Парламентарії чинного скликання за два роки роботи написали майже 5500 законопроєктів. Це десь на 30% менше, якщо порівнювати з плодовитістю попереднього скликання за аналогічний період. Але кількість не завжди означає якість. Так, кожен третій законопроєкт нардепів цієї каденції став законодавчим спамом.
Рух ЧЕСНО перед початком нового року роботи Верховної Ради дослідив законотворчу діяльність народних обранців і проаналізував подані ними ініціативи. Чимало законопроєктів фракції та депутати подають задля власного піару і взагалі не розраховують, що колеги їх підтримають і ті стануть законами.
Такі ініціативи дозволяють їм робити гучні заяви, привертати увагу ЗМІ і розраховані на виборців. До того ж цей законодавчий спам чинить додаткове навантаження на апарат Верховної Ради.
Так, до прикладу, Олександр Дубінський хотів запровадити для колег щоквартальне проходження детектора брехні, але, крім медіахайпу, нічого ця ініціатива не викликала.
Показники стали нижчими не лише в депутатів, а й у президента Володимира Зеленського. Він подав удвічі менше пропозицій до законопроєктів, внесених парламентаріями, ніж його попередник Петро Порошенко. Рух ЧЕСНО раніше повідомляв, що «Слуги народу» підтримують лише чверть ініціатив Зеленського.
Але за кількістю прийнятих законопроєктів лідерами залишаються голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко та голови комітетів Галина Третьякова й Андрій Клочко. Про поправковий спам, прохідність законопроєктів та з ким подають нардепи законопроєкти, читайте в матеріалі ЧЕСНО.
Найбільше законопроєктів у цьому скликанні подало подружжя нардепів ОПЗЖ — Наталія Королевська та Юрій Солод. В абсолютних цифрах, найбільше законів у нардепа «Слуги народу» і голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева — 47 із 194, прохідність 22%.
Від тихих протестів до тролінгу
На початку каденції парламенту цього скликання Зеленський відвідав Маріуполь і пообіцяв відремонтувати дорогу, хоча це взагалі не є питанням, яким має опікуватися голова держави.
Дорогу таки відремонтували. Гроші забрали з надлишкових коштів на ремонт дороги Одеса—Рені в сусідній Одеській області. Щоб перекинути 1,1 млрд з бюджету Одещини, депутати Олександр Кубраков, Артем Ковальов, Вадим Струневич, які пройшли за списком «Слуги народу», подали законопроєкт.
Звісно, цю ініціативу не могли підтримати мажоритарники Одещини й подали альтернативну — щоб кошти залишилися в їхній області на ремонт інших доріг. Для утримання коштів вони мали хоча б надати висновки уряду, оскільки це саме його прерогатива.
Але, очевидно, політики не були зацікавлені в реалізації своєї ініціативи, бо чудово розуміли: щоб дотриматися слова, Зеленському потрібні гроші. А так нардепи-мажоритарники Одещини Сергій Колебошин, Олександр Ткаченко, Ігор Васильковський, Степан Чернявський мали що сказати своїм виборцям в округах. Під час голосування за законопроєкт колег, які ініціювали перекидання коштів з Одещини, жоден із цих мажоритарників не натиснув кнопку «проти».
Однак уже через місяців два після початку роботи ради IX скликання парламентарії від тихих протестів перейшли до доволі гучних. Саме тоді стався корупційний скандал у «Слузі народу». Нібито 11 нардепів фракції за 30 тис. дол. відхилили проєкт закону, який ліквідовує корупційні схеми під час оцінки об'єктів нерухомості, і президент, перебуваючи в Японії, закликав нардепів пройти детектор брехні. Фігурантами скандалу були, зокрема, мажоритарник з Київщини Олександр Дубінський і списочник Олександр Качура.
Дубінський і Качура поліграф пройшли успішно, проте вирішили виступити зі своїми законодавчими ініціативами.
Так, Дубінський, якого згодом виключили з фракції «Слуга народу», запропонував, аби колеги щокварталу проходили детектор брехні. Однак його законопроєкт не передбачав ніяких правових наслідків у разі невиконання норми, адже в ньому не було прописане жодне покарання. Таким чином, реєстрував він його з суто політичних мотивів.
Народний депутат України Олександр Качура з фракції «Слуга народу» пішов ще далі. Він запропонував проведення добровільного попереднього психіатричного, наркологічного огляду та психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа кандидатів у народні депутати України.
Відтак законопроєкт на комітеті відхилили, а нардеп пообіцяв його доопрацювати: «Я вважаю, що ідею цю ми реалізуємо в наступних законопроєктах. Ми його доопрацюємо, доопрацюємо разом з колегами з комітету, я бачу, що є підтримка серед народних депутатів самої ідеї. Вже внесемо безпосередньо у Виборчий кодекс ці зміни, бо я думаю, що на етапі навіть висування має бути контроль», — сказав автор законопроєкту Олександр Качура.
Законодавчий тролінг був і з боку колишнього члена фракції «Слуга народу» Гео Лероса та представника фракції «Голос» Андрія Шараськіна. Коли офісу президента знадобилося взяти контроль над НАБУ, яке разом із САП вручило підозру заступникові голови ОП Єрмака — Олегу Татарову, то Кабмін використали для подачі низки законопроєктів. Один із них передбачав звільнення голови НАБУ і, по суті, запуск нової процедури для призначення голови Бюро. Доки б тривала процедура, Бюро очолював би перший заступник.
Тоді Лерос запропонував альтернативний законопроєкт, згідно з яким «з дня набрання чинності цим законом керівник офісу президента України (Андрій Єрмак. — Р.В.) здійснює всі повноваження директора Національного антикорупційного бюро України», а Шараськін вніс пропозицію, що «заступник керівника офісу президента України на ім’я «Олег» (Олег Татаров. — Р.В.) здійснює всі повноваження директора Національного антикорупційного бюро України».
Паростки сепаратизму
Фракція ОПЗЖ, яку очолює, зокрема, і кум Путіна Віктор Медведчук, намагалася проштовхнути законодавчу ініціативу «Про парламентську опозицію». В її контексті пропонували створити опозиційний уряд, голова якого мав би брати участь у засіданнях Кабміну.
Практика опозиційного уряду може бути прийнятною в Європі, зокрема в Британії. Але це абсолютно неприйнятна модель, коли тіньовий уряд прагнуть створити проросійські політики, які, по суті, підтримують політику держави-агресора, що окупувала Крим та частково території Донеччини й Луганщини.
Нагадаємо, що тіньовий уряд уже створювали після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка. Тоді Янукович став тіньовим прем’єром, а тіньовим міністром оборони був Олександр Кузьмук, який як народний депутат голосував за пролонгування перебування Чорноморського флоту в Криму.
Зауважимо, що три з шести чинних народних депутатів, які 2010 року підтримали ЧФ РФ у Криму, — представники ОПЗЖ.
Запропонований фракцією законопроєкт «Про парламентську опозицію» передбачав заміщення представниками парламентської опозиції посад у складі деяких державних органів (Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Ради Національного банку України, Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення), а також гарантування заміщення посади першого заступника голови Верховної Ради України.
Варто зазначити, що законопроєкт був розроблений для користування інструментами влади, а не для політичного контролю. В законопроєкті депутати від ОПЗЖ пропонували закріпити за опозицією «посади секретарів усіх комітетів ВРУ, пропорційно від кількісного складу парламентської опозиції до фактичної чисельності народних депутатів, крім тих, в яких головами комітетів є представники парламентської опозиції...». Виключне право на звернення до Конституційного суду України теж хотіли закріпити за опозицією.
Певна річ, такі теми дозволили народним депутатам ОПЗЖ посилювати свій інформаційний вектор у медіаполі.
А ось представник «Батьківщини» Сергій Власенко в одному зі своїх законопроєктів пропонує відкрити для парламентаріїв інформацію з обмеженим доступом. Така ініціатива, якщо її підтримають, в умовах війни несе високі ризики.
Навіть зараз частина фракції ОПЗЖ має доступ до інформації з обмеженим доступом. Так, Сергій Льовочкін, який є колегою по фракції кума Путіна Віктора Медведчука, входить до складу комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
Опалювальний сезон і популізм
Початок опалювального сезону — завжди чутлива тема для виборців. У низці міст затримували подачу тепла в оселі через борги перед «Нафтогазом». Якщо населення не розраховується за послугу, то для запуску тепла «Нафтогаз» просить місцеву владу дати гарантії оплат. І ці гарантії впираються в кошти місцевого бюджету, якого часто може бракувати, щоб закрити базові потреби міста.
Темою «вибачити борги» завжди вдало користувалася опозиція. Їй не треба вирішувати питання теплопостачання, а на таких гаслах можна трохи підняти рейтинг. Так, у перший же рік роботи нардепи з фракції ОПЗЖ та позафракційні соратники Вадима Новинського зареєстрували законопроєкт про звільнення громадян похилого віку від оплати послуг ЖКГ.
Народний депутат Вадим Рабінович (ОПЗЖ) аргументував свою ініціативу у пояснювальній записці тим, що:
«...сьогоднішня влада, повністю ігноруючи норми Конституції, довівши до повного зубожіння народ, намагається через підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги позбавити пенсіонерів та інших осіб похилого віку останнього, що в них ще залишилось, — житла, відібравши його через несплату боргів за житлово-комунальні послуги… при стрімкому зростанні цін на всі товари, продукти і послуги, надвисокі тарифи на житлово-комунальні послуги, українці замість євростандартів отримали тотальне зубожіння, а замість європейського рівня життя — гірше африканського».
А в січні 2021 року депутати від «Слуги народу» з колегами від групи «За майбутнє» та ОПЗЖ взагалі вирішили постановою припинити підвищення тарифів на енергоносії і переглянути їх розмір. Попри гучну назву для виборців, у своїй постанові нардепи просто рекомендували Кабмінові вжити заходів і переглянути постанови для НКРЕКП.
Навіть ще до початку цьогорічного політичного сезону депутати від ОПЗЖ Наталія Королевська, Юрій Солод, Володимир Мороз, Валерій Гнатенко, Володимир Кальцев, Ігор Абрамович зареєстрували постанову, якою пропонують Кабмінові «скасувати рішення Уряду про збільшення після закінчення карантину розміру базової норми плати за житлово-комунальні послуги з 15 до 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу домогосподарства, вилучити з Положення про порядок призначення житлових субсидій занадто жорсткі обмеження».
А на офіційному сайті політичної сили вже почали з’являтися радикальні заяви щодо «комунального удару».
Серійний плагіат і популізм
Деякі проєкти законів, перш ніж іти на розгляд, повинні отримати висновок Головного науково-експертного управління. Для розуміння: ГНЕУ не має зауважень десь до 7–9% уже підписаних президентом законопроєктів, а коли говорити про подані законопроекти — то без зауважень буде ще нижчий відсоток. (Однак проблема загальної якості, в тому числі й прийнятих парламентською більшістю, законопроєктів (точніше— повної її відсутності) — тема для окремого великого дослідження).
Наприклад, 25 народних депутатів від ОПЗЖ, серед яких — Віктор Медведчук та Ілля Кива, зареєстрували законодавчу ініціативу щодо відновлення належних соціальних гарантій чорнобильцям на виконання рішення Конституційного суду.
Річ у тому, що такі законопроєкти подавалися вже тричі і були повернуті, бо їх повинні супроводжувати відповідні фінансові розрахунки, разом із якими нардепи мають запропонувати зміни показників бюджету.
І ось для того, щоб зайвий раз отримати інформаційний привід для піару, ОПЗЖ плагіатить уже тричі раніше подану ініціативу без належних фінансово-економічних обґрунтувань і просто завантажує роботою апарат Верховної Ради.
Буває й таке, що нардепи подають ініціативу «в минуле». Так, 2019 року ідейні соратники ОПЗЖ — позафракційні парламентарії Вадим Новінський, Муса Магомедов, Дмитро Шпенов, Сергій Магера та Вікторія Гриб — подали законопроєкт, яким зобов’язували Кабмін упродовж семи днів подати пропозиції до держбюджету на 2016 (!!!) рік.
Народний депутат «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко вкотре пропонує у своєму законопроєкті знизити заробітну плату народним депутатам, про що не забув оповістити своїх виборців та низку ЗМІ. Тим, хто відповідає за багатомільярдний бюджет країни, формування Кабміну та написання законів для всієї країни, Гончаренко пропонує платити від 6 до 12 тис (на 2021 рік. — Р.В.).
Однак такий підхід значно знизить бажання громадян іти й чесно працювати в парламенті, і, відповідно, з’являються величезні додаткові корупційні ризики.
При цьому виплати на виконання депутатських повноважень нардеп пропонує зменшити лише на 2 тис. грн — з 45 до 43 тисяч.
За проходженням законопроєктів у Верховній Раді можна стежити з 2021 року завдяки чат-боту «ЧЕСНО про закони». Чат-бот зробить за вас роботу, а коли із законопроєктом відбуватимуться зміни — відразу повідомить про це.
Нагадаємо, Рух ЧЕСНО проаналізував #зради та #перемоги за два роки роботи парламенту. Група «Довіра» найменше голосує за антикорупційні законопроєкти, а фракція ОПЗЖ стала більше прогулювати після того, як Медведчука посадили під домашній арешт.
Також Рух ЧЕСНО дослідив, як обирають собі помічників нардепи «Слуги народу» та інших фракцій.