UA / RU
Підтримати ZN.ua

Як комунальники наживаються на мешканцях

Картинки з натури в умовах воєнного стану

Автор: Олександр Сергієнко

Попри всі намагання влади реформувати житлово-комунальне господарство, а саме як забезпечення комунальними послугами, так і утримання/управління багатоквартирними будинками, ситуація в країні за 30 років кардинально не змінилася.

Ні розпіарена «ОСББібізація», що програмовано провалилася, ні новий закон про житлово-комунальні послуги 2017 року, ні інші потуги уряду, Верховної Ради та численних грантоїдів не привели до кардинальної зміни відносин між мешканцями та приватними керуючими компаніями (КК, сучасними аналогами ЖЕКів) з дотичними компаніями. Понад те, хоч як це парадоксально, виявилося, що комунальні керуючі компанії часто бувають ефективнішими та надійнішими виконавцями послуг, ніж приватні.

Та воно й зрозуміло, адже і мер Києва, і мери інших великих міст давно зрозуміли, що шлях до серця (бюлетеня) виборця лежить не через красиві відеоролики, а через прибрані двори, дитячі майданчики, футбольні мініполя, маленькі скверики та багато інших милих дрібничок, які роблять місто приємним для життя. Натомість у приватних КК перше місце посідає бізнес, а далі — нічого особистого.

Гроші з повітря, себто з вентиляції

Будинок без вентиляції — це як людина без легенів. Цю істину може підтвердити кожен досвідчений будівельник. Якщо дім не «дихає», себто не має обміну повітря, він прирікає на страждання своїх мешканців і сам повільно вмирає. Найбільш наочна й трагічна ілюстрація — горезвісний будинок на Лісовому масиві в Києві, який був буквально отруєний грибком і труїв своїх мешканців, врешті-решт міська влада його знесла.

Те саме стосується й димоходів, що є неодмінним атрибутом приватних будинків, незалежно від того, чим вони опалюються — газом, вугіллям чи дровами. Без ефективно діючої труби вони несуть ризик отруєння чадними газами, й такі випадки, на жаль, трапляються регулярно, просто відкрита їх статистика не ведеться, але, приміром, у Львові торік лише за січень отруїлося 30 людей, із них 10 — діти, дві людини померли…

Для убезпечення від цих загроз до тарифу на обслуговування багатоквартирних будинків Мінрегіон включив «обслуговування димових та вентиляційних каналів», причому як обов’язковий (зазначу, що такий пункт був і в попередніх переліках). Чи з чистою совістю ЖЕКи збирають гроші за ці роботи, важко сказати, принаймні кожен охочий дізнатися відповідь може вилізти на дах свого багатоквартирного будинку та перевірити, чи є бодай оголовки, себто накриття, над виходами вентиляційних каналів, аби туди не залітали дощ, сніг, опале листя та інший непотріб, що перекриває тягу й руйнує будівельні конструкції.

Отже, питання — важливе, але до нього можна підійти з іншого боку, наприклад не акцентувати на рутинній роботі, а відразу взятися за перевірку справності вентиляційних каналів. Такий підхід не виключений, але й тут може проявитися сумнівний принцип — нічого особистого, only business.

Саме таким шляхом пішло таке собі ТОВ «Укрспецпроектсервіс» зі статутним капіталом 2000 грн., яке очолює Вадим Анатолійович Яременко. Із допомогою, як слід розуміти, ПАТ «Київгаз» у Голосіївському районі Києва  частину будинків на вулиці Полковника Потєхіна було відключено від газу. В під’їздах з’явилося пояснення — оголошення, з якого випливало, що газу не буде, доки мешканці не сплатять по 97 грн з квартири та «не пройдуть перевірку для оформлення Акта перевірки», а інакше їх «не буде підключено до газопостачання!».

Звісно, 97 грн — не такі вже великі гроші за таку важливу справу, але це наочний приклад того, як потрібну річ легко можна перетворити на акт комунального здирництва, терору та навіть відвертого бандитизму. Кумедно те, що, як і кожен агресор, назване ТОВ підводить юридичне обґрунтування під свою «агресію». В даному випадку це п. 6.8 «Правил безпеки систем газопостачання», затверджені наказом від 15.05.2015 № 285. Чий же це наказ?

Виявляється, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, й тут відразу постає запитання: чи має такий наказ юридичну силу в договірних(!) відносинах двох об’єктів, які, до того ж, не входять у підпорядкування цього міністерства? Очевидно, що ні. Далі — цікавіше: якщо прочитати пункт 6.8 цього наказу, то з’ясується, що причинно-наслідковий зв’язок у нашій ситуації має бути абсолютно протилежний — лише у «випадку виявлення несправних та непридатних для подальшої експлуатації димових і вентиляційних каналів» наслідком буде звернення до газопостачальної організації щодо відключення від газопостачання. Саме так — спочатку перевіримо, а потім відключимо, але не навпаки!

Київгаз/facebook

На якій підставі «Київгаз» відключив газопостачання — невідомо. Очевидно, що зробив він це всупереч усім нормативним документам, тому всім потерпілим з вулиці Полковника Потєхіна — пряма дорога до Голосіївського районного суду, якщо, звісно, «Київгаз» добровільно не компенсує мешканцям заподіяні незручності. Прикро лише одне: міська влада не може втрутитися в договірні відносини двох суб’єктів господарювання та розібратися з ними «за законами воєнного часу».

Бенкет комунальників під час війни

Зрозуміло, що на час війни чимало мешканців Києва поїхали деінде й залишили свої квартири, тому сподіватися, що в усіх квартирах вдасться здійснити перевірку, було ілюзією від самого початку. Про що думали ініціатори описаної вище афери (та чи думали взагалі) — невідомо, однак вони не самі у своїх прагненнях підзаробити в тривожні й темні часи.

Недавно мешканці будинку № 23а по вул. Депутатській у Києві отримали від своєї КК «Столичний комфорт» пікантну пропозицію — підвищити вартість обслуговування будинку та прибудинкових територій у… 2,5 раза! Чому саме настільки — незрозуміло, жодних обґрунтувань та порівнянь із попередньою структурою тарифу надано не було. Ніякою інфляцією чи іншими економічними чинниками виправдати таке зростання неможливо. НБУ прогнозує значну інфляцію у 2022 році — на рівні 30%, але ж не 150%!

У самій структурі тарифу є цікаві й незрозумілі подробиці, приміром «винагорода головному інженеру та енергетику», це що — понад зарплату? В перелік включено роботи, які фізично неможливо виконати, приміром — «перевірка вогнегасників, перекатування (пожежних) рукавів та перевірка їх тиском». Чому? Та тому, що в будинку їх фізично немає. А з іншого боку, страшно подумати, що буде з 25-поверховим будинком у разі виникненні пожежі, ймовірність якої значно зростає під час війни… Будинок відносно новий (2007 року), тому тримати його на обслуговуванні для найбільшого забудовника Києва ТОВ «Столиця груп», який є власником «Столичного комфорту« (СК), схоже, вигідно. Однак стан будинку доволі занедбаний (особливо інженерного обладнання), тому дуже ймовірно, що «Столиця груп» вирішила за рахунок мешканців залатати власні недоробки, яких допустилася в попередні роки. При цьому СК далеко не збиткова й не бідна дочірня контора «Столиця груп», 2020 року її чистий прибуток перевищував 500 тис. грн. Сьогодні ж уся аргументація «Столичного комфорту» щодо нового тарифу зводиться до сентенції — якщо тариф нижчий, ніж 16 грн. за кв. м, обслуговувати будинок економічно недоцільно.

Ситуація в житлово-комунальному секторі Києві має доволі фантасмагоричний вигляд: одні думають, як збільшити прибутки, а інші, зокрема міська влада і пересічні кияни, — як узагалі пережити цю зиму, перспективи якої сховані в тумані військового часу, але це — тема окремої розмови.