UA / RU
Підтримати ZN.ua

Дванадцять друзів промОушена

За глянцевими картинками й білбордами важко побачити справжнє обличчя кандидата. За пафосними обіцянками складно розібратися в реальних намірах здобувачів. Ми вже звикли, що передвиборні клятви, як правило, мають мало спільного з пост­виборними діяннями. Але нинішня виборча кампанія переписала навіть узвичаєні, і без того досить умовні, правила полювання на голоси електорату. DT.UA поцікавилося у 12 претендентів на посаду київського градоначальника, якими будуть (у разі обрання) їхні три дебютні кроки на посаді міського голови. А також вказати джерела фінансування цих ініціатив і точні терміни реалізації планів.

Автор: Інна Ведернікова

За глянцевими картинками й білбордами важко побачити справжнє обличчя кандидата. За пафосними обіцянками складно розібратися в реальних намірах здобувачів. Ми вже звикли, що передвиборні клятви, як правило, мають мало спільного з пост­виборними діяннями. Але нинішня виборча кампанія переписала навіть узвичаєні, і без того досить умовні, правила полювання на голоси електорату.

Більшість претендентів, анітрохи не соромлячись, спекулюють загальнонаціональними проблемами. Забувши, що борються не за крісло президента, а за стільці мерів, не за мандати парламентаріїв, а за право засідати в місцевих радах. Залишається загадкою, яким чином майбутній міський голова Х зможе "пробити" створення професійної армії, а кандидат у депутати Київради Y примудриться забезпечити підписання вигіднішого контракту з МВФ? Учасники перегонів подібних "дріб'язкових" запитань собі не ставлять. Але хотілося б, щоб їх поставили (принаймні собі) громадяни. Аби у підсумку виборці не дивувалися, чому обрані так неохоче цікавляться поганими дорогами, іржавими трубами, холодними батареями і невивезеним сміттям.

Кількість реклами свідчить про масштаби зобов'язань кандидатів перед спонсорами. А перед виборцями?

Ми зробили спробу повернути кандидатів у мери столиці із всесвіту безмежного фентезі у світ суворого реаліті.

DT.UA поцікавилося у 12 претендентів на посаду київського градоначальника, якими будуть (у разі обрання) їхні три дебютні кроки на посаді міського голови. А також вказати джерела фінансування цих ініціатив і точні терміни реалізації планів.

Наша особлива увага до виборів мера Києва пояснюється не тільки тим, що йдеться про столицю, але й тим, що більш як половина онлайн­читачів DT.UA і близько третини передплатників тижневика - кияни. Будемо раді, якщо наведене нижче опитування дюжини кандидатів у мери допоможе вам визначитися з вибором. Для початку з'ясувавши, чиї плани видаються більш реалістичними.

Геннадій БАЛАШОВ, 54 роки, родом із Дніпропетровська, лідер політичної партії "5.10", бізнес-філософ, громадський діяч

- Київ заслуговує на те, щоб стати найбільш вільним і зручним для життя містом на континенті. Кияни заслуговують на те, щоб стати найбільш задоволеними життям містянами.

Саме цим має займатися мер Києва. Звільняти своїх громадян від будь-яких пут і обмежень. Створювати умови для швидкого й вигідного пересування товарів, грошей та людей.

Люди повинні заробляти. А якщо вони живуть у мегаполісі, то не просто заробляти, а багато заробляти. Тільки тоді вирішаться проблеми, породжені вбогістю та безправ'ям.

Київ може стати найбільш сучасним і розвиненим містом майбутнього, але для цього нам необхідно позбутися пережитків минулого, таких як бюрократія, контроль держави та породжена цим контролем корупція.

Крок 1. Звільнити будівлю Київміськадміністрації від чиновників.

Хрещатик має бути вулицею для людей, а не для чиновників. Будівля КМДА може і повинна давати прибуток жителям столиці.

Хрещатик, 36 здається в оренду великому мережевому готелю зі світовим ім'ям. Прибуток іде в бюджет міста. Київська міська державна адміністрація переїжджає в будівлю, відому під назвою "вертолітний майданчик" (Паркова дорога, 16-а).

Бюджетні надходження від здачі в оренду, за найскромнішими підрахунками, становитимуть 3 млн дол. на рік. Для втілення в життя цієї ініціативи знадобиться від трьох до шести місяців - стільки потрібно часу, щоб контракт був підписаний.

Чому КМДА слід переселити в інше приміщення?

По-перше, тому, що застаріла коридорна система, за якою працюють наші органи влади, міністерства, відомства й адміністрації, має канути в минуле. Відгороджені один від одного подвійними дверми та стінами кабінети - це спадок СРСР. Настає час відкритих просторів, співпраці без кордонів, коли державні сервіси мають ставати публічними, швидкими і зручними. Приміщення КМДА на Парковій дорозі відповідає вимогам часу. До того ж ця нова будівля зараз використовується нерегулярно для проведення різного роду заходів.

По-друге, тому, що Київ повинен позбутися роздутого чиновницького апарату. Дорогою в нову будівлю ми втратимо 70% чиновників, скасувавши їхні посади як непотрібні й замінивши їхні функції комп'ютерними онлайн-сервісами.

Надалі всі будівлі в центрі столиці, які займають державні структури, мають бути звільнені від чиновників і здані в оренду.

Крок 2. Знищити корупційну мафіозну структуру "Київміськбуд" та інші "київміськи".

Земля Києва має продаватися приватним компаніям та особам, а не віддаватися задарма під прикриттям державних програм. Земельні ділянки столиці мають виділятися на відкритих тендерах і на прозорих умовах. "Київміськбуд" - ще один спадок, який дістався нам від СРСР, створений у найкращих традиціях комунальної ідеології, отже вона не відповідає духові часу. Під цією гарною назвою криється прогнила корупційна система, в якій утворюються українські нувориші, що купують собі за відкоти й хабарі нерухомість у Лондоні, Парижі, Нью-Йорку та інших найкращих містах світу.

Фінансування не потрібне. Ініціатива принесе казковий прибуток у бюджет.

Крок 3. Проектування верхнього рівня Майдану та Хрещатика.

Надбудова верхнього рівня вулиці Хрещатик і площі Майдан незалежності з будівництвом паркінгових веж та підземного паркінгу - ось вирішення проблеми транспортної завантаженості центру столиці. Це підвищить пропускну здатність вулиць за прикладом мегаполісів розвинених країн світу.

Проект потребує серйозних фінансових вливань, але він може стати абсолютно безплатним. Ми залучимо західні інвестиції й передамо в концесію місця стоянок. Таким чином, проект не потребуватиме від Києва додаткових коштів і створить робочі місця на період будівництва. Термін виконання - три роки.

Борислав БЕРЕЗА, 41 рік, народний депутат ВР України VIII скликання, позафракційний, екс-спікер руху "Правий сектор", лідер Партії рішучих громадян

- Мій план включає такі основні кроки:

1. "Мерія 45" - скорочення чиновників апарату КМДА

2. Ліквідація незаконних забудов

3. Зменшення тарифів через повернення "Київенерго" громаді

4. Запровадження європейських правил вуличної торгівлі

5. Заміна маршруток на зручний транспорт на магістральних шляхопроводах

6. Облаштування прибудинкових територій

7. Збереження парків і скверів через надання їм статусу муніципальних

8. Створення доступних муніципальних паркувальних майданчиків у спальних районах

Нижче - детальніше про найбільш принципове й актуальне, на мою думку, питання - повернення столичного енергетичного комплексу під контроль громади.

1. Незаконність приватизації ПАТ "Київенерго".

До приходу до влади Януковича "Київенерго" контролювала держава. У власності державної НАК "Енергетична компанія України" було 50% + 1 акція. Громаді Києва належало 12,7% акцій, що дозволяло контролювати діяльність монопольного постачальника електроенергії та тепла столиці. Решта - у приватних міноритарних акціонерів, які не впливали на управління підприємством.

З приходом до влади "донецьких" контроль над "Київенерго" перейшов до структур Ріната Ахметова. Для цього було реалізовано поетапну схему захоплення столичного підприємства. У результаті в руках донецького олігарха опинилося понад 72% акцій.

2. Актуальність для киян.

Управління столичним енергетичним комплексом здійснюється неефективно. Тарифи формуються непрозоро, якість послуг не відповідає сучасним вимогам. Станом на сьогодні необхідні для модернізації мереж кошти не інвестуються. Іншими словами, "Київенерго" працює не на киян, а на Ріната Ахметова.

"Київенерго" реалізує електроенергію, що генерується переданими в оренду (разом зі сміттєспалювальним заводом "Енергія") ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 потужністю 1200 МВт, за досить сумнівними договорами. Ці ж ТЕЦ і котельні міста виробляють теплову енергію (потужність - 8,6 тис. Гкал/год). Такий комбінований режим виробництва тепла й електрики - когенерація - на 30% економічно ефективніший, ніж просто котельні, які працюють лише на тепло. Вже тільки за цим показником, без інших складових, тарифи мають бути нижчими.

Для виробництва теплової енергії газ коштує 1309 грн за 1 тис. кубів, а для виробництва електричної енергії - 2200 грн, тобто майже вдвічі дорожче. При цьому споживається той самий газ. Встановлений Мінпаливенерго України стандарт співвідношення споживання газу для виробництва теплової та електричної енергії становить 12 до 88%. Втім, на сьогодні ПАТ "Київенерго" у своїх звітах показує співвідношення 29 до 71%.

Останнім часом значно збільшилися й декларовані втрати тепла: з 7 до 19%. Мережі використовуються інтенсивно, а істотних інвестицій у зменшення втрат тепломереж не спостерігається. Вся інвестиційна діяльність - лише з коштів амортизаційних відрахувань, які також включаються до структури тарифу для населення.

Крім того, неприпустимим є завищення витрат газу на опалення за нормативами Якутії (!). У тариф на тепло на зиму 2014/2015 рр. закладали значно більший обсяг газу, ніж у результаті було витрачено: торік зима була аномально теплою. Проте жодних перерахунків проведено не було. Споживачі заплатили за максимальним тарифом. Про регулярний недогрів гарячої води в батареях і кранах годі й говорити.

Зі підрахунками наших експертів, ліквідація нинішніх схем дасть змогу знизити тарифи для киян на 1722%.

3. Юридичний механізм повернення "Київенерго" киянам.

Приватизувавши "Київенерго", Рінат Ахметов так і не став повноцінним власником столичного енергетичного комплексу. Річ у тому, що ПАТ "Київенерго" є лише посередником між виробником теплової енергії і кінцевим споживачем, адже компанія тільки орендує ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, котельні й тепломережі, які формально перебувають у власності київської громади. В Ахметова і його команди був план остаточного відчуження, з передачею об'єктів теплоенергетичного комплексу столиці в концесію. Але Революція гідності завадила його здійсненню.

Отже, з огляду на факти невиконання ПАТ "Київенерго" своїх договірних зобов'язань і збитковість його діяльності для бюджету міста Києва, Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р., укладену між Київською міською державною адміністрацією і ПАТ "Київенерго", логічно розірвати з ініціативи КМДА.

Володимир БОНДАРЕНКО, 62 роки,народний депутат України II, ІІІ, IV, VI, VII скликань, голова Київського відділення Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина", депутат Київради

- Швидких змін не буде. Їх обіцяють тільки популісти. Місто в системній кризі.

Крок перший. Зважаючи на нинішній стан Києва, організую поглиблений публічний аудит міського господарства з залученням архівних матеріалів міжнародних аудиторських компаній та громадських організацій України для аналізу:

- причин переддефолтного стану бюджету Києва та визначення шляхів подолання фінансової кризи;

- стану виконання Генерального плану м. Києва до 2020 року та визначення винних у його порушеннях, що породили численні конфлікти між забудовниками і громадою;

- роботи монополістів у сфері комунального господарства та ефективності використання майна Києва акціонерними компаніями "Київенерго", "Київгаз" і "Київводоканал", впливу їхньої діяльності на різке зростання тарифів на послуги; підготовки до зимового періоду;

- стану транспортного обслуговування міста, системи паркування та дорожнього господарства.

На основі аудитузапропоную Київраді внести зміни до бюджету Києва та План соціально-економічного розвитку з метою подолання кризових явищ у всіх сферах міського господарства та його глибокого реформування на основі європейського досвіду.

Крок другий. Спеціальними рішеннями Київради поверну у власність громади мережі та інфраструктуру системи опалення, водо- газо- й електропостачання міста, забезпечу укладання справедливих договорів оренди цього майна і контроль громади за його використанням. Створю повноцінний фонд розвитку міста.

Доб'юся встановлення справедливих тарифів на житлово-комунальні послуги, запровадження енергоощадних технологій і встановлення за рахунок наглядачів послуг 100% приладів обліку холодної та гарячої води, газу й теплової енергії у всіх житлових і нежитлових комплексах міста.

Ініціюю загальноміські заходи щодо термоізоляції споруд та заміни трубопроводів на попередньо ізольовані та стійкі до корозії з тривалими строками експлуатації.

Крок третій. З метою системної боротьби з корупцією відтворюповноцінну діяльність районних центрів надання адміністративних послуг та міського центру громадського контролю за здійсненням тендерних процедур.

Василь ГАЦЬКО, 33 роки, депутат Київради, лідер партії "Демократичний альянс"

- Київ упав на дно світових рейтингів. За останні п'ять років столиця нашої держави скотилася майже на 26 пунктів і опинилася на 132 зі 140 позицій у рейтингу зручності проживання журналу The Economist. Нижче - Триполі (Лівія), Лаґос (Нігерія), Порт-Морсбі (Папуа-Нова Гвінея), Дакка (Бангладеш), Дамаск (Сирія).

Не знаю, як на дні почуваються чинний київський міський голова та інші столичні політики, але я - некомфортно. Не стільки від усвідомлення того, що ми пасемо задніх, скільки від розуміння, як легко ми марнуємо можливості піднятися вгору.

Можна, звичайно, і далі покоїтися з миром на світовому узбіччі, але столиця України заслуговує на краще. Київ - стародавнє місто. На вулицях і в храмах - тисячолітня історія. Ми - нащадки Київської Русі. Тут форпост свободи і гідності.

Києву потрібен ривок. Наступні п'ять років ми маємо зростати швидше, ніж падали, аби видряпатися в сотню. Щось залежатиме від рішень на національному рівні, але багато чого залежить від нас.

Три мої перші ініціативи на посаді мера.

1. Аудит міських цільових програм і встановлення пріоритетів видатків бюджету.

Термін реалізації: 3 місяці.

Управління Києвом сьогодні неефективне. Столиця не має пріоритетів ані розвитку, ані видатків міського бюджету. В Києві діють близько сорока міських цільових програм. Передбачений ними обсяг фінансування в рази перевищує реальні можливості міста. В таких умовах пріоритетом є все і нічого водночас. Безлад у цій сфері дає можливість чиновникові на власний розсуд ухвалювати рішення про спрямування коштів платників податків, а політика, який здійснює управління містом, спонукає до популізму.

Так, наприклад, упродовж останніх років на ремонти під'їздів витратили близько мільярда гривень. Безглузді видатки здійснювалися на догоду прагненню політиків сподобатися виборцям у той час, коли близько 70% інженерних мереж міста, які сховані від людського ока під землею, зношені, несуть загрозу і потребують негайного оновлення.

Без пріоритетів ефективність видатків впевнено наближається до нуля. Місту потрібен невідкладний аудит міських цільових програм і встановлення пріоритетів. Такими могли би стати: скорочення споживання енергетичних ресурсів, оновлення інженерних мереж, європейські умови для дітей, які здобувають освіту в садочках і школах.

Джерело фінансування: кошти, вивільнені від скасування "депутатських фондів". Цього року депутати виділили собі 60 млн грн на "виконання доручень виборців". Поштові скриньки з їхніми іменами, матеріальна допомога, подарунки садочкам і школам не вирішують жодної проблеми міста і використовуються в округах для проведення передвиборної агітації.

2. Сучасний генеральний план міста.

Термін реалізації: від 6 місяців.

Корупція чиновників, бажання недобросовісних забудовників за будь-яку ціну нажитися спричинили в Києві криваві протистояння з мешканцями, які стали на захист свого життєвого простору. Хаотична, варварська забудова столиці загострила транспортні й соціальні проблеми міста. Довіра до органів влади та будівельного бізнесу опустилася до критичного рівня.

В таких умовах подальший розвиток міста неможливий. Аби повернути довіру, Київ потребує широкої дискусії щодо нового і спільного бачення свого розвитку. Це бачення має стати угодою між громадою, бізнесом та органами місцевої влади стосовно того, що, де і коли будувати. Вона має лягти в основу роботи над генеральним планом міста.

Київ повинен розвиватися в гармонії і з минулим, і з майбутнім.

Джерело фінансування: кошти, вивільнені від припинення фінансування комунальних медіа. Комунальні газети й телеканали залежні від органів місцевої влади і тому надають жителям міста упереджену й необ'єктивну інформацію. Хвалебні оди владі транслюються за кошти платників податків. Щорічно на їх утримання витрачається 40 млн грн. Я виступаю за приватизацію цих ЗМІ або ліквідацію. Майбутнє однієї з двох газет - перетворення на бюлетень для оприлюднення лише рішень міських рад, без створення редакції.

3. Кадрові рішення.

Термін реалізації: до 4 місяців.

Віталій Кличко зберіг у Київміськбуді менеджмент Льовочкіна, у Київводоканалі - сім'ї Януковича. Журналістські розслідування щодо зловживань на цих підприємствах залишаються без відповіді столичної влади.

Необхідно повернути контроль над підприємствами, зокрема змінити наглядові ради, звільнити менеджмент, провести публічний аудит та перевірити факти зловживань у тісній взаємодії з правоохоронними органами.

Джерело фінансування: потреби в коштах немає.

Сергій ГУСОВСЬКИЙ, 45 років, депутат Київради від політичної партії "Об'єднання "Самопоміч"

- Отримати владу - це, звичайно, добре. Але влада має спокуси - наприклад, спробувати цю владу втримати. І починає новоявлений володар зі знищення своєї опозиції. Так влада стає авторитарною. Тому в нас і безальтернативні вибори, і фальсифікації, і надання переваги лояльності, а не професіоналізму. А як наслідок - корупція, розкрадання, провладні клани, "приватні армії", а по суті - бандити. Власне, все те, що ми нині маємо. І знаємо, що все це необхідно реформувати.

Отже, по-перше, я би реорганізував Антикорупційну раду при міському голові і позбавив мера керівної функції в ній. Нині Антикорупційну раду очолює сам мер, а входять до неї ті самі чиновники, яких і повинна контролювати рада. Очевидно, що це чергове "потьомкінське село". І так само очевидно, що продовжувати "годувати" подібні інституції не тільки дуже накладно, а й нерозумно. Потрібна реформа.

Антикорупційна рада має бути ефективною, крапка. А це значить, що там не може бути чиновників. А ось представники громадськості, громадські організації, особливо ті, що спеціалізуються на протидії корупції, - обов'язково. Так само обов'язково до неї мають увійти представники правоохоронних органів і прокуратури. Голову ради слід обирати через відкритий конкурс.

Одним з головних завдань Антикорупційної ради буде аудит і аналіз рішень Київради, а також указів і розпоряджень самого мера на предмет дотримання норм антикорупційного законодавства та відсутності конфлікту інтересів.

Що для цього потрібно? Розпорядження КМДА "Про затвердження Положення про Антикорупційну раду при Київському міському голові". Це принципово нове положення, яке розробляють наші фахівці. Його проект відкритий, і кожен може долучитися до розробки.

По-друге, я б не став знищувати конкурентів. Навпаки - залучив би їх до роботи. Власне, відразу стало б зрозуміло, хто осмислено боровся за місце мера, а хто так, з навколополітичних міркувань.

Тому вважаю за необхідне створити інститут віце-мера. Обійняти посаду я запросив би найближчого суперника, що став би меру противагою. Сильна опозиція - це завжди величезний виклик для влади через конкуренцію. А конкуренція, як відомо, двигун прогресу.

Крім того, вважаю надмірною нинішню кількість заступників міського голови. Трьох, разом із віце-мером, цілком достатньо. Радників теж - не більше трьох.

Що для цього потрібно. По-перше, розпорядження КМДА "Про розподіл обов'язків між Київським міським головою, першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, заступниками голови Київської міської державної адміністрації". По-друге, розпорядження КМДА "Про затвердження змін до Регламенту виконавчого органу Київради (КМДА)".

По-третє, я обов'язково проведу конкурсний відбір керівників усіх структурних підрозділів міської адміністрації та їхніх заступників. Особливо наголошую, що всі призначення на управлінські посади в Київській міській адміністрації мають відбуватися через відкриті конкурси. Тоді замість "лояльних" - друзів, дітей, коханок - ми залучимо до управління містом фахових і професійних менеджерів.

Усі ці рішення не потребують додаткових видатків з міського бюджету.

Як бачите - не дуже складно. Треба тільки взяти і зробити.

Юрій ЄХАНУРОВ, 67 років, міністр економіки України (1997), перший віце-прем'єр-міністр України (1999–2001), голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації (2005), прем'єр-міністр України (2005–2006),міністр оборони України (2007–2009), кандидат на посаду міського голови Києва від партії "Відродження"

- В умовах реальної децентралізації найактуальнішою і найскладнішою для новообраного міського голови та його команди буде боротьба за бюджет-2016 із центральними органами влади. Цей бюджет стане доленосним для Києва, адже у нас звикли до фінансового управління "від досягнутого". Від мистецтва аргументації та особистої професійної кваліфікації майбутнього мера залежатиме найближче майбутнє міста.

У столиці склалася парадоксальна ситуація: із зароблених Києвом грошей уряд забирає понад половину. І це при тому, що в місті 1,5–2,0 млн "нелегалів", які істотно впливають на зниження якості комунальних послуг. Депутатський корпус Київради, Кабмін, разом із законодавцем - Верховною Радою - мають повернути місту "віджате". Хоча б тому, що фінансова міць столиці опосередковано збагачує всю країну. Тому бюджет Києва основа розвитку не тільки столиці.

Мегаполіс входить в осінньо-зимовий сезон - це завжди найпроблемніший період. Так триває з року в рік. Від "успішних" мерів радянських часів до нинішніх "непрофільних" управлінців.

Першим кроком управління має стати - енергетичний аудит. Визначимо реальні витрати енергії всіма категоріями споживачів. На макрорівні: постачальників енергії зобов'яжемо впродовж одного кварталу встановити прилади обліку у всіх будинках житлового фонду. Всі структури, які зводять будь-які споруди, мають встановлювати в них прилади обліку тепла. Школам, дитсадкам - реально працюючі теплові насоси. До 31 грудня всі помешкання забезпечимо індивідуальними лічильниками газу за рахунок постачальника тепла. Кабмін через держзамовлення спроможний знизити вартість таких приладів. Проведемо тендер на утеплення будинків, які цього потребують (особливо панельної забудови).

Пожвавлення підприємницької діяльності - це другий крок. Підприємці будуть почуватимуться в Києві комфортно, якщо управляти містом прийдуть люди, які представляють інтереси малого та середнього бізнесу. Створимо для нього умови, як у європейських країнах: людині потрібно буде лише подати електронну заяву, поставити цифровий підпис і сплатити за державну реєстрацію. Протягом доби отримати лист з податкової з підтвердженням або відмовою у реєстрації (із зазначенням причини). Якщо підприємець захоче закрити власний бізнес, процедура теж коротка. За добу перевірять, чи всі податки сплачено, і відправлять лист-підтвердження про закриття СПД. Термін для впровадження такої системи - шість місяців. Паперові звіти - у минуле: податкова для перевірки платника податків має доступ до всіх реєстрів. Зменшимо корупційну складову - податківець не матиме прямого контакту з підприємцем. Ці заходи гарантуватимуть створення додаткових 50 тис. робочих місць. Подібні системи працюють не тільки в країнах Європи, а й з 2013 р. у Казахстані.

Третій крок - оптимізація системи дорожнього руху. Увесь проект буде здійснено за рахунок приватних інвестицій. Вирішимо проблему перенасичення міста транспортом побудовою багаторівневих паркінгів за 3–5 км від центру. Сьогодні стоять порожніми цехи заводу "Більшовик", що поряд зі станцією метро "Шулявська". На місці одного з них можна побудувати багатомісний вертикальний паркінг, де громадяни, ті, хто в'їжджає до Києва з житомирського напрямку, залишатимуть авто під наглядом. У разі потреби вони зможуть швидко доїхати до центру метрополітеном або іншим громадським транспортом. Аби стимулювати громадян користуватися новими паркінгами, ціни на паркування у центрі міста потрібно підняти до рівня європейських, а в'їзд до центру зробити платним, як у Лондоні.

Розпочнемо з проведення прозорого тендера на будівництво та управління новими паркінгами. Умови конкурсу - участь компаній з Європи, що мають досвід цього бізнесу. Паркінги принесуть міському бюджету кошти, і будівництво піде за рахунок інвесторів. Тендер - чотири місяці, нові паркінги реально ввести в експлуатацію за 1,5–2 роки. У місті поліпшиться екологія. Центр столиці отримає чисте повітря, безпечне пересування пішоходів та велосипедистів. Реалізація подібних і не менш кардинальних проектів залежить виключно від киян. Від їхнього вибору.

Віталій КЛИЧКО, 44 роки, міський голова, голова Київської державної міської адміністрації, лідер партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність"

- Маю намір продовжити і повністю успішно реалізувати ті базові зміни, які розпочав у Києві. Якщо визначати три основні напрямки, то пріоритетними є такі.

1. Запровадження новітніх технологій у всі сфери життєдіяльності міста. Адже це - не тільки новий рівень сервісу для киян, як, наприклад, безплатний Wi-Fi у метро, а й новий рівень відкритості інформації для громади міста. Така відкритість руйнує корупційні схеми, не залишаючи місця корупції. Ми почали запроваджувати систему управління містом Smart City. Першим "розумним" проектом став "Відкритий бюджет", який відкрив усю інформацію про фінанси міста на всіх рівнях, унеможлививши безкарне розкрадання бюджетних коштів. Також ми запровадили електронні торги, відкрили структуру комунальної власності, запровадили першу в Україні систему голосування "Рада-4", яка унеможливлює "кноподавство". Кияни вже відчувають результати - гроші, що колись осідали в кишенях казнокрадів, сьогодні спрямовуються на підтримку киян і відновлення Києва.

2. Ми почали змінювати інфраструктуру міста. Насамперед, у сфері енергозбереження. Щоб зекономити тепло і кошти киян, розпочато термосанацію будинків. Ми домоглися встановлення 4000 лічильників тепла, що заощадить до 30% плати за опалення, почали встановлювати регулятори тепла, які автоматично регулюють температуру в будинку залежно від температури повітря на вулиці, будувати нові садки і школи, дитячі й спортивні майданчики, ремонтувати дороги та міжквартальні проїзди. Вперше почали очищати місто від МАФів та незаконних забудов, а натомість будувати сквери і реконструювати парки. Нещодавно відкрили оновлену Поштову площу та першу велодоріжку Троєщина-Європейська площа. На тротуарах на Хрещатику днями встановили обмежувачі для машин, щоб зупинити хаотичне паркування. Поки що тільки на парній стороні вулиці, але із часом увесь тротуар Хрещатика закриємо для паркування автомобілів. І це - тільки перші кроки. Працюватимемо в цьому напрямку і надалі.

3. Також важливим напрямком є підтримка соціально незахищених верств киян. Ми робимо все, щоб у цих складних умовах зменшити фінансове навантаження на соціально незахищених киян. Перекривши корупційні схеми, отримані кошти спрямовуємо, зокрема, на підтримку малозабезпечених жителів столиці. Знизили ціну на соціальний хліб і продаємо його за найнижчою ціною в Україні - по 4 грн 05 коп. Зберегли безплатний проїзд для пенсіонерів, інвалідів та учасників АТО. Регулярно надаємо соціальну допомогу пенсіонерам і ветеранам, розуміючи, наскільки це для них важливо. Основний набір ліків у Києві можна купити за найнижчими цінами в Україні. Сьогодні в аптеках КП "Фармація" жителі столиці, які потребують соціального захисту і мають серцево-судинні захворювання, можуть придбати за Карткою киянина ліки за доступними цінами. Ми запровадили соціальний проект "Допоможемо хворим на гіпертонію" і знайшли можливість установити соціальні ціни на 10 найменувань ліків першої необхідності. Знижки на деякі ліки досягають 70%. Цей напрямок і надалі є одним з пріоритетних для столичної влади.

Геннадій КОРБАН, 45 років, з 03.2014 по 03.2015 - керівник апарату Дніпропетровської обласної державної адміністрації, голова політради партії "Українське об'єднання патріотів - УКРОП"

- Перша ініціатива стосується зміни управлінської моделі міста: із застарілої - на нову й сучасну.

Потрібно ліквідувати КМДА в нинішньому її вигляді. Там немає сенсу щось "оптимізувати", якось "реформувати" або "покращувати". Замість "совкової" адміністративно-командної системи управління містом має з'явитися новий центр - сучасний, технологічний, оперативний, максимально комп'ютеризований. У ньому мають працювати професійні люди - десяток фахових управлінців, які прийдуть на зміну кільком тисячам чиновників.

Для створення такого центру управління містом не потрібно багато грошей. Київ - заможне місто. Якщо припинити практику розкрадання бюджетних коштів і перестати утримувати тисячі непотрібних чиновників, цього вистачить на те, щоб створити нову ефективну мерію. Знайти кошти - це всього лише управлінське завдання, яке я здатен вирішити, проаналізувавши міський бюджет.

Друга ініціатива стосується перегляду відносин між містом і центральною владою, зокрема принципу, за яким формується міський бюджет.Для цього потрібно домогтися відповідних законодавчих змін у Бюджетному і Податковому кодексах, інших законах, що регулюють ці питання.

Сьогодні Київ, як і інші міста, не має можливості відстоювати інтереси міської громади перед центральною владою в суді або в інший правовий спосіб. Громада Києва не має права законодавчої ініціативи та права на експертизу законопроектів, що стосуються інтересів міста. Це треба врегулювати законодавчо.

Усі гроші, які заробляє столиця, спочатку потрапляють до державного бюджету, далі ними розпоряджається Кабмін, у якого потім міська влада "канючить" ці гроші назад, на свої потреби.

Вважаю, що всі зароблені Києвом гроші мають залишатися тут, у місті, - до 80%. І лише близько 20% - потрапляти до державного бюджету у вигляді податків тощо. Це справедливо. Бюджетна незалежність - один із принципів справжнього самоврядування. А інакше столиця завжди залежатиме від центральної влади.

Третя ініціатива, знову ж таки, стосується справжнього, а не удаваного місцевого самоврядування (яке під виглядом "конституційної реформи" нам нав'язує сьогодні президент). Це - передача владних повноважень активним громадянам.

Нині єдиним інструментом впливу на рішення місцевої влади є представницька демократія. Вона працює, але раз на чотири роки - під час виборів. Треба впроваджувати і розширювати застосування інших форм демократії, які в Європі на місцевому рівні вже давно застосовуються як звичайна практика. Ідеться про пряму демократію та "демократію участі". Кияни повинні мати можливість, повноваження та гроші для розв'язання широкого кола проблем - майнових, соціальних, культурних - на територіях, де живуть. Вони повинні мати можливість ініціювати міські або територіальні проекти, впливати на них і мати підтримку в їх реалізації від місцевої влади.

Володимир МАКЕЄНКО, 50 років, кандидат на посаду Київського міського голови від партії "Наш край", голова КМДА у січні-березні 2014 р.

- Перший виклик, який постав сьогодні перед містом, - проведення опалювального сезону. Я знаю, як ці проблеми вирішити протягом двох-трьох тижнів. Річ у тім, що нинішня міська влада не працювала в умовах суворої зими, тож може виявитися неготовою до критичних ситуацій. Згадаймо, наприклад, як під час Революції гідності в місті через сильні морози виходили з ладу комунальні мережі. Нам тоді вдалося зробити так, що місто проблем не помітило - комунальники працювали навіть уночі. А от дії нинішньої влади в такій ситуації спрогнозувати важко.

Є велика ймовірність того, що Київ спіткають віялові відключення світла - в країні бракує енергоресурсів. Тому потрібно хоча б скласти графік таких відключень, щоб до перебоїв зі світлом могли підготуватись як підприємства, так і жителі міста. Для багатьох виробничих процесів непрогнозовані відключення електроенергії є смертельними. Та й кияни навряд чи будуть у захваті, якщо їм через перепади напруги доведеться купувати нові холодильники. Необхідно створювати план використання нічної електроенергії - якщо частина підприємств почне працювати вночі, вивільняться потужності для денного споживання бюджетними установами і населенням.

Не менш нагальне питання - бюджетний процес. Міський кошторис треба ухвалювати вже у грудні, а на сьогодні невідомі навіть його основні параметри. Місто у переддефолтному стані, немає стратегії соціально-економічного розвитку на найближчі роки. З командою фахівців ми вже розробляємо проект бюджету Києва на наступний рік. І можу запевнити, що він буде збалансованим, а отже, міська влада матиме можливість захистити інтереси кожного жителя столиці. Ми маємо намір зробити бюджет прозорим, аби кияни знали, на що витрачається кожна копійка міських грошей.

І, нарешті, необхідно навести лад із тарифами на ЖКГ. Тарифна і цінова політика безпосередньо пов'язана з питаннями бюджету. І ми знаємо, як знизити тарифи, змінивши механізм самих тарифних розрахунків. Скажімо, "Київводоканал" має повернути гроші, які бере зі споживачів за ненадані послуги. Зокрема за повірку лічильників з домогосподарств, де приладів обліку немає. А таких господарств у Києві третина. Ці кошти треба повертати людям або використовувати для встановлення їм водомірів.

Наталія НОВАК, 59 років, Народний депутат України від БПП, депутат Київської міської ради III, IV і V скликань, кандидат на посаду міського голови Києва від партії "Громадянська позиція"

- У центрі нашої програми - кияни, а не корупціонери й олігархи, для яких працювала попередня влада. Усі пропоновані нами заходи спрямовані на залучення до управління Києвом кожного його жителя і тому не потребують значних витрат з бюджету міста.

Лише популісти обіцяють золоті гори і рай за один рік. Це не наш шлях. Як і вся держава, місто потребує швидких і ефективних управлінських рішень. Якщо говорити про перші ініціативи нового міського голови, то це мають бути не захмарні плани, а цілком конкретні - усунути перепони, які знівелюють будь-які добрі наміри мера, хоч би хто ним став. Тому для початку мусимо визначити головну системну проблему і найбільшу нашу біду, якою, безперечно, є корупція. Вона здатна поховати будь-яку реформу. Відповідно, щоб розчистити дорогу для всіх подальших звершень і реалізації стратегічних планів, перші три ініціативи мера мають бути спрямовані на усунення корупційного чинника.

І тут важливо розуміти, що в умовах, коли ресурси вкрай обмежені, реалізація ініціатив не має потребувати значних бюджетних витрат. А тому для ефективних перетворень потрібні надійні помічники. І ними стануть громадяни, які щиро хочуть змінити своє життя і країни.

Ми з колегами вирішили, що наші перші ініціативи умовно називатимуться генеральним прибиранням Києва або загальноміською громадянською толокою. Ось що ми плануємо зробити.

1. Інвентаризувати ресурси міста.

З часів попередніх керівників у Києві накопичилося багато проблем. Практично немає такої галузі, яка б не потребувала термінового втручання. Для якісної і системної роботи насамперед потрібно з'ясувати, чим ми сьогодні розпоряджаємося. Маємо провести інвентаризацію землі, майна, комунальних підприємств, об'єктів реклами, тимчасових споруд, пакетів акцій і часток у статутних фондах акціонерних товариств, недобудов, незаконних забудов тощо. Встановити, хто що вкрав або збирається вкрасти в киян. Повернути вкрадене. Відмовитися (продати, ліквідувати, реструктурувати) від усього зайвого, що не дає надходжень і висмоктує бюджетні кошти.

2. Відкрити всі можливі реєстри.

А саме: земельний кадастр, реєстр комунального майна Києва, реєстр тимчасових споруд і об'єктів реклами, інвестиційних проектів, паркувальних майданчиків і забудов. Усе, що ми робитимемо для громади і з громадою, буде прозоро й відкрито, щоб кияни знали, хто користується їхнім майном і землею, на яких умовах, скільки коштів надходить у бюджет. Прозорість реєстрів знищить значну частину корупційних схем, які полюбляють тишу й утаємниченість. Ми автоматично надамо малому і середньому бізнесу доступ до міських ресурсів, а це дозволить збільшити надходження до міської скарбниці. Запровадимо електронні тендерні закупівлі не лише для структур міськадміністрації, а й для комунальних підприємств - з оприлюдненням їхніх результатів, щоб жодна копійка не сховалося в кишенях нечесних чиновників і ділків.

3. Започаткувати прості механізми залучення громадян.

Провести тотальні зміни в Києві зможе тільки сучасна професійна команда. І для цього потрібна реальна, а не імітаційна люстрація. Набір на ключові посади в міськадміністрації та комунальних підприємствах має відбуватися виключно на конкурсних засадах. Тому плануємо активно впроваджувати Е-врядування, електронні референдуми, петиції до міського голови. Українське суспільство довело свою спроможність. Стримувати сьогодні розвиток інститутів громадянського впливу на владу - злочин.

Вважаємо, що пріоритетна реалізація викладених вище ініціатив автоматично розв'яже багато інших проблем Києва і створить передумови для впровадження довгострокової стратегії розвитку міста, в основі якої три напрямки:

- визначення пріоритетних сфер для залучення інвестицій та створення сприятливих умов для притоку ідей і капіталу;

- впровадження інфраструктурних проектів, що мають ураховувати напрямки і темпи розвитку столичної агломерації;

- визначення екології як основного чинника безпеки для жителів Києва.

Що ж до термінів виконання цих ініціатив, то я реаліст, і прапором розмахувати в цій ситуації вважаю неприпустимим.
Яку сферу не копнеш - усюди системні проблеми, вирішення яких вимагає не тільки ініціативи та відповідальності, а й фінансів.
Рік на те, щоб закласти здорову основу у вищеперерахованих сферах, - реальний термін.

Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО, 77 років, Київський міський голова, голова КМДА (19962006), народний депутат України VI скликання, голова Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, із травня 2014 р. - депутат Київської міської ради від партії "Єдність", лідером якої є

- Повторюся: не можу позбутися відчуття, що 8 років тому я здав пост мера столиці, але його чомусь ніхто не прийняв. Київ у кризі й потребує системних та принципових підходів. У числі основних:

1. Бюджет. Скасування системи вилучень до держбюджету і повернення Києву його законних коштів, як це записано в законі про столицю.

Бюджет на 2015 р. нинішня команда столичної влади приймала з профіцитом у 1 млрд 900 млн грн. Профіцит із дефіцитом переплутали? Через три місяці раптом зникає профіцит і з'являється дефіцит у 3 млрд. А 60% (!) коштів столиці йде в держбюджет. У результаті, в Києва немає грошей ні на соціальний захист, ні на програму "Турбота", медицину, освіту, дороги, метрополітен, соціальне житло... Нинішнього року не виділено жодної соціальної квартири. Понад те, ні торік, ні цього року Київ не отримав дотацій із держбюджету на виконання функцій столиці. Таким чином, сукупно у 2015-му громада столиці втратила 7–8 млрд грн.

Але Закон про Київ ніхто не змінював. Людей і чиновників у столиці менше не стало. Київ не усунувся від нашого спільного горя, від війни: мобілізації - провів, військовий податок - платить. Тому - 100% заробленого має залишатися в столиці. Крапка. Називається це просто: "Чужого не хочу, свого не віддам". Ресурс виконання? Бійцівський характер мера, який може залежати тільки від киян і підзвітний бути їм же, а не Банковій.

2. Будівництво та програма оренди житла. Комплексний підхід. Запуск механізму економіки міста.

Будівництво - найбільш ємна сфера, що вміщує в себе 37 видів діяльності, яка створює нові робочі місця. В'їхала людина у квартиру й почала жити: робити ремонт, купувати меблі, посуд, ходити по продукти, водити дітей до школи тощо. Розвивається мікрорайон, розвивається місто. Що бачимо сьогодні? Про житлові програми - мовчок. При мені молоді сім'ї за програмою 50/50 отримували 350-370 квартир на рік. Торік - вісім, цьогоріч - нуль! Поняття "соціальне житло" взагалі вийшло з ужитку... Забудова? Хаотична, бездумна, безсистемна. 470 незаконних об'єктів. 14 тисяч - черга в дитячі садки. Комплексно ніхто не будує.

Моя команда розробила міську програму оренди житла для молоді. У цивілізованій Європі від 40 до 60% житла - в оренді. Завдання - побудувати в 10 районах Києва 1–1,5 млн кв. м житла. Одно-двокімнатні квартири економ класу. Для молоді, одиноких сімей, інвалідів... За рахунок майбутніх райрад, які будуть створені й наділені бюджетами. За рахунок міськради та приватних інвесторів, які обов'язково підуть. Чому? Тому що це житло не підлягатиме приватизації та продажу. Тільки оренда, мінімум - три роки (для економії на ремонтах), максимум - п'ять. Потім - можна викупити з урахуванням уже здійснених виплат. У розстрочку на 5–10 років.

Програма дасть нове дихання економіці міста. Зіб'є непід'ємні ціни на оренду вторинного житла на ринку. Вартість оренди буде максимум 1200 грн, з урахуванням сьогоднішнього курсу, що вчетверо дешевше, ніж нинішня ринкова ціна. Термін виконання програми: 1,5–2,5 року.

Джерела фінансування? По-перше, сьогодні понад 1500 га столичної землі - промислова зона. Яка гуляє, безгосподарна, недоглянута. Підприємства давно не працюють на повну потужність, а земля під ними вмирає.

По-друге, ресурс - у встановленні правильного механізму оренди землі. Тисячі ділянок владою роздані в оренду під будівництво на 5–7 років. Заповзятливі ділки перепродують право оренди або вичікують, коли настануть кращі часи на ринку. І що зробила нова влада столиці? Прийшла і продовжила цю "пустушку". Але ж питання вирішується просто: відповідно до нових норм ДБН, у яких чітко прописані терміни будівництва об'єктів інфраструктури, даємо землю в оренду тільки на певний термін. Крапка. При цьому - заплати половину вартості оренди наперед. І нові правила для всіх, як нових орендарів, так і попередніх, із якими мають бути переглянуті договори.

По-третє, "хрущовки". Будинкам по 70 років. Тільки закон щодо цього - і знесення. У п'ятиповерховій "хрущовці" - 72 квартири. В одному висотному будинку - 400 квартир. Для запуску механізму потрібен один бюджетний будинок. Мешканці дали згоду на переселення, відселяємо їх у цей будинок, зносимо хрущовки і будуємо п'ять (!) висотних будинків по 400 квартир. Мережі - є, дороги - є. Відразу піде інвестор. Механізм запрацює. Підуть кошти в бюджет.

3. Малий і середній бізнес. МАФи як тест на здоровий глузд влади.

Тут коротко. Потрібно раз і назавжди перестати піаритися на боротьбі з лотками. Необхідно просто зрозуміти, що це - елементарний супутній фактор бідності нашого суспільства, фінансових проблем жителів міста. Якщо в Києві - у центрі Європи - досі є покупець із тротуару й лотка, отже, є і продавець. Завдання влади - ставитися до цього факту з терпінням і розумінням, паралельно наводячи порядок, переміщуючи цю ситуацію в цивілізовані рамки та форми. Лотки однієї технології, одного дизайну й архітектури. Створи людям умови на базовому рівні. Нехай торгують, розвиваються, підвищують грошовий обіг... Дій поступово, але наполегливо. Де брати ресурси? Читай вище.

Олександр ПУЗАНОВ, 38 років, екс-заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) - керівник апарату (20102014), лідер Київської організації "Опозиційного блоку"

-Головним завданням на посаді мера я вважаю усунення перешкод, які заважають розвиткові міста. Перша перешкода - бідність. Саме вона є основною загрозою для безпеки містян, ризиком для міської економіки і взагалі для життя в столиці. Друга перешкода - те, що державна влада придушує муніципальні ініціативи. Нині Київ фактично обслуговує інтереси держави. Місту мало що залишається для облаштування життя киян, а міська влада мало що може. Третя перешкода - тотальне старіння міста, занепад його інфраструктури. Сьогодні Київ - незручне місто, і це проблема не тільки для його жителів. У незручне місто не приходять інвестиції.

Для себе бачу три ключових завдання, які вирішуватиму після обрання. Перша ініціатива - встановлення київського прожиткового мінімуму. У столиці життя дорожче, ніж в інших містах України, отже соціальний столичний стандарт має бути вищим. Це стосується не тільки допомоги пенсіонерам, а й підтримки працівників комунальної та бюджетної сфер, молодих спеціалістів, багатодітних сімей. Щоб реалізувати цю ініціативу, необхідно сформувати спеціальний Київський соціальний фонд, який діятиме незалежно від виборів та зміни мерів. Контролюватиме його громадськість, яка ввійде до складу відповідної наглядової ради. Джерелом для наповнення фонду стануть додаткові надходження в бюджет міста від перегляду нормативної грошової оцінки вартості київської землі, встановлення справедливої плати за землю, підвищення плати за рекламу та МАФи, а найголовніше - надходження від податку на доходи фізичних осіб. Нині Київ залишає собі 40% цього податку, і це дискримінація киян, порівняно з жителями інших міст, яким уряд країни залишає на розвиток 60% такого податку. Київ - столиця і повинен фінансуватися як місто з особливим статусом, усі 100% ПДФО мають залишатися в міській скарбниці. Ці заходи дадуть бюджетові столиці додатково майже 10 млрд грн. Фонд цілком може почати працювати вже у 2016 р. У моїх планах - створення муніципального банку Києва, муніципального пенсійного фонду (на додачу до державного пенсійного забезпечення) та Київської медичної страхової компанії.

Друга ініціатива - новий Закон про столицю. Я пропоную революційно змінити відносини між державою та київською громадою. Нам потрібні свій власний простір, свої права, в які держава не втручатиметься. Це стосується використання фінансових ресурсів, забезпечення соціальних стандартів, вирішення питань територіальної, інфраструктурної облаштованості, безпеки столиці тощо. Ключовий момент нового Закону - створення уряду Києва, який формуватиметься без участі і впливу АПУ та КМУ, зменшення кількості депутатів міськради до 60 чол. і створення районних виконкомів із усіх депутатів, обраних на відповідних округах, та представників органів самоорганізації населення. Завдяки новому Закону про столицю Київ отримає законодавче закріплення стабільної фінансової бази для свого розвитку на довгі роки, отримає право встановлювати місцеві правила паркування, вуличної торгівлі, розміщення реклами, використання зелених зон, проїзду транзитного транспорту через місто та встановлення для іногородніх автомобілів плати за користування дорогами столиці. Законопроект уже готовий. Жодних зволікань і нескінченних доопрацювань не буде. Відразу після виборів київська мерія розпочне роботу з парламентом. Я впевнений, що мої однопартійці та депутати, які представляють Київ у парламенті, відразу долучаться до цієї роботи. Якщо буде потрібно, підготуємо петицію президенту. Закон має бути прийнятий якнайшвидше. Жодних політичних ігор, тільки Київ.

Третя ініціатива - це реалізація програми "Київ-сіті". Вона передбачає інвестиції в інфраструктуру та безпеку міста. Ніякої ущільнювальної забудови, будемо заміщувати старе житло новим (для цього в столиці є "Київміськбуд"), прокладати нові сучасні мережі. Буде збережено історичне обличчя міста, розширено зелені зони. Крім коштів міського бюджету, активно залучатимемо приватні інвестиції. Насамперед від забудовників комерційної нерухомості, земля для яких виділятиметься тільки на умовах викупу ділянок на аукціонах. Окреме питання - забезпечення безпеки киян, боротьба з вуличною злочинністю. Будемо створювати міську міліцію, систему відеоспостереження та контролю над ситуацією на вулицях. Основний упор робитиметься на профілактику і запобігання злочинам. Ще раз хочу підкреслити важливість вирішення проблеми бідності. Вона - причина зростання вуличної злочинності, залишених дітей і бездомних. Буде запущено програми реабілітації та підтримки цієї категорії людей.