У вівторок 13 листопада представники Великої Британії і Євросоюзу досягли історичної угоди з усіх спірних питань щодо Brexit - виходу країни з загальноєвропейських структур.
Документ на 585 сторінок є попереднім, але водночас, як кажуть обидві сторони, максимально компромісним варіантом угоди про "розлучення", який дозволить уникнути гіршого сценарію - "жорсткого" виходу Великої Британії з ЄС без будь-яких домовленостей, одномоментного розриву відносин із 29 березня 2019 року.
Британська прем'єрка Тереза Мей, ознайомившись із документом, представила його своєму кабінету наступного дня, сказавши, що, на її думку, він відповідає очікуванням британських громадян, які висловилися на референдумі влітку 2016 року за вихід з ЄС.
Після ознайомлення з текстом зо десять міністрів із 25 висловили своє невдоволення деякими положеннями угоди. За підсумками бурхливих дебатів, що тривали п'ять годин, члени кабінету Терези Мей усе-таки вирішили, що цей варіант буде запропоновано на затвердження британському парламенту, а також для ратифікації країнам-членам ЄС.
Однак уже після оприлюднення документа, уранці в четвер, кілька міністрів британського уряду та інших чиновників кабінету повідомили прем'єрці, що подають у відставку через те, що не можуть підтримати підсумкову угоду з ЄС.
Розкол відбувся і в правлячій партії: прихильники "жорсткого Brexit" у лавах консервативної партії фактично запустили процедуру вотуму недовіри чинній прем'єрці, що може призвести до відставки британського уряду вже наступного тижня.
Перебуваючи під перехресних вогнем критики (як з боку прихильників виходу з ЄС, так і з боку противників), британська прем'єрка Тереза Мей у четвер увечері зібрала екстрену прес-конференцію на Даунінг-стрит, 10 і повідомила, що всі її старання були спрямовані лише на те, щоб виконати бажання британських громадян, висловлене на референдумі 2016 року. "Не буде вільного пересування людей через кордон, не буде щорічних виплат у бюджет ЄС, не буде підпорядкування британських судів загальноєвропейському, як і не буде впливу Європи на британську політику у сфері сільського господарства та рибного промислу", - так підсумувала вона головні вимоги тієї частини британців, які виступали за вихід з ЄС. За її словами, угода, досягнута з ЄС, задовольняє всі ці запити. І вона як прем'єр-міністр зробила все для того, щоб забезпечити і захистити в переговірному процесі інтереси країни. Але при цьому, наголосила Мей, треба також зберегти робочі місця та участь британських компаній у ланцюжках економічної кооперації, які забезпечують громадянам країни заробіток і можливість прогодуватися.
Крім того, її метою було зберегти цілісність Великої Британії при виході з ЄС, а також "м'який кордон" між Ірландією та британською провінцією Північної Ірландії, чого вимагав ЄС. У цьому питанні довелося піти на складні рішення, але без них не було б самої угоди, підкреслила Мей. До того ж, сказала вона своїм критикам, ніхто не запропонував кращого рішення, ніж те, що є сьогодні.
"Бути лідером - означає приймати правильні рішення, а не намагатися шукати легкі", - кілька разів повторила прем'єрка, даючи зрозуміти, що за свої кроки готова боротися до кінця і нести повну політичну відповідальність.
Виступаючи в нижній палаті парламенту трохи раніше цього самого дня, вона сказала, що вибір простий: "Ми можемо обрати вихід без угоди й ризикуємо зірвати Brexit узагалі, але ми також можемо об'єднатися і підтримати документ, який може бути узгоджений".
Однак навіть такої рішучості британської прем'єрки захищати досягнення переговорів з ЄС недостатньо на тлі того, що її уряд почали залишати ключові міністри. Вранці в четвер це зробив міністр з питань Brexit Домінік Рааб. Він пояснив причину своєї відставки тим, що домовленості про збереження "м'якого" кордону з Північною Ірландією загрожують цілісності королівства. В угоді записано, що Британія не зможе відновити митний контроль на кордоні з Ірландією, якщо після закінчення перехідного періоду відносин, який триватиме 21 місяць після дати Brexit, сторони не домовляться про зону вільної торгівлі. У такому разі цей період буде подовжено. Північна Ірландія буде підпорядковуватися режиму Європейського спільного ринку, тому товари з провінції матимуть необмежений доступ до європейського ринку, а також до ринку Сполученого Королівства. Британія теж тимчасово збереже членство в Митному союзі ЄС після виходу зі складу Європейського Союзу, щоб зняти побоювання, що через тіснішу економічну інтеграцію Північна Ірландія може бути відокремлена від решти країни. Ще противників угоди не влаштовує те, що Британія й у перехідний період сплачуватиме кошти в загальний бюджет ЄС, і ці виплати становитимуть загалом близько 39 млрд фунтів стерлінгів.
Протестуючи проти того, що в угоді не прописано чітких дат "коли Британія стане повністю незалежною", у відставку подав державний міністр у справах Північної Ірландії Шейлеш Вара. За першими двома не забарилася заява міністра праці та пенсійного забезпечення Естер Макві. До кінця четверга свої посади залишили також заступник міністра з питань Brexit Сюелла Браверман, помічник міністра юстиції Раніл Джаявардена і помічниця міністра освіти Анн-Марі Тревельян. Жорстка розмова відбулася в прем'єрки і з міністром з питань довкілля Майклом Гоувом, якому вона нібито вже запропонувала стати новим міністром з питань Brexit, але він відкинув цю пропозицію, повідомляють британські ЗМІ.
Водночас у четвер один з представників консерваторів у британському парламенті Джейкоб Різ-Мог подав листа з пропозицією про вотум недовіри Терезі Мей. Якщо набереться 48 голосів членів консервативної фракції (а, на думку спостерігачів, станеться це досить швидко), уже в понеділок-вівторок може відбутися голосування, результатом якого стане відставка прем'єр-міністра. Серед кандидатів на посаду очільника кабінету від консервативної партії розглядається як згаданий вище Джейкоб Різ-Мог, так і колишній міністр з питань Brexit Девід Девіс. Ще серед можливих кандидатів - міністр закордонних справ Джеремі Гант і міністр Кабінету (фактичний заступник Мей) Девід Лідінгтон.
Також надходять повідомлення, що частина консерваторів веде таємні переговори з лейбористами про формування уряду національної єдності в разі, якщо уряд Мей відправлять у відставку.
У свою чергу лейбористи вже заявили, що вони не підтримають при голосуванні в британському парламенті угоду в нинішньому її вигляді, що призведе до того, що британський уряд буде зобов'язаний або знову передомовлятися з ЄС стосовно спірних положень, або припинить спроби укласти угоду і готуватиметься до "жорсткого" виходу. Двома іншими можливими варіантами, якщо британський парламент провалить угоду з ЄС, можуть стати дострокові вибори або навіть повторний референдум, який за нинішніх умов може мати зовсім інші результати, ніж 2016 року. Однак на сьогодні варіант повторного референдуму прем'єрка категорично відкидає.
На тлі поринання Британії в політичний хаос європейські політики вдавали, що отримали від 17-місячних переговорів з Великою Британією саме той результат, якого домагалися.
Після того як стало відомо, що британський уряд усе-таки затвердив попередню угоду, у Брюсселі зібралися представники 27 країн, які, навіть не обговорюючи тексту угоди з Великою Британією, дали своє добро головному переговірникові з боку ЄС Мішелю Барньє представити проект угоди голові Європейської ради Дональду Туску.
Останній вирішив скликати екстрений саміт лідерів ЄС для затвердження тексту угоди про Brexit на 25 листопада. За словами Туска, він не очікує, що в 27 країн з'являться серйозні заперечення стосовно нинішнього тексту угоди, і під час саміту відбудеться церемонія підписання, якщо доти не станеться нічого екстраординарного. Далі текст надішлють Європарламенту і країнам-членам на ратифікацію. Саміт 25 листопада також має затвердити спільну політичну декларацію про перехід до наступного етапу переговорів щодо відносин із Лондоном у період після формального виходу Великої Британії з ЄС.