Із початком військової агресії Росії проти України, коли європейська система безпеки стала руйнуватися, на Заході заговорили про збільшення витрат на оборону. В результаті, торік у вересні на саміті в Уельсі лідери країн-учасниць Північноатлантичного альянсу домовилися підвищити свої витрати на оборону до 2% від ВВП.
Але насправді, крім США, це рішення НАТО виконала тільки Естонія. Про це йдеться у звіті організації European Leadership Network щодо результатів імплементації домовленостей Уельського саміту.
Експерти проаналізували дані про військові бюджети 14 країн НАТО на 2015 р., які були опубліковані в ЗМІ. Виявилося, що після розмов про загрози безпеці Європи з боку агресивної Росії та ісламістів на Близькому Сході збільшили витрати на армію лише Польща, Румунія, Норвегія, Нідерланди та країни Балтії. Ключові ж країни НАТО - Німеччина, Італія і Великобританія - навіть скоротили свої витрати на армію.
Великобританія скоротила свій військовий бюджет до найнижчого рівня за останні 25 років. Попри попередження та заклики експертів, військових, аналітиків і деяких чиновників, у 2015 р. витрати Сполученого Королівства становитимуть лише 1,88% від ВВП. Хоча торік цей показник був на рівні статутної вимоги НАТО - 2,07%.
При цьому виділені на армію кошти переважно підуть на забезпечення особового складу і обслуговування ядерного арсеналу.
Якщо Великобританія не підвищить витрати на армію (а, швидше за все, їх скоротять ще більше через бажання Лондона позбутися фіскального дефіциту впродовж найближчих років), британські збройні сили не зможуть провести важливі закупівлі. Або ж муситимуть істотно скоротити військовий флот і ВПС. Усе це вплине на боєздатність королівської армії.
Своєю чергою, не збільшує витрат на Бундесвер і Німеччина. І це при тому, що ВВП ФРН зростає. Військовий бюджет країни навіть скоротився у 2015 р. на 3 млрд дол., порівняно з минулим роком.
Таким чином, на забезпечення армії Німеччина витратить 1,09% свого ВВП. Для порівняння: торік на фінансування військових пішло 1,14% ВВП, а 2013-го - 1,3%. Тим часом урядові звіти, які потрапили в пресу, свідчать, що Бундесвер потребує серйозної модернізації в озброєнні та інфраструктурі. Випадки, коли військове обладнання не спрацьовує, частішають.
Таким чином, постає питання, чи зможе Німеччина обслуговувати оборонні вимоги НАТО. Технічні проблеми і непідготовленість персоналу послаблюють здатність країни виконати всі зобов'язання перед альянсом. Німецькі парламентарії ініціювали збільшення військових витрат із 2016-го фіскального року. Але економічні проблеми Єврозони можуть створити політичні перешкоди для виконання цієї пропозиції.
Схожі проблеми спостерігаються й у Франції. У проекті витрат на 2014-2018 рр. ідеться, що Париж витрачатиме на армію 41,2 млрд дол. щороку й не має наміру збільшувати чи зменшувати цю суму. Таким чином, французькі військові отримають 1,5% від ВВП країни.
У травні 2014 р. військове командування збройних сил Франції застерегло, що в разі ще більшого скорочення їхнього бюджету французькі підрозділи не будуть здатні брати участь у міжнародних місіях. Після цього на Єлисейський полях вирішили відмовитися від урізання витрат на армію. А теракти в Парижі нинішнього року примусили уряд відмовитися від звільнення 7,5 тис. солдатів. Однак чи переросте гасло Je Suis Charlie в готовність витрачати більше на оборону, поки що не відомо.
Тим часом, як з'ясували експерти European Leadership Network, низка країн, розташованих при самому кордоні Росії, продемонстрували, що готові "годувати свою армію, щоб не годувати чужу". Країни Балтії навіть до саміту в Уельсі збільшили свої витрати на оборону. Хоча бюджети цих країн маленькі, порівняно з французьким чи німецьким.
Досягти бажаного рівня - 2% від ВВП у 2014 р. вдалося лише Естонії, яка виділила збройним силам 430 млн дол. Таллінн при цьому продовжує збільшувати витрати на армію і нині віддає на потреби військових 2,05% ВВП, що дорівнює 461 млн дол.
Латвія торік спромоглася збільшити бюджет збройних сил до 253,8 млн євро. Це становить лише 1% від обсягу її економіки. Однак Рига заявила, що планує поступово щороку піднімати цей показник на 0,2%, аж доки не досягне бажаних 2% від ВВП.
Норвегія ще не затвердила свій бюджет на 2015 р. Однак у міністерстві оборони країни вже заявили про збільшення фінансування до 6,8 млрд дол. Це становить 1,6% від розміру економіки країни. Військове командування Норвегії вважає, що варто більше покладатися на власні сили в обороні.
Румунія теж стала однією з країн НАТО, котра виконує уельські домовленості, і збільшила витрати на армію до 1,7% від ВВП. Для Бухареста питання оборони стало пріоритетним через заморожений конфлікт у сусідній Молдові. При цьому румунська сторона почала переговори з ЄС та МВФ щодо розширення свого фіскального дефіциту в 2015 р. на 0,3%, аби покрити витрати на армію. Загалом же, Бухарест планує досягти бажаних 2% до 2017 р.
Єдина країна Західної Європи, яка збільшила свій військовий бюджет, - Нідерланди. Таке рішення Амстердам прийняв на тлі загострення відносин із Росією через підтримку Москвою проросійських терористів в Донбасі. Влітку бойовики збили малайзійський авіалайнер Bo-
eing 777, серед 298 пасажирів якого було 193 громадян Нідерландів.
У цьому році королівство планує витратити 8 млрд євро на оборону і, починаючи з 2015 р., підвищувати цю суму на 100 млн. Це перший випадок за останні 10 років, коли Нідерланди вирішили витрачати більше на армію.
Польща теж майже досягла бажаної позначки 2%. Прем'єр-міністр Ева Копач вважає, що її країна безперечно виконає уельські домовленості наступного року. Таким чином, польська армія у 2015-му отримає 8,85 млрд дол. Ця сума не включає виділену допомогу Сполучених Штатів на купівлю винищувачів F-16. Разом з американськими грішми військовий бюджет Польщі становить 10,4 млрд дол., або 1,95% від ВВП.
Варшава має намір провести тренування для особового складу, закупити гелікоптери і системи ППО. Крім того, польські військові мають у планах купити сучасні підводні човни.
Тим часом не менш важливі члени НАТО - Канада й Італія - після саміту в Уельсі лише зменшили свої витрати на армію. Канадський уряд намагається скоротити дефіцит федерального бюджету і тому виділив військовим лише 1% від ВВП. Якщо країна й далі зменшуватиме свій військовий бюджет, то вийде, що вона приділяє обороні менше уваги, ніж Іспанія, Словаччина, Угорщина, Люксембург, Литва і Латвія.
Рим нинішнього року скоротив фінансування військових на один мільярд євро від торішніх витрат у розмірі 17,3 млрд євро. При цьому Італія планує далі скорочувати оборонний бюджет. Експерти кажуть, що це шкодить навіть тим військовим проектам, які вже на півдорозі до завершення.
Агресія Росії проти України мала б примусити Болгарію й Угорщину теж збільшити бюджети оборонних відомств. Але сталося протилежне. При цьому обидві країни планують скоротити чисельність своїх армій.
Експерти European Leadership Network у звіті зазначають, що коли у 2014 р. чотири країни НАТО витрачали 2% ВВП на оборону, як цього вимагає статут Північноатлантичного альянсу, то через рік таких лишилося всього дві - Сполучені Штати Америки та Естонія.
Попри спільну риторику на вересневому саміті НАТО про "ключове значення" війни в Україні, витрати на оборону кажуть більше, ніж гучні заяви урядовців із країн-членів альянсу про загрози, які нависли над Європою. Агресія Росії проти України насправді налякала країни Балтії, Польщу, Норвегію та Румунію. Вони визнали небезпеку і пішли на збільшення оборонних бюджетів через територіальну близькість до агресора.
Однак не завжди геополітичне положення підштовхує до рішень. Нідерланди теж вирішили більше витрачали на армію, хоча їхнє географічне положення одне із найбільш безпечних у Європі.
Позиція ж Болгарії, Угорщини, Італії і таких ключових країн НАТО, як Великобританія, Німеччина та Франція, у питанні формування оборонного бюджету свідчить про те, що союзники в межах альянсу по-різному оцінюють загрози.