На фоні обмінів «люб’язностями» між президентом та «Українською правдою» на столичних пагорбах майже не чути про ще один медійний скандал — на Закарпатті. Хоча тутешній губернатор Віктор Балога повівся навіть «конкретніше» від президента — не вдаючись до персональних образ журналістів, просто звернувся до суду з багатотисячними позовами, які загрожують закриттям одразу трьом регіональним виданням.
Насправді оголошена війна ЗМІ є лише зворотним боком іншої проблеми для губернатора, ім’я якій — Сергій Ратушняк. Стосунки із цим харизматичним та непередбачуваним політиком є своєрідним іспитом для кожного керівника області. Нищівну критику та протистояння С.Ратушняка повною мірою відчували на собі попередні голови ОДА — С.Устич, В.Балога під час першої каденції, і особливо — І.Різак. З усіх губернаторів спільну мову з С.Ратушняком зумів знайти лише Г.Москаль. У часи його керівництва традиційний ужгородський опозиціонер виступив за провладний блок «За ЄдУ» і навіть підтримав запропоновану губернатором кандидатуру на посаду мера Ужгорода. Що ж до В.Балоги, то теперішнє протистояння з ужгородським нардепом має для нього стратегічне значення, адже після зміни влади в області практично не залишилося опозиції. Критику есдеків після того, що вони витворяли на Закарпатті, мало хто сприймає серйозно, зате С.Ратушняк зі своїм шквальним натиском та скандальними висловлюваннями вартий десятьох опозиційних партій.
Передісторія конфлікту така. У червні обласні тижневики «Неділя» та «Паланок» опублікували інтерв’ю з С.Ратушняком, одне з яких передрукувала газета «РІО» (її прямо пов’язують із ужгородським нардепом). Обидва інтерв’ю подано в цілком звичній для депутата манері — різкій, шокуючій, подеколи навіть образливій. Чого лише варті вислови на зразок: «…морквяний переворот, який названо помаранчевою революцією» (при тому, що сам С.Ратушняк під час президентських виборів найактивніше в Ужгороді підтримував В.Ющенка), «…директорові фірми «Барва» на прізвище Балога віддається цілий регіон — латифундія!», «…у фразі «Добрий день!», яку каже Балога, вже є щонайменше дві брехні, бо там є два слова…» тощо. Подальші події не забарилися. За кілька тижнів у суді з’явилися позови В.Балоги до зазначених видань, авторів інтерв’ю та С.Ратушняка на загальну суму 225 тисяч гривень. Навіть якщо частина цих грошей вимагається персонально від С.Ратушняка, решту суми газетам — все одно не підняти. На неупередженість суддів журналісти мало сподіваються, адже ставати на бік влади за будь-яких обставин місцеві суди взяли собі за традицію.
Судові позови викликали бурхливу реакцію в журналістському середовищі краю. Адже очевидно, що спрямовані вони не проти народного депутата, а проти ЗМІ, які оприлюднили його думку. Відповідачі кваліфікують це як спробу губернатора придушити в зародку критику на свою адресу, а заразом показати решті журналістів, чого може їм коштувати надання своїх шпальт С.Ратушнякові. І це попри те, що в своєму інтерв’ю депутат — хай і в різкій формі — розповів про цілком очевидні речі: отримавши кадровий карт-бланш, В.Балога поступово перетворюється на одноосібного монополіста Закарпаття.
Проте, що найбільше здивувало в протистоянні губернатора і преси, — це коментар В.Балоги щодо позовів, у якому він розмірковує про «професіоналізм, професійну етику й просто людяність журналістів та політиків». В.Балозі тут-таки пригадали інформаційну війну, яку він розгорнув за допомогою своїх ЗМІ у 2001 р. проти свого наступника Г.Москаля. Він вів її настільки брудними методами, що порівняно з ними подекуди блідне навіть чорний піар СДПУ(о). На відміну від теперішнього голови ОДА, Г.Москаль жодного разу не звернувся з позовом до суду, а до Дня журналіста навіть нагородив почесною відзнакою ОДА приватну телекомпанію свого критика. Тому, з огляду на тодішню поведінку В.Балоги, його теперішні заклики до «професійної етики й просто людяності» виглядають неприховано лицемірними.
Нинішній конфлікт преси й влади на Закарпатті цікавий і тим, що показав очевидне розшарування журналістів на два табори. Державні чи формально незалежні видання відверто стали на бік губернатора. Як видно, навіть після помаранчевої революції різні закарпатські ЗМІ вкладають у поняття свободи слова цілковито різний зміст…
Перші судові засідання у справі «Влада проти ЗМІ» були перенесені на пізніший час, а отже, тема залишатиметься актуальною ще не один тиждень. Відповідачі налаштовані рішуче й збираються боротися до останнього (до речі, після позовів критика на адресу губернатора лише посилилася). Уже сьогодні той факт, що за будь-якого рішення місцевих судів В.Балога все одно залишиться в програші, мало в кого викликає сумнів. Принаймні імідж душителя опозиційних ЗМІ він уже здобув.