Пропозиції президента щодо реформування освіти не матимуть позитивних наслідків. Їх реалізація сумнівна через несистемність, відсутність механізмів втілення та фінансово-економічного обґрунтування, пише у своєму коментарі для «Дзеркала тижня» доцент Національної академії управління, координатор програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні Володимир Ковтунець.
Розробники програми, на думку експерта, взагалі обішли увагою такі актуальні проблеми, як перехід до 12-річної загальної середньої освіти; запровадження триступеневої системи вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор філософії); розмежування повноважень в управлінні освітою між органами влади та діяльність недержавного сектору освітніх послуг.
Натомість окремі пропозиції не мають належного соціально-економічного та фінансового обґрунтування – зокрема, обов’язкова дошкільна освіта з п’ятирічного віку, передача функцій управління ПТУ на місцевий рівень, утворення освітніх округів, перегляд механізмів фінансування навчальних закладів. «В умовах жорстких бюджетних обмежень здійснити кожен із цих кроків практично неможливо», - вважає Ковтунець.
«Шкода, що в програмі відсутній план зміни порядку фінансування вищої освіти, оскільки збереження нинішньої системи держзамовлення, навіть при запровадженні елементів конкурсу, і надалі погіршуватиме якість освітніх послуг», - вважає експерт.
«У вищій освіті, виходячи з принципу пріоритету прав людини, слід було б передбачити перехід на інші форми фінансування навчання за кошти бюджету: іменні гранти, пільгові освітні кредити тощо. Потрібні якісно нові засоби моніторингу якості вищої освіти, що в сукупності забезпечило б справедливу конкуренцію державних та недержавних навчальних закладів. Натомість маємо наміри збільшити навантаження на викладача ВНЗ (як індикатор успіху передбачено перехід до норми 18 студентів на викладача замість нинішнього середнього показника 13)», - пише Ковтунець.
Пропозиції щодо реформування професійної освіти також дуже недосконалі. «На жаль, запропонована передача ПТУ місцевим органам влади або органам місцевого самоврядування призведе до знищення бази, на якій можна було б надалі розвивати систему професійної освіти. Підтвердженням цього є нинішні дії місцевого самоврядування, часто спрямовані на ліквідацію таких закладів», - вважає експерт.
Загалом, на його думку, програма освітніх реформ не є концептуально цілісною, у ній відсутня спрямованість на вирішення основного завдання: здійснення гарантованого Конституцією права особи на освіту. Зокрема, освіту не визнано пріоритетним напрямом діяльності держави, не надано пріоритету високотехнологічним, наукоємним галузям економіки та не сформульовано намірів стимулювати інновації.
«З огляду на несистемність, відсутність механізмів реалізації та фінансово-економічного обґрунтування певних кроків, саму можливість виконання такої програми слід поставити під сумнів», - підсумував експерт.
Докладніше про це читайте в коментарі Володимира Ковтунця у свіжому номері «ДТ».