Наряд на кухню в армію довгі роки був у наших Збройних силах одним з найяскравіших рудиментарних показників совкової спадщини, навколо якої тлумилися численні нечисті на руку ділки, які не прогаювали шансу залізти в солдатський казанок зі своєю ложкою і відхопити від солдатського пайка ласий шматок.
Відкриємо президентові та його "кухонному" оточенню важливу державну таємницю: зняття з солдатів кухонної повинності було одним з важливих етапів розпочатої 2006 року реформи української армії, що була розроблена за особистої участі фахівців і радників з країн-членів НАТО. Навряд чи багато хто з командирів і начальників забув свиноферми, картопляні поля й склади з перепрілими овочами й протухлим м'ясом. Звільнення від подібних рудиментів мало сприяти зміцненню боєздатності й наближенню армії до стандартів НАТО.
Однак, на жаль, у нашій країні завжди знайдуться майстри, які перетворюють вікно можливостей на "квиткову касу". На сторінках DT.UA неодноразово з'являлися матеріали про зловживання у сфері забезпечення харчування військових, про факти розкрадання державних коштів і корупцію. Перші потуги зі встановлення контролю над системою аутсорсингу, фінансовими потоками та введення "своїх" компаній на ринок послуг із харчування почала робити команда екс-міністра Ю.Єханурова, яка уславилася створенням "керованих" тендерів і закупівлями дорогущої ковбаси. Саме ці потуги й призвели зрештою до скандального звільнення міністра Верховною Радою.
У набагато гіршому становищі опинився екс-міністр М.Єжель, який утік до Білорусі, прославившись тим, що "пробачив" своїм наказом комерсантам від харчування багатомільйонні борги за комунальні послуги, покривши їх за рахунок коштів державного бюджету.
Особливу лепту в тему харчування солдатів вніс екс-міністр оборони Д.Саламатін, який вирішив повернути військовим "бойових" свиней, а потім утік у Росію.
Відразу роблю застереження, що всі наведені в тексті документи й цитати з них не є державною таємницею, але цілком можуть бути основою для формування доказової бази.
Як повідомлялося, два тижні тому 12 військових частин Збройних сил України перейшли на нову систему харчування, а згідно із заявою Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ, за час, який минув відтоді, до них мали приєднатися ще 50 частин. За інформацією Головного управління, до раціону військовослужбовців додали йогурти, соки, банани, ківі, кавуни й ананаси. Так виконується наказ Міністерства оборони №12 від 12.01.2018 "Про перехід військових частин (установ, закладів) ЗСУ на систему продовольчого забезпечення із застосуванням каталогу продуктів харчування", що є логічним продовженням впроваджуваного в армії з 2015 року експерименту.
Як і належить, до масового впровадження експеримент мав на прикладі одиничних підрозділів показати всі переваги й недоліки нововведення. Яке оцінювалося на різних рівнях. Так, у 2016-му Рахункова палата вказувала на збільшення вартості харчування за каталогом на 30-40% порівняно з колишньою аутсорсинговою системою; відсутність конкуренції; низький рівень готовності частин до повернення до військових кухарів; на те, що реалізація експерименту збільшила витрати з держбюджету на 60%. Минулого літа на нараді в Міноборони начальник Генерального штабу і головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко констатував, що частини, які вийшли були на співвідношення "бойові підрозділи/підрозділи забезпечення" у межах 70х30 - після переходу "на каталог" повернулися на рівень 50х50. "Це те, від чого ми відходили 10 років, а тепер до нього знову повертаємося", - сказав генерал армії. Не будучи почутим, він офіційно писав міністру оборони генералу армії Степанові Полтораку: у разі розширення експерименту в 2019-му продовольча служба "з'їсть" 15 233 бойові одиниці, що "орієнтовно дорівнюватиме чисельності чотирьох механізованих бригад".
Однак тиждень тому Верховний Головнокомандувач пообідав у солдатській їдальні. "Небо і земля" - так військові порівнюють новий раціон харчування зі старим. І мені приємно чути, що наша робота - не марна. З середини 2000-х років система харчування в ЗСУ була повністю зруйнована. І те, як вона змінилась з 2014 року, - це символ перебудови наших Збройних сил", - так відреагував Петро Порошенко.
Нагадаю Петру Олексійовичу, що перехід на забезпечення харчування військовослужбовців на принципах аутсорсингу був здійснений у рамках Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006-2011 роки, яка передбачала звільнення військ від виконання невластивих функцій, а також запровадження в цій сфері стандартів, прийнятих у збройних силах країн НАТО. Повернення військовослужбовців на кухню аж ніяк не може бути символом перебудови армії. 2007 року, враховуючи наявність в армії 477 солдатських їдалень, реформа в цій сфері дозволила "визволити" з совкового кухонного полону 5700 військовослужбовців, які заступали щодоби в наряди на кухню. Це майже 20% облікової чисельності військовослужбовців строкової служби.
Ми не сумніваємося, що головкомверха нагодували добре, але змушені враховувати не тільки реакцію смакових рецепторів. "Роботи не розпочаті у 12 їдальнях військових частин..."; "виконано роботи від 5 до 15% в 11 їдальнях військових частин..."; "169 НЦ (смт Десна) з 4-х запланованих їдалень капітальний ремонт завершується тільки в одній..."; "створилася критична ситуація щодо забезпечення новим технологічним обладнанням вищевказаних їдалень...". Це - цитати з листа командувача Сухопутних військ генерал-полковника Сергія Попка заступникові міністра оборони генерал-лейтенанту Олегу Шевчуку. "Такий стан речей ставить під загрозу виконання наказу Міністерства оборони №12 від 12.01.2018, - попереджає Попко, - і створює негативні наслідки в організації повноцінного харчування особового складу". Документ датований 27 вересня ц.р. - за місяць до оголошеного переходу частин ЗСУ на харчування "по-новому".
"Існує низка невирішених питань, що виключає можливість своєчасного переходу на систему продовольчого забезпечення із застосуванням каталогу", - писав також 11 жовтня ц.р. начальник Інституту Військово-Морських сил Національного університету "Одеська морська академія" капітан 1 рангу Петро Гончаренко начальникові Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Дмитрові Марченку. Серед "невирішених питань" - відсутність передбачених штатним розписом фахівців, а також виробничих приміщень камбуза.
Якщо переглянути "зведення з полів", то рапорт про переведення 62 частин на нову систему харчування викликає дедалі більше запитань: в/ч А1325 (с. Алтестове, Одеська обл.), в/ч А1275 (Маріуполь) - їдальні відсутні від слова "взагалі"; в/ч А3163, А2802 (Миколаїв), в/ч А2613 (Болград) - воїнів харчують у приміщеннях інших підрозділів, які мають пропускну спроможність у рази меншу від числа особового складу на продовольчому забезпеченні; в/ч А2777 (Миколаїв) - їдальня вимагає негайної реконструкції та капітального ремонту. Список неповний.
Від себе зауважимо, що при "повністю зруйнованій системі харчування з середини 2000-х", коли армію годували "під ключ" цивільні фірми (за прикладом, до речі, НАТО, куди ми так прагнемо), вони ж, ці компанії на аутсорсингу, закуповували технологічне обладнання, ремонтували їдальні й виробничі приміщення. У результаті чого звільняли військових від невійськової роботи, завдяки чому й було досягнуто пропорції 70х30 на користь бойових підрозділів.
Питання, що виникали, досягли такого масштабу, що 16 жовтня ц.р. начальник Генштабу знову писав міністру оборони: "Перехід на систему продовольчого забезпечення за каталогом містить такі ризики щодо її функціонування: неготовність їдалень військових частин до експлуатації ...>; низька укомплектованість фахівцями продовольчої служби". Віктор Муженко ще раз намагається пояснити Степанові Полтораку, що кухарі не працюватимуть за існуючу зарплату в 3100 грн ("укомплектованість фахівцями продовольчої служби військових частин, які розміщені в містах, становить 10%").
Але, судячи з усього, міністр пам'ятає висновки Рахункової палати про роздуття на 60% військового бюджету у зв'язку з експериментом, і що він може зробити? Та ось тільки згадувати, що при аутсорсингу компанії, які виграли тендер Міноборони, самі набирали персонал і платили йому зарплатню, - тим самим економлячи військовий бюджет, - чомусь не хоче.
Для підозри, що нова система харчування з ананасами - граната "не тієї системи", є ще одна підстава. Слідчим відділом Головного управління СБУ в Києві та Київській області "розслідується кримінальне провадження №42018110350000024 від 12.03.2018", - офіційно повідомляє заступник начальника департаменту контррозвідки СБУ, начальник Головного управління військової контррозвідки Сергій Левченко. "За ознаками злочину, - розкриває суть справи генерал-майор, - передбаченого ч. 2 ст. 426-1 КК України, відповідно до якої 19.01.2017 службові особи МО України, перевищуючи свої службові повноваження, діючи в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, всупереч положенням Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей" затвердили Концепцію реформи продовольчого забезпечення ЗС України щодо переходу на нову систему харчування і, в подальшому, видали накази від 21.03.2017 №157 і від 12.01.2018 №12, в яких визначили конкретні військові частини та терміни їхнього переходу на нову систему продовольчого забезпечення із застосуванням каталогу продуктів харчування, через що збільшили витрати бюджету всупереч закону, у результаті чого держава зазнала важких наслідків. На цей час триває досудове розслідування і вживаються всі передбачені чинним законодавством заходи".
"Це додаткові витрати, - на згадуваній вище літній нараді в Міноборони попереджав начальник Генерального штабу. - Раніше ми це навантаження передавали на фірми, які здійснювали аутсорсинг. І це реально! Я в армії служу 30 років, тому кажу для тих, хто за півтора року відчув, що зрозумів усі процеси, які відбуваються в Збройних силах!" Неважко підрахувати, що на той момент глава держави пропрацював Верховним головнокомандувачем уже 4 роки, отже, Віктор Муженко мав на увазі не Петра Порошенка. А кого? Важко сказати. Але ні його апеляція до затвердженої Міністерством оборони Концепції реформи харчування армії від 19.01.2017 (відповідно до якої годувати армію можна "шляхом залучення суб'єктів господарювання", тобто компаній-підрядників), ні його посилання на наш маяк - НАТО, де, наприклад, військовослужбовців об'єднаного контингенту в Ісламській Республіці Афганістан повністю забезпечує харчуванням американська інженерно-будівельна і сервісна компанія Kellogg Brown&Root Inc., успіху не мали. Як і не існує виразного пояснення: одне діло, якби аутсорсинг показав свою неспроможність, але він же десятиліттями виправдовував себе, потребуючи лише вдосконалення; то навіщо було руйнувати перевірений, економний та адаптований до бойових дій механізм на догоду схемі, яка викликає лише нові й нові запитання в наглядових органів, слідчих і батьків-командирів?
"Половина армії буде на новій системі харчування", - доповідає присутній на останньому обіді в солдатській їдальні Верховного Головнокомандувача радник міністра оборони Юрій Бірюков. І рапортує, що лише торік з бюджету "130 мільйонів гривень витратили на ремонт їдалень та закупівлю обладнання".
Хто б нагадав радникові, що пишатися кількістю освоєних фондів, - це такий махровий совок, про який навіть заїкатися соромно. А як бути з тим, що компанії, які раніше працювали на аутсорсингу й відповідали за весь виробничий цикл до подачі солдату на стіл, тепер, низведені до рівня постачальників, бачать, як доставлені ними в райони проведення Операції об'єднаних сил продукти не доходять до солдата, але нічого із цим зробити не можуть? Вони прямо називають нову систему "новою схемою розкрадання" і дивуються, чому радник міністра, вихваляючись сотнями витрачених державних мільйонів (ніби це його гроші), невтомно проповідує "економність" експериментального харчування у ЗСУ.
"Падіння рівня життя людей, бідність, фінансові проблеми переважної більшості українців - велика соціальна ціна російської агресії", - цілком справедливо казав президент України два роки тому. "Бідність більшості українців є прямою загрозою нацбезпеці країни", - не змінив він своєї оцінки стану фінансових справ країни минулої весни.
Дефіцит державного бюджету України в січні-вересні 2018 року становив 7,3 млрд грн, повідомила буквально днями Державна казначейська служба України.
Проте наш оборонний комплекс уже котрий рік фінансується на пріоритетних засадах. Проект бюджету на майбутній рік передбачає на ці цілі, як і поточного року, 5% від ВВП. І це правильно. І ніхто не заперечить. Якщо знатиме, що всі гроші населення, яке затягує паски, доходять за призначенням до копійки. А тут згадані Бірюковим "на ремонт їдалень і закупівлю обладнання" 130 мільйонів із цитованими вище рапортами з військових частин, військових навчальних закладів і доповіддю начальника Генерального штабу про відсутність їдалень (або відремонтованих на 5%!), відсутність технологічного обладнання узгоджуватися не хочуть. Ну ніяк! Можливо, багато чого виясниться, коли підсумки підіб'є військова контррозвідка СБУ. Можливо. Будемо сподіватися, що її співробітників не годуватимуть тест-обідом в одній з експериментальних солдатських їдалень.