Чинне земельне законодавство України потребує змін, які повинні зрівняти в правах комерційних землекористувачів, упевнений народний депутат України Андрій Сенченко. На його думку, правові колізії в українському законодавстві приводять до того, що за однакові земельні ділянки підприємства платять радикально різну орендну плату.
«Колізія трьох законів — Земельного кодексу України, Закону «Про плату за землю» і Закону «Про оренду землі» — призвела до ситуації, коли сума плати за землю стала визначатися не видом землекористувача і земельної ділянки, а видом правоустановчого документа, який у нього є», — пише депутат у статті для «Дзеркала тижня».
На думку Сенченка, це призводить до значної різниці між сумами фактичної орендної плати за аналогічні земельні ділянки.
«Внаслідок цього два сусідні підприємства, які використовують однакові земельні ділянки, але мають різні документи на них, платять по-різному: одне — за Законом «Про оренду землі» — реальну суму, а друге — за Законом «Про плату за землю» — пільгову, інколи вдесятеро меншу, ніж перша», — констатує Андрій Сенченко.
Він вважає, що невиправдана різниця у вартості оренди землі не тільки призводить до невиправданих конкурентних переваг у окремих землекористувачів, але і служить причиною недоотримання доходів місцевими бюджетами.
«Така ситуація, по-перше, призводить до недобросовісної конкуренції, а по-друге, щорічно позбавляє місцеві бюджети понад 4 млрд. гривень доходів», — відзначив депутат.
При цьому Сенченко переконаний, що виправити ситуацію може запропонований ним законопроект, котрий передбачає створення рівних умов для комерційних землекористувачів.
«Запропоновані проектом закону зміни зрівнюють у правах землекористувачів, котрі не належать до пільгових категорій, і створюють передумови для зниження верхньої межі ставок орендної плати за землю», — заявив депутат.
Детальніше читайте у статті Андрія Сенченка «Запалення легенів заклинаннями не лікується!» у свіжому номері «ДТ».