Я хотів би, щоб ми з вами розуміли: майбутня Україна - це сучасна, позбавлена корупції держава. Це країна з європейськими стандартами.
Віктор Янукович.
19 травня 2011 р.
24 травня GRECO - група держав Ради Європи проти корупції - на своєму засіданні у Страсбурзі під головуванням Драго Коса відзначила провал України у плані законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та невідповідність європейським стандартам боротьби з корупцією за 13 напрямами.
Нагадаємо, що GRECO - один із найважливіших структурних підрозділів Ради Європи, який виробляє рекомендації для держав-учасниць зі створення антикорупційного законодавства відповідно до європейських норм. Саме GRECO уповноважений подавати керівництву Євросоюзу висновок про якість системи боротьби з корупцією в державах, котрі претендують на європейську інтеграцію. Якщо виходити з результатів моніторингу стану українського антикорупційного законодавства, 24 травня GRECO по суті поставив негативну оцінку планам керівництва України якомога швидше впровадити безвізовий режим із ЄС. Без позитивного висновку GRECO Європейський Союз не відкриє своїх кордонів, і таким чином усі плани української дипломатії щодо зближення з Європою тепер мають враховувати цей чинник.
Не можна сказати, що антикорупційне законодавство не розвивається. Певні результати є. Однак, за результатами моніторингу GRECO, у 2009 році Україна не мала невиконаних рекомендацій - були виконані частково або такі, котрі перебували у стадії вирішення. Через півтора року Україна стала першою державою – учасницею європейської антикорупційної ініціативи, якій експерти знизили рівень виконання за трьома рекомендаціями GRECO. Практично щотижня президент Янукович заявляє про нещадну боротьбу зі злочинами можновладців, але парадоксальним чином ця риторика не поспішає втілюватися в закон. Навпаки, робляться кроки назад. Зважаючи на повний контроль усієї вертикалі і всіх горизонталей влади президентом, ці факти викликають запитання щодо щирості заявлених пріоритетів. По-перше - у бажанні подолати корупцію, по-друге - у прагненні якнайшвидше інтегруватися в Європу.
Торкнімося результатів моніторингу. GRECO побачив у діях команди Януковича чотири позитивних результати.
Насамперед це прийняття Закону «Про судоустрій і статус суддів». Створення спеціалізованих судів для розгляду касацій відповідає за формою практиці ЄС. Також важливим плюсом GRECO визнає створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що має здійснювати процедуру першого призначення судді і відповідає за фахову відповідність суддів їхній посаді відповідно до європейських стандартів.
Не поспішайте сварити європейців за наївність: моніторинг не оцінює якості роботи новостворених інститутів, не перевіряє, яких результатів у забезпеченні прав та свобод громадян їм удалося досягти на цей момент. Аналізуються тільки формальні умови, а решта не входить до компетенції...
Високу оцінку здобуло набрання чинності Законом «Про доступ до публічної інформації».
Відзначено прогрес при прийнятті нового Закону «Про державні закупівлі» 2010 року.
Також досягненням України визнано новий Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
Проте ці результати GRECO не визнав достатнім свідченням ефективної антикорупційної політики в Україні. Цілий ряд надзвичайно важливих антикорупційних рішень, які вже були розроблені й затверджені, за останні півтора року виявилися заблокованими й навіть дезавуйованими.
Ось на підставі яких претензій було сформовано негативні висновки:
Рекомендація №3. Не переглянуто систему адміністративної відповідальності за корупційні порушення таким чином, щоб корупція однозначно визнавалася кримінальним злочином. У крайньому разі, слід розмежувати вимоги щодо припинення адміністративних і корупційних (кримінальних) правопорушень. Нагадаємо, український суд, як і раніше, може трактувати корупцію як адміністративне порушення і покарати корупціонера штрафом замість заслуженої в’язниці. Визнання корупції кримінальним злочином було передбачене антикорупційним пакетом, що втратив силу після того, як президент Янукович домігся прийняття в парламенті свого антикорупційного закону. У президентському законі чомусь зникли норми про криміналізацію відповідальності за корупційні діяння. Ця рекомендація, за результатами моніторингу, була визнана виконаною частково, а тепер експерти GRECO поставили в цій графі «мінус».
Рекомендація № 5. Посилити незалежність прокуратури від політичного впливу та уточнити її повноваження, зосередивши їх на керівництві досудовим розслідуванням та кримінальному переслідуванні. У 2009-му зазначена рекомендація була визнана виконаною частково, оскільки в Україні активно велася розробка нового закону «Про прокуратуру». Однак тепер українська влада демонструє відверте небажання якимось чином змінювати статус і повноваження прокуратури в системі влади. Реформу прокуратури заблоковано. Указом президента від 17 серпня 2010 року № 820 створено робочу групу з питань реформування кримінального судочинства. Ефекту від її роботи поки що не помітно.
Рекомендація № 24. Запровадити відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення, включно з ефективними, пропорційними та дійовими санкціями, а також розглянути можливість створення системи реєстрації юридичних осіб, котрі притягувалися до відповідальності (тобто реєстр компаній, причетних до корупційної діяльності). Це одна з принципових вимог GRECO і один із важливих європейських стандартів. Відповідати за корупцію посадової особи комерційної компанії, причетної до корупційної схеми, має не тільки сам винуватець, а й компанія, чиї інтереси він представляв. Ця норма загальновизнана, і в антикорупційному пакеті був спеціальний закон, що регламентував відповідальність юридичних осіб за корупцію. Як цей закон міг працювати? Умовно кажучи, бере якась комерційна фірма, близька до одного першого віце-прем’єра або до донецького губернатора, безоплатну державну допомогу «для розвитку інновацій», кладе ці кошти собі в кишеню, а потім, припустімо, колись наступна влада починає проводити антикорупційне розслідування цієї афери. Отож, у такому разі під суд підуть не тільки чиновники, а й формальні власники цих компаній - рідні брати, сини і далі за списком.
Жодних позитивних змін GRECO не зафіксував ще за 10 пунктами антикорупційних ініціатив. Зокрема, не прийнято модельний кодекс поведінки державних службовців і не врегульовано питання конфлікту інтересів чиновників, пов’язаних спільними родинними або діловими інтересами з бізнесом.
Не захищено права інформаторів - чиновників, які повідомляють контрольним органам про підозрілі і можливо корупційні дії своїх колег. Хоча в Україні «стукачів» заведено зневажати, однак у цивілізованому світі людина, котра сигналізує про можливу злочинну діяльність чиновника, вважається добропорядним і сумлінним громадянином. А як інакше? Якщо чиновник їде в автомобілі, що коштує більше, ніж його зарплата за 10 років, і не має, згідно з декларацією, інших джерел доходу, - то хто повинен першим звернути увагу на це, як не колеги по роботі?
Немає змін у реформі державної служби і регулюванні статусу працівників бюджетної сфери.
Не прийнято нових правил конфіскації та арешту доходів, отриманих злочинним шляхом. А як без такого чудового закону держава зможе сподіватися повернути те, що сьогодні награбували і продовжують грабувати державні службовці? Закон про конфіскацію для інтересів держави ефективніший, ніж будь-яка реституція і націоналізація.
А тепер торкнімося політичних наслідків негативного моніторингу GRECO. Це відразу викликало вкрай різку реакцію Європейської комісії. «Що стосується боротьби з корупцією, позитивних зрушень у цьому питанні у 2010 році не спостерігалося... Триває робота з розробки проекту законодавчої основи щодо державної служби, міністерств і центральних органів виконавчої влади, проте без подання комплексної стратегії реформування цієї галузі». Такий висновок ЄК повністю базується на висновках GRECO.
Українська влада не знайшла нічого розумнішого, як списати заяву GRECO на суто політичні мотиви, пов’язані з арештами лідерів української опозиції. Безумовно, політика тут є, але це зовсім не порожній піар. Критика Європейської комісії базується на тому, що Україна в рамках інтеграції з Європою взяла на себе зобов’язання привести своє антикорупційне законодавство до європейських стандартів. І сама ж не виконує цих своїх зобов’язань. Причому в Європі склалося враження, що виконання програм інтеграції для української влади є не більш ніж іміджевою акцією.
Показові навіть деталі зневажливого ставлення до європейського моніторингу: на такий відповідальний захід, як засідання GRECO, присвячене ситуації в Україні, було послано урядову делегацію на чолі з начальником відділу Міністерства юстиції. Тоді як раніше аналогічні делегації очолювали чиновники рангу заступника міністра.
Президент Янукович заявив 26 травня: «У мене немає жодного сумніву - ми разом наведемо тут порядок. Ми будемо викорінювати корупцію, як-то кажуть, «розпеченим залізом». Але чи можна викоренити корупцію в Україні ще чимось, окрім закону? Якщо в державі залізо ефективніше за чорнило, то виходить, що права тут будуть тільки в тих, у кого більше сили. Істина на боці великих батальйонів, як сказав класик побудови освіченої монархії. Ця логіка діє в Україні, але з цією логікою Європа завжди сприйматиме Україну як «Дике поле»...