UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як обиратимуть керівника САП

25 січня розпочався процес відбору головного антикорупційного прокурора. Від прозорості та якості конкурсу залежать доля розслідувань топ- корупції у найближчі п’ять років і підтримка з боку міжнародної спільноти.

Автор: Олена Щербан

25 січня розпочався процес відбору головного антикорупційного прокурора. Від цього конкурсу залежить, чи матиме генпрокурорка можливість втручатися в розслідування, а також чи працюватиме новий керівник САП на результат і чи не братиме прикладу зі свого попередника. Центр протидії корупції (ЦПК) веде список справ, у яких деякі прокурори САП, а також їхній попередній керівник Назар Холодницький особисто зливали перспективні розслідування.

Попри всі недоліки і питання до членів Конкурсної комісії за парламентською квотою, все ж ключовою в цьому процесі є участь міжнародних експертів, обраних Радою прокурорів. Без голосів щонайменше двох міжнародних експертів жодне рішення комісії не буде прийняте. Повний склад комісії дивіться тут.

Такий підхід максимально наближає рівень конкурсу до того, за яким відбирали суддів Вищого антикорупційного суду, — чи не найуспішнішого суддівського конкурсу в історії країни. Відбір суддів ВАКС став зразковим саме через роль міжнародних експертів, які також стали запорукою успіху конкурсу до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Принцип обов’язкового врахування голосів міжнародних експертів був ключовою перепоною під час визначення правил конкурсу. Члени Конкурсної комісії за парламентською квотою спочатку довго не погоджувалися на затвердження цього принципу, а пізніше кілька разів намагалися його змінити.

Чому? Тому що кожен потенційно недоброчесний чи «зашкварений» кандидат просто не має шансів на перемогу. Непояснювані статки, незаконні чи сумнівні рішення або недостойна поведінка в минулому — все це явно не відповідає критеріям доброчесності та професійної компетентності. Кандидати з подібними плямами потраплять під ретельний рентген без жодних шансів на успіх. На цьому тлі шанси професійних і досвідчених кандидатів значно зростають.

Водночас через очевидну контрольованість окремих членів комісії з боку влади та навіть проросійських сил порядок конкурсу не міг бути ідеальним. Очевидно, що ці дірки використовуватимуть під час конкурсу, аби вдаватися до маніпулювання.

Конкурс не буде простим і швидким: аналіз етапів і порядків підтверджує, що процес триватиме щонайменше 3–4 місяці. Тривалість може залежати від кількості кандидатів, а також від можливих епідемічних обмежень.

Порядок проведення конкурсу

Конкурс на керівника САП починається від моменту його оголошення. На прийом документів від кандидатів дається 21 день. Перелік документів уже оприлюднено на сайті Офісу генерального прокурора.

Детальніше про сам порядок, тестування, виставлення балів читайте в аналізі ЦПК за посиланням.

Імовірні маніпуляції та як їм запобігти

Найголовнішою проблемою залишаються члени комісії за квотою Верховної Ради, які очевидно намагатимуться затягувати процес або маніпулювати під час нього. Найбільш проблемною є визначена комісією система виставлення балів кандидатам на кожному етапі співбесід і завдань.

Порядок передбачає, що після всіх етапів конкурсу переможцем стане кандидат, який у підсумку набере найбільше балів на всіх етапах конкурсу. Бали виставлятимуть члени комісії, а за квотою парламенту їх більше — шість проти чотирьох. Очевидно, що окремі члени комісії за квотою парламенту намагатимуться штучно завищувати бали певним кандидатам і занижувати іншим.

Проте, якщо представники ОПЗЖ чи групи «За майбутнє» в комісії наважаться на такі маніпуляції, це не залишиться непомітним і точно стане причиною скандалу. Адже всі бали, як і роботи кандидатів, оприлюднюватимуться, а самі засідання є абсолютно публічними і транслюватимуться.

Тобто синхронне завищення балів від представників парламенту одним кандидатам і їх заниження іншим буде, по-перше, очевидним і точно змусить реагувати міжнародних експертів у комісії. По-друге, кількість балів за результатами суб’єктивної оцінки членів комісії (наприклад, співбесіди щодо професійних якостей) матиме набагато меншу вагу порівняно з балами за тести на знання законодавства та загальні здібності.

Списати або підтасувати результати тестів теж не вийде, враховуючи участь міжнародників. Будь-які спроби маніпуляцій із балами можуть коштувати Україні західної підтримки.

Також обрані за парламентською квотою члени Конкурсної комісії можуть продовжувати спроби блокувати важливі рішення. Наприклад, просто не давати необхідної кількості голосів для прийняття певного рішення на кожному етапі, якщо це рішення не влаштовуватиме кураторів від своєї квоти (потрібно п’ять голосів). Це затягуватиме процес, але такі спроби також будуть публічними та очевидними.

За інформацією Центру протидії корупції, квота парламенту узгоджувалася із заступником голови офісу президента Олегом Татаровим, який наразі є підозрюваним у справі НАБУ. Татаров, однак, залишається в своєму кабінеті на Банковій з усіма можливостями впливати на комісію та з очевидним конфліктом інтересів. Саме тому, якщо в офісі президента дійсно не хочуть проблем із підтримкою на Заході, Татаров має бути офіційно відсторонений від посади. Хоча ми впевнені, що для цивілізованих західних країн нонсенсом є вже те, що його досі не звільнили. Але і в цьому разі серйозним запобіжником є саме міжнародні експерти в комісії.

Окрім маніпуляцій під час конкурсу, очевидним інструментом незаконного впливу на нього залишається скандальний Окружний адміністративний суд міста Києва. Саме туди, за законом, мають направляти скарги щодо конкурсу і рішень комісії. Оскільки частина суддів, як і одіозний голова ОАСК Павло Вовк, також зацікавлені в зриві конкурсу або впливі на його результати, вони точно спробують за звичною для себе схемою втрутитися в процес.

Наприклад, зашлють на конкурс близьких до себе кандидатів, які в подальшому намагатимуться скасувати результати, або призупинити конкурс, або заборонити комісії приймати певні рішення. Єдиним запобіжником у цьому процесі буде швидке оскарження таких рішень до вищих інстанцій. Під час конкурсу до ВАКС недоброчесним кандидатам не вдалося реваншувати з допомогою ОАСК.

***

22 січня країни G7 вийшли із повідомленням про те, що очікують від України прозорого відбору керівника САП. Ще раніше посольство США і представництво ЄС в Україні публічно нагадували: «Комісія повинна розпочати прозорий процес, в основі якого — доброчесність та заслуги кандидатів. Від цього буде залежати наша подальша підтримка».

Західні партнери України точно слідкуватимуть за конкурсом і визначенням переможця на посаду нового керівника САП. Наразі є великі шанси на обрання достойного кандидата, однак за умови, що він виявить сміливість і візьме участь у конкурсі.

Більше статей Олени Щербан читайте за посиланням.