На сьогодні хірурги, які лікують пацієнтів з ішемічною хворобою серця або захворюванням периферичних артерій, часто змушені вдаватися до шунтування: кровоносні судини, звужені недугою, замінюють на судини, взяті з іншої частини тіла того ж пацієнта. На жаль, коли людині доводиться лягати на операцію багато разів, або коли у неї просто немає достатньої кількості «зайвих» і надійних судин, або коли просто не дозволяє вік і здоров'я, шунтування стає неможливим.
Альтернативні варіанти теж не завжди підходять. Так, синтетичні судини з політетрафторетилену діють в середньому близько 10 місяців, після чого їхня прохідність знижується до надзвичайно низького рівня в результаті інфекцій і згортання крові. Ризик затвердіння, згортання й аневризми не дозволяє широко використовувати трансплантати з мертвих тіл.
Один з найперспективніших варіантів - виготовлення протезів із власних клітин пацієнта. Хоча це дозволяє вирішити проблему відторгнення, на вирощування судин витрачають дуже багато часу - до дев'яти місяців, а коштує це задоволення більше 15 тисячі доларів.
Шеннон Даль, один із засновників біотехнологічної фірми Humacyte (США), і співробітники відповідної організації розробили спосіб вирощування «біоінженерних вен» з донорських клітин шляхом уведення останніх у «будівельні ліси» з полігликолевою кислоти. Після того, як судини виростали в біореакторі, науковці за допомогою спеціальних мийних засобів, видаляли з них клітинний матеріал, залишаючи тільки колагенові трубки. Вони не є імуногенними, тобто їх навряд відторгне організм пацієнта.
Дослідники перевірили міцність і довговічність біоінженерних вен після того, як останні пролежали в сольовому розчині в холодильнику протягом року. Досліди завершилися успіхом.
Науоквці також імплантували 6-міліметрові судини, побудовані з людських клітин, бабуїнам. Перевірки трьох бабуїнів, що здійснювали першого, трнтього і шостого місяця після того, показали, що судини мали нормальну прохідність. У п'ятьох бабуїнів, яких тестували, лише через один і три місяці, прохідними залишалися всі судини, крім однієї.
У ході заключного експерименту науковці виготовили судини діаметром 3 мм з використанням полігликолевої матриці й собачих клітин. Трансплантати були обсіяні власними ендотеліальними клітинами собак - одержувачів штучних судин. У п'яти з шести піддослідних тварин біоінженерні судини залишалися активними при перевірках з різними інтервалами, причому в двох випадках - навіть через рік.
За матеріалами Nature News