Банкова не тільки розкладає пазли в парламенті й Кабміні, а й гарячково прораховує варіанти ротації в регіонах. У Януковича предосить приводів для звільнення багатьох чинних губернаторів. А ось ким їх замінити, поки що незрозуміло. Лавка запасних ПР виявилася занадто короткою.
За інформацією, отриманою з джерел в адміністрації президента, під ударом опинилися глави дев’яти регіонів - Борис Климчук (Волинська область), Сергій Рижук (Житомирська), Михайло Вишиванюк (Івано-Франківська), Микола Круглов (Миколаївська), Едуард Матвійчук (Одеська), Олександр Удовиченко (Полтавська), Володимир Яцуба (Севастополь), Микола Костяк (Херсонська область). Перший, як відомо, недавно обрався у Верховну Раду, і тому його відставка зрозуміла хоча б із формального погляду. А ось причина височайшого незадоволення рештою поки що до кінця не зрозуміла. На президентському столі лежать і карта результатів виборів Партії регіонів, і звіт про підсумки соціально-економічної діяльності областей. Який документ виявиться відправною точкою процесу прийняття кадрових рішень, невідомо. Якими аргументами оперуватиме Віктор Федорович, добираючи нових голів ОДА, - теж. Януковичу потрібні максимально лояльні кадри. З іншого боку, економічна криза примушує владу прагматично підходити до кадрової політики в системі виконавчої влади.
DT.UA також озброїлося тематичною картою і зведеною таблицею. Спираючись на наведені в ній дані, читач може зробити власні ставки у «губернаторській лотереї».
Чи варто нагадувати, що, попри заборони закону, голови державних адміністрацій апріорі розглядалися як ключ до перемоги ПР на минулих парламентських виборах. Про те, як президентська вертикаль готувалася до виборів і як «демократично» проводила виборчу кампанію, написано й показано достатньо. Уточнимо тільки, що кожен голова державної адміністрації (і обласної, і районної) мав свою рознарядку на відсоток для партії влади. Натомість президент зажадав від усіх голів регіонів заяви про добровільну відставку. У разі невиконання обіцянок документам мали дати хід. Далі по спадній: кожен мер мав отримати свій план, а губернатор - відповідну заяву про відставку.
Питання в тому, чи до всіх дверей підійшов ключ, запропонований Януковичем. Виявилося, що ні. Як з’ясувалося, не всі міські голови пішли на повідку в губернаторів, не всі написали такі заяви, не всі взялися виконувати спущений згори план. За нашою інформацією, Асоціація міст України ще напередодні виборів уклала угоду про співпрацю з однією доволі відомою юридичною компанією. Мета - убезпечити непокірливих градоначальників від можливого пресингу вертикалі. Чи зіграла ця «мерська» обставина свою роль у провалі губернаторами тесту на віру й відданість президентові? Цікаве запитання.
А поки що розглянемо карту. У дванадцяти (!) областях, а також у Києві й Севастополі ПР помітно здала свої позиції. Родзинка в тому, що йдеться переважно про материнські регіони партії влади - схід, південний схід і південь: Донецька область - мінус 7%, Луганська - майже 17, Харківська - 9, Запорізька - 15, Херсонська -14, Миколаївська -14, Крим - мінус 8%. Втратили регіонали і в центрі - в Полтавській та Кіровоградській областях.
Київ відкусив у влади 3 з 15%, які вона завоювала 2007-го. Беручи до уваги повний розгром прикритих крилом Банкової самовисуванців на мажоритарних округах, ПР у столиці впевнено скочується на маргінес. Як, утім, і в Севастополі (мінус 18%), де за партію влади спільно боролися прем’єр Криму Анатолій Могильов і голова севастопольської адміністрації Володимир Яцуба.
Якщо виходити з теорії, що Янукович прибере передусім тих, хто не виправдав його особистої довіри й не забезпечив належного результату на виборах, то головними кандидатами на виліт мали б стати керівники вищеназваних областей. Як ви помітили, шестеро губернаторів, котрі входять до списку потенційних відставників (Сергій Рижук, Микола Круглов, Едуард Матвійчук, Олександр Удовиченко, Володимир Яцуба, Микола Костяк), очолюють області, які на виборах Банкову аж ніяк не потішили. Ба більше, у ряді областей виявився показовий взаємозв’язок: там, де ПР втратила політично, головою адміністрації було добре «підготовлене» й економічне підґрунтя.
Тепер звернімо увагу на таблицю. Житомирський губернатор Сергій Рижук, трохи наростивши в регіоні, порівняно з 2010 р., промислове виробництво (19,6%), а також стабілізувавши ситуацію в сільському господарстві (6,1%), вийшов у глибокий мінус у сфері капітальних інвестицій (- 17,5%) і став антирекордсменом із введення в експлуатацію житла (- 214(!)%). Збитки середніх і великих промислових підприємств Житомирщини 2012 р. становили 263 млн. грн., безробіття помітно зросло, чого не скажеш про середню заробітну плату (її зростання на 588 грн. - одне з найнижчих в Україні). На превеликий жаль, регіону так і не вдалося виявити позитивний природний приріст населення. Помирає тут людей, як і раніше, більше, ніж народжується, хоч і на 949 людей у 2012 р. менше, ніж у 2010 р. Варто згадати, що Рижук балотувався у ВР і з розгромним результатом програв представникові «Батьківщини». Програв – отже, недостойний?
Миколаївська область. Тамтешній губернатор Микола Круглов може похвалитися відносним зростанням капітальних інвестицій (36,8%), прибутку підприємств (149,2 млн. грн) і… зростанням безробіття (1,6 тис.). Спад же обсягів промислового виробництва (- 5,7%), сільського господарства (- 20,5), будівництва житла (- 39%) дають підстави для ще глибшої критики. Що, власне, регулярно робить прем’єр Азаров, дарма що Круглов вважається його креатурою. Попри героїчні старання губернатора під час виборчої кампанії (Первомайськ із «Беркутом» - розділ із його історії), він реальний кандидат на виліт. Таки перестарався.
Дворазове збільшення капітальних інвестицій і певне зростання будівництва житла не розв’язують проблем і губернатора Одеської області Едуарда Матвійчука. Спад виробництва та сільського господарства, більш ніж півмільярда збитків у промисловості та зростання безробіття - серед «досягнень» губернатора. Попри недавню ділову зустріч Матвійчука із президентом, про успіхи якої він уже відзвітував громадськості, судити про його майбутнє експерти поки що не беруться. Утім, як і про перспективи голів Полтавщини, Херсонщини та Севастополя. Якщо в Херсонській області (збитки промислового виробництва тут зростають швидше, ніж саме виробництво) та Севастополі (в екс-міністра будівництва провали скрізь, крім будівництва та інвестицій) позиції в рейтингу нестабільні, то навряд чи можна вважати лузером губернатора Полтавщини Олександра Удовиченка. Попри проблеми з промисловим спадом (-17,8%), виробництво в області працює з прибутком майже в 4 (!) млрд. грн. Що стало абсолютним рекордом нашого рейтингу. І тут-таки - зростання капітальних інвестицій та зниження рівня безробіття.
Безумовно, особливого «покращення» у перелічених вище областях - кандидатах на серйозні кадрові ротації - не сталося ні вчора, ні сьогодні. Але ж не спостерігається економічного дива та обіцяних реформ і в інших провалених електоральних вотчинах ПР. Так, Донецька область - рекордсмен за збитками - 6 (!) млрд. грн. У потилицю губернатору А.Шишацькому дихає луганський керманич В.Пристюк (понад 2 млрд. грн. збитків) зі зростанням безробіття та падінням виробництва; слідом - О.Попов зі столичними збитками майже в 1,5 млрд. грн. і зниженням більш ніж на 30% будівництва житла (і це порівняно з результатами «діяльності» Черновецького); Запорізька область - 1 млрд. 316 млн. грн. (губернатор О.Пеклушенко також не надто захоплюється інвестиціями, знизивши їх на… 100%); Крим А.Могильова - майже мільярд збитків у промисловому виробництві на тлі рекордного зростання безробіття. Проте їм якимось чином вдалося не потрапити в чорний список Януковича. Так само, як і керівникам областей-аутсайдерів - Закарпатської (О.Ледида), Рівненської (В.Берташ), Хмельницької (В.Ядуха) і Черкаської (С.Тулуб).
Водночас у номіновану на виліт дев’ятку потрапили керівники трьох областей, де ПР збільшила свої результати. Йдеться про Б.Климчука (Волинська, +12%) та М.Вишиванюка (Івано-Франківська, +3%). І якщо Вінницька область стабільно тримається в середняках, то Вишиванюка та Климчука можна віднести до губернаторів-лідерів, які стабільно утримують соціально-економічну ситуацію у своїх регіонах. Так, Михайло Вишиванюк, який загартувався ще при Кучмі та позиціонував себе стовідсотковою людиною президента, неодноразово був лідером у численних рейтингах українських губернаторів. Журнал «Кореспондент» упродовж останніх років неодноразово виводив у лідери саме Івано-Франківську область. Та й сам Вишиванюк скромністю не вирізнявся. Брав на себе, що називається, підвищені зобов’язання. Може, на тому й погорів? У 2011 році він публічно пообіцяв Януковичу, що в 2015-му за нього проголосують 70% виборців Івано-Франківщини. Але в 2012-му зумів забезпечити тільки 5%…
Волинська область під керівництвом Климчука хоч і відстала сама від себе зразка 2010 року у промисловому виробництві (з Донецьком і Луганськом цей показник порівнювати не наважимося), зате сільське господарство на 100% збільшило випуск продукції. І будував Климчук, і інвестиції залучав, і безробіття скоротив. Та що там - народжуваність майже втричі збільшив. До речі, як і обіцяв кандидат у президенти Віктор Янукович у своїй передвиборній програмі. І чим, питаємо, не догодив Климчук? Хіба тільки тим, що в депутати без дозволу президента балотувався. Те, що потім знявся, виявилося, не рахується?
О.Вілкул (Дніпропетровська область), А.Присяжнюк (Київська), М.Костюк (Львівська), Ю.Чмир (Сумська), М.Добкін (Харківська), В.Хоменко (Чернігівська область) наростили м’язи місцевої економіки, а дехто з них зумів забезпечити й непоганий результат ПР на виборах.
Жоден мер, який написав заяву про відставку на випадок провалу ПР на його території, не стримав вичавленого з нього владою слова. Жоден голова ОДА добровільно не залишив своєї посади. Янукович не проти істотно оновити губернаторську кров. Криза вимагає командної гри та концентрації інтелектуальних зусиль. Але достатньої кількості людей, здатних замінити тих, хто не впорався, немає.
У свою чергу з очільників регіонів гідними підвищення джерела називають тільки прем’єра Криму Анатолія Могильова (на випадок, якщо нинішній міністр МВС Віталій Захарченко таки піде в АП). Та ще Сергія Ларіна, якого сватають на місце заступника глави АП із регіональної політики Станіслава Скубашевського, обраного народним депутатом. До речі, якщо вірити статистиці, нічим особливим губернатор Кіровоградської області не вирізнився, однак примудрився зажити слави міцного керівника і серед влади, і серед опозиції.
Лава запасних ПР справді виявилася критично короткою.