Великий комбінатор Остап Бендер розраховував роздобути в громадянина Корейка всього лише «мільйончик». У нинішніх комбінаторів апетити набагато більші — вони просять мільярд.
Мабуть, багатьох здивувало те, як кілька тижнів тому парламент дружно проголосував за виділення мільярда гривень на боротьбу з епідемією грипу. Так народні депутати виявили турботу про народ, будучи абсолютно впевненими, що президент нізащо не підпише цього документа. Спроба подолати вето президента на позачерговому засіданні парламенту, як відомо, закінчилася провалом. Як, утім, і наміри Генеральної прокуратури і МВС, які обіцяли вивести на чисту воду всіх, хто нажився на боротьбі зі свинячим грипом, ГРВІ тощо.
У будь-якій іншій країні, перш ніж виділити уряду новий транш, вимагали б звіту — як були витрачені гроші, отримані раніше? У нас, як відомо, виділені навесні 50 мільйонів витратили «традиційно» — обладнання для діагностики купили не в тих, а лікарські препарати — не за тією ціною, що купує весь світ. Так само розлетілася й друга сума — 500 мільйонів гривень майже закінчилися, а практична охорона здоров’я так нічого й не відчула. Навіть у столиці неможливо вчасно зробити рентген легенів — у робочому стані тільки половина рентгенапаратів, до того ж багато з них випущено ще в роки застійних п’ятирічок. Куди пішли чималі для злиденного бюджету суми? Шалені гроші витрачено на захисні маски — точної суми ніхто не назве. Списати можна мільйони, що, втім, і робиться, але медики як шили їх самотужки, так і продовжують шити. До речі, обіцяних надбавок до зарплати за період понаднормової роботи медики так і не отримали — міністр охорони здоров’я стверджує, що фінансів не вистачає, але все одно виплатять. Колись. Потім. Можливо. За словами медиків, їм уже набридло перераховувати в бік зменшення ці надбавки. До того ж із списку тепер пропонують викреслити «швидку допомогу» — вона, мовляв, і без карантину повинна працювати цілодобово.
Закупівлю величезних партій таміфлю, який чиновники називають не інакше як перемогою над свинячим грипом, лікарі вважають перемогою над здоровим глуздом. Надзвичайна зговірливість виробників, просто-таки негайне відвантаження, фантастичні знижки — це аж ніяк не від любові до України. Напевно, ні для кого у світі, крім нашого уряду, не секрет, що таміфлю готували для боротьби з пташиним грипом, яким залякувала світ ВООЗ. Вірусологи досі усміхаються, згадуючи прогноз експерта Д.Набарро, котрий стверджував, що пандемія пташиного грипу «у кращому разі вб’є 150 мільйонів людей». Тоді пандемії, на щастя, не трапилося, а щоб пігулочки не пропали, їх оголосили панацеєю від нового вірусу А/Н1N1, локальні спалахи якого відразу назвали пандемією.
Навіть студенти-фармацевти знають, що будь-який препарат проходить кілька фаз клінічних випробувань. На здорових добровольцях перевіряють його токсичність, а потім набирають групу профільних хворих, щоб дослідити ефективність. На якій підставі нас переконують у тому, що таміфлю рятує саме від свинячого грипу? Про це почали говорити задовго до того, як було виявлено перші випадки захворювання. Якби справді проводилися повноцінні випробування, ніхто б не ризикнув давати таміфлю для профілактики підліткам, як це було в Японії і Великобританії. Сьогодні вже відомо, що результати були дуже неприємні, чому й обмежили його застосування для дитячого віку в багатьох країнах. Чи не стала Україна полігоном для випробувань цього препарату?! Дітям його начебто не рекомендують, але майбутнім мамам просто-таки нав’язують. Це підтверджують лікарі, які всі ці тижні несли цілодобову вахту в стаціонарах. Повірте, не можу назвати ім’я лікаря, його і без цього погрожують звільнити за «погану поведінку» — виступи на п’ятихвилинках. Скажу тільки, що він завідує відділенням обласної лікарні, і хоча потік хворих був величезний, у них не було жодного летального випадку — тут інструкції відклали вбік і лікували так, як підказує лікарський досвід і наукова література.
— Найбільша проблема: в наказі №813 МОЗ України від 7.11.2009 (с. 5—6) чорним по білому написано: всім вагітним жінкам з ГРВІ в стаціонарі призначати таміфлю, — розповідає лікар. — Щоразу начальство вимагає — призначай таміфлю негайно, а я повторюю слово з мультика — «фігвам!». Беріть відповідальність на себе, я злочинних наказів не виконую!
Спеціально роздрукував і почепив на стінку наказ, щоб видно було прізвища тих, хто підписав цей документ. Препарат надзвичайно токсичний, діє тільки кілька годин, а побічні дії гірші за будь-який грип. Ми один раз спробували, а у хворої нудота і блювота, потім з’явилися судоми, розлад сну — насилу ми її відкачали. Якщо вагітна чхне, покаже температуру до 37,2, то їй одразу таміфлю давати? Я на п’ятихвилинці прямо запитав у головлікаря: «Якщо я дам таміфлю і після цього помре дитина внутрішньоутробно або мама з дитям разом — до мене жодних претензій, бо виконували наказ МОЗ? А якщо не дам цих таблеток і вони виживуть, мене звільнять за невиконання інструкції?» Ми днями виходили 25-річну вагітну — її до нас перевели з райлікарні, де встигли дати таміфлю, а я замість цього призначив антибіотики. Не перший випадок такий — людина потім своїми ногами додому іде.
Ми отримали цей препарат ще на початку жовтня, інших препаратів немає, а цього кілька тисяч упаковок привезли. Тижнів за два до масового психозу на телеекранах почали надзвонювати з обласного управління охорони здоров’я, а туди відповідно — з МОЗ, що тільки таміфлю всіх урятує. Потім усі, як загіпнотизовані, почали буквально годувати хворих таміфлю, начхали на антибіотики, а в хворих — пневмонії, і потрібна зовсім інша терапія. Ми просто вчасно зорієнтувалися, зрозуміли, що потрібно ігнорувати всі «розумні» поради і лікувати антибіотиками. Через моє відділення пройшло понад дві сотні хворих — від ГРВІ, грипу і важких постгрипозних вірусних пневмоній не помер ЖОДЕН пацієнт (тьху-тьху, щоб не наврочити!). Нас колеги називають «феномен у вогнищі епідемії».
До речі, використовувати таміфлю складно ще й тому, що в упаковках є інструкції кількома мовами, але нашою державною — немає. Наліпка на коробці повідомляє українською мовою, що препарат вироблено у Швейцарії, а на самій упаковці друкарським способом — Malaysia-New Zealand. Ми про всяк випадок сфотографували цю «родовідну», — демонструє лікар кілька фотографій.
Судячи з того, що гроші вибивають на другу і третю хвилі пандемії, за ці упаковки з лікарів ще спитають. До речі, а звідки ми всі взяли, що в Україні епідемія грипу? Коли я поцікавилася в Міністерстві охорони здоров’я, чи закінчилася в нас перша його хвиля, високопоставлений чиновник іронічно поцікавився: «Невже знайшли такий документ? Ніхто — ні в МОЗ, ні в Кабінеті міністрів не підписував документа про те, що в Україні почалася епідемія. Кому потрібна така відповідальність? У нас просто був карантин і активний епідпроцес. А ви що подумали?!»
Та ми, власне, так і подумали, але все ж таки вирішили перевірити — зателефонували в прес-службу МОЗ. Через три години колеги повідомили, що наказу про епідемію в міністерстві справді немає, і порадили шукати ключове слово у відомому розпорядженні Кабінету міністрів від 30 жовтня цього року. Ця постанова Кабміну №1152 «Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 та гострих респіраторних захворювань серед населення» запам’яталася насамперед тим, що запроваджувала карантин у дев’яти областях. Але шуканого слова — «епідемія» в ній не було.