Для проведення досліду на щурах було використано одностінні вуглецеві нанотрубки з розташованими на їхній поверхні аміногрупами NH2. Їх уводили шляхом ін'єкцій у кров. Потім за допомогою спектроскопії було виявлено, що нанотрубки накопичувалися в тканинах головного мозку гризунів. Детальне спостереження показало, що наявність препарату ніяк не вплинула на спосіб поведінки тварин.
Через тиждень після введення ін'єкцій у гризунів штучно викликали інсульт. Виявилося, що поведінкові функції відновлювалися набагато швидше й краще в щурів з уведеними до головного мозку нанотрубками. Тим часом у контрольній групі спостерігали набагато важчі наслідки.
Ефективність роботи нанотрубок показала вкрай низький рівень загибелі нейронів і біохімічних маркерів запальних процесів. Отже, науковці дійшли висновку, що нанотрубки чудово справляються із завданням щодо захисту тканин мозку від пошкоджень.
«Наша робота закладає основу для подальших досліджень, які мають пояснити захисні ефекти вуглецевих нанотрубок при інсульті», - вважає керівник роботи Сун Су Кім з Університету Чун Ана в Сеулі, Південна Корея.
Для того, щоб почати застосовувати вуглецеві нанотрубки на людях, необхідне детальне вивчення властивостей препарату, зокрема рівня його токсичності. Крім того, науковці мають розробити максимально ефективний механізм доставки нанотрубок безпосередньо до тканин мозку пацієнта.
Інсульт - захворювання, яке останніми роками за рівнем смертності посідає друге місце після інфаркту міокарда. Ця хвороба стрімко "молодіє" й на сьогодні близько 8% випадків інсульту виявлено в осіб до 40 років. Науковці постійно шукають нові способи захистити пацієнтів від важких наслідків цієї хвороби.
За матеріалами Nature Nanotechnology