Масований терористичний акт в Америці з одночасним захопленням одразу декількох літаків засвідчив, що нинішня система захисту пасажирських літаків від викрадення неефективна. Її ахіллесовою п’ятою є можливість фізичного проникнення терористів у кабіну пілотів під час польоту. Втім, зараз з’явилися повідомлення про те, що деякі авіакомпанії мають намір посилити контроль та охорону, зокрема, в рейс направлятимуться співробітники служби безпеки, ключі від дверей пілотської кабіни матимуть лише пілоти. Однак хто дасть гарантії, що на борту не виникне перестрілка або що терористи не зможуть нейтралізувати охоронців і змусити пілотів відчинити двері, погрожуючи вбити заручників із числа бортпровідників чи пасажирів? Чи можна у таких умовах уважати політ безпечним?
Кардинальним вирішенням проблеми захисту літака від захоплення терористами є створення умов, за яких під час його польоту по-перше, ніхто не зможе відімкнути двері кабіни пілотів і, по-друге, буде виключене безпосереднє інформаційне спілкування між терористами та пілотами. Цього можна досягти за допомогою підходу, що використовується для суворо засекречених об’єктів, де функціонує кілька незалежних ступенів (рівнів) захисту, як, наприклад, для запобігання несанкціонованому чи випадковому запуску ракет стратегічного призначення.
Стосовно пасажирських літаків цей підхід можна реалізувати введенням у дію окрім наявної системи захисту (огляду та контролю пасажирів і багажу) ще однієї, незалежної від першої, яка полягатиме в наступному. Перше: двері в кабіну пілотів повинні мати кодовий замок, замикати і відмикати їх може лише спеціальна наземна служба безпеки польотів, незалежна від екіпажу літака.
Друге: забезпечення таємності коду замикання дверей у кабіну пілота. Як робочу можна запропонувати нижче наведену схему роботи зазначеної служби безпеки під час конкретного рейсу літака. У початковому пункті маршруту перед відправленням літака керівник служби вибирає (за законом випадкових чисел) код замка, який і встановлюється при замиканні дверей кабіни пілотів безпосередньо перед вильотом літака. У черговому пункті посадки літака наземна служба отримує повідомлення, що містить цей код, щоб відімкнути кабіну і дати вийти пілотам. Для наступного польоту процедура повторюється.
І третє: організація під час польоту прямого каналу зв’язку між салоном для обслуговуючого персоналу і наземними службами, а також блокування каналу зв’язку із салону обслуговуючого персоналу до кабіни пілотів.
Така система дозволить виключити не лише фізичний, а й інформаційний контакт пілотів із терористами у разі, якщо останні проникнуть на борт літака. Вони вже не зможуть потрапити до кабіни пілотів — перед ними нездоланна перепона. Переговори ж із терористами мають проводити наземні служби через прямий канал зв’язку. Пілоти не повинні виконувати функції, не пов’язані з їхніми прямими обов’язками, відволікаючись на переговори з терористами, чи, ще гірше, на рукопашний бій із ними. (На російському НТВ торік 16 вересня прозвучало повідомлення про рішення асоціації пілотів США надати пілотам право активної протидії терористам аж до застосування пожежних сокирок).
За детальнішого розгляду запропонованої ідеї, безумовно, постане питання про життєзабезпечення пілотів в умовах тимчасової повної ізоляції. Одним із варіантів є надати їм суміжне з кабіною пілотів невелике приміщення в салоні для обслуговуючого персоналу, у якому стоятиме біотуалет, міні-буфет і аптечка. Природно, що тоді на кодовий замок замикатиметься це приміщення, а не кабіна пілотів.
Описана в цій статті система подвійного захисту літака від захоплення терористами за належної її організації є простою, недорогою і, головне, надійною. Вона не лише абсолютно виключає загрозу вторгнення терористів у кабіну пілотів, а й звільняє останніх від виконання непрямих обов’язків. Все це дозволить забезпечити високий рівень безпеки польоту. Якщо в каталогах авіакомпаній буде зазначено, що їхні літаки мають подвійну систему захисту, спроби їх викрадення стануть безглуздими. І потенційні викрадачі про це знатимуть. Довіра людей до таких компаній різко зросте, що позначиться на збільшенні обсягів пасажирських перевезень.