UA / RU
Підтримати ZN.ua

Галина Герега: «Карати чи оголошувати перевибори — не моя компетенція»

Ми разом пройдемо слідами компромісу Галини Гереги.

Автор: Інна Ведернікова

Які були плани в Галини Гереги, коли вона погоджувалася на пост секретаря Київради, а які - в тих людей, котрі запропонували їй цю почесну посаду, достеменно відомо тільки їм. Ми ж можемо лише здогадуватися, будувати версії, констатувати факти й ставити запитання.

«За час перебування на посаді Герезі вдалося організувати чітку роботу апарату Київради. Вона скорочує чиновників, вчитується у проекти рішень, намагається дотримуватися процедури, береже час і навіть годує нас обідами», - розповідають одні столичні депутати.

«При цьому амбіційна залізна леді, яка колись зуміла побудувати національну торговельну мережу «Епіцентр і К», яких не мають ні Росія, ні Білорусь, ні Прибалтика et cetera, воліє триматися в тіні. Голови адміністрації, - уточнюють інші. - Не робити гучних заяв, не сперечатися, не виділятися…». Герега «відвідала, відкрила, привітала…». От, власне, і вся убога хроніка діяльності секретаря найбільшої ради країни.

Тому не дивно, що, залишивши кабінет Гереги, я довго не могла позбутися відчуття внутрішнього дискомфорту, розуміючи існуючу невідповідність масштабу посади секретаря Київради зі свідомо ущемленим рівнем амбіцій людини, яка її обіймає. Добровільно погодившись на рамки зобов’язань і умов.

Судити, проте, вам. Після того як ми разом пройдемо слідами компромісу Галини Гереги.

- Галино Федорівно, віддаючи данину вашому прагненню навести лад у роботі Київ­ради, все-таки зауважу, що адміністрування - це тільки одна з функцій секретаря. Ви ще й покликані координувати дії фракцій представницького органу столиці, куди входять депутати з різних політичних сил. Тобто ви - політик. Більше того, саме у вашій посаді сьогодні сконцент­роване все самоврядування Києва, яке ще залишилося. І нещодавно ви навіть очолили Спілку секретарів місцевих рад Асоціації міст України (АМУ). Проте від дня вашого призначення минуло дев’ять місяців, а на світ з’явилася тільки адміністратор-виконавець Герега, що обслуговує КМДА, але аж ніяк не впливовий столичний політик. І тим більше не борець за місцеве самоврядування.

- Якщо секретар місцевої ради хоче налагодити ефективну роботу, хоче щоб важливі для міста рішення ухвалювалися, він повинен виключити політику зі своєї роботи. Я багато спілкувалася із секретарями інших міст і всі говорять про те, що політизація - одна з головних перешкод у роботі рад. Я намагалася цього уникнути й відповідним чином налаштовувала депутатів: хочете займатися передвиборною кампанією, робіть це поза стінами Київради.

Що стосується відносин з КМДА, то у нас налагоджена конструктивна робота. Олександр Павлович і кожен з його заступників завжди йдуть на діалог.

Я вважаю, що Київраді потрібен не секретар-політик, а секретар-адміністратор, який налагодить роботу з КМДА, з усіма депутатськими фракціями, у самому секретаріаті.
Подивіться, як сьогодні працює Київрада. Зникли бійки і сварки, ми ухвалюємо по 200 рішень на кожному засіданні. За останні дев’ять місяців Київрада затвердила безліч важливих для міста програм, які стосуються енергозбереження, освіти, електронного управління, туризму. Ухвалено дуже важливий для міста документ, над яким адміністрація і Київрада працювали більш як півроку - Стратегія розвитку Києва. На черзі - Генплан. Більше того, ми якісно змінили механізм розгляду земельних питань. Тепер депутати голосують як за дозвіл на розробку проектів землевпорядження, так і за виділення ділянки. Тобто процес виділення землі став прозорішим. Ми вчасно реагуємо на протести прокуратури.

Повірте, дуже нелегко налагодити роботу в Київраді і проголосувати за всі ті основні рішення, про які я вже сказала, за наявності 15 (!) депутатських фракцій і груп. А об’єднання фракцій і груп для вирішення важливих для міста питань - це вже і є та сама політика, про яку ви кажете.

- Але чому ви, секретар Київради, не знайшли аргументів для того, щоб зупинити ці відцентрові процеси?

- А як я можу вплинути на депутата, котрий будує якусь свою політичну перспективу і створює депутатську фракцію? Я повинна діяти в рамках закону. Спираючись на нього, я дала доручення комісії з питань регламенту надати висновок про законність формування фракцій. Згідно з чинним законодавством, депутатські фракції місцевих рад повинні формуватися на партійній основі. Усі інші депутатські об’єднання фактично мають статус депутатських груп, і лише тоді, коли кількість депутатів у них перевищує п’ять осіб. Тобто в Київраді має бути лише шість депутатських фракцій і три депутатські групи.

Такий був і висновок комісії, яка рекомендувала депутатам привести статус своїх об’єднань у відповідність до закону. Але я не можу сказати, що таке політичне розмаїття Київради якось впливає на злагодженість її роботи.

Я волію чітко налагодити процес, зробити прозорими механізми ухвалення рішень. Я повинна показувати депутатам приклад компетентності і професіоналізму. Центром ухвалення рішень є Київрада, а не її секретар.

- Але коли вам прямо в зал зателефонував заступник голови КМДА Пузанов, ви замість рішення, яке пройшло всі комісії і вже було затверджене Київрадою (стосується розміщення реклами в столиці), подали на переголосування абсолютно інший текст, озвучений з голосу. Погодьтеся, це різні речі, коли реклама йде через профільне управління КМДА і коли вона проходить через комунальне підприємство, підконтрольне одному із заступників керівника адміністрації…

- Ніяких дзвінків від Пузанова я не отримувала ні до засідання, ні під час. Це питання довго і складно обговорювалося. Депутати самі заплуталися. Думки розділилися. Відбулося голосування. Однак не всі пропозиції були враховані. Під кінець засідання депутати внесли пропозицію поставити це питання на переголосування.
За регламентом вони мають на це право. Але це був той самий проект рішення, а не новий.

- Але ж тонкощі роботи секретаря, якраз і полягають у цьому: що й коли поставити на голосування. Або переголосування. У вас це чудово вийшло. Щоправда, тепер опозиційні фракції оскаржують це рішення у прокуратурі.

- Ще раз повторю: я не могла не врахувати думки більшої частини залу. Можливо, тут і перетиналися інтереси окремих депутатів. Я не знаю. Мені взагалі не цікаво, хто за яким питанням стоїть. Я відповідаю за процедуру і регламент. До мене іноді звертаються депутати з приводу переголосування того чи іншого рішення. І хоча я не схвалюю такої практики, у мене немає повноважень ігнорувати регламент.

- А як бути з тимчасовою комісією щодо МАФів на чолі із зацікавленими і погодженими у високих кабінетах КМДА Пабатом і Дмитруком? Вона, по суті, підмінила діючу. Чим не догодила профільна комісія з торгівлі? Тим, що не підтримує ідеї повернення до того, із чим КМДА донедавна публічно боролася? Тим, що вона проти 35 тисяч хаотичних торгових точок?

- Комісія з торгівлі розглянула це питання й підтримала. Разом з тим, у тимчасову контрольну комісію з МАФів увійшли не тільки депутати, а й представники профільних управлінь КМДА, представники малого і середнього бізнесу. Мета її створення - максимально вивчити й урахувати всі думки. Зараз складна економічна ситуація не тільки в столиці, і ми не можемо собі дозволити піти на конфлікт з підприємцями і втратити надходження у бюджет.

- Ну, це тільки ваша думка. З приводу роботи «з коліс». Деякі питання приходять у зал Київради дійсно «з коліс». Той-таки бюджет.

- По-перше, депутати могли ознайомитися з проектом бюджету задовго до його ухвалення. По-друге, щойно бюджет країни було прийнято, і виконавчий орган подав проект столичного бюджету в Київраду, депутати відразу ж отримали його в електронному вигляді. Було дві доби, щоб розібратися з документом, і ті, хто хотів, устиг це зробити. Я суджу з тієї кількості пропозицій і змін, які було внесено. Завдяки оперативній та злагодженій роботі комісії з бюджету та управління фінансів КМДА, місто отримало дійсно збалансований документ. Показовий факт: 29 грудня на розгляді бюджету були присутні 105 депутатів. Незважаючи на майбутні канікули.

Я вважаю, що бюджет 2012 виявився найреалістичнішим за останні п’ять-шість років. Так, є проблеми. Усього мільярд виділяється з держбюджету на виконання функцій столиці. Але нічого, будемо продовжувати діалог з Кабміном, шукати власні джерела наповнення бюджету. Продаж землі, та й ті ж таки МАФи, зрештою, дадуть понад 50 мільйонів гривень.

- Ще одне спірне рішення - «Київенерго». Улітку ви казали, що не винесете питання про концесію в зал, поки не вивчите проблеми і не виробите чіткої позиції. Виробили?

- Мені здається, що на сьогодні це питання втратило свою актуальність. Можливо, в силу того, що в Київраді поки що немає готовності проголосувати за це рішення.

- Є інформація, що Банкова запропонувала КМДА оптимізувати свою структуру на 40%. Це - істотне скорочення. Зрозуміло, що цей проект рішення буде винесено на сесію. Як ви на це дивитеся?

- Справді, такий проект рішення розглядатиметься на одному з найближчих засідань. Але оптимізація структури - це не ініціатива Банкової, подібний розділ є в Стратегії розвитку Києва.

Я сама, починаючи роботу, наразилася на надмірний бюрократизм у роботі Київради, тому розумію бажання Попова викорінити це явище в КМДА, змусити систему працювати чіткіше й ефективніше. Перед містом стоїть важливе завдання - втілення Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Її успішна реалізація багато в чому залежить від професійної і злагодженої роботи міської влади. Я думаю, цей факт і змусив Олександра Павловича ухвалити таке рішення.

- Як часто ваша думка не збігається з думкою в залі? Як часто ваш голос не є вирішальним на президії? Дехто вважає, що така у вас страховка - завжди дотримуватися своєї правильної позиції. Тоді як зал у колективно-безвідповідальному пориві голосує так, як треба.

- Моя страховка - чітке дотримання норм регламенту. Будь-який проект рішення проходить сувору попередню про­цедуру. Якщо є зауваження в юридичного управління, я завжди звертаю на це увагу депутатів. Так, бувають розбіжності в позиціях. Наприклад, я не була солідарна із залом у питанні щодо будівництва на Печерській площі і голосувала за задоволення протесту прокурора. Але я розумію, що якесь альтернативне рішення нам усе одно доведеться ухвалити. Більше того, я завж­ди голосую за задоволення протестів прокурора. Крім тих, звичайно, щодо яких є судові рішення. За час моєї роботи було задоволено 35 протестів прокуратури, 31 стосувався земельних питань. Скасовано 16 рішень про виділення земельних ділянок. Якщо Київрада якісь рішення ухвалювала з порушенням норм закону, то їх треба скасувати.

- Чому ви не створюєте своєї депутатської групи в Київраді?

- А навіщо мені це? Рада працює, ухвалює рішення. Іде діалог з усіма депутатами і фракціями. Я не маю такої потреби. Вважаю, що Київрада, попри те що вона складається з політичних сил, є насамперед господарським органом. У всіх депутатів має бути одна мета - зробити своє місто кращим.

- Ви балотуватиметеся в Київраду?

- Поки що про це не думаю. Першорядні завдання - Євро-2012, реалізація Стратегії розвитку Києва. Усе інше - потім. Але я стежу за повідомленнями в медіа. І, як бачите, в опублікованих списках не значуся.

- Як, ви, до речі, ставитеся до цих списків?

- Я думаю, що все ще змінюватиметься. Але якщо окремі депутати стверджують, що це справді так, і вони балотуватимуться в тому чи іншому районі, виходить, політики дійсно вже готуються до виборів.

- А ви так уперто цураєтеся політики з огляду на внутрішні переконання? Чи все ж таки на початкові домовленості? Секретар ради, який справно підписує папірці і ні на що не впливає… Людина з такою репутацією буде потрібна?

- Повірте, насправді складно заробити репутацію аполітичного і чесного секретаря Київради. Ви ж самі спілкувалися з депутатами, знаєте, що вони про мене кажуть. Я дуже не хочу втратити їхню довіру, не хочу підірвати репутацію, яку вибудувала за десятки років. Мені здається, якби я взялася лише за політику, це могло б статися.

- Галино Федорівно, але вас уже почали порівнювати з Яловим, який вважався «тінню Омельченка». Вам що, комфортно в тіні Попова?

- У нас з Олександром Павловичем дуже тісне співробітництво й цілковите порозуміння, тому я не почуваюся в його тіні. Це надзвичайно професійна, порядна, інтелігентна людина. Мені досить комфортно з ним працювати.

- Подібна одностайність завж­ди викликає запитання. Тим більше якщо йдеться про адміністрацію та (зауважте) орган місцевого самоврядування, ключовим представником якого ви є.

- Усе просто. У нас спільні погляди на місто і його майбутнє. І я вважаю це великою удачею. Коли я прийшла в секретаріат Київради, між КМДА і Київрадою були вкрай напружені стосунки. Для мене це виглядало дивним. Адже Київрада і її виконавчий орган - це єдина система, єдиний механізм. Цей механізм здатний ефективно працювати тільки тоді, коли є тісне співробітництво, коли існує обмін думками. Що ділити, якщо мета одна - розвивати місто.

- Враховуючи, як правляча партія вчинила з місцевим самоврядуванням (у Києві в тому числі), є що ділити. Ви очолюєте Спілку секретарів місцевих рад АМУ і водночас спокійно розповідаєте, як відправляєте на підпис документи ізольованому (від влади, а не від крісла), завбачливо не покараному меру Черновецькому. Як ви оцінюєте таку ситуацію?

- А як, на вашу думку, цю ситуацію може змінити секретар Київради? Я лише можу намагатися діяти так, щоб реалії не заважали роботі Київради, щоб необхідні рішення ухвалювалися, а місто не страждало від політичних конфліктів.

Що стосується Леоніда Михайловича, то ми постійно тримаємо з ним зв’язок. Здебільшого ми працюємо в телефонному режимі. Мер цікавиться окремими рішеннями. У нього працює патронатна служба, радники. Усі рішення підписуються. Насправді відсутність мера не впливає на роботу Київради.

- Але ж ви самі казали, що любите, коли все за законом. Винен - отже, маєш бути покараний. Якщо покараний - відставка і перевибори. І не 15 липня, як треба партії влади та рейтингу Попова, а за законом. Інакше не можна побудувати новий Київ.

- Я займаюся своєю роботою. Карати чи оголошувати перевибори - не моя компетенція. З погляду інтересів киян, я сьогодні повинна зробити все, щоб потрібне місту рішення не тільки було ухвалене, а й реалізоване.

- Галино Федорівно, минулий рік приніс вам чимало корисного. У бізнесі у тому числі. Ви відкрили дев’ять торговельних центрів (більш як 300 тис. кв. м торговельної площі). У планах на 2012 - ще п’ять ТЦ. Ви купили 35% акцій «Київметалпрому», стали генеральним спонсором майбутньої першості Європи з футболу. До 2013 року зібралися вийти на IPO. Це - з одного боку. З іншого - ми із хвилюванням спостерігали за «маски-шоу» в одному з ваших торговельних центрів. А потім читали зведення про вашу можливу відставку…

- По-перше, я вже дев’ять місяців не займаюся роботою в компанії. Усю інформацію, яка вас цікавить, ви можете отримати в генерального директора. Скажу тільки одне: у своєму запитанні ви вже дали відповідь. Компанія розвивається.

- IPO - це певна страховка. Бо вся країна влітку гадала, що стоїть за проблемами «Епіцентру»? Справедлива претензія на предмет контрабанди та заниження податків на митниці? Політичний тиск? Чи актуальне нині прохання «поділитися» бізнесом?

- Я вже казала: дійсно, були перевірки. Але перевірки бувають щороку. Питання здебільшого стосувалися постачальників імпортного товару, а в «Епі­центру» їх понад три тисячі. І компанія не відповідає за їхню роботу.

- Але серед цих компаній є і афілійовані.

- «Епіцентр» розвиває власне виробництво, але вибудувати повний цикл поки що нереально. Компанія завжди робила ставку на національного виробника, створюючи йому всі умови для реалізації товарів. Повторюю, ніякою контрабандою «Епіцентр К» не займається, податки сплачує у суворій відповідності до закону.

- Щось змінилося у вашому бізнесі після цих перевірок?

- А що могло змінитися?! Компанія працює і розвивається.

- Упевнена, що багато українських компаній мріяли про статус генерального спонсора Євро-2012. Хто виступав у ролі лобіста?

- Для того що б витратити гроші, треба ще й лобіювати? Компанія «Епіцентр К» уже четвертий рік є титульним спонсором української футбольної прем’єр-ліги. Представники УЄФА звернули на це увагу і самі запропонували «Епіцентру К» стати національним спонсором. Пропозиція здалася дуже цікавою, і не тільки в плані реклами. Компанія в цьому разі думала не тільки про свій імідж, а й про імідж України.

- І скільки ви витрачаєте на імідж?

- Я могла б озвучити ці суми, але згідно з договором, підписаним з УЄФА, не маю права. Це - комерційна таємниця.

- А згідно із «договором» зі Спілкою секретарів рад АМУ, ви повинні захищати місцеве самоврядування. Повертаюся до головної теми.

- Я можу підтвердити, що хочу і буду захищати місцеве самоврядування.

- Яким чином? Якщо мер - декоративний, виконавча влада - у призначеного президентом чиновника, райради - розпущено…

- Кілька місяців тому проходили міжнародні муніципальні слухання з розвитку місцевого самоврядування, на яких був присутній президент. Йому ставили запитання про розвиток місцевого самоврядування, і він відповів, що децентралізація влади є одним з головних пріоритетів. Вважаю, ми прийдемо до цього. Зрозуміло, ми не сидимо склавши руки, чекаючи рішень центральної влади. Від Спілки секретарів України, яку я очолюю, подаються пропозиції і у Верховну Раду, і в Кабінет міністрів. Нещодавно ми ініціювали звернення до Литвина та Азарова, в якому йдеться про необхідність перегляду фінансових відносин між регіонами і центром. Я маю намір і надалі тісно співробітничати з Асоціацією міст України і з секретарями міських рад і обстоювати місцеве самоврядуванні в Україні.

- Чи маєте намір обстоювати і повернення до збалансованої системи керівництва Києвом? До речі, пакет законопроектів готувала АМУ.

- І це теж.

- Але тільки в тому разі, якщо балотуватиметеся в парламент?

- Я не виключаю подібного розвитку подій.

- Ну, тоді логічно вас запитати: ви якимось чином оцінюєте, що відбувається в країні? Процес над Тимошенко. Тиск на бізнес. Побори на митниці. «Удосконалення» податкового кодексу, що призводить до того, що податки йдуть в обхід бюджету… Яку країну будуватиме мажоритарник (списочник) Герега?

- Ви знаєте, мене все ж таки більше цікавлять економічні питання. Я економіст за освітою. Я не політик за духом. Я ще настільки далека від цього. От ви назвали мені дату виборів у Києві, а я вперше її чую...