Нудьга не шкодує нікого. Вчені виявили, що людина в середньому страждає від нудьги шість годин на тиждень. Між своїми розслідуваннями Шерлок Холмс впадав у таку нудьгу, що почав вживати кокаїн. Семюел Беккет здобув Нобелівську премію за п'єси про неробство і нудьгу. Про тужливі вечори писали Антон Чехов і Джейн Остін. Мадам Боварі і Гедда Габлер переситилися «конформістським буржуазним життям» - і погано закінчили.
Ті, хто легко впадає у стан нудьги, схильні до підвищеного ризику тривожності, депресії, захоплення азартними іграми, а також наркотичної та алкогольної залежності, схильні до «незаконних сексуальних дій». Це заколотники і авантюристи, говориться в статті.
Тварини в зоопарку теж можуть з'їхати з глузду від нудьги, як і будь-хто, хто опиняється під замком і в глухому куті. Ми часто поводимо себе від нудьги як какаду, який вириває власне пір'я.
Пітер Тухі навіть припустив, чи не є релігійні бачення продуктом нудьги пустельників і ченців, які прирікають себе на мовчання, смиренність і усамітнення. «Перша світова війна, поява сучасного мистецтва, великі революційні перевороти в Європі і Росії - все це відбувалося від нудьги і в пошуках стимуляції».
«Тухі стверджує, що еволюційний сенс нудьги полягає в тому, щоб звернути нашу увагу на ті обставини і ситуації нашого життя, які слід змінити або подолати. Це попередження або прелюдія перед станом «болісного психологічного болю» або маніакальної депресії, як «подагра є передвісником більш важких станів, якщо ми не змінимо свій спосіб життя», - йдеться у статті.
«Але проблема в тому, що какаду у клітці не може полетіти в джунглі, а більшість людей не можуть відмовитися від стомлюючої роботи на касі супермаркету, у виробничому цеху заводу або перед екраном комп'ютера. Ув'язнені не можуть нічого зробити, аби змінити свою долю», - з жалем підсумовує Льюїс.
