Політична температура в столиці сягнула точки кипіння. Президент відреагував на подання уряду й на час розслідування діяльності глави столичної адміністрації своїм указом на 15 днів усунув Черновецького від адміністративної влади. Версій із приводу того, що відбувається, — десятки. Запитань ще більше. Серед ключових:
— чому Тимошенко саме в час наростання протистояння з президентом, а також розкручування інфляції дала відмашку новій хвилі кампанії проти Черновецького?
— чому Черновецький не з’явився на засідання Кабміну, а попросив Ющенка перевірити свою діяльність?
— навіщо Ющенку знадобилася спеціальна комісія при секретаріаті, якщо в парламенті для цього вже створено тимчасову слідчу комісію? Чому комісію очолив віце-прем’єр Васюник? І хіба не з тим самим успіхом можна було призначити її главою Довгого?
— що сприяло припливу відвертості у Віталія Кличка, який днями звинуватив у «дахуванні» Черновецького не лише СП, а й особисто президента?
— хто блокує роботу ЦВК і Конституційного суду, які розглядають справу про застосування імперативного мандата в місцевих радах?
— і чому, нарешті, досі мовчить прокуратура, якій як нікому іншому має бути відомо, що ж коїться там, за стінами таємної земельної канцелярії? Чи правдиві всі звинувачення і заяви, що не перший рік звучать на адресу Черновецького?
Оскільки першою у нас з’явилася можливість отримати ексклюзивну відповідь саме на останнє запитання, з нього й розпочнемо. Треба сказати, що прокурор Києва Євген Блажівський підніс нам чимало сюрпризів.
— Євгене Миколайовичу, столична прокуратура в усій цій не дуже гідній історії виглядає, м’яко кажучи, дивно. Київ вирує. Прокуратура мовчить. Шеф МВС тим часом у кожній заяві й інтерв’ю не забуває згадати, що десь тут у вас хоронять земельні справи. Можна огледіти «могильники»?
— Найменше я хотів би зараз сперечатися з Луценком. Я не артист, а юрист. До того ж, як вам відомо, прокуратура Києва розслідує конфлікт між столичним мером і Юрієм Віталійовичем. Тому моя критика може бути неправильно витлумачена. Проте, якщо говорити про ситуацію у столиці загалом, не можу з вами не погодитися — вона справді напружена. Політично. Що ж стосується її правового аспекту, то нічого дивного й надприродного не відбувається. Порушення законодавства у сфері земельних відносин — а, слід розуміти, саме ця сфера вас цікавить найбільше за інші — відбувалися й відбуваються в кожній області і в кожному місті України. І в Києві немає якихось особливих порушень. Просто у столиці інша ціна землі. Й інший попит на неї.
— Шалений попит.
— І пристрасті навколо відповідні. І питання не в тому, доки, а в тому — чому він, а не я?
— Заява не менш гучна. Однак давайте з площини бізнесових інтересів наших конкуруючих політичних еліт усе ж таки перейдемо до ваших безпосередніх обов’язків — прокурорського нагляду. Щоб нікому не кортіло. Міністр МВС публічно заявляє про десятки справ, які зникають у прокуратурі. Скільки справ вам передало МВС за часів Луценка, без нього і знову за Луценка?
— Я вам теж публічно й офіційно заявляю, що до 22 січня про жодні земельні справи, порушені МВС, столична прокуратура не знала й не відала. Які 600 злочинів, про які сьогодні каже Луценко? Які 7 тис. га. розкрадених земель? Яка шкода, заподіяна бюджетові на 250 млн. грн.? Які спецзагони для запобігання земельним аферам? Панове, в якому столітті ми живемо? Де факти, Юрію Віталійовичу?! У юридичній термінології немає слова «популізм». Першим обгрунтованим правоохоронцями фактом стала справа про земельні шахрайства з підставними особами у Святошинському і Деснянському районах столиці.
— Так звана справа студентів?
— Так.
— Але чому тоді цю справу ви припинили «за недостатністю доказів»? Водночас вилучивши всі матеріали у слідчого управління столичної міліції, прокуратура порушила власну кримінальну справу стосовно службовців КМДА, але вже не за фактом шахрайства, а за зловживання службовим становищем? Стаття м’якша?
— Тому що в цьому випадку шахрайство скоює посадовець. Це по-перше. По-друге, як ви кажете, з вилученими документами сьогодні працює слідча група, до якої, до речі, входить переважна більшість працівників МВС. Уже 10 томів написано. Справді, є достатня кількість фактів, доказів, документів. 36 осіб уже підтвердили, що за скромну винагороду віддали копії своїх документів. Слідство триває.
— Воно може ще дуже довго тривати з огляду хоча б на ту причину, що затриманий міліцією громадянин, один із організаторів афери, прокуратуру чомусь не зацікавив. Більше того, у пресі промайнула інформація і про погрози на адресу начальника київської міліції полковника Яреми, який усе ж таки затримав цю людину в іншій справі.
— У нас справді була не дуже приємна розмова з Віталієм Григоровичем. Ідеться про громадянина на прізвище Тютюник, якого міліція хотіла заарештувати. З ним проводилися три очні ставки. Повторюю, три. Ніхто його не впізнав. Хоча прізвище у свідченнях справді звучало. Чому студенти його не впізнали чи не захотіли впізнати — важко судити. Може, пожаліли, бо це такий же недавній студент, який також на умовах грошової винагороди виконував свою роботу — збирав копії документів. Отож потрібної кількості доказів для санкції на арешт не виявилося.
Але розслідування триває. Прокуратура дала міліції повну можливість продовжити роботу над доказовою базою. І коли буде зібрано достатню кількість доказів, буде пред’явлено обвинувачення. Проте затримувати людину зовсім у іншій справі і потім намагатися якимось дивним чином прив’язати її до цікавої нам справи — не дозволено. «Невода» не буде! Та й презумпції невинності ніхто не скасовував. Я з цього приводу радився і у Верховному суді, і в Генеральній прокуратурі. Вважаю наше рішення обґрунтованим. Однак людям був потрібен галас. Вони його отримали. Решта залишилася за кадром.
І ще стосовно «десятків справ», які ми нібито хоронимо. Повторюю, що жодної земельної справи до інциденту між Луценком і Черновецьким МВС прокуратурі не передавало. Так, у січні-лютому, поряд зі «справою студентів», у прокуратуру було передано ще три справи: 04.02.08. — щодо Київської фортеці, 22.02.08 — щодо земельних махінацій у Деснянському районі, 28.02.08. — щодо підробки документів фермерського господарства «Промінь». Однак факти у цих справах досить суперечливі. Тому їх відправлено на додаткову перевірку.
Останнім часом міліція посилено тільки те й робила, що справно переправляла нам скарги громадян, запити депутатів, рішення сесій, сигнали преси…
— То й перевіряли б ці сигнали. Порушували б кримінальні справи.
— І перевіряємо. Однак порушення кримінальної справи — це вже зовсім інша історія: кримінальна, під яку всі ці факти з банальної популістської подачі не підпадають. Адже щоб довести, що за тим чи іншим випадком стоїть кимось спланована афера, необхідно провести відповідні оперативно-розшукові заходи. Однак прокуратуру, на відміну від міліції та СБУ, закон не наділяє правом на ведення ОРЗ. Тому в цій історії перша скрипка все ж таки залишається за МВС і СБУ.
— Гаразд, із вашою версією «музичної» співпраці з МВС усе більш-менш зрозуміло. Однак із тим, під чию дуду танцює прокуратура, — не дуже. Київ не перший рік вирує, Євгене Миколайовичу! Де ваша офіційна позиція? Де прокурорські протести на незаконні рішення Київради? Чи їх не було?
— А ви вважаєте, що я мушу ходити слідами наших політиків і пояснювати на пальцях, де вони кажуть правду, де не договорюють, а де фантазують?! Наша офіційна позиція — у роботі та фактах. Хто хоче про неї дізнатися, той прийде і дізнається. Що ж стосується виявлених порушень, то їх достатньо. За два роки прокуратура склала 227 документів реагування. У тому числі 43 прокурорські протести, 18 — подань, сім — розпоряджень, 80 — позовів у суд, 79 із них — щодо землі. Тим самим ми поставили вимоги про повернення міській громаді понад 2 тис.га землі (2006 рік — 90 га, 2007-й — 2000 га, 2008-й — 45 га). І вже реально повернули близько 200 га.
— Порівняно із заявами політиків, та й із кількістю земельних рішень, які пройшли через руки більшості Київради, цифра, звісно, вражаюча… Та й, боюся, прямо зараз черговий ваш опонент уже занотував собі в блокнот про необхідність зробити заяву на предмет того, що прокуратура традиційно ловить дрібну рибку, а в статистиці використовує щодо земельних рішень ще команди Омельченка.
— Заперечувати, що серед інших протестів ми реагували й на земельні рішення 2003—05 рр., не буду. Причина одна — люди часто б’ють на сполох уже тоді, коли трактор до них під будинок приїхав. А між його візитом і рішенням про виділення землі може минути не один рік. Що ж стосується «дрібної рибки», то якщо ви вважаєте такою протести про незаконне виділення відомих земельних ділянок радгоспу «Хотівський», господарству «Рибальський рай», а також ділянок у Пироговому, на Жуковому острові, — це ваше право. До речі, коли вже зайшло про офіційну позицію щодо землі, не забудьте зазначити, що прокуратура винесла свій протест на більшість рішень сесії Київради 1 жовтня (стосовно 1 700 га землі).
— Ви його винесли після звернення до вас Кличка, що позивається до столичної влади з цього приводу?
— От цікаві люди ці політики. Десь у пресі заявив про звернення до прокуратури, а про сам письмовий документ не подбав. Чи ви вважаєте, що в нас є сила і можливості відстежувати кожну заяву? У прокуратурі 600 штатних працівників. Із транспортом та допоміжними службами. Половина — щодня в судах. Тож відстежити десятки каналів і сотні газет ми просто не в змозі.
— Депутати скаржаться, що ви й на їхні запити відповісти не в змозі.
— Прокуратура відповідає більш як на 40 тис. звернень громадян щороку. Дві тисячі з них — депутатські запити. Ось зараз переді мною, наприклад, депутатський запит Дмитра Андрієвського. Просить надати копії документів в одній із розслідуваних нами справ. Знову-таки, юрист завжди мене зрозуміє — у період слідства це неможливо. І такий приклад не один. Є маса звернень про злісні порушення, які такими не є. Є, звісно, й дуже компетентні сигнали. Проте основним джерелом інформації для нас залишається моніторинг сесій. І на сесію першого жовтня ми відреагували першими! До заяв Кличка та преси. Втім, як і наклали арешти на чимало гучних земельних рішень. З ними ми проходимо суди вже не першої інстанції. У тому числі дійшли й до Верховного суду. Схема така — депутати традиційно накладають вето на наш протест, а ми йдемо в суд. Ось деякі документи з перелічених мною фактів, вивчайте.
— Але в судів репутація підмочена не менш, ніж у прокуратури. То десь ви сигнал не встигли відстежити, десь суд рішення підкоригував… Так і не дотягнеться вудка пересічного громадянина до «Рибальського раю»…
— Якщо говорити про репутацію, то найбільш прикро, що вона сьогодні підмочена на рівні українського законодавця і законодавства. Решта — похідне. Повірте, я не має наміру зараз розповідати вам про те, що керую зразковою службою. Якщо розглядати проблему землевідведень у Києві, то всі рішення сесій, а також узгодження й дозволи здебільшого виписані грамотно і юридично вивірено. Я не кажу про ті рішення, що приймаються з голосу і без узгоджень. У столичній адміністрації працює блискуча команда юристів. Складається ситуація, коли все начебто законно, а по суті…
— Внесено чергову зміну до Генплану?
— Тому так непросто виграти суд. Особливо коли порівняти можливості держави і фінансові м’язи великого бізнесу. А що потрібно для того, аби його виграти, точніше — для того, щоб припинити, як ви, журналісти, любите казати, цей безкрай? Чіткі правила гри. Аукціони. Розмежування земель. Генеральний план. Зонування територій. Виділення ділянок виключно з пакетом документів під конкретний інвестиційний проект. Ось тоді роль конкретного чиновника мінімізується. Було б бажання. А в нинішніх умовах і тиснути ні на кого не треба. Будете сміятися, особливо після того бруду, який справно ллють на прокуратуру, обвинувачуючи у злочинній змові з владою, але Леонід Михайлович жодного разу мені не вказав на той чи інший нюанс, який слід врахувати. А навіщо, власне? Нагадаю вам і про те, що за час мого перебування на посаді прокуратурі не було виділено жодної земельної ділянки.
— А, перепрошую за нескромне запитання, окремим прокурорам?
— Людського чинника ніхто не виключав у будь-якому статусі і в будь-якій посаді.
— Згодна, ця тема варта окремого розгляду. Тоді повернімося до правових чинників. Новий закон про бюджет-2008, поданий урядом Тимошенко і проголосований ВР, передбачає тільки аукціони.
— Без пакета документів. Знову півзахід і повна свобода дій для зацікавленого чиновника.
— Зацікавленої команди чиновників.
— Трактувати так чи інакше — ваше право.
— Міністр МВС пропонує змінити схему прокурорського нагляду і, не чекаючи рішення суду, накладати арешт на землевідведення й відкривати кримінальну справу відразу після винесення протесту. І такий механізм нібито вже було застосовано в одній з областей.
— Знову ж таки, мені важко сперечатися з міністром. Тоді як політик вільно дозволяє собі оперувати «спецзагонами» й «арештами», юрист зобов’язаний не виходити за рамки закону. Отож така схема сьогодні незаконна. Це по-перше. По-друге, про її застосування я нічого не чув. По-третє, у разі її реалізації з’являться додаткові можливості для земельних рейдерів. Ще раз повторюю, що все це — превентивні заходи. Основне рішення — у чітких законах, аукціонах, Генплані… На жаль, прокуратура може лише вказати столичній владі на таку насущну потребу, що ми регулярно й робимо, однак примусити може тільки закон. Правом же законодавчої ініціативи, як відомо, володіють президент, уряд, парламент.
— До речі, про парламент. А вам не здається, що свою позитивну роль в усуненні «злочинної київської влади» нарешті зможе зіграти прокуратура. Мова, по-перше, про майбутню співпрацю прокуратури з тимчасовою слідчою комісією ВР. По-друге, про можливе рішення усунути від посади столичного мера. Але чи піде на це прокуратура після того, коли комісія, створена президентом, припустімо, не виявить серйозних порушень у діяльності глави столичної адміністрації і через 15 днів поверне Черновецького в крісло
— Щодо першої частини вашого запитання. Безперечно, всі документи, які тільки побажає і зажадає парламентська комісія, прокуратура надасть негайно. Що стосується звільнення з посади, то на цьому, боюся, позитивна роль прокуратури закінчиться. Бо таке можливе лише у разі, якщо стосовно особи, котра обіймає ту чи іншу посаду, порушено кримінальну справу. Стосовно Черновецького таких справ немає.