Найбільша проблема в переддень жнив у всіх без винятку керівників сільськогосподарських ТОВ, КП та інших об’єднань, орендарів, фермерів — нестача паливно-мастильних матеріалів, точніше коштів на їхнє придбання. Банки встановлюють немислимі відсотки за кредит, у результаті чого останні кілька років переважна більшість господарств Дніпропетровської області до початку жнив забезпечувалися ПММ максимум на 80 відсотків від необхідного. Проте на всіх полях рік у рік збирають урожай. Причому зовсім не «врукопаш», із серпами навпереваги. «Допомогу» пальним надавав селянам Дніпропетровщини і навіть сусідньої Миколаївської області робітничий клас Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату, що належить КДМК «Криворіжсталь», в особі водіїв великовантажних самоскидів, що доставляють руду з кар’єрів на збагачення до цехів комбінату.
Схема нелегальної допомоги міста селу торік працювала бездоганно, оскільки були задіяні всі водії нічної зміни. Під прикриттям темряви до кар’єру заїжджала звичайна на вигляд «хлібовозка», у фургоні якої був розміщений чотиритонний резервуар. Паливозаправний автомобіль, що забезпечує «БілАЗи» пальним, щоночі закачував до кузова з «хлібом» солярку, обділяючи кожен з сорока- і вісімдесятитонних самоскидів на 200—700 літрів. Один літр викраденого дизпалива обходився його одержувачу в 65 копійок: 8 коп. — змінному механіку, 2 коп. — водію заправника, інші 55 — водію самоскида. Неважко підрахувати, який виходив навар. Принаймні водій «БілАЗа» клав до кишені за одне нічне бункерування приблизно 50 відсотків своєї місячної платні. Далі «хлібом» годувалися селянські трактори та інша збиральна техніка, а ціна одного літра ставала не набагато більшою за 65 копійок, але значно нижчою за офіційну. Нагадаю, влітку минулого року вартість однієї тонни солярки становила разом із ПДВ 1830 гривень.
Звісно, з напівпорожніми баками виконувати змінні завдання непросто. Але вони виконувалися завдяки завищеним нормам витрати пального і природної кмітливості. Приміром, на перезміну (від’їзд з кар’єру до гаража) закладено норму 60 літрів. Самоскиди ж просто залишали у кар’єрі, а зміна, яка відпрацювала, добиралася до гаража вахтовою машиною, що так само доставляла змінників до місця роботи. До того ж «БілАЗи» постійно недовантажували рудою, що давало змогу працювати із зниженою потужністю двигуна і, зрозуміло, меншою витратою палива. А під час вивезення відвалів водії просто не доїжджали до місця скидання, залишаючи порожню породу де завгодно на половині дороги.
Червневої ночі 2000 року добре налагоджену систему зламали оперативники УСБУ, спіймавши на гарячому (3850 літрів дизпалива) вищезгадану «хлібовозку». За рік слідчі зуміли досконально вивчити всі нюанси розкрадань. У результаті, на лаві підсудних криворізького суду в липні цього року опинилося 14 чоловік, яким інкримінували відразу три статті КК — ст. 17 ч.2, ст. 19 ч.6 і ст. 81 ч.2. Але відбулися вони, за великим рахунком, легким переляком. Десять чоловік потрапили під амністію, два одержали по року виправних робіт з утриманням із заробітку 10 відсотків, а два організатори, що не мають до гірничо-збагачувального комбінату якогось відношення, просидівши в слідчому ізоляторі, вийдуть на свободу вже через два місяці.
Такі м’які вироки обгрунтовувалися незначною вартістю викраденого, оскільки задокументовано і доведено у суді лише один епізод. Оперативна ж інформація, як відомо, доказом у судовому засіданні бути не може.
— Я переконаний, що подібні розкрадання тривають, — з досадою зауважив у розмові з кореспондентом «ДТ» один з керівників слідчого відділу Дніпропетровського УСБУ. — Звісно, іншими й обережніше.