2016 року одного президента переконали в тому, що викритий НАБУ в хабарі суддя Дніпровського суду Микола Чаус під загрозою тюремного терміну не має наміру зберігати мовчання про винесення ним за командою влади політичних вироків і обілення рейдерства. І тому його слід «урятувати». У результаті, використавши дві спецслужби — ГУР і УДО й нагнувши прикордонників, суддю вивезли в державу Молдова, де він п'ять років приховувався від НАБУ, яке оголосило його в міжнародний розшук.
2021 року іншого президента переконали, що, повернувши в країну Чауса й домігшись від нього показів про події 2016 року, можна прищучити першого президента. У результаті, використовуючи дві спецслужби (спочатку ГУР, а потім СБУ й у проміжку нагнувши прикордонників), суддю Чауса доставляють в Україну. У трусах і з банкою Чаус на сьогодні — свідок злочинів якщо не двох президентів, то двох оточень, які виконували їхні команди. За командою одного, ховали хабарника, за командою другого, його викрали. Наслідивши по повній і в першому, і в другому випадку.
Однак Чаус став не тільки перехідною гранатою без чеки від одного президента до другого, його ще віднімали й перекидали між собою українські правоохоронні органи та спецслужби. Чотири місяці між викраденням у Молдові і появою у прикордонній Мазурівці, Чаус репетирує вихід на сцену й роль, але в результаті опиняється в епіцентрі боротьби за нього між опальним НАБУ й ручною СБУ. Як це відбувалося, чому, і що буде з Чаусом далі, — про це ми й говорили з директором НАБУ Артемом Ситником.
Події розвивалися так швидко й безмежно, що говорити нам довелося двічі. Один раз у понеділок — до затримання НАБУ Чауса у Феофанії, вдруге — сьогодні, уже після того.
Про затримання Чауса, його підготовку й три справи проти СБУ
— Артеме Сергійовичу, поки ми розшифровували наше інтерв'ю, країна побачила фото затримання НАБУ колишнього судді Чауса у Феофанії. Це була ваша секретна спецоперація чи СБУ зробила крок назад?
— Про місцезнаходження колишнього судді нам офіційно повідомив керівник слідчого управління СБУ. Такого ж листа було спрямовано до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), де сьогодні о 14.00 розглядатимуть наше клопотання про взяття під варту підозрюваного екссуддю.
Після того як ми одержали листа від СБУ, наші працівники виїхали до Феофанії, де перебували представники СБУ.
— Ті, що опікуються його безпекою.
— Навіть якщо це так, то це ніяк не скасовує закону й рішення суду про заочний арешт екссудді у справі НАБУ.
— Як ви гадаєте, чому Баканов зробив крок назад?
— СБУ, скажемо так, одумалася. Екссуддя є підслідним НАБУ. Вчора вранці ми вкотре зробили офіційну заяву. Очевидно, за сукупністю цих чинників і ухвалили таке рішення.
— Із Бакановим відбулася комунікація?
— Після виїзду представників НАБУ до Феофанії ми мали розмову, після якої склали протокол затримання екссудді. І оскільки йдеться про забезпечення заходів безпеки, то доставку підозрюваного екссудді до суду здійснить СБУ.
— Саме тому він перебуває в слідчому ізоляторі СБУ, а не НАБУ?
— Так, у НАБУ немає слідчого ізолятора.
— Які слідчі дії з ним провели?
— Оскільки все відбувалося увечері, то це були первинні слідчі дії. Екссуддю із Феофанії виписали. На підставі наявної у нас інформації, його можна тримати під вартою і з ним можна проводити слідчі дії. Тепер найголовніше — аби суд розглянув питання про застосування запобіжного заходу, щоб ми могли завершити розслідування.
— Це правда, що вчора ви порушили три кримінальні справи стосовно СБУ?
— Ми справді зареєстрували провадження за двома статтями — про перевищення службових повноважень — і направили їх генпрокурору для визначення підслідності. Це стосувалося подій п'ятниці.
— Тобто ви намагалися у різні способи вплинути на СБУ?
— Ми застосовували всі передбачені законом заходи, щоби закон було виконано. І сьогодні я сподіваюся, що ми ввійдемо в законне русло й закінчимо розслідування.
— Заяви ексгенпрокурора Руслана Рябошапки й нардепа Гео Лероса про те, що Зеленський особисто зустрічався з Чаусом, підтверджуєте?
— Як я можу підтвердити політичні заяви?
Про появу Чауса перед «мазурівцями», ганебну гонитву та її причини
— Артеме Сергійовичу, як так сталося, що «маленький» продажний суддя Чаус спочатку влаштував великий міжнародний скандал, а потім, поставивши на вуха всю країну, змусив СБУ грубо й демонстративно порушити закон, а НАБУ — на шкоду, зокрема, й власній репутації опублікувати відео гонитви, що стала національним мемом і світовою ганьбою? В Україні точиться війна спецслужб? Ми таки failed state? Якою є ваша версія подій?
— Прокоментувати конкретний день — п'ятницю, 30 липня, — не вийде без екскурсу в історію «маленького судді». У нас є давня кримінальна справа стосовно колишнього судді Дніпровського районного суду столиці за фактом можливого одержання ним хабара у сумі 150 тисяч доларів.
Він був останнім суддею, захищеним законним імунітетом, — скористався цією ситуацією і залишив територію України до моменту одержання всіх дозволів на його затримання. Власне пошук відповіді на питання, як йому це вдалося, ліг у канву другої кримінальної справи, яку розслідує НАБУ.
У межах цієї справи ми з'ясували, що зникнути екссудді, щвидше за все, допомогли. Зокрема співробітники низки правоохоронних органів. Півроку по тому Чауса затримали на території Молдови.
— Затримав хто й за що?
— Колишній суддя прийшов до поліцейського відділку, де наші молдовські колеги затримали його за незаконний перетин кордону. Після чого він звернувся до президента Молдови з проханням надати політичний притулок, суд обрав йому запобіжний захід — домашній арешт. Президент Молдови прохання українського екссудді відхилив, й він оскаржив це рішення у судах, що тривало чотири роки. Однак унаслідок цього Молдова в політичному притулку йому відмовила. Десь у травні–червні мало бути рішення суду про екстрадицію екссудді до України. Однак, як відомо, 3 квітня він зник із території Молдови, а 30 липня з'явився у селищній раді села Мазурівка Вінницької області — недалеко від молдовського кордону.
— Якщо звернутися до законної процедури, то якою вона мала бути з моменту, як Чауса виявив староста села? Куди, кому й на яких підставах його мали доставити?
— Як і має бути, представник поліції області зателефонував до НАБУ — як ініціатора розшуку й заочного арешту колишнього судді — й офіційно сповістив нам про його місцезнаходження. Тобто поліція діяла в межах закону. Та поки ми організовували процедуру його доставки до суду, екссуддю забрали місцеві працівники СБУ. Не складаючи жодних документів, не пояснюючи своєї поведінки, зокрема й генпрокуратурі. У такий спосіб екссуддя «зник» утретє. А місцеві прокурори написали до Офісу генерального прокурора спецсповіщення про ситуацію, що склалася.
— Його вертольотом доставляли до Києва?
— Після сигналу про місцезнаходження екссудді запустився законний механізм його доставки. У разі знаходження людини, котра перебуває під заочним арештом, упродовж 48 годин після офіційного повідомлення генпрокуророві, фігуранта слід доставити до ВАКС. І лише суд може ухвалити рішення щодо запобіжного заходу, розглянувши клопотання про арешт органа, який веде розслідування. Однак, згідно з нашою інформацією, після того як СБУ його самовільно забрала, екссуддю справді вертольотом доставили спочатку в Київську область, а потім до Києва. Як це відбувалося — з кортежем автомобілів, який супроводжували «Альфа» й СБУ, — ви бачили.
— Ви були впевнені, що Чаус — у цьому авто? Коли везли Пукача, було п'ять машин, і ніхто не знав, у якій він. А тепер СБУ нібито охороняє життя Чауса, але всі знають, у якому він автомобілі.
— Ми б не вдалися до жодних дій, якби такої впевненості не було.
— Чому НАБУ зрештою ретирувалося? Якою була мета цієї ганебної гонитви й подальшої публікації відео?
— Не можна захищати закон, порушуючи його. Нашою метою не було в будь-який спосіб відбити екссуддю. Ми просто спробували в доступній формі пояснити працівникам СБУ, що вони порушують закон. А конкретно — ст. 210 КПК. Про що паралельно інформували СБУ. У цьому випадку всі відповідні повідомлення СБУ про те, що вона згідно з Конституцією охороняє життя Чауса, не витримують жодної критики.
— Але СБУ у травні, хоч і за місяць, порушила справу за фактом зникнення Чауса, де він проходить як потерпілий. І це була друга підпора юридичної позиції служби.
— Немає жодної юридичної позиції. За їхньою версією, він є потерпілим, щодо якого застосовано заходи безпеки. Але водночас і те, що він є потерпілим у іншій справі, й те, що, можливо, є якесь рішення про забезпечення його безпеки, не скасовує рішення Апеляційного суду міста Києва про заочний арешт, ухвалене ще 2017 року. А отже — про привід його до НАБУ. З такою ситуацією я стикнувся вперше у своїй практиці. На жаль, її можна додати до скарбнички «останніх надбань» правоохоронного та силового блоку, де вже стало традицією вночі передавати справи іншим органам, змінювати прокурорів, а тепер уже відкрито викрадати підслідних.
— 48 годин минуло. СБУ зробила крок назад — Чаус усе-таки затриманий.
— У неділю ми звернулися до ВАКС із клопотанням про арешт колишнього судді. Прокурор заявив клопотання зобов'язати СБУ доставити підозрюваного до суду для розгляду нашого клопотання. Засідання суду сьогодні. Мені важко уявити, як екссуддю могли не доставити до суду. І чим це можна було б пояснити. Як, утім, і те, що вже п'ять днів (!) людина перебуває невідомо де, без будь-якого офіційного статусу. Це є кричущим порушенням закону.
— У цивілізованих країнах для комунікації спецслужб є не лише гучномовець на вулиці й обмін заявами на сайтах. Є ще телефон, месенджер і ваші особисті контакти з людьми, які ухвалюють відповідні рішення. Коли все це відбувалося, ви зв'язувалися з Монастирським, Бакановим, Татаровим, врешті-решт?
— Із Татаровим — точно ні, бо жодного офіційного відношення до цього він не має. А от керівники СБУ, МВС і Офісу генпрокурора в той момент не були на зв'язку, бо засідали в РНБО. За збігом обставин або заздалегідь затвердженим планом — не знаю. Однак пізніше міністр МВС і генпрокурор усе-таки перетелефонували, а от фідбек з боку голови СБУ Івана Баканова ми отримали лише вчора. Якщо не брати до уваги кинутого в скриньку для кореспонденції НАБУ листа слідчому про те, що екссуддя є потерпілим у їхній справі.
Усе це — нонсенс. У процесі роботи бюро виникали спірні ситуації між керівниками силових структур, однак, скажімо так, після того, як емоції вгамовувалися, брав гору закон. А тепер — ні. І якщо поліція та прокуратура спрацювали за законом, СБУ його демонстративно порушила. Що, я сподіваюся, усвідомила і в результаті прийняла правильне рішення, повідомивши НАБУ про місцеперебування підозрюваного екссудді.
— Насправді ви ж підозрювали, що така розв'язка можлива. Відразу після другого зникнення Чауса в Молдові ви казали, що, найімовірніше, його повезуть не до вас, а до ДБР, де є клон справи. Для нас особисто немає жодних сумнівів у тому, що за операцією вивезення Чауса з України стояв один президент, а за операцією повернення Чауса до України — другий. Це їхні ігри, але чому ви від самого початку знали, що вам його не віддадуть?
— Я не можу сказати, що знав, але попередній досвід мені підказував, що може бути саме так. Чесно кажучи, коли він зник іще вперше, я не зміг для себе пояснити — чому? Кримінальна справа, за якою екссуддю розшукували, — банальний хабар. Згідно з версією слідства, він вимагав 100 тисяч доларів, але коли відчув, що щось негаразд, зажадав 150 тисяч.
— За ризик?
— Важко сказати. Адже справа, за ухвалення «правильних рішень» у якій було передбачено хабар, не пов'язана з владою, грішми або якимись потоками: фігуранта звинувачували в розповсюдженні наркотичних речовин.
— Чаус не був простим суддею. Він ухвалював замовні рішення, продиктовані Банковою через Грановського. Чи вдалося під час розслідування його зникнення встановити факт, що він неодноразово зустрічався з президентом Порошенком особисто?
— У нас, звісно, була інформація, що колишній суддя ухвалював низку рішень, які згодом набули певного політичного забарвлення. Тому, коли ми його документували, то робили це виключно самотужки: без поліції та СБУ. Якщо пам'ятаєте, коли він зник, стався великий скандал: генпрокурор Луценко звинуватив НАБУ в незаконному прослуховуванні телефонів, зокрема й охорони президента. Це була перекручена інформація, однак під час відпрацьовування версій його зникнення з України ми встановили, що до цього причетні співробітники правоохоронних органів і спецслужб.
На прохання самого екссудді чи проти його волі це відбулося, — питання залишається відкритим.
— Хіба у вас досі немає бодай проміжних відповідей? Якими є результати розслідування? Ви ж установили, що співробітники УДО брали участь у цій операції, за яку відповідав на той момент глава ГУР Міноборони Бурба?
— Я зараз не називатиму прізвищ і абревіатур через високу політизованість цієї справи. Як я вже сказав, ми встановили факт причетності низки правоохоронних органів. Остаточний результат багато в чому залежить від того, що скаже сам екссуддя.
— Де був центр координації цих правоохоронних органів? Цю лінію розслідували?
— Знов-таки, досі ведеться слідство. У процесі розслідування ми встановили, що в екссудді були контакти з охороною президента України.
— За забезпечення безпеки до моменту вивезення відповідали співробітники ГУР, які й передали його «удошникам» в аеропорту.
— Я можу лише повторити, що екссуддя перетнув кордон, скажімо так, за досить дивних обставин.
— Його вивозили за документами молдавського бізнесмена чи за «зеленкою»? Є різні версії.
— І в цій частині я наразі утримаюся від коментарів. Сподіваюся, що тепер ця людина свідчитиме й прояснить події, що відбулися п'ять років тому.
Про молдавське зникнення, мотиви влади й дискредитацію Чауса як свідка
— Ви можете не сумніватися в тому, що його привезли до країни саме для того, щоб він прояснив, як його вивозили. І він, звісно ж, свідчитиме. Але не факт, що, віддавши Чауса вам, колеги з СБУ його вже «правильно» не підготували. Адже питання в тому, чи свідчитиме він про те, хто його ввіз назад до країни. Викрадення Чауса з Молдови — та ж таки спецоперація, організована з не меншими порушеннями закону і з залученням спецслужб. Цей факт ви встановили?
— Ми це не розслідували, оскільки злочин вчинено на території іншої держави, й це вже не належить до нашої компетенції. Як у випадку 2016 року, коли ми порушили кримінальну справу за фактом зникнення екссудді з України як підозрюваного у справі, яку розслідує НАБУ.
— Тобто в період між викраденням у Молдові й появою Чауса в Мазурівці ви не намагалися зрозуміти, де він? Є версії, що його тримали на одній із прикордонних баз.
— Ні. Це виходить за межі мандата НАБУ. Екссуддя зник на території іншої держави. Це точно не ми маємо розслідувати.
Найприкріше, що в березні 2021 року вже було рішення суду Молдови про відмову в політичному притулку. Його б законно екстрадували, а всі справи — розслідували. А тепер, хоч би де він перебував і хоч як закінчилася його справа, у нього є всі підстави звернутися до Європейського суду щодо політичного мотиву переслідування.
— Його дискредитовано як свідка?
— По-перше, звичайна справа (про хабар. — І.В.) стала політичною. По-друге, внаслідок цього справді буде важко довіряти його свідченням. Хоч би де він їх давав — у НАБУ, СБУ чи в суді. Тим більше без підтвердження доказами. Хоча, повторюся, у нас був уже абсолютно законний шлях розслідування обох справ — і про хабар, і про зникнення. У першому випадку розслідування встановило факт злочинної діяльності екссудді. У другому, на мою думку, є досить серйозні напрацювання, які б можна було остаточно підтвердити після свідчень екссудді. Ба більше, тепер і справедливе покарання за першою справою про хабар — під загрозою. Екссудді дали змогу спекулювати тим, що це нібито політичне переслідування.
— І все-таки, як ви особисто для себе пояснюєте такий хід чинної влади? Слідчий Молдови вже публічно заявив про причетність спецслужб України до зникнення Чауса.
— Річ у тім, що я є керівником правоохоронного органу й маю керуватися тими фактами, які точно встановлено. І на моє чітке переконання, повернення екссудді до України в такий спосіб є цілковитою дурістю. Повторюся, лишалося три, максимум чотири тижні до рішення суду про його екстрадицію. Він повернувся б до країни на законних підставах і без жодних шансів на політичне забарвлення його справи.
— Першої справи.
— Так. А другу (про викрадення. — І.В.) ми б продовжили розслідувати. Очевидно, що хтось мав серйозні підстави вчинити саме так. На рівному місці такі ситуації не виникають.
— Є відчуття, що влада досягла з Чаусом певної понятійної домовленості — а в них із 3 квітня було для цього достатньо часу. Цілком імовірним є укладання угоди, забезпечити яку влада зі свого боку може, саме спустивши на гальмах справу про хабар. Це можливо, якщо забрати справу у НАБУ, і передати її іншим органам. Навіть якщо Чаус зараз у вас.
— Наразі я не бачу намірів вчинити саме так. Та якщо ще два роки тому я б сказав, що це неможливо, то нині, з огляду на останні події, зокрема справу Татарова, можливо все. Вигадано й використано механізми, яких до 2019 року просто не було. Коли, приміром, Печерський суд прямо втручається в дискрецію прокурора та зобов'язує його передати справу з НАБУ іншому органу. На жаль, ці механізми вже випробувано. І головне, що за їх застосування нікого не було покарано. Ми відправляли стоси листів до ВСП — безрезультатно. Тому виключити застосування такого сценарію на порушення закону про НАБУ (ст. 36 КПК забороняє передавати іншим органам справи, що перебувають у підслідності НАБУ) я не можу. Усе тепер відбувається свавільно. Ми не можемо виключати спроб передати цю справу іншим слідчим підрозділам.
Тим більше що нині в медіа активно розганяють неправдиву інформацію про існування нібито особистого конфлікту між мною й Чаусом. Так створюють передумови, щоб заявити про наявність конфлікту інтересів, на підставі якого можна забрати в нас цю справу. Це відомий і дуже примітивний прийом. НАПК завалене заявами про те, що в мене конфлікт інтересів мало не з усіма підозрюваними у справах, які розслідує НАБУ.
І тут модератором є генеральний прокурор. Їй ухвалювати рішення щодо цього. Ірина Венедиктова дала мені слово, що все буде згідно з законом.
Я вважаю все, що сталося, неймовірною дурістю, оскільки був абсолютно легальний шлях екстрадувати екссуддю до України для здійснення правосуддя.
— Але виходить, що в разі законної екстрадиції Чауса до України (а тепер і затримавши його) ви отримали змогу не лише передати до суду справу про хабар, а й додати/не додати останній пазл — свідчення Чауса — до картини його вивезення з України, по суті, вдаривши/не вдаривши по Порошенку.
У політичній дискредитації експрезидента зацікавлений особисто Зеленський. І, бажаючи витягти на світ роль Порошенка у приховуванні Чауса від правосуддя, Банкова може просто не довіряти вам. Призначенцеві Порошенка. У неї є на те підстави?
Ну, чи тоді організація всієї цієї потворної конструкції з викраденнями й погонями є банальною підставою й дискредитацією самого Зеленського внутрішньою фрондою.
— Для мене особисто й для антикорупційного органу, який я очолюю, не стоїть питання довіри/недовіри президентів і будь-яких інших представників влади. У нас є закон, який регулює нашу діяльність. І ми виконуємо свою роботу, хоч це й не всім подобається. Виконаємо її й у випадку з екссуддею. Не забуваймо, що ми розслідували й установили сам факт перетинання ним кордону. Що призвело до відомої істерики ексгенпрокурора Луценка, який звинуватив «набушників» у незаконному прослуховуванні президента та інших осіб. Після всіх цих подій, пов'язаних із перманентною дискусією НАБУ під час розслідування з Офісом генпрокурора й іншими силовиками, розповідати, що ми на когось працюємо, — межа дурості.
— Це не межа дурості, а питання медійних можливостей. Оббрехати — класичний прийом.
— Коли не знаєш, як вчинити, дій згідно з законом. Тільки так можна не стати жертвою внутрішньої та будь-якої іншої фронди.
Зрозуміло, що нині віддати НАБУ екссуддю — означає дати нам змогу законно поставити йому запитання: а де ти був? І як ти з'явився на території України? Й одержати на них доказову відповідь, яка Банковій не потрібна.
— Але ви її вчора отримали.
— Повторюся: ми отримали дискредитованого й, можливо, як ви самі припустили, підготовленого фігуранта-свідка Чауса, з ризиками його звернення до ЄСПЛ щодо політичного переслідування в Україні.
— Ми з вами зустрічалися в момент, коли Банкова, рятуючи Татарова, саме впроваджувала згадані вами механізми відбирання справ у НАБУ. Потім був ганебний вагнергейт, зараз — розгрібання факапів кейсу Чауса. Водночас Банкова вустами судді передала лише два публічних привіти — Петру й Артему. Чи не вважаєте ви, що в такий спосіб іще й навмисно дискредитують вас, як директора НАБУ, та орган, який ви очолюєте?
— Лінія дискредитації насправді ніколи й не змінювалася. Дискредитація почалася з «газової справи» (Онищенка. — І.В.). І це свідчить про те, що підхід до управління державою не змінюється. Змінюються постаті, але не змінюється система. Після перегляду відео екссудді, викладеного в Мережі, в мене склалося враження, що людина перебувала у не зовсім адекватному стані. І ми не знаємо, що з ним робили особи, під контролем яких він перебував упродовж останніх місяців. Це, до речі, щодо конституційного «забезпечення» безпеки.
— Таке враження, що ми зараз із вами розбираємо матеріали майбутньої кримінальної справи. Законом знехтувано, меж немає, наслідки нікого не хвилюють. Водночас влада своїми діями руйнує й без того слабкі державні інституції. Куди ми взагалі прямуємо?
— Правопорядок забезпечує лад. Інших способів існування держави просто немає. Не може бути ладу на вулицях, коли немає загального правопорядку всередині системи. Держава, де представник влади вважає, що може відкрито ігнорувати закон, рано чи пізно перестане існувати. Якщо не де-юре, то де-факто.
Більше статей Інни Ведернікової читайте за посиланням.