На шпальтах ZN.UA неодноразово згадувалося про неефективну роботу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Цього разу розповімо про напрям із виявлення та розшуку активів, де відповідальним є заступник керівника АРМА Філіп Пронін.
Зі звіту про діяльність АРМА за 2020 рік відомо, що результати роботи напряму Ф.Проніна майже досягають небес. При цьому Агентство використовує попередньо мною запропоноване порівняння — його результати періоду до Павленка (2018 рік) і з Павленком (2019–2020 роки).
2020 року Нацагентством було отримано вдвічі більше звернень від правоохоронців, ніж 2018-го: 2263 звернень проти 1079. Проте не варто забувати, що 2018-й — фактично перший із можливих для аналізу років. Жартома запропонуємо, щоб наступного разу порівнювали з 2017 роком, коли було отримано лише 69 звернень.
Надалі у звіті знаходимо інформацію про майно, передане в АРМА 2020 року. І знову маніпуляції, бо це не майно, яке розшукали. Просто порівнюємо ці два показники (див. табл.).
Виходить, ефективність напряму з виявлення та розшуку активів становить менш як 0,2%. Як полюбляє казати очільник відповідного напряму Філіп Пронін, це менше за статистичну похибку. Чому так складається? Бо АРМА має регламентований Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, затверджений наказом від 19 серпня 2017 року №81. Відповідно до пункту 3 цього переліку, до документів, яким присвоюється гриф «Для службового користування», належать відомості, що містять дані досудового розслідування та стали відомі під час здійснення функцій і реалізації повноважень Національного агентства.
Іншими словами, АРМА умисно на відповіді правоохоронцям накладає гриф «Для службового користування». Аби довго не описувати, що на практиці означає цей гриф на документі, скажу коротко: такої відповіді правоохоронець (слідчий, прокурор, детектив тощо) не може навіть винести за межі спеціальної кімнати. Таким чином, зазначену відповідь від цієї установи правоохоронцю заборонено надавати до суду для обґрунтування арешту.
Цікаво, що Нацагентство у відповіді на звернення органів правопорядку надавало інформацію, що вже зафіксована в державних реєстрах. Цим даним ніколи не присвоюють грифа ДСК. До прикладу, за 2020 рік в Україні правоохоронцями скеровано до суду близько 31–32 тис. справ, що передбачають конфіскацію чи спеціальну конфіскацію майна. Фактично за кожною зі справ правоохоронці з метою ефективного розслідування мали би звернутися до АРМА. Проте так вчинили лише близько двох тисяч разів.
А зважаючи, що ефективність роботи напрямку діяльності АРМА, очолюваного Філіпом Проніним, ще гірша, ніж досягнення Володимира Павленка, який очолює напрям управління активами, відійдемо від критики і запропонуємо зміни, яких потребує Нацагентство.
Менеджмент арештованими активами
Не секрет, що існує проблема з управлінням грошовими коштами. АРМА може найефективніше управляти іноземною валютою. Однак сьогодні в центральному апараті Нацагентства відповідну функцію виконує лише один співробітник. Через недоліки законодавства слідчі органи правопорядку можуть уникати передачі грошових коштів на зберігання в АРМА, утримуючи валюту в звичному для себе місці — сейфі.
Про один із таких випадків, коли гроші підмінили на фальшиві, ми вже розповідали на шпальтах ZN.UA. Отже, гроші можна покласти в банк без нарахування відсотків. Відповідну можливість регламентує Порядок зберігання речових доказів, затверджений постановою Кабміну 2012 року. Однак ця проблема вирішується через внесення змін до абзацу 2 пункту 21 згаданого порядку.
Більш того, швидкість прийняття рішень Кабміном значно вища, ніж змін до законодавства через Верховну Раду. Для цього не потрібні погодження між фракціями парламенту або консолідація голосів народних депутатів.
Отже, для вирішення зазначеної проблеми треба здійснити три кроки:
- привести постанову Кабміну від 19 листопада 2012 року №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» у відповідність до спеціального закону про АРМА;
- відкрити поточні банківські рахунки для внесення грошових коштів у всіх областях України;
- відкрити депозитні рахунки у всіх вільноконвертованих валютах (перша група згідно з класифікатором іноземних валют і банківських металів Національного банку України).
Розблокування роботи територіальних управлінь
Нагадаю, АРМА складається з центрального апарату та шести територіальних управлінь, діяльність яких охоплює всю територію України. Наразі столичне керівництво умисно обмежує функціональні можливості в регіонах, зводячи їхню діяльність до виконання своїх доручень. Однак у разі повноцінного запуску територіальних підрозділів ефективність роботи АРМА може значно підвищитися. Безумовно, корупційні ризики завжди виникатимуть як у діяльності центрального апарату із визначення управителів, так і в діяльності територіальних управлінь. Проте не варто на це списувати централізоване керування відповідним органом.
Більш того, навіть не знадобляться екстраординарні здібності для розв’язання цієї проблеми. Варто затвердити правила проведення конкурсів на пошук управителів, що їх виконуватимуть усі територіальні управління та центральний апарат. Порушення цих правил потягне за собою відповідальність, аж до звільнення. Нагадаю, наразі протоколом тендерного комітету центрального апарату АРМА від 14 серпня 2020 року №29 затверджено Порядок проведення конкурсного відбору управителів. Але там не передбачено проведення конкурсного відбору управителів територіальними управліннями. Внесення корективів у зазначений порядок не має стати проблемою для керівництва АРМА.
У свою чергу, територіальні управління повинні були б повноцінно займатися пошуком управителів для всіх активів, які знаходяться в регіонах і на які поширюється їхня юрисдикція. Можна зробити виняток для активів, безперервне функціонування яких є запорукою безпеки окремих регіонів країни, і для майна, що розташоване на територіях функціонування кількох територіальних управлінь. У такому разі контролем за активами мав би займатися центральний апарат. Решту віддати в регіональні підрозділи.
Також, на відміну від центрального офісу в Києві, територіальні управління можуть більш ефективно поширювати інформацію про активи через місцеві ЗМІ. Очевидно, вони краще розбираються в медійних можливостях на місцях, ніж столичні керівники. У результаті взаємодії з органами правопорядку територіальні підрозділи АРМА отримуватимуть інформацію про активи, що передано в управління. Буквально відразу після винесення відповідного судового рішення. Як наслідок, вони завчасно поширюватимуть інформацію про заплановані конкурси.
Внесення змін до чинних документів АРМА
Для ефективної взаємодії з органами, що здійснюють досудове розслідування, за напрямом виявлення та розшуку слід зробити таке.
- не присвоювати відповідям АРМА грифа «Для службового користування», оскільки процесуальним законодавством встановлено окремий порядок доступу до відомостей досудового розслідування;
- внести зміни до спільного наказу АРМА з НАБУ, ГПУ, СБУ, МВС і Мінфіном від 20 жовтня 2017 року №115/197-О/297/586/869/857 «Про затвердження Порядку взаємодії при розгляді звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури та виконанні запитів іноземних держав щодо виявлення та розшуку активів», дозволивши органам правопорядку звертатися до територіальних управлінь АРМА, а не лише до центрального апарату;
- розблокувати сектори з розшуку та менеджменту активів, виконувати функції центрального апарату самостійно за напрямами, а не за дорученнями центрального апарату.
Експозиція переданих АРМА арештованих активів
Аналізуючи зміст оголошень про пошук управителів, доходимо такого висновку: АРМА пропонує всім кота в мішку. Відповідні оголошення не мають ні актуальних фотографій активів, що передаються, ні опису їхнього поточного стану. Вихід простий — публікувати деталізовану інформацію про кожен із лотів, а також організовувати експозицію (масові перегляди) активів у попередньо встановлений час.
***
Перелічені пропозиції не потребують значних інституційних зусиль з боку керівництва АРМА. Кожен із вищезгаданих моментів потребує лише одного — наявності політичної волі до змін. Та якщо проаналізувати план діяльності АРМА на 2020 рік, що розміщений на офіційному сайті, не знайдеш жодного натяку на бажання вирішувати описані проблеми. У центральному апараті АРМА точно знають, що треба змінювати, але свої зусилля там спрямовують у зовсім інше русло.
Більше статей Олександра Лємєнова читайте за посиланням.