На День взяття Бастилії у трьох виборчих округах України призначено штурм крісел, розміщених під високим купольним дахом палацу Верховної Ради. У Черкасах облогу мажоритарного крісла під номером 201 розпочали 29 чоловік. Звичайно, число це не постійне...
В усіх виборах є елемент гри. Мабуть, військово-спортивної, з прийомами театрально-циркового мистецтва. «Команда», «старт», «штаб», «реклама», світло рамп, презентація... У передвиборній атмосфері витає здогад, що правил гри ніхто не знає досконало (як, скажімо, і у футболі на чемпіонаті світу, з чим наша свідомість ніяк змиритися не може). Вибори (перевибори) — такий собі КВН, поєднаний зі «Слабкою ланкою» і, у потенціалі, з кривавим боксом без правил. Спочатку команди завзято розповідають щось про себе й про своїх конкурентів, після чого роззираються навсібіч, хтось іде ні з чим, решта залишаються, вже люто ненавидячи одне одного, по ходу гри зав’язуються бої, миготять словечки «чорний піар», «мочилове», «страшні люди»... Близько трьох десятків команд зібралися в Черкасах показати свій клас гри, головний приз якої — крісло №201. Членами журі покликані стати жителі Соснівського району Черкас, Канева, Черкаського і Канівського районів.
***
Вибори-98 посадили в це крісло Олексія Марченка, колишнього главу Черкаської районної адміністрації. За нього тоді проголосувало близько 15 тисяч чоловік, що, до речі, не перевищує і 10% загальної кількості виборців. На виборах-2002 Микола Булатецький, який ішов на вибори під брендом Віктора Ющенка, набрав майже 23 тисячі голосів, випередивши найближчих суперників Олексія Марченка та Володимира Косьмину на 4 тис., ті набрали приблизно однакову кількість голосів — кожен близько 19 тис. Проте...
Схематично послідовність подій, що передували призначенню повторних виборів, така.
Напередодні 31 березня Марченко розгорнув бурхливу діяльність і домігся зняття з реєстрації одного зі своїх конкурентів — Володимира Косьмини. Косьмину з виборів зняли, але зі списків не викреслили. І ось після того, як Марченко виявив, що вибори він програв, у нього з’явилася можливість заявити, що частина голосів, відданих виборцями В.Косьмині, мала належати йому. Він так і вчинив. Результат відомий, повторні вибори по 201-му МВО призначені на 14 липня. Булатецький тоді вигукнув: «Марченко — страшний інструмент у руках влади!» Справжньою причиною того, що результати виборів були анульовані, Булатецький називає свою відмову їхати на поклін до Леоніда Кучми.
***
Микола Булатецький у перевиборній літній кампанії помітний не менше, ніж у весняній. Та, мабуть, навіть більше, бо в списку кандидатів значаться два Булатецьких. Його «двійник» — Максим, його син. Проте річ не лише в цьому. Тепер у нього імідж постраждалого: «Вибори виграв, а їх украли». Його відкрито підтримують дві популярні в місті незалежні газети; його біг-борд, на якому сумний Віктор Ющенко закликає за нього голосувати, першим з’явився в місті; стверджують, що як група підтримки Черкаси готові відвідати півфракції «Нашої України». Два відомих її представники — Володимир Яворівський і Микола Томенко — вже приїжджали й активно доводили журналістам, а через них виборцям, що Булатецький — незламний опозиціонер, в якого слово не розходитиметься зі справою.
А доводити це потрібно, оскільки блок Юлії Тимошенко в 201-му має свого кандидата — колишнього мера Черкас Володимира Олійника. Він, як відомо, теж незламний опозиціонер. Олійник на виборах 31 березня, як відомо, позбувся крісла мера, а до мажоритарного крісла № 200 дотягнутися не зміг. Усюди програв. Позиція БЮТ — з приводу того, що блок не хоче підтримати Булатецького, а підтримує Олійника, — вкотре була оголошена на прес-конференції 26 червня, яку для черкаських журналістів проводили Григорій Омельченко та Степан Хмара. Головний аргумент на користь свого кандидата: «На виборах керівництва Верховної Ради блок Ющенка себе скомпрометував. Тому й немає жодної гарантії, що Булатецький, ставши депутатом, не перейде в стан «заєдистів». А в Олійнику БЮТ упевнений на 100%.» Журналісти звернули увагу на те, що Омельченко повторив це кілька разів, що змусило їх замислитися: «Що такого знає Омельченко про Олійника, щоб судити про нього так впевнено?»
Компартія висунула кандидатом члена ЦК Віктора Раєнка, людину, мало відому широкому виборцю. За словами головного комуніста області Володимира Єщенка, на перевиборах КПУ йтиме до кінця, ні з ким домовлятися не планує, тому що «всі ці люди — Олійник, Булатецький, Вітренко — не ті люди, з якими можна домовлятися, і не ті люди, які сьогодні потрібні Верховній Раді».
Спостерігачі звернули увагу на те, що під час виборів мера комуністи теж висували нерозкрученого кандидата. На їхню думку, це було зроблено для того, щоб кандидат КПУ відібрав голоси в Григорія Соська, голови Придніпровського райвиконкому (його підтримували соціалісти), аби утвердити в кріслі мера на новий термін Володимира Олійника. Та, мабуть, у розрахунки пробралася помилка. По суті, це висування призвело до того, що мером Черкас став Анатолій Волошин, людина, яку підтримували владні структури області.
Серед охочих отримати мандат ВР по 201-му найрозкрученішим політиком, звичайно, є Наталія Вітренко. Її команда вже показала на Черкащині шалену енергію, а що ще буде! Виборці вже засипані купою календариків, буклетів, газет із її портретами, портретами її родичів та домашніх тварин. Її ролик крутиться на місцевому державному каналі «Рось». У пресі лідера ПСПУ в основному подають як ставленицю Банкової, на яку працює адмінресурс. Сама Наталя Михайлівна це рішуче спростовує, називаючи чорним піаром. Дехто говорить про неї як про «проросійську» противагу, яка у стані опозиції покликана врівноважити опозицію «прозахідну», тимошенківсько-ющенківську.
На думку місцевих аналітиків, скидати з рахунків Олексія Марченка як реального претендента на жадане крісло не варто. Хоч і вважають, що «він усім набрид», але, нагадують аналітики, на випадок свого остаточного програшу він напевно повернеться в крісло керівника черкаської райадміністрації. Повернеться «злим і голодним» і «спасибі» за свій програш головам сільрад не скаже. Останнім вигідно, щоб він залишався у вищих ешелонах влади. Тому допомога адмінресурсу об’єктивно не може бути зосереджена тільки на Вітренко.
Адмінресурс може бути трохи розчленований і стараннями СДПУ(о). Представник цієї партії, глава Черкаської м’ясної компанії Нестор Шуфрич, щойно з’явився на політичному черкаському небокраї. Втім, не виключено, що, засвітившись і пройшовши «золотим піаром» по сторінках місцевих газет, маючи дальній приціл, Н. Шуфрич напередодні 14 липня зніме свою кандидатуру.
Серед зареєстрованих кандидатів варто згадати лідера таємничої «Нової генерації» Юрія Мірошниченка. Широкому колу виборців мало що відомо про цього кандидата. Дехто навіть схильний вважати цю особистість віртуальною. Наявність таких учасників гри, вважає дехто, відповідає правилам цієї ж таки гри, головним принципом якої є формула: «Правил гри знати не можна, про них лише можна здогадуватися!» Тому мало кого дивує, що на нинішніх перевиборах несподівано для всіх знову зареєстрували «винуватця торжества» В.Косьмину. Напевно, ніхто особливо не здивується, якщо В.Косьмину знову знімуть, а перевибори визнають недійсними.
Хоч би там як, любителів і цінителів гри під назвою «Наші вибори» попереду чекає багато цікавого. У повітрі вже чутно грозовий гуркіт війни компроматів, уже поблискують громовиці...
До Дня взяття Бастилії залишається майже два тижні.