Тільки цілком індиферентна до політики людина або нездатний до елементарного аналізу журналіст сьогодні не згадує першого й останнього кримського президента Юрія Мєшкова. І правильно роблять. Як зізнався «Львівській газеті» Марат Гельман, який достроково ретирувався в Москву, російські технологи намагалися застосувати успішний сценарій Мєшкова для Януковича: «Була шизофренічна спроба «східного проекту» президента Криму Мєшкова, але вона провалилася». У світлі останніх подій особливо варто пригадати про роль президента Кучми в сумній долі президента Мєшкова і спробувати — поки що суто теоретично — порівняти з подіями нинішніми і вгадати фінал сценарію Януковича.
Невідомо, кому конкретно належить ідея шантажу країни буцімто сепаратистськими настроями жителів південного сходу в разі перемоги на виборах В.Ющенка. Тобто чи було це закладено в сценарій спочатку. Легше визначити, кому це було вигідно. У першу чергу — Л.Кучмі, в останню — В.Януковичу. «Призову гру» традиційно для цього періоду історії України отримав В.Путін. І те, що найбільш потенційно вразливий у цьому плані регіон — Крим — не сколихнули масові акції підтримки ідеї чи то відокремлення від України, чи то входження у південно-східну федеративну республіку, вкотре доводить, що, по-перше, штучний процес регулювали з Києва, по-друге, він аж ніяк не відповідав ані настроям населення, ані сподіванням політичної та бізнесової еліти півострова. Імунітет виник.
Цим, мабуть, і пояснюється ніби невиразна позиція керівництва Криму щодо «східних ініціатив». Причому виявляється вона незалежно від позиції лідерів східного регіону, які зранку готові мало не відокремлюватися, а ввечері борються за єдину Україну. До «ПіСУАРу» Крим записали апріорі — як клінічного автономіста з проросійським ухилом і одного з рекордсменів підтримки В.Януковича (майже 82 відсотки). Плюс високий рівень залежності місцевої еліти, передусім від Л.Кучми. Тому ніхто не пручався, але й не вистрибував зі штанів.
До Сєверодонецька перші особи автономії не поїхали, але присутній там член президії ВР Володимир Кличніков (до речі, один з ідеологів команди Ю.Мєшкова) заявив, що «Крим із вами». Збори депутатів рад усіх рівнів у Сімферополі відбувалися бурхливо, мало не кожен другий промовець вимагав якщо не референдуму про самостійність Криму, то федералізації України, як мінімум. Проте до резолюції форуму жодна з цих пропозицій не увійшла, а до рішень з’їзду в Сєверодонецьку «поставилися з розумінням». Позачергова сесія ВР автономії теж була насичена емоціями, проте із заявою, в якій парламент визнав легітимним призупинене Верховним судом рішення ЦВК про перемогу на виборах Віктора Януковича, трапилася дивна історія. Наступного ранку документ мали опублікувати в парламентській газеті, і її друкування було затримано до кінця пленарного засідання. Проте заява так і не побачила світу.
За однією з версій, її «відкликав» з аеропорту спікер Б.Дейч, який летів до Києва. А після повернення і спікер, і прем’єр неодноразово привселюдно заявляли про неприпустимість розколу країни і нагадували про небезпеку авантюр, які кримчани вже пережили. Тоді ж на головній площі кримської столиці, заставленій зусиллями влади наметами МНС із російськими прапорами, мало не щодня відбуваються мітинги на підтримку В.Януковича та із закликами до референдуму в разі приходу до влади В.Ющенка. Спікеру навіть довелося звернутися до прокуратури: «Виступаючи в прокуратурі АРК із нагоди професійного свята, Б. Дейч зазначив, що другий день у Сімферополі на площі імені Леніна невідомі особи продовжують збирати підписи за відокремлення автономії від України та приєднання до Росії. У зв’язку з цим керівник парламенту автономії звернувся до прокурора АРК В.Гальцова з проханням розслідувати цю справу», — повідомляє прес-служба ВР.
Про неприпустимість розколу України Борис Дейч заявляє і в Харкові. «На скільки ж шматочків має розбитися моє старе єврейське серце, якщо розколеться Україна?» — запитував спікер, проте жодним словом не засудив колег, котрі спішно готуються до референдумів. На вчорашньому засіданні ради міжрегіонального союзу органів самоврядування в Донецьку Дейч знову був присутній особисто. Причому разом із главою Ради міністрів С.Куніциним.
На жаль, на час здачі матеріалу засідання ще не розпочалося. Напередодні прес-служба Донецької облради повідомляла, що на порядку денному — троє питань: про референдум щодо федеративного устрою України, статус російської мови та обмеження депутатської недоторканності. Проте, за неофіційною інформацією, організатори «форуму федералістів» до ранку свої позиції знову переглянули: швидше за все, бунтівним радам буде запропоновано тимчасово призупинити рішення про проведення референдумів.
Отже, яким же боком Крим може приєднатися до південно-східної ініціативи? Зрозуміло, що, маючи статус автономії, Республіка Крим до складу ще якоїсь автономії входити не буде. Навряд чи хтось із керівників автономії має ілюзії й щодо успішності розгортання в найближчому майбутньому проекту федералізації України. Хто-хто, а кримські депутати знають, що таке конституційний процес.
З іншого боку, очевидно, що, вслід за змінами Основного Закону, рано чи пізно настане час приводити у відповідність до нього і Конституцію АРК, й ось тут кримські політики мають реальний шанс вимагати в центру повернення широких економічних повноважень автономії, втрачених завдяки тим-таки нерозумним сепаратистам та авантюристам. І для успішного вирішення питання потрібен спокійний переговорний процес та кваліфікована робота юристів, зважена позиція політиків, а не розбурханий чи то проросійськими, чи то продонбаськими мітингами півострів.
Додайте кримськотатарський чинник, природне бажання власників курортних об’єктів і тих, хто їх обслуговує, не втратити свій бізнес, а хазяїв південнобережних дач і котеджів — свою власність, яка дорожчає рік у рік, і стане зрозуміло, чому Крим так мляво відреагував на заклики зі сходу.
Безперечно, більшість населення Криму ідею федералізації підтримує, а значна частина не замислюючись, проголосувала б і за приєднання до Росії. Хоча б тому, що для багатьох на півострові Україна так і не стала Батьківщиною. З веління долі ставши її громадянами, вони до кінця вважатимуть себе жертвами історичної кривди. На хвилі реанімованої ідеї референдуму в Криму другу молодість переживають політики, котрі давно потрапили до розряду маргіналів.
Депутати райрад пишуть гнівні листи Дж.Бушу, лідер комуністів Л.Грач для подолання кризи закликає скликати нову Переяславську раду, а його друг і соратник Л.Безазієв пропонує повернути Криму інститут президентства й увійти до ЄЕП на правах незалежної держави. Але це все слова, а реально поки що навіть пропозиції Луганської обласної телекомпанії про створення «консолідованого телебачення південно-східного регіону» у Криму підтримки не знаходять.
На півострові взагалі кояться небачені раніше речі. Хто міг собі уявити, що загальний улюбленець і успішний бізнесмен — власник ялтинського зоопарку «Казка» Олег Зубков на знак протесту проти недемократичності виборів закриє зоопарк, доки результати не буде скасовано? До цього в Олега був єдиний досвід акції протесту: років 10 тому він пікетував міськвиконком разом зі своїми вихованцями — мавпами, вимагаючи землевідведення під зоопарк. Два тижні по тому О.Зубков здивував ще раз — очолив ялтинський штаб кандидата Ющенка.
Хто міг собі уявити, що з Криму відправлятимуть «хури» з продуктами для Майдану, що тільки в Саках фінансово підтримають акцію непокори 29 комерційних підприємств і 34 приватні підприємці? До речі, пожертвування продовжують надходити, тому кримський штаб вирішив передати тушонку, мед, макарони, ковдри, які призначалися Майдану, школам-інтернатам.
Крим — не Київ, але й не Донецьк. Тому на площі Леніна в Сімферополі поки що мирно уживаються наметові містечка помаранчевих і біло-блакитних. Спроба керівництва автономії укласти цього тижня угоду зі штабом Ющенка про мораторій на проведення будь-яких масових акцій провалилася. І не тому, що ющенківці відмовляються прибирати свої намети — їх там лише п’ять, а «афгансько-козачих» рівно втричі більше. На зустрічі представників політичних партій та рухів у ВР Криму замість запропонованого меморандуму про політичну злагоду штаб Ющенка запропонував свій проект — угоди про чесні вибори. Як кажуть, відчуйте різницю.
Каменем спотикання став пункт про добровільну відмову від проведення на площі Леніна будь-яких акцій, включно з мітингами, на чому особливо жорстко наполягало керівництво автономії. Аргументи ющенківців, що на вулицю вони вийшли не від хорошого життя, а через брутальну фальсифікацію результатів виборів і неможливість вести агітацію нарівні з прихильниками Януковича у ЗМІ, а також та проста обставина, що запропонований мораторій порушує конституційні права громадян, не були взяті до уваги. На запитання журналістів, а де, приміром, Янукович проводитиме зустріч зі своїми прихильниками, якщо приїде до Криму, адже, крім площі Леніна, іншого великого майдану в Сімферополі немає, Сергій Куніцин на мить замислився, а потім сказав: нехай міська влада визначить. Борис Дейч був такий роздратований незговірливістю опонентів, що рознервувався і з криком підсумував: якщо цю пропозицію не приймають — розмову закінчено. У результаті було створено погоджувальну комісію, і є підстави припускати, що переговори перетворяться у змагання в епістолярному жанрі.
Та й ніколи. Насамперед — штабу В.Ющенка, бо в лічені дні треба мобілізувати близько 15 тисяч людей для роботи у виборчих комісіях. Плюс ще кілька тисяч спостерігачів. У суперників завдання легше: залишити в дільничних комісіях найнадійніших. Втім, кримський штаб Віктора Януковича не працює взагалі. Кабінети закрито, оргтехніку вивезено. Керівник штабу А.Бартенєв, за деякими даними, взагалі поїхав підлікуватися, а працівникам сказали — чекайте сигналу. Поки що не надходив. Побачивши по місцевому телебаченні скрушну картинку з коментарем охоронця: «Нікого немає, бо більше не платять», — активісти Російської общини Криму вирішили врятувати ситуацію. «У зв’язку з тим, що виборчий штаб Януковича фактично припинив свою роботу в Криму, ми повідомляємо про створення громаддського штабу кандидата в президенти Януковича на базі Російської общини Криму», — йдеться в резолюції мітингу.
Тривалі вихідні у штабістів Януковича місцеві журналісти розцінюють по-різному. Фінансові проблеми, чехарда в центральному штабі і найризикованіший прогноз: якщо ще кілька днів штаб не почне працювати, отже, Янукович зніме свою кандидатуру. Втім, навіщо ворожити: всім обізнаним людям відомо, що насправді кримський штаб Януковича у ніч виборів засідає в Радміні, а всі поточні проблеми вирішувалися в кабінетах на шостому поверсі парламенту. «Навіщо штаб, якщо комісії будуть ті ж самі? — риторичним запитанням відповів мені один партієць ще до рішення українського парламенту. Справді, про що говорити. Ющенківці припускають, що тепер, коли масштабні шахрайства з відкріпними талонами та голосуванням удома неможливі, суперник буде змушений піти на ризик: вкидання бюлетенів і підкуп членів комісій. У такому разі вся надія — тільки на спостерігачів. Але ж вони теж люди...