Екс-підполковник ФСБ Росії Олександр Литвиненко, який одержав політичний притулок у Великобританії, вважає, що екс-майор держохорони Микола Мельниченко не повинний шукати для себе недоторканності. «Якщо він бажає притягнути Кучму та його подільників до відповідальності й покарати їх за скоєні злочини в кримінальному порядку, то головне що він має вимагати від держави й суспільства, це забезпечити йому справедливий суд», — сказав Литвиненко в п’ятницю в інтерв’ю «Новини-Україна». На його думку, «для забезпечення такого суду й рівних прав усіх його учасників, Мельниченко мав би не шукати для себе недоторканності, а навпаки вимагати зняття недоторканності з усіх інших осіб — тих, кого він публічно обвинувачує в корупції та убивствах. З того самого Литвина, наприклад».
Литвиненко припустив, що «або Мельниченко чогось боїться, лицемірить і рятує себе, або він сам не розуміє, що робить і чого домагається». «Та найшвидше третє — це те, що одна з політичних сил, підтримувана Кремлем, намагається зробити з Мельниченка щось на кшталт «рупору», так званого політичного кілера, який «мочитиме» всіх неугодних Луб’янці українських політиків і журналістів». «Одних поливати брудом, інших тягати по судах», — заявив Литвиненко, зауваживши, що «маючи депутатський імунітет, гуляти по судах одне задоволення». При цьому він висловив думку, що «люди, яких обвинувачує Мельниченко, якщо вони справді вважають себе невинними, мають самі скласти із себе всі імунітети та недоторканності, і разом із Мельниченком відправитися в суд, де в них буде можливість покласти край цьому шантажу й притягнути до відповіді наклепника».
«Якщо ж вони цього не зроблять, то шансів у них практично немає, тому що сьогодні за спиною Мельниченка стоїть система, а з нею можна боротися, якщо ти сам кришталево чистий», — сказав Литвиненко. Водночас він зазначив, що «взагалі те, коли політичні біженці повертаються на Батьківщину, це добре. Це є ознакою того, що тоталітарна влада в цій країні вже відійшла в минуле». Проте Литвиненко вважає, що Мельниченко «повернувся в Україну не тому, що він повірив у демократичні зміни в країні й українській владі, або в те, що в країні виконується закон та існує справедливий суд». «Мельниченко повернувся в Україну під гарантії своїх луб’янських господарів, для того щоб взяти участь в антидемократичній контрреволюції», — підкреслив він.