Закарпаття й після звільнення Віктора Балоги із секретаріату президента у травні цього року все ще залишається його вотчиною. Щоправда, вплив екс-керівника СП на внутріобласні процеси помітно зменшився насамперед через кадрові ротації. Від В.Балоги забрали майже весь силовий блок — обласні управління МВС, СБУ, податкову адміністрацію та ряд дрібніших структур. Однак решта ключових фігур обласного рівня так і залишилася в колишньому складі. Спроби поміняти губернатора Олега Гаваші (кума В.Балоги) одразу після того, як екс-глава СП, пішовши з посади, публічно висловив переконання, що В.Ющенко не має морального права йти на вибори президента, а також наговорив на адресу колишнього шефа багато інших некомпліментарних речей, ні до чого не призвели. Нове керівництво секретаріату, а також сам президент дуже активно пропонували очолити Закарпаття народному депутату Станіславу Аржевітіну (оскільки процедура призначення на голову ОДА залежна й від доброї волі Кабміну, йтися могло про виконувача обов’язків губернатора), однак той від такої честі відмовився. Максимум, на що погодився С.Аржевітін, котрий після дружного переходу місцевої «нашоукраїнської» команди в «Єдиний центр» став керівником залишків обласної організації «Нашої України», — це очолити на Закарпатті передвиборний штаб В.Ющенка. Згуртованої команди, а відповідно й реального впливу в регіоні, представники президента не мають, утім, це тема іншої розмови.
Натомість родина Балог продовжує повністю контролювати як обласну державну адміністрацію, так і обласну раду. Абсолютна більшість голів районних держадміністрацій також добиралася й призначалася особисто під В.Балогу, те саме можна сказати й про голів районних рад. Під безпосереднім впливом В.Балоги перебуває й обласна прокуратура (яку очолює інший кум) та деякі інші обласні структури.
З 2005 р. В.Балога зробив стрімку кар’єру — побував губернатором області, міністром МНС, главою президентського секретаріату і за цей час істотно примножив свої активи. Виходець із невеликого закарпатського села за останні роки багато чого досяг, а отже, має що втрачати. Тому головне завдання для нього на найближчу й подальшу перспективу — не зробити необдуманих кроків, які призвели б до втрати всього, «нажитого непосильною працею», і за можливістю зберегти контроль над областю. Заради досягнення цієї мети В.Балога готовий задіяти всі свої ресурси. А вони потрібні обом головним гравцям президентської кампанії, оскільки стан справ у найзахіднішій області в них далеко не такий, як хотілося б.
Від «регіоналів» за вибори на Закарпатті офіційно відповідає керівник обласного осередку «ПР», екс-народний депутат Олександр Ледида. З огляду на особливості своєї кар’єри чи, можливо, з інших причин, головний закарпатський «регіонал» ніколи не обіймав в області ключових позицій, задовольняючись роллю другої чи навіть третьої скрипки в того ж В.Балоги О.Ледида мало сказати не відзначається організаційними здібностями, а навіть примудряється зазнавати відчутних поразок від опонентів, котрі, здавалося б, виступають у значно меншій ваговій категорії. Восени минулого року і влітку 2009-го глава «регіоналів» області, маючи підтримку владних і силових структур, двічі програв проміжні вибори в Баранинську сільську раду, до якої входить і с.Барвінок під Ужгородом, де розташована обласна резиденція Партії регіонів. У результаті других виборів сільський голова Баранинців Павло Чучка-молодший практично на голому ентузіазмі зумів витурити з депутатського корпусу навіть брата О.Ледиди (про перипетії цієї виборчої кампанії «ДТ» писало у вересні цього року). Подвійна образа так і залишилася без гідної відповіді. Говорити про те, що О.Ледида контролює виборчий процес в області, після того, як усім стало зрозуміло, що він не контролює його навіть у рідному селі, принаймні несерйозно. Тому допомога В.Балоги з його досвідом проведення виборів та можливостями добиватися потрібного результату, «регіоналам» була б дуже доречною. А витрачати свої ресурси головний контролер області готовий, оскільки добре розуміє, що у разі програшу втратить набагато більше. Єдине застереження, що існує до В.Балоги з боку «регіоналів», — попередній досвід їхньої співпраці, коли очільник президентського секретаріату не раз обіцяв одне, а робив зовсім інше. На Закарпатті вже ходить «байка», що «регіонали», побоюючись чергового «кидка» з боку В.Балоги, погодилися віддати йому контроль за виборами на Закарпатті лише в обмін на гарантії, що в останню мить він не перекинеться до конкурентки. Такою гарантією є публічний вступ двоюрідного брата В.Балоги В.Петьовки до Партії регіонів.
Ще одним козирем на Закарпатті, як сподіваються «регіонали», може виявитися мер Ужгорода Сергій Ратушняк. Очікуваної багатьма співпраці з Ю.Тимошенко в нього не вийшло насамперед через те, що прем’єр уже не розглядає А.Яценюка як серйозну загрозу, проти якої варто витрачатися на технічних кандидатів. Зате, як стверджують джерела, після порушення проти мера Ужгорода кримінальних справ за ксенофобські висловлювання відбулося зближення С.Ратушняка з «регіоналами». Мова йде не про ідеологічний альянс, а про плідну співпрацю в питанні формування виборчих комісій. До речі, на це встиг звернути увагу Комітет виборців України. Взаємовигода співпраці двох сторін очевидна — «регіонали» контролюють Генпрокуратуру, яка розслідує кримінальні справи, а С.Ратушняк має позитивний досвід виборчих кампаній, контролює Ужгород і має перевірену передвиборну мережу по всьому Закарпаттю...
У протилежному від Януковича таборі ситуація теж далека від ідеальної. Виборчу кампанію від БЮТу на Закарпатті веде керівник обласного осередку партії, народний депутат Олександр Кеменяш. Досвід попередніх виборів свідчить, що головний козир БЮТу на Закарпатті — особиста харизма лідерки блоку, оскільки місцевий керівник — людина непублічна, котра веде кампанію мляво й неефективно. У березні 2006 р. БЮТ поступився на Закарпатті НСНУ, який в області контролював В.Балога, на 5,5 відсотка (трійка лідерів від Закарпаття мала тоді такий вигляд: НСНУ — 25,7 відсотка, БЮТ — 20,2, ПР — 18,6), при тому що для багатьох був очевидний той факт, що В.Балога на рівні області використав голоси БЮТ як донора для своєї партії. Це визнала й сама Ю.Тимошенко, коли приїжджала на Закарпаття у вересні 2007 р., за кілька тижнів до позачергових виборів до Верховної Ради. На прес-конференції лідерка свого блоку прямо заявила, що під час останніх виборів на Закарпатті від неї вкрали голоси, і висловила жаль, що її команда не змогла захистити справжні результати волевиявлення. Через кілька тижнів, коли стали відомі результати позачергових виборів 30 вересня 2007 р., виявилося, що Закарпаття стало єдиною областю України, де переміг НУНС (трійка лідерів мала такий вигляд: НУНС — 31,1%, БЮТ — 28,8, ПР — 19,7), хоча для всіх, хто розбирається в політиці, було зрозуміло, що насправді БЮТ мав перемогти з великим відривом. О.Кеменяш, маючи набагато рейтинговішого кандидата, систематично програє вибори В.Балозі і, незважаючи на це, знову очолює обласний штаб від Ю.Тимошенко. Можна припустити, що в центральному штабі БЮТ не вміють робити висновків, однак справжня причина цього, напевно, інша — у БЮТу просто немає на Закарпатті бійців, які могли би протистояти В.Балозі.
Сьогоднішня ситуація, здавалося б, не така безнадійна, прем’єр могла б використати на свою користь різні допоміжні засоби, наприклад, ту ж міліцію, яка за вмілого застосування може стати серйозною перешкодою для фальсифікації результатів голосування. Однак на її сили навряд чи варто розраховувати. Нове керівництво обласного управління МВС, яке з таким боєм призначав Ю.Луценко ще в часи перебування В.Балоги в президентському секретаріаті, більше переймається своїми власними справами. Місцеві ЗМІ публікують фото нерухомості за сотні тисяч доларів, яку купують генеральські чини, в області періодично вибухають гучні міліцейські скандали, абсолютна більшість кадрів у районах, які добиралися ще попереднім керівництвом і погоджувалися В.Балогою, так і залишилася на своїх місцях, а сподіватися на те, що прості міліціонери, котрі чергуватимуть на виборчих дільницях, перешкоджатимуть спробам фальсифікації, бо так їм накаже начальство, не варто — у начальства далеко не той авторитет, щоб його слухати. Самій лідерці БЮТу, схоже, поки що не до вирішення таких «дрібниць», вона здійснює експансію на сході країни, не помічаючи, що в цей час втрачає захід...
На чий бік у цій ситуації пристане В.Балога? Офіційно «Єдиний центр» ще не визначився щодо президентської кампанії, його керманичі заявляють, що партія вагається між двома кандидатами — В.Ющенком і В.Януковичем. Це може означати тільки одне — ніяких домовленостей на сьогодні ні з ким немає. Те, що спроби В.Балоги домовитися з Ю.Тимошенко закінчилися нічим, було відомо давно, а про те, що переговори з В.Януковичем також зайшли в глухий кут, заговорили лише останнім часом. Відомий своїми хитромудрими інтригами, екс-головний канцелярист країни, схоже, цього разу перехитрував самого себе — мати справу з ним серйозні гравці не бажають. Як стало відомо з джерел, яким можна довіряти, В.Балога дав вказівку штабам на місцях ігнорувати перший тур виборів, а сам із найближчими родичами поїхав до Австрії вирішувати бізнесові справи. Тактика зрозуміла. Перед другим туром, коли стануть відомі остаточні позиції фаворитів і почнеться справжня боротьба за кожен відсоток, з’являться набагато цікавіші можливості виторгувати для себе преференції в обмін на підтримку. І тоді для В.Балоги настане зоряний час.