Як відомо, з 1 липня 2020 року набув чинності так званий закон про спліт, згідно з яким небанківський фінансовий ринок і відповідні фінансові установи (ломбарди, кредитні союзи, страхові й лізингові компанії) перейшли під контроль нового регулятора — Національного банку України. Природно, робота всього ринку небанківських фінансових послуг почала змінюватися відповідно до вимог НБУ. Частина цих фінустанов припинила роботу ще до впровадження нових регуляцій, розуміючи, що виконати їх вони не зможуть. Інші з нетерпінням очікували нових регуляцій, як, утім, і споживачі їхніх послуг, захист яких лежить в основі цієї реформи.
Навіщо потрібен іще один закон, чому не можна було обійтися наявним законодавством?
Запропонований законопроєкт є логічним продовженням розвитку ринку фінансових послуг у нових реаліях і ринку небанківських фінансових установ зокрема. Положення чинного на сьогодні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» відносно застаріли, не відповідають вимогам нинішньої цифрової революції в сфері фінансових послуг і точно не відповідають реаліям ринку, зокрема зрослому рівню повноважень Національного банку України та його амбітній меті із перезапуску ринку небанківських фінансових послуг.
Законопроєкт № 5065 має стати рамковим законом для всіх фінансових послуг в Україні. Він визначає єдині базові підходи до регулювання і нагляду на ринку, а також вектори захисту прав споживачів цього ринку. Таким чином, проєкт закону у разі прийняття повністю замінить Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Що зміниться для учасників ринку?
Розглянутий законопроєкт комплексний, детально визначає умови ліцензування фінансових установ, вимоги до їхньої фінансової позиції та джерел фінансування, організаційної структури, а також установлює єдині правила та обов’язкові для виконання вимоги до процесу надання тих чи інших фінансових послуг.
Що важливо, проєкт закону визначає повноваження Національного банку України як регулятора ринку фінансових послуг у формі: 1) пруденційного нагляду і 2) нагляду над ринковою поведінкою учасників ринку небанківських фінансових послуг. Пруденційний нагляд стане новинкою для небанківських фінансових установ, але для нового регулятора, тобто НБУ, він точно не новий, бо нині застосовується для регулювання банківського ринку.
При цьому такий формат здійснення повноважень регулятора, як нагляд за ринковою поведінкою учасників ринку, є нововведенням законопроєкту №5065. Зокрема, нагляд за ринковою поведінкою учасників ринку здійснюватиме НБУ з метою захистити права й законні інтереси клієнтів (зокрема споживачів), а також постачальників фінансових і супутніх послуг, забезпечити ефективність і цілісність ринку фінпослуг, прозорість і відкритість його функціонування, а також забезпечити функціонування належного конкурентного середовища на ринку та підвищення довіри до нього. Пропонованим документом визначено поняття «ринкова поведінка». Це ведення діяльності фінансовою установою в такий спосіб, що забезпечуються відкритість і прозорість цієї діяльності, бездоганна ділова репутація власників, керівників і осіб, які виконують ключові функції, справедливе ставлення до клієнтів, добросовісна конкуренція на ринку, недопущення шахрайства або іншої протиправної діяльності, а також належна внутрішня організація, що забезпечує контроль над дотриманням відповідних стандартів діяльності.
Що зміниться для споживача фінансових послуг?
Законопроект №5065 якісно змінить становище споживача фінансових послуг, збільшивши гарантії та захисні механізми його прав. Зокрема, в ньому встановлено вичерпні вимоги до обсягу інформації, яку слід надати споживачеві при пропозиції фінансових послуг, передбачено обов’язкові умови договорів зі споживачами на надання фінансових послуг, а також визначено обов’язкові вимоги й заходи, які мають виконуватися фінансовими установами для цілей гарантування прав споживачів.
Відповідно до проєкту закону НБУ здійснює нагляд над дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів як складову нагляду за ринковою поведінкою (тобто розглядає звернення і скарги, застосовує заходи впливу до фінансових установ, узагальнює практику застосування законодавства з питань захисту прав споживачів і забезпечує проведення роз’яснювальної роботи). Серед іншого Національний банк зможе здійснювати контроль над дотриманням законодавства про рекламу в частині реклами фінансових послуг з метою гарантувати захист прав споживачів фінансових послуг. Додатково для забезпечення гарантій прав споживачів фінансових послуг на рівні закону формалізовано поняття таємниці фінансової послуги (за аналогією з банківською таємницею), визначено обсяг такої таємниці, порядок її дотримання і розкриття.