Інформація про обсяги боргів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» офіційно не розголошується. Тому складно оцінити, чи може «Нафтогаз» виплатити гроші власникам євробондів. Однак у розмові з «ДТ» голова правління НАК «Нафтогаз України» Олег Дубина сказав: «Очолювана мною компанія заборгувала 1,542 млрд. дол.»
За даними ж «Інтерфакс-Україна», ця сума включає 500 млн. дол. єврооблігацій із погашенням 30 вересня 2009 року, а також борги «Нафтогазу» Depha Bank у розмірі 220 млн., Credit Suisse International (CSI) — 550 млн. і Deutsche Bank — 395,2 млн. дол., термін погашення яких припадає на 2009—2012 роки. З урахуванням відсотків загальна сума виплат за цими зобов’язаннями становить близько 1,78 млрд. дол.
За останні десять днів українські держструктури здійснили зовнішні виплати більш як на мільярд доларів. 15 вересня Мінфін відзвітував про виконання зобов’язань за випущеними у 2006 році десятирічними облігаціями в швейцарських франках, які були пред’явлені до дострокового погашення. Разом із відсотками загальна сума платежу перевищила 780 млн. швейцарських франків (близько 755 млн. дол. США). Цього тижня державний Укрексімбанк повідомив про повне та своєчасне погашення основної суми і відсотків за п’ятирічними євробондами (LPN) на 250 млн. дол.
Із строкових виплат залишаються ще єврооблігації «Нафтогазу». Тому цілком зрозуміло, чому 16 вересня Кабмін прийняв постанову «Про заходи щодо реструктуризації заборгованості НАК «Нафтогаз України» за зовнішніми запозиченнями». Уряд погодився з пропозицією Мінфіну і НАК «Нафтогаз України» про необхідність такого рішення. Хоча конкретні умови реструктуризації, затверджені постановою, в опублікованому тексті відсутні.
Водночас у пункті 2 цього документа чітко сказано, що «Нафтогаз України» разом із Мінфіном має «забезпечити до
20 жовтня 2009 року узгодження основних умов реструктуризації заборгованості компанії за зовнішніми запозиченнями, зокрема з інвесторами по єврооблігаціях, випущених для фінансування кредиту компанії на основну суму 500 млн. дол., із погашенням
30 вересня 2009 року, і кредиторами по двосторонніх кредитах, і вжити заходів для виконання компанією зазначених умов».
Відповідно до цієї постанови Кабмін погодився надати «Нафтогазу» державні гарантії за зовнішніми запозиченнями на суму до 2005,7 млн. дол. з урахуванням подальшої заміни зобов’язань компанії по кредитних договорах з іноземними кредиторами на зобов’язання по цінних паперах.
Крім цього, уряд схвалив проект договору про призначення дилер-менеджера між Кабінетом міністрів, «Нафтогазом» і Credit Suisse Securities (Europe) Limited як дилер-менеджером та іншими сторонами з проведення реструктуризації та узгодив витрати НАК на реструктуризацію (точні цифри затверджених витрат НАКу названі вище).
«Нафтогаз України» сподівається завершити реструктуризацію зовнішніх боргів перед іноземними банками в розмірі близько 1,6 млрд. доларів до 2010 року.
Постановою №762 від 22 липня Кабмін доручив Мінфіну впродовж року вжити заходів з реструктуризації заборгованості НАКу за зовнішніми позиками, а також зі зменшення вартості обслуговування наданих компанії кредитів шляхом рефінансування. До слова, МВФ привітав це рішення Кабміну.
Тепер про найголовніше на сьогодні — про реструктуризацію євробондів «Нафтогазу». 24 вересня 2009 року Люксембурзька біржа та власники облігацій «Нафтогазу» з ранку затамували подих в очікуванні, коли НАК «Нафтогаз України» оприлюднить свої пропозиції щодо реструктуризації єврооблігацій, випущених у 2004-му із терміном погашення 30 вересня 2009 року.
Компанія запропонувала власникам євробондів на суму 500 млн. дол. обміняти свої цінні квазісуверенні папери на облігації, підкріплені тепер уже суверенною гарантією держави Україна, із терміном виплати цих зобов’язань у вересні 2014 року. Це формально означає, що якщо НАК своєчасно не розплатиться з власниками єврооблігацій, то замість неї це має зробити Мінфін. Відсоткова ставка при цьому збільшується з 8,125 до 9,5%.
Відповідно до оприлюдненого документа, переговори з кредиторами про реструктуризацію планується завершити до 20 жовтня 2009 року — дати проведення зборів власників облігацій «Нафтогазу».
Між іншим, у заяві компанії зазначено, зокрема, таке: «…ви (власники облігацій. — А.Є.) маєте бути свідомі того, що «Нафтогаз» та Україна можуть викупити цінні папери і іншим шляхом, окрім шляху прохання надання згоди, наприклад на вільному ринку або через приватно домовлені трансакції з купівлі…»
І хто тоді виграє?
Однак громадян України, які не є щасливими власниками євробондів «Нафтогазу», мабуть, набагато більше цікавить: чи спровокує реструктуризація облігацій НАКу зростання цін на газ, як того вимагає МВФ? І ще: чи можна було не реструктуризувати євробонди НАКу? О.Дубина стверджує, що ні, оскільки в компанії немає таких обігових коштів. Згадайте, що на початку року «Нафтогаз» викупив 11 млрд. кубометрів газу в «РосУкрЕнерго» плюс платежі до бюджету. «Сьогодні на ринку суверенні борги коштують 13—14%. А ми можемо взяти квазісуверенні набагато дешевше — по 9%. Чи вистачило б цих коштів на виплату за євробондами? Так», — вважає голова НАКу.
Західні експерти зустріли пропозицію НАКу досить стримано. Річард Дітц, аналітик VR Capital Group, в інтерв’ю агентству Bloomberg заявив, що «може, це й менше, ніж хотіли деякі власники облігацій, але це набагато краще від того, чого вони могли побоюватися». А аналітик UBS В’ячеслав Шилін зазначив: «Вважаю досить високою можливість успішного і своєчасного завершення обміну облігацій. Ми залишаємо без змін нашу рекомендацію (інвесторам. — А.Є.) 2009 року щодо цінних паперів «Нафтогазу» — продовжувати тримати».
Утім, стримано-позитивні коментарі аналітиків були цілком очікувані.
Після оголошення НАК «Нафтогаз України» про план реструктуризації єврооблігацій 2004 року випуску «Дзеркало тижня» вирішило докладніше поговорити про це з представниками компанії-консультанта «Нафтогазу» — Squire Capital Limited Саймоном ДРЕЙК-БРОКМАНОМ, Робертом ГРАНТОМ і вже знайомим читачам «ДТ» Тимуром ХРОМАЄВИМ.
— Спочатку уряд видає постанову про реструктуризацію боргів НАКу, а потім і президент України 20 вересня повідомляє агентству Bloomberg, що підтримує плани «Нафтогазу України» здійснити погашення або своп єврооблігацій на 500 млн. дол. Свопові операції в цьому випадку, крім іншого, означають заміну квазісуверенних боргових зобов’язань суверенними державними. Йдеться про це?
Тимур Хромаєв — Так, принаймні офіційних. Трасті банк — Bank of New York Medlin; агент по заміні (облігацій) — Credit Svisse; кредитор і емітент — Standart Bank. І, звичайно, консультант — Squire Capital Limited. Наскільки мені відомо, 22 вересня було підписано угоду і з міжнародним консультантом HeardLand Consultancy. Можете до цього списку додати ще всі банки — кредитори «Нафтогазу України».
— Як ви стали консультантами «Нафтогазу України»? Адже договір із компанією Squire Capital Limited, яку ви представляєте, підписано нещодавно.
Т.Х. — Ще на початку весни ми зрозуміли, що багато компаній в Україні можуть зіштовхнутися з проблемами, подібними до проблем «Нафтогазу». І вже тоді почали вести переговори з ними, у тому числі і з НАКом.
— Крім «Нафтогазу», ви зараз ще когось консультуєте?
Т.Х. — Поки що ні. Зокрема, і щоб уникнути конфлікту інтересів.
— НАК «Нафтогаз України» та її інший міжнародний консультант HeadLand Consultancy 27 серпня виступили з офіційною заявою. У ній, зокрема, зазначалося: «Компанія заявляє, що вона справді провела попередні переговори з рядом кредиторів. Це перший і активний крок у визначенні найоптимальнішого рішення ефективної реструктуризації заборгованості». Тобто перший крок ви зробили. Другим, слід розуміти, стало оголошення про запропонований план реструктуризації євробондів НАКу? А що стане третім кроком?
Т.Х. — З приводу другого кроку ви праві. А третій — це для початку збори власників облігацій «Нафтогазу». Від їх рішення багато що залежатиме.
— Яким є механізм запропонованого плану реструктуризації євробондів «Нафтогазу»?
Роберт Грант — Механізм чи, точніше, процедура гранично проста, зрозуміла та прозора. Як заявив «Нафтогаз», власникам його облігацій пропонують подовжити термін погашення облігацій, але натомість збільшують ставку дохідності за ними до 9,5%, плюс пропонують держгарантії.
— Чи вигідні такі умови власникам акцій?
Т.Х. — Сьогодні євробонди НАКу коштують 88% від номіналу. Після реструктуризації їхня вартість зростає для початку до 90%. Отже, вони будуть у виграші.
— Як до запропонованого плану реструктуризації поставилася більшість власників облігацій НАКу?
Р.Г. — 20 жовтня знатимемо. Хоча не бачу причин для їхньої відмови.
— Ви самі та члени вашої команди є власниками облігацій «Нафтогазу України»?
С.Д.-Б., Р.Г. (довго сміються). — Хороше запитання. Готові на Біблії заприсягтися, що не володіємо облігаціями «Нафтогазу».
— Чому? Це було б природно…
Р.Г. — Щоб уникнути конфлікту інтересів.
— Наскільки нам відомо, Squire Capital Limited консультує «Нафтогаз» з питань реструктуризації не тільки єврооблігацій, а й усіх зовнішніх запозичень. З якими банками та фондами ви ведете переговори у зв’язку з цим?
Р.Г. — З усіма його кредиторами.
— Чи є серед них Depha Bank, CSI, Deutsche Bank?
Т.Х. — Так.
— Чому було вибрано саме варіант держгарантій при реструктуризації євробондів НАКу? Мотивація?
С.Д.-Б. — Це вибір уряду України. Хоча маю зазначити, що це єдино правильний вибір. Навряд чи до інших аналізованих у робочому порядку варіантів інтерес був би більшим.
— Чи збережено при реструктуризації єврооблігацій «Нафтогазу» основні принципи — добровільність і взаємовигідність процесу?
Т.Х. — Безумовно.
— Тимуре, у попередній розмові ви сказали, що «реструктуризація має бути актуальною та проведена вчасно, чи її взагалі не варто проводити». Стосовно єврооблігацій НАКу цих умов дотримано? Чому ви так вважаєте?
Т.Х. — Усіх зазначених умов дотримано. В іншому разі ми не рекомендували б такий план реструктуризації.
— Кожен кредитор НАКу (у тому числі й власники облігацій) хоче одержати свої гроші. Передусім ідеться про спекулятивних кредиторів. Як вони реагують на запропонований план реструктуризації облігацій НАКу?
Т.Х. — Вони дуже активно висловлюють свої побажання в ЗМІ.
— Припускаю, що реструктуризація облігацій НАКу пройде успішно. Однак британсько-кіпрську компанію-консультанта НАКу найняли для реструктуризації всіх її боргів. На що, до речі, Мінфін виділив 1 млрд. 597 млн. грн. Чи буде продовжено процес реструктуризації та коли? І чи залишаться ті самі консультанти або на їхнє місце прийдуть інші?
Т.Х. — Нашу компанію найняли для реструктуризації міжнародної заборгованості компанії, яку включено в пропозицію про реструктуризацію, розповсюджену 24 вересня. Ми плануємо успішно завершити цей процес у жовтні цього року.
Саймон Дрейк-Брокман — представник компанії Squire Capital Limited, яка консультує НАК «Нафтогаз України».
Навчався в University of Western Australia. У 1985 році С.Дрейк-Брокман приєднався до програми навчання дипломованих спеціалістів, організованої JP Morgan, у Лондоні. Наприкінці 1986 року переїхав до Японії, де заснував JP Morgan Securities, а у 1988-му був направлений до Нью-Йорка як старший брокер за банківськими кредитами.
До приєднання до Royal Bank of Scotland працював в ING Barings на посадах голови фінансових ринків у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (1994—1999 роки) та голови міжнародної групи боргових продуктів (1998—2001 роки), де відповідав за всю діяльність банку на ринках, що розвиваються.
У 2001 році С.Дрейк-Брокман приєднався до Royal Bank of Scotland, де обійняв посаду голови глобальних боргових ринків і відповідав за залучення клієнтів, торгівлю, продажі та аналітику підрозділу корпоративного банкінгу і фінансових ринків.
У 2007 році під час своєї роботи в банку ABN Amro пан Дрейк-Брокман відповідав за діяльність банку на ринках боргового та акціонерного капіталу. ABN Amro було визнано найкращим інвестиційним банком на ринках Центральної Європи, Близького Сходу та Африки в 2007 році, а також найкращим інвестиційним банком — учасником залучення синдикованих кредитів у 2008 році.
У 2008 році став виконавчим директором Global Banking & Markets, Americas, де відповідав за міжбанківські операції, а також за торговельні операції в Північній та Латинській Америці.
Пан Дрейк-Брокман консультував уряди Філіппін (1997 рік), Росії (1999 рік), України (2000 рік), а також регіональні адміністрації Нижнього Новгорода та Татарстану (1999—2000 роки) щодо реструктуризації їхніх боргових зобов’язань.
Роберт Грант — представник компанії Squire Capital Limited, яка консультує НАК «Нафтогаз України».
Отримав міжнародний ступінь магістра ділового адміністрування в Nijenrode University (Брукелен, Нідерланди) та ступінь бакалавра корпоративних фінансів у Arizona State University.
У 1994 році вперше приєднався до банку ING та заснував представництво ING в Києві. Відповідав за всі кредитні операції в Україні, пов’язані із залученням іноземного капіталу, та здійснив структуризацію першого приватного фінансування для української компанії без надання урядових гарантій в 1995 році. Також керував діяльністю, пов’язаною із залученням фінансування для ряду українських корпорацій.
Перебуваючи на посаді голови «ING Банк Україна», провів серію угод з облігаціями, результатом яких стала підтримка України в період кризи 1998 року. Кульмінацією була успішна реструктуризація державного боргу України на суму 2,3 млрд. дол. у 2000 році.
Протягом 2002—2004 років займав посаду управляючого директора в ING Barings (Лондон), де відповідав за діяльність банку щодо корпоративних фінансів у регіоні Центральної Європи, Близького Сходу та Африки.
Упродовж 2005—2007 років працював головним виконавчим директором Midland Development Group у Москві, де відповідав за реструктуризацію операцій компанії.
З грудня 2007 року по лютий 2009-го був генеральним директором з посередницьких операцій компанії Cushman & Wakefield’s на ринку нерухомості та операцій на ринках капіталу в Україні.
Роберт Грант має 15-річний досвід міжнародного банкінгу на ринках капіталу. Одним із перших почав розвивати банківський напрям діяльності на ринках капіталу України та Росії. Останнім часом пан Грант відповідав за прямі інвестиції та інвестування в ринок нерухомості Україні та Росії.
Тимур Хромаєв — один із засновників і управляючий партнер компанії «АРТА», контролює діяльність компанії, пов’язану з торгівлею цінними паперами і управлінням активами. Нині є також представником Squire Capital Limited.
У 1997 році Тимур Хромаєв отримав диплом бакалавра економіки в Union College (Нью-Йорк, США).
З 1997-го по 2001 рік пан Хромаєв обіймав керівні посади в Міністерстві фінансів України, у тому числі посаду начальника управління ринків капіталу Департаменту держборгу. Сфера його діяльності включала контроль реалізації державної боргової політики на внутрішньому і зовнішніх ринках капіталу, оптимізацію структури державного комерційного боргу, координацію взаємодії міністерства з Національним банком України і Державним казначейством, а також розробку законодавчих актів, які стосуються державної комерційної заборгованості.
У період своєї роботи в Мінфіні пан Хромаєв брав активну участь у дуже успішній програмі обміну комерційних боргових зобов’язань України на суму 2,7 млрд. дол. США (2000 рік), а також реструктуризації боргових зобов’язань України перед Паризьким клубом на суму 500 млн. дол. США (2001 рік).
У 2001—2002 роках Тимур Хромаєв був заступником голови правління ЗАТ «НРБ-Україна». До сфери його відповідальності входили контроль і управління відділу корпоративних фінансів і казначейства банку.
Після звільнення з «НРБ-Україна» і до створення власного бізнесу пан Хромаєв обіймав посаду заступника голови правління ЗАТ «ТАС-Інвестбанк» (нині — ЗАТ «Сведбанк Інвест»), де керував департаментами інвестиційного банкінгу та корпоративних фінансів.
2002 року Тимур Хромаєв разом із двома партнерами створив інвестиційну компанію «АРТА», котра успішно працює на ринку України і надає послуги в сфері корпоративних фінансів, інвестиційного банкінгу, торгівлі цінними паперами і управління активами.
На даний момент пан Хромаєв є єдиним власником і керівником ІК «АРТА».