Про це у своїй статті для «Дзеркала тижня. Україна» пише професор Геннадій Апанасенко.
«Тому розмови про скасування системи фізичного виховання у навчальних закладах - це злочин, смертний вирок для української нації. Такий же вирок, обумовлений найдосконалішим нерозумінням ситуації, що склалася в Україні, скасування нормативів фізичної підготовленості. Інше питання: якими повинні бути ці нормативи і яким має бути медичне забезпечення проходження цих нормативів», - пише професор.
Станом на 2008 рік із 14,2% школярів, які не мають ознак захворювання і належать до основної групи для занять фізкультурою, до «безпечної зони» здоров'я можна було віднести лише 11,2%.
Таким чином, 3,1% учнів, хоча поки що й не мають ознак захворювання (вони розвинуться згодом), мають низькі пристосувальні можливості, і під час фізичного навантаження в них можуть виникнути проблеми - аж до летального результату. Не менш небезпечною є формальна належність до основної групи учнів, що не мають для цього ніяких підстав, вважає Г.Апанасенко.
«Три відсотки - це багато чи мало? 30 осіб на 1000 учнів, 30 000 на мільйон, 150 000 на країну! А це вже проблема, яка має для країни характер глобальної. Як же її вирішувати?», - пише автор.
По-перше, на його думку, необхідно змінити критерії поділу учнів на групи для занять фізкультурою, поклавши в основу рівень здоров'я, а не наявність чи відсутність захворювань. По-друге, потрібна надійна й інформативна система скрінінгу рівня здоров'я школярів. Така методика розроблена, вона проста й доступна шкільній медсестрі або вчителю фізкультури.
По-третє, принцип оздоровчої спрямованості фізичного виховання має вийти на перше місце, і відповідно до цього принципу необхідно проводити уроки фізкультури у школі.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Геннадія Апанасенка «Бігом - від хвороб».
