Якби не інтернет-видання «Українська правда», ця цікава подія так, мабуть, і залишилася б непоміченою. А сталося ось що. Два тижні тому, першого березня, впливова британська газета, по суті, попросила вибачення у Віктора Ющенка, адвокати якого з жовтня 2001 року через британський же суд наполягали на спростуванні одного-єдиного абзацу в одній-єдиній публікації. Датовано її червнем 2000-го, називалася «США стежать за Москвою з Києва», а пасаж, що викликав різке неприйняття екс-прем’єра, був таким:
«Уряд реформаторів, призначений минулої зими, поки що тільки розчарував. І прем’єр-міністр Віктор Ющенко закінчив своє правління на чолі Національного банку зі скандалом, коли його звинувачували в нецільовому використанні ресурсів центрального банку».
У березні ц.р. Financial Times уточнила, що справді писала про розслідування діяльності НБУ компанією PricewaterhouseCooper за дорученням МВФ. Проте «не мала на увазі», що Віктор Ющенко, як тодішній глава Нацбанку, «був якось причетний до нецільового використання фондів».
Отже, конфлікт вичерпано, Віктор Ющенко задоволений. Правда, жодних матеріальних компенсацій моральної шкоди не було, але екс-прем’єр їх і не вимагав. Як сказав він «Українській правді», «я задоволений, оскільки відновлено чесне ім’я моє та людей із центрального банку, які тоді були замішані в цьому скандалі».
Як стверджують поінформовані люди, Financial Times просить вибачення не часто, якщо не сказати — рідко. Тим цінніша «охоронна грамота», одержана від неї Віктором Андрійовичем, та ще й напередодні парламентських виборів. Дивно, що «нашоукраїнські» політтехнологи нею не скористалися. А можливо, все так і задумано? Інколи, кажуть, скромність прикрашає...