрані нами бали можна розглядати в кількох аспектах.
Передусім, 33 бали — це найвищий показник нашої країни за останні 10 років.
Водночас ми вже мали таку позицію два роки тому — за результатами СРІ-2020. На даних того року позначилися антикорупційні результати «турборежиму» новообраної (на той час) Верховної Ради, запуск Вищого антикорупційного суду та перезапуск НАЗК. Утім, уже через рік Україна відкотилася на бал назад — далися взнаки, зокрема, спроби затягнути конкурс із обрання керівника САП, втручання в антикорупційні розслідування (наприклад, щодо заступника голови ОП Олега Татарова) та, звісно, скандальне рішення Конституційного суду, яким тоді практично нівелювали електронне декларування та загалом заблокували велику частину антикорупційної реформи.
Але 33 бали сьогодні — це зовсім інші 33 бали, ніж 2020 року. Адже плюс один бал ми отримали частково за результатами найважчого року в історії нашої країни. Наскільки війна вплинула на сприйняття корупції в Україні та що в дослідженні враховане ще — розберемося нижче.
Що вплинуло на показники України в Індексі сприйняття корупції?
Потрібно, щонайменше, три дослідження з 13, аби країна потрапила до СРІ. Останніми роками показник України в Індексі визначали дев’ять досліджень, але у 2022-му їх залишилося вісім. Із даних, які впливали на наші бали, випало Опитування думки менеджерів у Щорічному рейтингу глобальної конкурентоздатності за 2022 рік.
Але що ж кажуть про нас інші джерела, які вплинули на загальний бал України?
Насамперед, аж на 9 балів підвищилась оцінка за опитуванням думки менеджерів від Світового економічного форуму у Давосі. Це щорічне опитування проводиться вже понад 30 років, а останнє відбувалося у квітні-жовтні 2021 року та охопило 12 550 бізнес-керівників у 124 країнах.
Відповідно до результатів цього дослідження, бізнес побачив покращення у меншій поширеності хабарів, повʼязаних із імпортом та експортом, комунальними послугами, щорічною сплатою податків, виграшем публічних контрактів та ліцензій і отриманням сприятливих судових рішень.
Так само в цьому опитуванні враховуються відповіді щодо поширеності надання в тій чи іншій країні державних коштів компаніям, фізичним особам чи групам внаслідок корупції. Тому тут теж бізнес відзначив покращення. Вочевидь, цьому сприяли як робота системи Prozorro до війни, так і процеси діджиталізації, приватизації тощо.
Однак було й дослідження, за яким Україна втратила бали. Це міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS (група PRS — 140 країн, які оцінює PRS як організація у своєму міжнародному International Country Risk Guide) за 2022 рік. Він із 1980 року щомісячно надає рейтинги політичних, економічних та фінансових ризиків, важливі для міжнародного бізнесу, для 140 країн.
У СРІ-2022 потрапили щомісячні оцінки з вересня 2021-го по серпень 2022 року, тобто це дослідження враховує і час після повномасштабної агресії Росії в Україну. Тут ідеться про оцінку корупції в межах політичної системи, і вказані показники найбільше пов’язані з наявною чи потенційною корупцією у формі надмірного контролю, кумівства, обміну послугами, таємного фінансування партій чи підозрілих політичних зв’язків між політикою та бізнесом.
І як тут не згадати, що завдяки народним депутатам під час карантину, повʼязаного з пандемією COVID-19, політичні партії позбавлені обовʼязку подавати свої фінансові звіти на перевірку до НАЗК. Така ситуація триває вже майже три роки — з весни 2020-го. І, звісно, це не могло не позначитися на оцінці міжнародних аналітиків. До речі, за цей час громадськість неодноразово виходила із закликами поновити подання звітності партіями, але влада продовжує зберігати недостатню прозорість.
За іншими шістьма дослідженнями оцінка України залишилася без змін. Хоча одне з них, Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2022 рік, використовувалося й торік, що обумовлює логічну сталість оцінки за ним у СРІ. Зважаючи на це, владі варто подбати, аби наступного року відійти від такого застою у бік зростання, і зробити це можна через продовження відповідних реформ, а не їхнє заморожування. Тоді і кількості незмінних джерел стане менше.
А що у світі?
2022-й рік, безумовно, можна назвати роком України у світі. Повномасштабна війна Росії проти нашої країни вплинула на весь світовий порядок, а готовність нашої країни до останнього боротися з несправедливою та неспровокованою агресією підсвітила, як саме можна протистояти такому злу, зокрема і в питанні боротьби з корупцією.
Саме тому у фокусі цьогорічного глобального дослідження СРІ — корупція, конфлікт і безпека.
Результати минулого року показали, що корупція може підірвати політичну, соціальну та економічну стабільність і створює передумови для організованої злочинної діяльності, навіть тероризму. Як бачимо на прикладі Росії, злочинцям у їхній незаконній діяльності дуже часто допомагає співучасть корумпованих чиновників, і якщо такий процес затягнеться на роки, це може призвести до неспровокованої агресії проти інших країн.
Взагалі, СРІ-2022 показує, що більшість країн істотно не досягли прогресу в боротьбі з корупцією за понад 10 років. При цьому масштаби проблеми величезні: середній глобальний показник залишається незмінним і становить 43 бали зі 100 одинадцятий рік поспіль, а більш як дві третини країн (122) мають серйозні проблеми з корупцією, набравши менше 50 балів. Тут варто нагадати, що мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, а максимальна (100 балів) свідчить про відсутність корупції.
Лідери й аутсайдери дослідження не змінилися. 100 балів, як і раніше, не набрала жодна з країн. Найменш корумпованими вважають Данію (90 балів), Нову Зеландію та Фінляндію (обидві набрали по 87 балів), а аутсайдерами списку залишаються Сомалі (12 балів), Південний Судан та Сирія (по 13 балів).
Глобальний рух Transparency International упевнений, що політичні лідери мусять визнати страшну загрозу, яку становить корупція для національних та міжнародних миру і безпеки. Саме тому антикорупційні зусилля мають стати центром зовнішньої та внутрішньої політики, і ці намагання повинні забезпечуватися прозорістю, наглядом та повною участю громадянського суспільства.
Взявши до уваги жахливі чинники, що, у тому числі, призвели і до війни Росії проти України, Transparency International сформувала універсальні рекомендації для всіх урядів.
- Розглядати загрози, які корупція та незаконне фінансування створюють для миру і безпеки, зробити боротьбу з такими загрозами основною справою для політичних лідерів та обов’язковою метою зовнішньої і внутрішньої політики.
- Посилити систему стримувань і противаг та сприяти розподілу повноважень для захисту від корупційного контролю, щоб гарантувати, що жодна гілка влади не зможе зосередити владу у своїх руках.
- Ділитися та захищати право на інформацію, щоб громадськість знала, куди спрямовуються державні витрати та як розподіляються ресурси, залишати ці дані відкритими для перевірки з боку журналістів і громадянського суспільства. Якщо інформація конфіденційна, мають існувати суворі та чіткі вказівки щодо її приховування, зокрема в оборонному секторі.
- Обмежити приватний вплив, регулюючи лобіювання та сприяючи відкритому доступу до прийняття рішень, аби політика визначалася справедливими та публічними процесами.
- Боротися з транснаціональними формами корупції, щоб зупинити клептократів і захистити загальне благо. Країни з найкращими результатами повинні боротися з корпоративною таємницею, підкупом іноземних держав та співучастю професійних спеціалістів. Вони також мають скористатися перевагами нових способів спільної роботи, започаткованих після російського вторгнення в Україну, щоб забезпечити ефективне відстеження, розслідування, конфіскацію та повернення незаконних активів жертвам.
Як бачимо, процеси, які можуть здаватися надто внутрішніми й непомітними для світу, можуть стати поштовхом для перегляду підходів до боротьби з корупцією не лише в нашій країні, а й в усьому світі. Тож головне завдання для України та світу — добре вивчити цей урок, врахувати помилки і виправити їх надалі.
Більше статей Олександра Калітенка читайте за посиланням.